Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україн

Слід звернути також увагу на юридичну природу усного зауваження, яке виноситься в четвертому виді звільнення від адміністративної відповідальності, коли його підставою є малозначність проступку. В літературі було висловлено думку про те, що оголошення усного зауваження - це не звільнення від адміністративної відповідальності, а застосування її в іншій формі [300]Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. - М., 1985. - С. 178.[300]. При цьому не враховується той факт, що накладення адміністративного стягнення тягне конкретні юридичні наслідки, які оголошення усного зауваження не викликає.

Звільнення від адміністративної відповідальності необхідно відрізняти від звільнення від відбування адміністративного стягнення. В першому випадку справа не доходить навіть до накладення стягнення, тоді як у другому стягнення частково вже виконано. В КпАП закріплено лише один подібний випадок - скорочення строку позбавлення спеціального права (ст. 320). На думку дисертанта, це правило доцільно поширити також на деякі інші адміністративні стягнення, виконання яких триває певний строк (наприклад, адміністративний арешт, тим більше, що передбачається збільшення його строку). Особливо актуально це у зв'язку із розробкою проекту нового КпАП, в якому пропонується запровадити ряд нових стягнень.

В адміністративно-юрисдикційній діяльності міліції досить часто виникають ситуації, коли одночасно розглядаються справи про вчинення кількох проступків однією і тією ж особою, тобто вирішується питання про поглинання чи приєднання адміністративних стягнень. Варто зазначити, що класичного поглинання чи приєднання, як це передбачає кримінальний закон, адміністративне законодавство не знає. В ст. 36 КпАП визначено, що в разі вчинення двох або більше адміністративних правопорушень стягнення накладається за кожен проступок окремо. Такий порядок застосування стягнень обумовлений тим, що справи про адміністративні правопорушення однієї і тієї ж особи вирішують частіш за все різні посадові особи навіть в системі міліції в межах своєї підвідомчості. Ситуація змінюється, якщо справи про кілька адміністративних проступків розглядає одна посадова особа. В таких випадках накладається одне основне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Для забезпечення законності застосування міліцією заходів впливу за адміністративні правопорушення дуже важливе чітке регулювання різних строків: давності притягнення до адміністративної відповідальності, а також погашення адміністративних стягнень.

Строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень, встановлено в ст. 38 КпАП. В цих випадках, згідно з п. 7 ст. 247 КпАП, не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю, тобто зазначений строк ніким продовжено бути не може, будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення має бути припинено. За загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення. При триваючому правопорушенні початок перебігу давнісного строку визначається по-іншому. Точкою відліку тут є момент виявлення проступку. Це пояснюється характером триваючих правопорушень. Вони вчиняються протягом більш-менш тривалого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, зберігання наркотичних засобів в невеликих розмірах, проживання без паспорта тощо.

На практиці часто трапляються випадки, коли за фактом правопорушення спочатку ставиться питання про порушення кримінальної справи, але згодом приймається рішення про відмову в її порушенні або про закриття вже порушеної кримінальної справи. Якщо в діях правопорушника є ознаки адміністративного проступку, стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття такого рішення (ч. 2 ст. 38 КпАП). Скорочений строк при цьому починає спливати з моменту прийняття постанови про відмову в порушенні або про закриття кримінальної справи.

Накладення адміністративного стягнення тягне для порушника певні несприятливі юридичні наслідки, в чому виявляється його каральний характер. По-перше, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, визнається обставиною, яка обтяжує адміністративну відповідальність, про що вище вже згадувалось. По-друге, законодавство про адміністративні правопорушення досить часто розглядає повторність як кваліфікуючу обставину. У зв'язку з цим ст. 39 КпАП встановлює строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Цей строк обчислюється з моменту закінчення виконання адміністративного стягнення і становить один рік. З цього загального правила існує ряд винятків. Так, в багатьох статтях КпАП мова йде про повторне вчинення правопорушення протягом року після накладення стягнення, тобто з моменту винесення відповідної постанови. Причому, цих винятків настільки багато, що загальне правило вже саме стало винятком.

