Большая База Данных Рефератов - Особливості державотворення та формування бюджетної системи в період гетьманату Павла Скоропадського

Особливості державотворення та формування бюджетної системи в період гетьманату Павла Скоропадського

амагання Скоропадського зменшити опiр опозицiї запевненнями про незалежність Української Держави не увінчалися успіхом, всі неполадки привели П. Скоропадського до федерацiї з майбутньою Росiєю. Це прискорило антигетьманське повстання, яке закінчилося перемогою Директорiї Української Народної Республіки. [29,c.12].

Покладаючи великі сподівання на Антанту, яка, звісно, хотіла федерації з Росією, Павло Скоропадський стояв перед проблемою остаточного вибору. Зрештою, не треба забувати й те, що і без того напружену ситуацію загострювала підготовка повстання проти Гетьмана під проводом Петлюри й Винниченка.

Одними з причин поразки гетьмана було те, що 18 жовтня 1918 року німецький фронт у Європі провалився. Для Української Держави це означало початок війни з Радянською Росією і потрібні були союзники. Це треба було вирішувати з Антантою. Якби Франція і Велика Британія були зацікавлені у збереженні протибільшовицького стримувального фронту, тоді вони мали б залишити Українську Державу і допомогти їй в обороні своєї території своїми військами. Якби гетьманові вдалося порозумітися з Антантою, то можна було б домовитися про те, щоб до приходу її військ деякі німецькі дивізії залишилися в Україні і взяли участь у її обороні за відповідну плату. Така була на той час стратегічна ситуація після поразки Німеччини й Австро-Угорщини у війні. [31, c.76]

Порівнюючи гетьманат із сучасним станом подій в державі можна сказати, що однією з проблем є те, що як і за гетьманату так і тепер вихід із господарської кризи та безробіття вбачається тільки при допомозі інших держав, а не шукається у внутрішньому потенціалі держави. При такому стані справ країна опиняється в повній залежності від своїх партнерів, що дозволяє їм диктувати свої умови щодо керівництва державою.

Головним позитивними моментом державотворення за гетьманату є те, що за неповні вісім місяців правління Україну 1918 року вдалося утримати поза громадянською війною. Зберегли промисловість, налагоджувалися міжнародні зв'язки. Однак українське суспільство виявилося занадто розрізненим. Воно не змогло об'єднатися, і не знайшло сили, здатної його об'єднати. Навряд чи можна звинувачувати в цьому лише Грушевського, Скоропадського чи Петлюру. Кожний із них змушений був грати за правилами, запропонованими сильнішими державами. Виграти ж може лише той, хто грає за своїми правилами.

Уряд Скоропадського не зміг вирішити соціально-економічні проблеми, що стояли перед державою. Але за час гетьманату було закладено систему української національної армії та флоту, мережу військових учбових закладів, відновлені нормальні дипломатичні відносини з 15-ма європейськими державами, встановлена українська грошова система, засновані банки, почалася відбудова національної промисловості, пройшли судові реформи, розвинулася торгівля, здійснена українізація освіти й культури. Все це дає змогу достатньо високо оцінити вельми суперечливу, але колоритну постать гетьмана України новітнього часу.

Творче осмислення і врахування уроків минулого допоможе нам вдосконалювати й розвивати демократичну систему влади, утверджену Конституцією України.

Список використаної літератури

1. Закон Ради міністрів Української Держави про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями від 14 червня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

2. Закон Ради міністрів Української Держави про заснування богословського факультету при Кам'янецькому державному українському університеті від 1 липня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

3. Закон Ради міністрів Української Держави про громадянство української держави від 2 липня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

4. Закон Ради міністрів Української Держави про відміну закону від 9 січня 1918 року про національно-персональну автономію і про скасування національних міністерств від 9 липня 1918 // www.kmu.gov.ua;

5. Тимчасовий Закон Ради міністрів Української Держави про управління Державою на випадок смерті тяжкої хвороби і перебування поза межами Держави ясновельможного пана гетьмана всієї України від 9 липня 1918 // www.kmu.gov.ua;

