Запозичення в польській релігійній лексиц

Зважаючи на наведені вище факти і приклади, можна зробити висновок, що кількість запозичень зі слов`янських мов невелика. Це свідчить про глибоку своєрідність та взаємну непроникність двох великих християнських віросповідань.

3.3 Запозичення з інших мов

Серед запозичень з інших мов маємо арабські, італійські, єврейські, німецькі, перські, французькі, турецькі, з санскриту, хінді. У зв`язку з тим, що в минулому безпосередні контакти з цими країнами та їх мешканцями були нечисленні, отже і кількість запозичень з цих мов в польській мові зовсім невелика.

Запозичення з інших мов, які на даний час функціонують в польській мові, можна поділити на наступні групи:

1. Запозичення серед назв осіб:

chasyd (hebr. chвsid - pobozny) zwolennik, wyznawca chasydyzmu [34,110];

cherubin, cherub (hebr. kerыb) a) w dawnych religiach wschodnich: duch opiekuсczy przedstawiany z twarza lub cialem zwierzat; b) w chrzescijanstwie: aniol wyzszego rzedu[34,111];

guru (sanskr. dosl. Nauczyciel, mistrz) w hinduizmie - przewodnik dochowy cieszacy sie wielkim uznaniem i szacunkiem, uwazanz niekiedy za wcielienie bostwa; potem takze przywodca wielu sekt hinduskich[34,250];

hadzi (ar. Hadzdz - pielgrzymka) muzulmanin odbywajacy pielgrzymke religijna do Mekki[34,265];

Jachwe (hebr.) bog Izraelitow[34,322];

konwertyta (wl. convertito) ten, kto zmienil jedno wyznanie chrzescijanskie na inne, zwlaszcza na wyznanie katolickie[34,389];

machdi (ar. dosl. dobrze powadzony, kierowany przez Boga) w islamie - wybawiciel, ktory ma sie zjawic przed koncem swiata, aby dopomoc muzulmanom do osiagniecia poprawy zycia i wejscia do raju[34,444];

marabut (fr. marabout, z ar. murвbit - zakonnik, pustelnik) a) w ъredniowieczu: czщonek bractwa bojnikуw muzuщmaсskich mieszkajаcych w warownych klasztorach; b) muzuщmaсski ъwiжty w Afryce pщn.; poboэny czщowiek, pustelnik[34,452-453];

2. Запозичення серед назв, пов`язаних з проведенням богослужінь та літургії:

amen (hebr. amen - niech sie stanie zaiste, zaprawde , z pewnoscia) formula konczaca modlitwe, przysiege; wyraz oznaczajacy potwierdzenie, zyczenie, aby sie cos stalo[34,26];

jordan (Jordan, rzyeka w pld.-zach. Azji) w Kosciele prawoslawnym i grekokatolickim - obrzed liturgiczny swiecenia wody w dniu 6 stycznia na pamiatke ochrzczenia Jezusa [34,325];

namaz (tur., z pers. nдmвz) w isщamie - obowiаzkowa modlitwa odmawiana piжг razy dziennie[34,501];

ramadan (ar.) dziewiaty miesiac w muzulmanskim kalendarzu ksiezycowym; takze scisly post obowiazujacy muzulmaninow, przestrzegany w tym czasie codziennie od switu do zmierzchu[34,625];

salat (ar.) namaz, w islamie: obowiazkowa modlitwa odmawiana piec razy dziennie [34,663];

3. Запозичення серед назв релігійних течій, вірувань:

buddzym - jedna z religii swiatowych, oparta na doktrynie Buddy (VI-V w p.n.e.), rozpowszechniona gl. w Azji , opierajaca etyke na milosci bliznego i wszechludzkim braterstwie; gloszaca rownosc ludzi pod wzgledem rasowym, narodowzm i spolecznym[34,96];

kontrreformacja (fr. Contre, z lac. contra - przeciw + reformacja) prad w Kosciele katolickim skierowany przeciw reformacji religijnej i roznowiercom, trwajacy od polowy XVI do konca XVII w., okres reakcji katolickiej[34,387];

mozaizm (fr. mosaїsme, z gr. Moses, z hebr. Mфsze - Mojэesz) wczeъniejsza faza judaizmu[34,494];

tantryzm (sanskr. tantra - ksiega) kierunek w hinduizmie i pozniejszej fazie buddyzmu zwiazany z praktykami religijno-magicznymi i kultem mocy boskich w postaci zenskiej[34,744];-

totemizm (od totem, z jezyka Indian Algonkinow) zjawisko socjologiczno-religijne polegajace na uznawaniu wiezi miedzy dana grupa (rodem, plemieniem) a totemem[34,767];

wedyzm (sanskr. wзda - wiedza) najdawniejsza zachowana religia w Indiach, ktorej zasady zawarte sa w Wedach; z czasem przeksztalcila sie w braminizm[34,801].

