Фонетика і фонологія 
p align="left">Закономірність цього чергування досить часто порушується, внаслідок чого виникають відхилення від чергування, зумовлені різними причинами, переважно аналогією. Найголовніші з них такі:1. В іменниках у давальному й місцевому відмінках однини після шиплячих виступає /о/ перед складом з /і/, тобто перед м'яким приголосним (щоці, бджолі, на чолі, у пшоні) під впливом більшості форм цих слів, де /о/ після шиплячих вживається перед твердим приголосним (щока, щоки, щоку, щокою і т. д., бджола, бджолу, бджолою і т. д. ). 2. В іменниках жіночого роду на -ість після шиплячих виступає -ості, хоч далі йдуть м'які приголосні (більшості, меншості, пекучості, свіжості), за анало-гією до тих іменників, де -ості йде після інших приголосних (радості, молодості, певності й под.). 3. У прикметниках типу свіжої, гарячої, більшої, безкрайої; свіжою, гарячою, більшою, безкрайою й под., числівнику першої, першою, займенниках нашої, нашою, вашої, вашою після шиплячих виступає /о/, хоч далі йде м'яка приголосна /й/, за аналогією до тих форм, де /о/ виступає після інших приголосних (доброї, великої, молодої; доброю, великою, молодою; другої, другою; тої, тою), а також за аналогією до тих форм цих слів, де /е/ почергувалася з /о/ закономірно перед твердими приголосними (свіжого, гарячого, більшого, безкрайого, першого, нашого, вашого). 4. У прикметниках на -ев (ий) (рожевий, смушевий, грушевий, краєвий) /е/ після шиплячих та /й/ вживається за аналогією до тих прикметників, у яких /е/ виступає після інших приголосних (жовтневий, меблевий, коре-невий). 5. У похідних утвореннях (чорніти, чорніє, чорнило, чорнити; вечоріти, вечоріє) за аналогією до чорний, вечора і под. 6. У 1-й особі множини дієслів І дієвідміни зберігається фонема /е/ після /ж/, /ч/, /ш/, /й/ перед твердою /м/ (кажемо, хочемо, дишемо, знаємо) за аналогією до 2-ї особи однини й множини цих самих дієслів (кажеш, хочеш, дишеш, знаєш; кажете, хочете, дишете, знаєте), де /е/ після шиплячої або /й/ закономірно не перейшла в /о/ перед стверділою /ш/ або /т/. 7. У формах жену, шепчу, чешу, шептати, чесати фонема /е/ не змінилася на /о/ перед твердою приголосною під впливом таких форм, як жене, женеш, шепче, чеше, чешете і под. 8. У пасивних дієприкметниках з суфіксом -ен(ий) : знижений, зріджений, печений, ношений, озброєний і под. /е/ після шиплячих та /й/ вживається перед етимологічно твердою фонемою /н/ та перед голосною /и/, що походить з давньої /ы/, за аналогією до тих дієприкметників, де ІеІ. виступає після інших приголосних (зроблений, варений, загублений). 9. У суфіксах -енк(о), -ечок, -еиьк(о), -енн(ий), -езн(ий) (Ткаченко, Гущенко, Наенко, вершечок, кружечок, краєчок, козаченько, широченний, величезний). Не чергується /е/ з /о/ з різних причин, найчастіше за аналогією. Проте в окремих іменниках --гайочок, райочок, кийочок -- після /й/ виступає /о/ за аналогією до іменників, де в такій само позиції закономірно вимовляється /о/ після інших приголосних: садочок, дубочок, ставочок, синочок тощо. 10. У книжних та запозичених словах /е/ з /о/ не чергується: жертва, жест, жетон, чертог, жебрати, ковчег, печера, шеф, чемодан, чемпіон тощо. 11. В окремих словах ІеІ, після шиплячих зберігається за усталеною традицією: червоний, чекати, черпати, шепотіти, щедрий, щезати та деяких інших. Чергування фонем /и/ з /о/ у фонемосполученнях /ри/, /ли/ - /ро/, /ло/ У сучасній українській мові фонема /и/ у фонемосполученнях /р/ї, /ли/ (з давніх ръ, лъ) у порівняно невеликій групі слів може чергуватися з /о/ у фонемосполученнях /ро/, / ло/. Пор.: кривавий -- кров, глитати--глотка, чорнобривий (і чорнобровий) -- брова. ЛітератураЗмінне подовження голосних в українській мові //Мовознавство.