6. Закон Ради міністрів Української Держави про утворення Фонду Національної бібліотеки Української Держави 2 серпня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

7. Закон Ради міністрів Української Держави про відновлення українського козацтва 10 серпня 1918 р. // www.kmu.gov.ua,

8. Закон Ради міністрів Української Держави про відкриття чотирьох кафедр українознавства у Харківському та Новоросійському державних університетах 28 вересня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

9. Постанова Ради міністрів Української Держави про асигнування 250000 крб. на відкриття митних установ на кордоні з України з Великоросією від 24 червня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

10. Постанова Ради міністрів Української Держави про деякі тимчасові заходи до охорони державного порядку й громадського спокою в Україні від 26 липня 1918 року // www.kmu.gov.ua;

11. Постанова Ради міністрів про асигнування коштів на виготовлення повірочних і пробірних клейм та придбання необхідного обладнання Київській повірочній палатці мір і ваги 3 грудня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

12. Постанова Ради міністрів про асигнування коштів у розпорядження міністра фінансів А. Ржепецького на різні видатки Департаменту посередніх податків3 грудня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

13. Постанова Ради міністрів про встановлення строків для перегляду законопроектів, ухвалених Радою міністрів 5 грудня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

14. Постанова Ради міністрів про відновлення дії розпущеної Київської міської думи і міської управи, передаючи їм повноваження на управління містом і київським градоначальником 14 грудня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

15. Повідомлення газети "Последние новости" про арешт голови Ради міністрів С. Гербеля та коментарі з цього приводу 15 грудня 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

16. Протоколи засідань Ради Міністрів Української Держави під головуванням тимчасово виконуючого обов'язки голови Ради міністрів М. Василенка за 2-3 травня // www.kmu.gov.ua;

17. Повідомлення голови Ради міністрів С. Герб еля про найближчі завдання, які буде вирішувати український уряд 15 листопада 1918 р. // www.kmu.gov.ua;

18. Державний Земельний банк Української Держави - грошовий і операційний рушій селянської реформи 1918 року // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - Т.3. - К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 1999. - С.437-444.

19. Украина-Германия: экон. и интеллект. Сотрудничество (ХІХ - ХХ вв). Материалы междунар. науч. конф., Днепропетровск, 2-3 окт. 1997 г. /Днепропетровс. гос. ун-т и др. - Т.2. - Днепропетровск, 1998. - 179с.;

20. Бібліографія праць проф. .Д. Дорошенка за 1899 - 1942 роки: Укр історик. 1982 №3 - 4. С.75 - 76,Бушак С. Заснуання храму вітчизняної науки. - Київ, Знання, 1998р. - с.153-166,Верстюк В.Ф. та інш. під редакцією В.А. Смолія Історія України. - К., - 1997 С.248;

21. Голуб А.І. Європейські обрії української соціал-демократії (кінець ХІХ - перша пол. ХХ ст): Монографія. - Дніпропетровськ: Вид-во ун-ту, 1998. - 156с.;

22. Грицак Я. “Нарис історії України: формування модерної укр. нації ХІХ-ХХ ст.: Навч. Посібник для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів. - К.: Генеза, 1996 - 360с.;

23. Грушевський М. Ілюстрована історія України з додатком Нового періоду історії України за роки від 1914 до 1919. - Нью-Йорк: Рада Оборони і Допомоги Україні Укр. Конгресового Комітету Америки, 1990. - 560 с.;

24. Гелей С. "Державницький світогляд В'ячеслава Липинського" - 1994 р.;

25. Донцов Дмитро Іванович. Рік 1918, Київ / К.Ю. Галушко (упоряд. авт. передмоваи та коментар). - К.: Темпора, 2002. - 208с;

26. Дорошенко Дмитро Іванович. Історія України 1917-1923 рр.: В 2 т. / Кирило Ю. Галушко (упоряд., авт. передм. та комент) - К.: Темпора, 2002.;

27. Котляр М., Кульчицький С. “Довідник з історії України". - К.: Україна, 1996 р.;

28. Кравцевич В. Куди подів Скоропадський державну скарбницю? // Вечірній Київ - 2003 - 32.;

29. Кременець В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. “Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду) ". - К.: “ARС-UKRAINE”, 1996. - 793с.;

30. Липинський Вячеслав. З епістолярної спадщини: Листи до Д. Дорошенка, І. Кревецького, Р. Метика, О. Назарука, С. Шелухіна / авт. вступ. ст. і комент.: Осташко, Тетяна Сергіївна Осташко (упоряд., авт. вступ. ст. і комент), Юрій Іларіонович Терещенко (упоряд., авт. вступ. ст. і комент). - К., 1996. - 190с.