Для визнання особи такою, що не була піддана адміністративному стягненню, не потрібне видання якогось спеціального документа. Стягнення погашається автоматично після закінчення річного строку і за умови невчинення протягом цього строку нового адміністративного проступку. Якщо ж особа вчинить нове правопорушення до погашення стягнення за попереднє, перебіг строку переривається. Давність в цих випадках починається з моменту закінчення виконання адміністративного стягнення, призначеного за знову вчинений проступок.

4.3 Адміністративні проступки, справи про які підвідомчі міліції, проблеми їх кваліфікації

Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції спрямована, як зазначалося, на реалізацію визначених законодавством завдань щодо боротьби з адміністративними правопорушеннями. Для того щоб вести таку боротьбу, необхідно мати відповідні знання про сутність та види цих правопоршень, їх юридичні ознаки, відмінності одне від одного та від інших протиправних діянь тощо. Міліція наділена дуже широкими юрисдикційними повноваженнями, досить зазначити, що ст. 222 КпАП України до них відносить розгляд справ про адміністративні проступки, відповідальність за вчинення яких передбачена 43 статтями КпАП. Більші повноваження щодо розгляду справ в наш час має тільки суд. Зазначені адміністративні проступки може бути вчинено в найрізноманітніших сферах, вони відрізняються один від одного за багатьма ознаками, що дозволяє об'єднати їх в певні групи і підгрупи.

Варто зазначити, що в літературі наводяться класифікації адміністративних проступків, справи про які підвідомчі міліції, проте вони, як правило, повторюють побудову Особливої частини розділу ІІ КпАП [105]Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / За заг. ред. І.П.Голосніченка і Я.Ю.Кондратьєва. - С. 144-155; [239]Калаянов Д.П. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел: Учеб. пособие. - С. 83-120.[105; 239], хоча структура цієї частини, на думку дисертанта, не відзначається чіткою логікою, зокрема, склади проступків, які мають єдиний родовий об'єкт, часто поміщено в різні глави. У зв'язку з цим виникає потреба класифікувати зазначені проступки за іншими критеріями, які б дозволили з'ясувати їх сутність та особливості.

О.І. Остапенко пропонує з цією метою використати такі властивості як ступінь суспільної небезпеки і шкоди (основний склад, кваліфікований, привілейований), ступінь узагальнення ознак в адміністративно-правовій нормі (узагальнений і казуїстичний) і спосіб викладення диспозицій адміністративно-правової норми (однозначний, альтернативний, описовий, з бланкетною диспозицією) [333]Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку. - С. 208.[333]. Підтримуючи доцільність такого поділу, все ж зазначимо, що він характерний для будь-яких правопорушень і не дає можливості з'ясувати особливості адміністративних проступків, справи про які підвідомчі саме міліції.

На думку дисертанта, основним критерієм, який дозволяє класифікувати зазначені проступки і який досить адекватно ілюструє специфіку юрисдикційної діяльності міліції, є сфера суспільних відносин, на які вони посягають, тобто їх родовий і видовий об'єкти. Такими об'єктами частіш за все є громадський порядок і громадська безпека, власність, встановлений порядок управління, тобто відносини, охорона яких становить основні завдання і функції міліції. Проте відразу зазначимо, що наше розуміння відносин громадської безпеки дещо ширше від тих, які визнаються в КпАП, так само як ширше ми розглядаємо відносини, спрямовані на охорону власності.

Всі адміністративні проступки, названі в ст. 222 КпАП, тобто справи про які підвідомчі міліції, можна, на думку дисертанта, об'єднати в 5 груп, які часто включають ще й певні підгрупи. Отже, першу, найбільшу групу утворюють адміністративні проступки, які посягають на громадську безпеку, причому, до них ми відносимо не тільки правопорушення, передбачені гл. 14 КпАП, адже поняття громадської безпеки значно ширше, ніж самогоноваріння. Ми цілком погоджуємося з думкою, що громадська безпека означає сукупність суспільних відносин, пов'язаних з попередженням чи усуненням загрози для життя і здоров'я людей та їх майна, які можуть виникнути внаслідок дій людей або прояву негативних властивостей джерел підвищеної небезпеки [105]Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. - С. 21-22; [108]Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая. Учебник. Издание третье / Под ред. А.П. Коренева. - С. 31.[105; 108], тобто на громадську безпеку посягають всі адміністративні правопорушення, які так чи інакше заподіюють або створюють загрозу заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей. З огляду на це до проступків, які посягають на громадську безпеку і справи про які підвідомчі міліції, можна віднести:

а) адміністративні проступки, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів або психотропних речовин, а також самогону та інших міцних напоїв домашнього вироблення - незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ч. 1 ст. 44 КпАП), невжиття землекористувачами або землевласниками на закріплених за ними земельних ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку (ч. 2 ст. 1061), виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення (ст. 176) і придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення (ст. 177);

б) адміністративні проступки, що посягають на відносини, які забезпечують безпечну експлуатацію транспорту, - самовільний проїзд у вантажних поїздах, посадка і висадка під час руху поїзда, проїзд на підніжках і дахах вагонів, самовільне без потреби зупинення поїзда, а також підкладання на залізничні колії предметів, які можуть спричинити порушення руху поїздів (чч. 1, 2, 3 і 4 статті 109), куріння у вагонах (в тому числі у тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також у метрополітенах (ч. 2 ст. 110), порушення правил безпеки польотів (ст. 111), порушення правил безпеки руху на морському транспорті (пошкодження споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку - ч. 3 ст. 114), порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах (ст. 1162), викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв (ч. 2 ст. 119) і порушення правил перевезення небезпечних речовин і предметів, великогабаритних та великовагових вантажів на транспорті (чч. 1, 2, 4 і 5 ст. 133);

в) адміністративні проступки в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - перешкоджання проведенню огляду транспортних засобів (ст. 1223), ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам (ст. 1241), інші порушення правил дорожнього руху (ст. 125), керування транспортними засобами особами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не пред'явили для перевірки відповідних документів (ст. 126), порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами, возіями та іншими особами (ст. 127), випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам (ст. 128), порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, невиконання припису про усунення порушень таких правил, норм і стандартів (ст. 1281), допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або у хворобливому стані, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду, або які не мають права на керування транспортними засобами (чч. 1 і 2 ст. 129), пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд та технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів для їх усунення (ст. 139) і порушення правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт (ст. 140).

Як видно з наведеного, склади адміністративних проступків, що посягають на громадську безпеку, справи про які підвідомчі міліції, поміщено до різних глав КпАП, це глави 5, 9, 10, 14. Причому, тільки остання глава називає громадську безпеку як об'єкт правопорушень, у зв'язку з чим, мабуть, було висловлено думку, що в ній розміщено всі проступки, які посягають на громадську безпеку [105]Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. - С. 145.[105]. Цією главою передбачено відповідальність за виготовлення, зберігання і придбання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення. Зауважимо, що щодо об'єкта цих проступків відсутня єдина точка зору. Таким об'єктом називають як громадську безпеку [333]Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку. - С. 188.[333], так і громадський порядок [105]Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. - С. 145.[105]. На думку дисертанта, основним об'єктом цих проступків є громадська безпека, оскільки вживання зазначених напоїв шкодить здоров'ю людей, додатковим же об'єктом можна назвати економічні інтереси держави, тому що ці предмети перебувають у тіньовому обігу.

Визнання самогоноваріння, діяльність щодо боротьби з яким раніше становила значну частину всієї адміністративної діяльності міліції, адміністративним проступком в наш час, як уявляється, є певним анахронізмом. Виготовлення чи зберігання самогону без мети збуту, на думку дисертанта, є виявом свободи особи, в яку держава втручатися не повинна. Не повинно визнаватися правопорушенням і придбання самогону. Натомість слід передбачити відповідальність за збут самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, за який в наш час відповідальність практично відсутня.

Другу за важливістю (з огляду на поширеність і місця в юрисдикційній практиці) групу адміністративних проступків, справи про які підвідомчі міліції, становлять правопорушення, що посягають на громадський порядок. У вузькому розумінні (у широкому трактуванні громадський порядок ототожнюється із всією системою суспільних відносин) під громадським порядком зазвичай розуміється обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються в громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій [105]Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. - С. 16-19; [388]Советское административное право: Учебник / Под ред. А.П. Коренева. - С. 131.[105; 388]. Таких проступків всього два - дрібне хуліганство (ст. 173 КпАП) та розпивання спиртних напоїв в громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді (чч. 1 і 2 ст. 178).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47