- 1988-,№ 2.Жовтобрюх М.А. ,Кулик Б. М. СУЛМ.-Л.,1973. Карпенко Ю.О. Фонетика, Одеса ,1986.СУЛМ /за ред. А. Грищенка - К ., 1993.СУЛМ (Фонетика).- К., 1969.Тоцька Н.І. СУЛМ,- К., 1981, с. 96- 107.Дайте відповіді на запитання1. У чому полягає чергування /о/ та /е/ з /0/ фонемним нулем?2. Сформулюйте основне правило чергування /о/ та /е/ з /і/ в українській мові .3. Поясніть чергування /о/ та /е/ з /и/ в групах ри, ли .4. У яких випадках після шиплячих та /й/ виступають /о/, /е/?Виконайте вправи1. До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими найдавнішими чергуваннями виділених голосних.Скочити, беру, нести, могти, котити, збирати, текти, стелити, дерти, вінок, дрижати.2. Поясніть , чому не відбувається чергування /о/ та /е/ з /і/ у поданих словах ?Терен, город, бережок, крапель, березень, роздерти, пеньок, землероб, горбок, закон, перст, Козловський.3. Поясніть відхилення від чергування /о/ з /е/ після шиплячих та /й/ у поданих словах.Нашої, чекати, вечоріти, щедрий, знаємо, кочегар, черпак, бждолі, більшої, шепочемо, чемпіон, чобіток. Тема 10. Чергування приголосних фонем при словозміні та словотворенніУ сучасній українській мові при словозміні і словотворенні відбувається ряд закономірних історичних чергувань приголосних. До найпоширеніших чергувань приголосних належать такі:Чергування /г/ :/ж/, /к/ : /ч/ : /х/ : /ш/: ворог -- ворожий, друг -- друже -- дружній -- дружба -- дру-жити; Івга --- Івжин; рука -- ручний -- рученька -- ручка; вухо -- вушний -- вушко.Чергування ІгІ, ІкІ, 1х1 на /ж/, ІчІ, ІшІ властиві всім слов'янським мовам, а беруть вони свій початок ще в древньоруській мові. В давнину всі ці чергування відбулися за певних фонетичних умов, які тепер уже не діють, а чергування відбуваються за традицієюПриголосні /г/, /к/, /х/ колись були твердими й не могли пом'якшуватися. Тому вони могли стояти тільки перед голосними заднього ряду /а/, /о/, /у/, /ъ/, /и/, . Коли ж ці приголосні потрапляли в позицію перед голосними переднього ряду /е/, /и/, /і/, /ь/І, які вимагали пом'якшення попередніх приголосних, то вони відповідно змінювалися на /ж'/, /ч'/, /ш'/, які на українському грунті стверділи й перейшли в /ж/, /ч/, /ш/. Так виникло чергування /г/, /к/,/х/ з /ж/, /ч/, /ш/ . У сучасній українській мові /г/, /к/, /х/ можуть стояти не тільки перед голосними заднього ряду (берега, горе, камінь), а й перед голосними переднього ряду: гірке, тихе, герой. Так само перед будь-яким голосним можуть стояти й /ж/, /ч/, /ш/: жати, журавель, чорний, шукати, ноша й под. Тому в сучасній українській мові перед /і/ та /е/ не давніх, а нового утворення, а також у запозичених словах чергування /г/, /к/, /х/ на /ж/, /ч/, /ш/ не відбувається. Пор.: гірко, кістка, тихі (з горько, костъка, тихь), геній, гімн, кіло, кеглі, хімія та ін.