31. Мейс Джеймс. Соціалістичні моделі української державності // Політична думка. - 1996. - No1. - С.99.;

32. Нагаєвський І. Історія держави двадцятого століття: - К.: Укра. письменник, 1993. - 413с.;

33. Папакін Г. Павло Скоропадський: патріот, державотворень, людина. Історико-архівні нариси/Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архівукриїни, м. Київ. - К., 2003. - 300 с.;

34. Останній гетьман: Ювіл. зб. пам'яті Павла Скоропадського 1873-1945/Центр суспільних досліджень ім.В. Липинського; Інститут української археографії АН України / Олександр... Лупанов (відп. ред). - К.: Академпрес, 1993.

35. Полонська-Василенко Н. “Істрія України": у 2т. Т.2. Від середини ХVІІ століття до 1923 року. - 2-е вид. - К.: Либідь, 1993. - 608с.;

36. Рубльов О.С., Реєнт О.П. “Українські визвольні змагання 1917-1921рр. ” - К., Видавничий дім “Альтернативи", 1999. - 320с.

37. Реєнт О. Павло Скоропадський. - К.: Альтернатива, 2003. - 304 с.;

38. Сверстюк Євген. Блудні сини України. - К., 1993. - С.17.

39. Скоропадський Павло. Спогади (Кінець 1917 - грудень 1918). - Головний редактор Ярослав Пеленський. - Київ - Філадельфія, 1995.;

40. Скоропадский Павел. Украина и Россия // Столичные новости. - 1998. - No16.;

41. Соловей Дмитро. Василенко, Мілюков і самостійність України в 1918 р. - К., 1998. - С.60.;

42. Сергійчук В. Погроми в Україні: 1914-1920: Від штучних стереотипів до гіркої правди, приховуваної в радянських архівах. - К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1998. - 544с.;

43. Сергійчук В.І. Українська соборність. Відродження українства в 1917-1920 роках. - К.: ТОВ "Укр. видавнича спілка", 1999. - 412с.;

44. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Концепція та історіографія: 1918 - 1920рр. /НАН України; Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень. - К.: Просвіта, 1999. - 508с.;

45. Субтельний О. “Україна: історія". / пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького. - 3-е вид., перероб. І доп. - К.: Либідь, 1993. - 720с.;

46. Українські політичні партії кінця ХІХ - початок ХХ ст. Програмові і довідкові матеріали. - К.: "Консалтинг", "Фенікс" - 1999. - 336с.;

47. Теоретичні засади фінансової системи Української держави у 1917-1919 рр. // Український історичний журнал. - 1998. - № 4. - С.3-17.

48. Фінансова політика уряду Української Держави 1918 р. // Студії з архівної справи та документознавства. - Т.5. Друга Міжнародна наукова конференція “Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року". - К.: Головне архівне управління України, Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, 1999. - С.102-108.

49. Фінансова комісія Української Держави 1918-го року: структура, функція, завдання // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - Т.4. - К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 1999. - С.221-224.

50. Фінансова політика Української Центральної Ради (1917-1918) // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - Т.3. - К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 1999. - С.356-400.

51. Фінансова політика уряду Української Держави у період Гетьманату 1918 року // Фінанси України. - 1996. - № 12. - С.107-112.

52. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. - К.: Либідь, 1999. - 480с.;

53. Шекір Микола Савович. Петро Дорошенко після зречення гетьманства до сьогодні: (До 300-річчя з дня смерті Петра Дорошенка). - Т.: Лілея, 2001. - 160с.: іл. - Бібліогр.: с.110-112.

