Податкова система України 
Податкова система України
2
Міністерство освіти і науки України
Національний Університет імені Тараса Шевченка
Курсова робота на тему:
«ПРАВОВІ ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ»
Кафедра фінансового права України
Виконав:
Студент 3-го курсу
39 групи Петровський И. К.
Київ 2007 р
Зміст
І. Вступ.
1. загальна характеристика податкової системи;
ІІ. Податок як правова категорія: поняття, ознаки, функції. Класифікація податків і зборів;
ІІІ. Правовий механізм податку та його елементи
ІV. Непрямі податки
1. податок на додану вартість;
2. акцизний збір;
V. Прибуткові податки
1. податок на прибуток;
2. податок із доходів фізичних осіб;
VI. Податки на майно
1. податок на землю;
2. податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
3. податок на промисел;
VIІ. Консолідовані податки
1. єдиний податок;
2. єдиний (фіксований) податок з сільськогосподарських товаровиробників;
VIIІ. Мито
1. мито;
2. державне мито;
3. збір на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства;
4. збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
5. єдиний збір, що справляють у пунктах пропуску через державний
кордон України;
6. збір за використання радіочастотного ресурсу України;
7. збори до фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
8. гастрольні збори;
9. плата за торговий патент;
10. місцеві податки і збори;
XIX. Висновок
Вступ. Податкова система України
Поняття податкової системи не є виключно категорією по-даткового права. Вона має визначене, комплексне, граничне положення на стику бюджетного й податкового права. З одного боку, податкове право регулює відносини щодо надходження коштів до дохідної частини бюджетів, але з іншого боку, це фактично і є відносини формування дохідної частини бюджетів, які регулює бюджетне право. Зазвичай, у більшості випадків використовують бланкетні норми, й бюджетними правовідноси-нами не деталізовано особливості надходження до бюджетів доходів у вигляді податків і зборів. Але використання податків і зборів передбачає закріплення їх за певними видами бюд-жетів, розподіл коштів між відповідними бюджетами, що вже виступає через об'єднання бюджетних і податкових норм. Відпо-відно до цього потрібно розмежувати зовнішню й внутрішню форми існування податкової системи. Зовнішня форма вклю-чає особливості розподілу податків за відповідними бюджета-ми й надходження їх до централізованих державних фондів. Внутрішня форма податкової системи буде охоплювати відно-сини зі справляння податків і зборів і фактично включати ви-довий перелік обов'язкових платежів податкового характеру.
Під час визначення податкової системи важливо розмежува-ти два підходи до ЇЇ розуміння. З одного боку, податкова систе-ма становить сукупність податків, зборів, платежів і виступає як механізм визначених, законодавчо закріплених важелів з акумуляції доходів держави. В цьому випадку вона може збіга-тися із системою податків, зборів, платежів. У такому разі на-голошують на матеріальному боці податкової системи, що за-безпечує механізм дії податків. З іншого боку, податкова сис-тема містить у собі й досить широкий спектр процесуальних відносин щодо встановлення, зміни, відміни податків, зборів, обов'язкових платежів, забезпечення Їх сплати, організації кон-тролю та відповідальності за порушення податкового законодавства. Це ніби тіньова, але не менш важлива частина подат-кової системи.
Таким чином, у широкому розумінні податкова система являє собою сукупність податків, зборів і платежів, законодавчо за-кріплених у державі; принципів, форм і методів їхнього вста-новлення чи зміни, скасування; дій, що забезпечують їхню спла-ту, контроль і відповідальність за порушення податкового за-конодавства.
Складно уявити собі систему бюджетних доходів без подат-кових надходжень. Це та сфера регулювання, де бюджетні й податкові норми мають застосовувати з неодмінною кореспон-денцією один одному, чітким, нерозривним взаємозв'язком. У цій ситуації і потрібна, на наш погляд, визначеність у співвідно-шенні понять «податки», «доходи бюджетів» тощо. Хотілося 6 пояснити це на схемі.
Узагальненим показником є податковий тиск (тягар, прес), який визначають співвідношенням загальної суми податкових платежів і сукупного національного продукту. В розвинутих країнах цей показник коливається від 52% -- у Швеції до 30% -- у США й Туреччині Див.: Основи налогового права / Под ред. С. Г. Пепеляева. -- М., 1995. - С. 81.
.