Зміни /г/, /к/, /х/ на /ж/, /ч/, /ш/ перед голосними переднього ряду називають першим перехідним пом'якшенням.Чергування /г/: /з'/,/к/:/ц'/, /х/ : /с'/ відбувається:а) перед закінченням -і у давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників чоловічого, жіночого та середнього роду: нога -- нозі, рука -- руці, муха -- мусі; дорога --в дорозі, вухо -- у вусі, бік -- на боці;б) перед закінченням -і в називному відмінку множини слова друг -- друзі.Зміна /г/, /к/, /х/ на /з'/ , /ц'/, /с'/ відбулася також у спільнослов'янський період, але пізніше, ніж зміна /г/, /к/, /х/ на /ж/,/ч/, /ш/. Це чергування зветься другим перехідним п о м'я к ш е н н я м, оскільки воно пов'язане з пом'якшенням приголосних перед і.Чергування приголосних /г/:/ж/, /к/: /ч/, /х/: /ш/, /д/: /дж/, /т/ : /ч/, /з/ :/ж/, /с/: /ш/, /зд/: /ждж/, /ст./ : /шч/ відбувається :а) у дієслівних формах 1-ї особи: берегти -- бережу, пекти -- печу, колихати -- колишу, бродити -- бро-джу, платити -- плачу, возити -- вожу, косити -- кошу, їздити -- їжджу, простити -- прощу;б) в однокореневих інфінітивних формах з різними відтінками значень: запросити -- запрошувати, садити -- саджати, намолотити -- намолочувати;в) при творенні іменників: носити -- ноша, студити -- стужа, світити -- свічка, уродити -- урожай, сухий -- суша, пустиня -- пуща, крутий -- круча;г) при творенні дієприкметників: запросити -- запрошений, студити -- остуджений, народити -- на-роджений.Чергування /ц/ : /ч/ відбувається в невеликій групі іменників із суфіксами зменшеності, пестливості: -к, -ечк-: лице -- личко, яйце -- яєчко, серце -- сердечко, сонце -- сонечко, кільце -- колечко.Чергування твердих передньоязикових приголосних фонем перед відповідними м'якими фонемами при словозміні та словотворенні:а) при відмінюванні іменників: вода -- воді, гість -- гостей, шлюз -- у шлюзі, вісь -- осей, лице -- лиця, біль -- болем, свиня -- свинею, буря -- бурею;б) при відмінюванні дієслів; ходити -- ходімо, крутити -- крутіть; возити -- возять, просити -- просіть, палити -- паліть, боронити, -- бороню, створити -- створіть, говориш. -- говорять;в) у коренях при відмінюванні здебільшого двоскла-дових іменників, числівників, дієслів: цепу -- ціп, носа --ніс, радості -- радість, семи -- сім, плести -- пілів, гребти -- гріб тощо;г) при творенні іменників з різними суфіксами: босий -- босяк, круглий -- кругляк; громада -- громадянин; крутити -- крутій, школа -- школяр, хвалити -- хвалько, бродити -- бродяга, комуна -- комунізм, ідеал -- ідеаліст, молодий -- молодість, волос -- волосінь, се-ло -- сільце;д) при творенні прикметників: сіль--солоний, соло -- сольний, чорний -- чорнявий, болото -- болотяний, рада -- радянський, гарбуз -- гарбузяний, срібло -- сріблястий, пшоно -- пшоняний, волос -- волосяний;е) при утворенні дієслів на -іти: зелений -- зеленіти, видно -- виднітися, бурмотати -- бурмотіти, синити -- синіти, садити -- сидіти, дозволити -- дозволяти, схилити -- схиляти.Чергування двох однакових фонем /д'д'/, /т'т'/,з однією фонемою: знаряддя -- знарядь, стаття -- статей, галуззю -- галузь; колос -- колосся, міццю -- міць, сіллю -- сіль, лляти -- лити, знання -- знань, подорожжю -- подорож, ніччю -- ніч, тушшю -- туш.