4. Запозичення серед назв книг для богослужбового вжитку:

hagada (hebr. haggadach - opowiesc, podanie) a) czesc Talmudu skladajaca sie z legend, opowiadan, alegorii, przyslow itp.; b) opowiesc o wyjsciu Zydow z Egiptu czytana w swieto Paschy[34,265];

mezuza (hebr. dosl. odrzwia) zwitek pergaminu z wypisanymi wersetami Piecioksiegu wieszany na famudze drzwi, uwazany przez Zydow za talizman chroniacy dom przed nieszczesciami[34,473];

rodal (sr.-g.-niem. rodel, rodal - zwoj papieru) zwoj pergaminowy nawiniety na dwa walki, zawierajacy tekst Tory (Piecioksiegu) napisany w jezyku hebrajskim, przechowywany w synagodze w ozdobnej szafie[34,652];

sura (ar. dosl. stopien, szereg) rozdzial Koranu[34,714];

Talmud (hebr. talmыd - nauka) zbiуr tradycji; zwщaszcza religijno-prawnych przepisуw judaizmu, spisanych w pierwszych wiekach n.e., uzupeщniajаcych Bibliж[34,742];

Tora (hebr. Tфrв - nauka, pouczenie, prawo) piжг pierwszych ksiаg Starego Testamentu, Piжcioksiаg; takэe zwуj z tekstem Piжcioksiжgu[34,765].

5. Запозичення серед назв речей для богослужбового вжитку:

hadzar (ar.) czarny kamien w swiatyni Kaaba czczony przez pielgrzymujacych do Mekki wyznawcow islamu[34,265];

rokieta (wl. rocchetto) rodzaj komzy o waskich rekawach, podbity kolorowa materia, noszonej w Kosciele rzymskokatolickim przez wyzsze duchowienstwo[34,653];

sutanna (fr. soutane, z wl. Sottana - spodnica, szata) stroj duchownych katolickich, dluga suknia z nizkim stojacym kolnierzem, zapinana z przodu na rzad malych guzikow, zwykle czarnego koloru (biskupi nosza fioletowa, kardynalowie - purpurowa, papiez - biala)[34,714];

tales (hebr. tallїth) uroczysta wierzchnia uzywana przez wyznawcow judaizmu podczas modlitw[34,742];

welon (wl. Velo, z lac. velum - zaslona) a) tkanina przykrywajaca kielich mszalny; b) szal zarzucany na ramiona, przez ktory duchowny trzyma monstracje lub puszke z komunikatami[34,802].

6. Запозичення серед назв релігійних cвят:

Chanuka (hebr. Chanukвh - poъwiжcenie) religijne oъmiodniowe ъwiжto эydowskie, obchodzone na czжъг zwyciжstwa Machabeuszуw nad Seleucydami i oczyszczenia sprofanowanej ъwiаtyni jerozolimskiej; ъwiжto ъwieczek[34,109];

holi (hindi) w hinduizmie - marcowe swieto radosci, podczas ktorego jest zwyczaj wzajemnego oblewania sie zabarwiona na czerwono woda lub obsypania sie czerwonym proszkiem[34,283];

pascha (hebr. pesach - przejscie) Pascha a) najwazniejsze swieto chrzescijanskie, bedace pamiatka zmartwychwstania Jezusa, wypadajace w pierwsza niedziele po wiosennej pelni ksiezyca; Wielkanoc; b) najwieksze swieto judaizmu (Pesach), obchodzone (na pamiatke wyjscia Zydow z Egiptu) przez 7 lub 8 dni od 15 dnia pierwszego miesieca wiosennego (wg. Kalendarza ksiezycowego)[34,555].

3.4 Адаптація запозичень

Іншомовні слова, входячи в польську мову, як правило, підпорядковуються її графічній, звуковій та граматичній системам.

Адаптація запозичених слів є важким процесом. Фонетична адаптація полягає в усталенні вимови, що відповідає польській фонетичній системі. Так, наприклад, грецько-латинське слово angelus отримало в польській мові форму angiel, а пізніше angiol, що вимовлялося як anjol і, врешті, aniol. Латинське слово castellum, запозичене з чеської мови як kostel, дало польське слово kosciol.

Графічним освоєнням іншомовного слова вважається його написання польськими літерами відповідно до правил польського правопису, наприклад євр. edin передається в польській мові Eden, англ. independent - independenci, чес.(з лат.) capellanus - kaplan .

Більшість іншомовних слів у процесі запозичення набувають польського графічного оформлення, але існують також слова, які зберігають свою оригінальну форму (напр.: rektor, diakonisa, logos, та ін.).

Морфологічна адаптація полягає у зміні роду. Німецький іменник середнього роду das Rathaus дав польський іменник чоловічого роду ratusz. В словах, запозичених з латинської мови відкидається чоловіче закінчення -us і закінчення середнього роду -um, напр.: angelus - aniol, iudaismus - iudaizm. Іноземні суфікси замінюються польськими, напр.: firm-are - bierzm-owac, absolut-us - absolut-ny.