54. Яременко О. І Адміністративна реформа гетьмана Павла Скоропадського. - Вінниця: Контитент-ПРИМ, 1998. - 40с.

Додаток А
ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК У м. КИЄВІ

14 листопада 1918 р.

Затверджую.

Павло Скоропадський.

14 листопада 1918 р. м. Київ.

Посвідчив: Державний секретар,

сенатор Сергій Завадський.

Ухвалений Радою Міністрів Закон про заснування Української Академії наук в м. Києві.

1. Ухвалити докладені до цього статут та штати Української Академії наук в м. Києві та її установ і закон цей перевести в життя з 1 листопада 1918 р.

2. З-поміж перелічених у статуті наукових установ Академії, окрім постійних комісій, витворюються в біжучому році: Фізичний інститут, Геодезичний інститут, Лабораторія для спроб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Ботанічний сад, Акліматизаційний сад, Демографічний інститут. Інститут для виучування економічної кон`юнктури та народного господарства України.

3. Академії наук дається доручення розробити й подати на затвердження законодатним порядком штати та обрахунок слов`янської класи при Історично-філологічному відділі Академії згідно з приміткою третьою § 6 статуту Академії.

4. Всі інші установи, які перелічено в статуті Академії, закладаються в виробленій нею прослідовності. При тому їх діяльність зазначається статутом, що його вона сама затверджує, а штати подаються од Академії на затвердження встановленим порядком.

5. Первісний склад Академії становлять дванадцятеро академіків, що на подання од міністра народної освіті та мистецтва, призначає пан Гетьман, по чотири на кожен відділ, з-посеред таких осіб, яких місце їх побуту дає спромогу негайно приступити до діяльності в Києві. Ці дванадцятеро академіків творять Спільне зібрання та відділи Академії наук.

6. Складені таким способом Спільні зібрання та три зібрання відділів Академії наук негайно приступають до обрання з-поміж себе голови-президента Академії, її Неодмінного секретаря та всіх інших виборних осіб, показаних статутом, у порядкові, який зазначено статутом. Перше Спільне зібрання Академії та перше зібрання відділів скликають найстарші літами академіки, і вони ж на тих зібраннях головують і подають на затвердження вибраних на них службових осіб Академії, згідно з порядком, показаним у статуті. Ці перші зібрання скликаються тільки для обрання службових осіб.

7. Коли пан Гетьман затвердить Голову - президента Академії, її Неодмінного секретаря та інших виборних службових осіб, котрі показано у статуті, тоді Спільне зібрання та Зібрання відділів уважаються зорганізованими та й можуть, скликаючись тим порядком, що показано в статуті, приступити до обрання дальших академіків та до вирішення других справ, які підлягають їхньому віданню.

8. Уповноваження обраного таким способом першого Голови-президента Академії та її Неодмінного секретаря мають силу аж доти, доки число академіків у Спільному зібранні не досягне 24 академіків; тоді призначаються нові вибори Голови-президента та Неодмінного секретаря, згідно з статутом Академії, на Відділі історично-філологічних наук сімох академіків; на Відділі фізично-математичних наук десятьох академиків, і на Відділі соціальних наук сімох академіків.

9. Надати право Академії наук визначати обрахунковим порядком ті суми, що потрібні кожного року на господарські та організаційні трати, та вносити їх на затвердження встановленим у статуті порядком, аж доки Академія наук остаточно зорганізується і буде спромога ввести господарські трати в обрахунок.

В. об. Голови Ради Міністрів А. Ржепецький

Міністр народної освіти та мистецтва П. Стебницький

Додаток Б
НАКАЗ ГЕТЬМАНА ВСЄЇ УКРАЇНИ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНИХ ЧЛЕНІВ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

14 листопада 1918 р.

Призначуються дійсними членами Української Академії наук:

а) по Відділу історично-філологічних наук:

1. Заслужений професор Харківського університету Дмитро Іванович Багалій.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11

Меню

Особливості державотворення та формування бюджетної системи в період гетьманату Павла Скоропадського