Потрібно звернути увагу на одну особливість категорії «по-датковий тиск». Здебільшого під податковим тиском (тягарем, пресом) розуміють вплив податкових важелів, що складають тільки частину цього тягаря. Мабуть, податковий тиск здійсню-ють на чотирьох рівнях:
1-й -- тиск безпосередньо податкових важелів;
2-й -- тиск усієї сукупності податків, зборів і платежів;
3-й -- використання механізму пільг платниками, надання пільгових кредитів, дотацій. Разом з тим податковий прес пере-розподіляє тиск із одних платників на інших;
4-й -- використання податкової техніки, за якої підсилюють тиск на платника. Наприклад, авансові платежі, що передбача-ють сплату податку платником до отримання результатів, за якими його мають сплачувати. В цій ситуації необхідно, оче-видно, виходити з визначеного посилання -- податок має бути частиною вже (виділення наше. -- М. К.) заробленого чи от-риманого платником. У іншому випадку держава, як це не па-радоксально, ризикує отримати менше. Наприклад, сплата по-датку з фактом відвантаження чи передачі товару може зумовити таке. По-перше, товар може й не бути реалізовано, а затримка коштів під час повернення платежів до бюджету здатна привес-ти до банкрутства, якщо йдеться про значні обороти. По-друге, кошти, вилучені з обороту до одержання результатів діяльності, зменшують цей оборот і, фактично, зумовлюють зменшення об'єкта оподаткування на наступних етапах оподаткування, скорочують надходження до бюджету.
Податок як правова категорія: поняття, ознаки, функції.
Класифікація податків і зборів
Основою для позбавлення права власності є конституцій-ний, публічно-правовий обов'язок платника податків платити законно встановлені податки. Платник податків не має права розпоряджатися на свій розсуд тією частиною свого майна, яка у вигляді визначеної грошової суми підлягає внесенню до бюд-жету, і зобов'язаний регулярно перераховувати цю суму на ко-ристь держави. В цьому обов'язку платника податків втілено публічний інтерес усіх членів суспільства. З публічним ха-рактером податку й фіскальним суверенітетом держави пов'я-зано законодавчу форму встановлення податку, обов'язок і примусовість його вилучення, однобічний характер податко-вих обов'язків.
Чинне право приватної власності охороняє закон. Однак, абсолютно очевидно, що воно не належить до прав, які не підля-гають обмеженню ні за яких умов. Приватну власність може бути обмежено законом, але тільки тою мірою, в якій це по-трібно з метою захисту основ конституційного ладу, гарантії прав і свобод громадян, забезпечення безпеки держави. Влас-ника може бути позбавлено власності тільки у випадках, перед-бачених законом. Але саме подібний випадок і закріплено Кон-ституцією України (ст. 67), як необхідну умову існування дер-жави, безумовну її вимогу.
Таким чином, основою для позбавлення власності платника є його імперативний, безумовний, конституційний публічно-правовий обов'язок платити законно встановлені податки. Плат-ник податків не має права на свій розсуд розпоряджатися час-тиною майна, що у вигляді визначеної грошової суми підлягає внесенню до бюджету, позабюджетного цільового фонду. В цьо-му обов'язку втілено публічний інтерес усіх членів суспільства, що визначає й законодавчу форму закріплення податку, обов'я-зок його сплати, примусу при забезпеченні цього обов'язку, однобічний характер податкових обов'язків.
На наш погляд, податок -- це форма примусового відчу-ження результатів діяльності суб'єктів, які реалізують свій по-датковий обов'язок, у державну чи комунальну власність, який вноситься до бюджету відповідного рівня (або цільовий фонд) на підставі закону (чи акта органа місцевого самоврядування) й виступає як обов'язковий, нецільовий, безумовний, безвідплат-ний і безповоротний платіж.
Хотілося б звернути увагу на низку ознак, які притаманні змісту податку:
1. Це вид платежу, закріплений актом органу державної влади. С. Г. Пепеляєв відзначає, що право парламенту затвер-джувати податок є вираженням права народу погоджуватися на сплату податку Див.: Основи налогового права / Под ред. С. Г. Пепеляева. -- М., 1995. - С. 22.
. Однак, це не означає згоди кожного конк-ретного члена суспільства чи навіть певних груп. Наприклад, у багатьох країнах існують конституційні заборони на розв'язання питань про оподаткування шляхом референдуму. Питання про податки й бюджет виключено із законів, що регулюють механізм референдуму (Конституція Італійської Республіки, ч. 2. ст. 75)1.
2. Впритул до цієї ознаки прилягає ознака індивідуальної безвідплатності чи однобічного характеру його встановлення. В її основу закладено однобічний рух коштів від платника до держави. Разом з тим платник не отримує (на перший погляд) нічого натомість, що означає відсутність зустрічних обов'язків держави. Кошти платника йдуть на задоволення суспільних потреб. Однак необхідно враховувати, що безвідплатність має умовний характер, у зв'язку з однобічним обов'язком платни-ка. В загальному ж плані безвідплатність означає, що кошти, які виплачують як податок, переходять до бюджету без одер-жання зустрічного відшкодування чи задоволення для плат-ника.