Запозичені слова підпорядковуються польському словотвору і утворюють похідні слова. Так, наприклад, від запозиченого арабського слова imam утворено похідні слова imamaci, imamizm.

Чим давніше було запозиченe слово, тим більше воно уподібнилося до польських слів. Слова, запозичені за часів слов'янської спільноти, сполонізувалися і тільки ґрунтовний етимологічний аналіз дозволяє розпізнати іноземні корені.

Новіші запозичення, які відбувалися в період розвитку писемної польської мови, не зазнали великих фонетичних змін. Переймалася і фонетична, і графічна форма. Тому їх сьогодні легко розпізнати за вимовою або за написанням.

Полонізація запозичень

Полонізація іншомовних слів - це їх пристосування до правил польської вимови, при цьому вони можуть запозичуватись або згідно їх вимови, або на підставі їх написання.

До слів, які перейшли у польську мову згідно їх вимови, можемо віднести: rektor, diakonisa, kantor, kapa, logos, sekta, schizma, teologia.

До слів, які перейшли в польську мову згідно їх написання, відносимо такі слова, як: logos, homilia, profanum, sacrum.

3.5 Зміни в семантиці слів

Семантичне освоєння запозичень - це питання про включення їх в лексико-семантичну систему переймаючої мови, встановлення різноманітних зв'язків з питомими елементами словника, включення їх в різноманітні ряди і ланцюги залежностей, що в різних напрямках пересікають словниковий склад мови. Це питання про віднесення нового слова до синонімічного ряду слів з подібним значенням і розмежування його - смислове або стилістичне - з іншими елементами цього ряду; поява у нього антонімічних опозицій на ґрунті нової мови, зміни в них, викликані його входженням; нарешті, свідченням освоєності слова і одночасно умовою його адаптації є широке вживання іншомовного слова в мові.

Релігійна лексика іншомовного походження потрапила до Польщі у зв'язку із запровадженням католицької віри на її теренах, а отже і відповідних реалій. Найчастіше зустрічаємося із запозиченнями з латинської та грецької мов, рідше з єврейськими, чеськими, російськими, французькими, італійськими та ін. Це такі слова, як: animizm, antychryst, biskup, Biblia, oblat, oracja, patron, politeizm, rekwiem, stygmat, sacrum тощо. Частина запозичених слів не зазнала жодних змін в семантиці: Biblia, budyzm, chrystianizm, igumen, religia, monoteizm, sutanna, sacrum.

У деяких іншомовних запозиченнях спостерігається розширення або звуження семантики в порівнянні з функціонуванням цих слів в мові-джерелі, напр.: celibat, dziekan, lektor, lektorat, doktor, dysydent, superintendent.

Розширення значення слова - це збільшення кількості понять, що позначаються, тобто кількості названих предметів і явищ, в результаті чого виникає нове значення слова. При розширенні значення слово стає більш вживаним.

Звуження значення - це обмеження кількості понять, що позначаються, тобто кількості названих предметів і явищ, в результаті чого виникає нове значення слова. При звуженні значення слово спеціалізується, стає менш вживаним.

При розширенні та звуженні значення слова відбувається утворення переносного значення, яке в момент його появи мотивується прямим значенням і контекстом [3,219].

Розглянемо наведені вище зауваження на прикладах.

Латинське dziekan (dziesietnik) раніше мало такі значення:

`osoba stojaca na czele wydzialu w wyzszym zakladzie naukowym';

`osoba stojaca na czele korpusu dyplomatycznego';

`przewodniczacy Rady Adwokackiej';

` w Kosciele katolickim a) duchowny sprawiajacy nadzor nad okregiem zlozonym z kilku parafii; b) duchowny stojacy na czele kapituly; c) kardynal stojacy na czele kolegium kardynalskiego' [34, 169].

Тоді як у сучасній польській мові це слово отримало розширення семантики у першому значенні: 1. `profesor lub docent kerujacy wydzialem szkoly wyzszej przy wspoldziale rady wydzialu' та звуження семантики у четвертому значенні: 4. `duchowny katolicki sprawiajacy nadzor nad okregiem zlozonym z kilku parafii [32, t.1, 467].

У слові celibat (lac.caelibatus - bezzenstwo) відбулося розширення значення: `celibat - bezzennosc duchownych w niektorych religiach' [34,103]. Пізніше у цього слова з'явилося й інше значення: `celibat - wstrzemiezliwosc plciowa' [32, t.1, 221].

У слова dysydent (lac. dissidens - nie zgadzajacy sie) - `odstepca od dogmatow Kosciola panujacego na danym terenie; w Polsce to czlowiek wyznajacy inna religie chrzescijanska niz katolicka, zwlaszcza protestant, kalwin, arianin, innowierca, roznowierca' [34,168-169] відбулося розширення значення. Після розділів Польщі слово `dysydent` отримало ще одне значення - `osoba otwarcie wystepujaca przeciwko panujacemu systemowi politycznemu i narazona z tego powodu na represje' [32, t.1, 460]