Чергування /6/ : /бл/, /п/ : /пл./, /в/ : /вл/, /м/ : /мл/, /ф/ : /фл/ в особових і неособових формах дієслова та віддієслівних іменниках: голубити -- голублю, голублячи; топити -- топлять, топлений; ловити -- ловлю, ловлячи, ловлений; стомити -- стомлю, стомлений; графити -- графлю, графлячи. Фонема /л/ розвинулася на місці колишньої /й/.Чергування /6/ : /бй/, /п/: /пй/, /в/ : /вй/, /м/ : /мй/, /ф/ :/фй/:а) в особових формах дієслів: бити -- б'ю, пити -- п'ю, вити -- в'ю;б) у відмінкових формах іменників: кров -- кров'ю, матір -- матір'ю, верф -- верф'ю;в) при творенні іменників та прикметників з суфіксами, що починаються на /'а/: олово -- олов'яний, голуб -- голуб'ята, пити -- п'яний, полива -- полив'яний, солома -- солом'яний, торф -- торф'яний.Чергування /л/ : /в/ відбувається в сучасній українській мові в дієсловах минулого часу: у формах жіночого й середнього роду однини та у множині виступає ІлІ, а в формах чоловічого роду -- /в/: ходила, ходило, ходили -- ходив; жила, жило, жили -- жив.Чергування /с/ : /т/, /с/ :/д/ відбувається в небагатьох словах: мести -- мету, плести -- плету, вести-- веду, їсти -- їдять, впасти -- впадуть. Це чергування відбулося в результаті дисимілятивної зміни ще в праслов'янський період. Пор: метти > мести.Чергування в групах приголосних При словотворенні в групах приголосних може відбуватися цілий комплекс різнотипних чергувань приголосних: історичних і фонетичних, зумовлених асиміляцією, дисиміляцією, спрощенням груп приголосних, до яких додається ще й процес стягнення. Вони помітно змінюють фонетичну (і морфологічну) структуру слова. Розглянемо найголовніші випадки. 1. При утворенні прикметників вищого ступеня, що закінчуються на /с/, /з/, /ч/, за допомогою суфікса -ш(ий) відбуваються такі чергування: г + ш=жч (дорогий -- дорожчий) с+- ш=шч (красивий -- кращий) з + ш=жч (близький -- ближчий). При цьому /г/ за першою перехідною палаталізацією перед /ь/ (був суфікс -ьш-) почергувалася з /ж/. Внаслідок цього поряд опинилися дві щілинні фонеми. Потім /ш/ дисимілювалася в африкату /ч/, тобто відбулося дисимілятивне чергування фонем, /с/ перед /ш/ в результаті регресивної асиміляції за місцем і способом творення почергувалася з /ш/, а /з/ -- із /ж/ Приголосна /ш/ і тут дисимілювалася в /ч/. Пор.: дорогий > дорожший > дорожчий красивий > красший > крашчий (кращий) близький > ближший > ближчий. 2. При утворенні прикметників: У фонемосполученнях /г/:/ж/:/з +/ск/=/зк/; /к/:/ц/:/ч/+ /ск/=/цк/;/х/:/ш/:/с/+/ск/=/ск/ При утворенні іменників з суфіксом -енк(о) групи приголосних Іс'кІ, /з'к/ чергуються з групами приголосних /шч/ (орфографічне щ), /жч/: Васько -- Ващенко, Онисько -- Онищенко, Кузько -- Кужченко. При утворенні іменників з суфіксом -ство (з колишнього -ьство) /г/, /к/, /х/, на які закінчувалася основа дієслова, до якого додавався цей суфікс, перед /ь/ почергувалися на /ж/, /ч/, /ш/. Ці відношення поширилися й на пізніше утворювані слова. Після занепаду /ь/ -- /ж/, /ч/, /ш/ зустрілися з суфіксальною фонемою /с/. У результаті асиміляційного чергування /ж/ перейшла в /з/, а /ч/ -- в /ц/. Після цього в результаті спрощення середня фонема /с/. почергувалася з фонемним нулем. Пор.:убогьство > убожьство > убозство > убозтво козак-ьство > козачьство > козацство > козацтво, птахьство > пташьство > птасство > птаство.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
|
|