3.Нецільовий характер податкового платежу означає над-ходження його в фонди, які акумулює держава та які викорис-товують для задоволення державних потреб. Разом з тим не-відомо, на задоволення яких саме цілей ідуть надходження від конкретного податку, тобто формується ніби розмитий грошо-вий фонд держави. Звичайно, вимагає окремого розгляду про-блема деяких видів податків, що за своїм характером дуже схожі на збори (податок із власників транспортних засобів тощо).
4. Безумовний характер податку є продовженням поперед-ньої ознаки й означає сплату податку, яку не пов'язано ні з якими зустрічними діями, привілеями з боку держави. Останні дві ознаки, мабуть, найчіткіше характеризують сутність подат-ку й виділяють його із системи інших платежів.
5. Платіж надходить до бюджетів відповідного рівня чи цільових фондів. Розподіл податків за бюджетами, фондами здійснюють відповідно до бюджетної класифікації. Його мо-жуть проводити двома основними шляхами: закріплення по-датку за певним бюджетом або розподілом його між бюдже-тами.
6. Обов'язковий характер податкового вилучення забезпе-чує нагромадження коштів у дохідній частині бюджету. Це лежить в основі закріплення на конституційному рівні сплати податків як першочергового обов'язку громадян.
7. Безповоротний характер податку, ймовірно, не вимагає особливих коментарів, хоча слід звернути увагу на один ас-пект. Насамкінець платник одержує віддачу від внесених ним податків, коли держава задовольняє суспільні потреби, в яких зацікавлено суспільство та кожний його індивід (охорона суспіль-ного порядку, охорона здоров'я, освіта), і з цього погляду по-датки ніби повертаються до платника.
8. Платіж у грошовій формі. Внесення податку до бюджету відбувається в грошовій формі. Сплату податку майном чинним законодавством за загальним правилом не передбачено. Грошо-ву форму сплати податку визначає сама сутність податку, що є, як уже було сказано, внеском. У зв'язку з цим, обов'язок плат-ника податків зі сплати податку є однооб'єктним, оскільки тільки сплату податку в грошовій формі, за загальним правилом, роз-глядають (за дотримання інших умов -- про терміни, бюджети тощо) як належне виконання обов'язку. Звертання стягнення на майно платника податків у випадку недоплати за податками та-кож не є винятком, оскільки в результаті (після реалізації май-на) внесення податку до бюджету відбувається в грошовій формі. Однак, у деяких випадках сплату податків допускають і в не грошовій формі, але всі не грошові засоби сплати податків є нетиповими й викликані кризою платежів.
Функції податків, що відбивають їхню сутність, є похідни-ми від функцій фінансів і реалізують ті ж завдання, але по-рівняно в більш вузьких межах. Таким чином, функції податків можна згрупувати в два блоки: основні й додаткові. Група ос-новних функцій включає сутнісну функцію податку (фіскаль-ну) й дві загальнофінансових (регулюючу й контрольну). Саме на підґрунті цих функцій будують податковий механізм, і, дію-чи спільно, вони складають цільний комплекс. Додаткові функції деталізують головні цілі, реалізовані через підсистему основ-них функцій. Крім того, якщо основні функції обов'язкові для всіх видів податків, то додаткові мають відтінок факультатив-ності й не обов'язково представлені за всіма податками.
Основні функції податку:
1. Найважливішою функцією податків є фіскальна (лат. ґізсиз -- державна казна). Відповідно до цієї функції податки виконують своє основне призначення -- насичення дохідної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. В період становлення буржуазної держави цю спря-мованість податків вважали єдиною. Однак, на кінець XIX сто-ліття нова концепція податків розглядає їх як соціальний регу-лятор, знаряддя реформ, а на кінець 30-х років XX століття податки розглядають вже і як засіб регулювання економіки, забезпечення стабільного економічного зростання Див.: Финансовое право: Учебник / Под ред. О. Н. Горбуновой. -- М.: Юрисгь, 1996. - С. 181-182.
.
Дуже важливо відзначити стабільність фіскальної функції податків. Остання означає не просте формування переліку над-ходжень до бюджету, а механізм цих надходжень, який діє на постійній, стабільній основі, що забезпечує централізоване справ-ляння податків, співвідношення з витратами бюджетів.
2. Регулююча функція служить своєрідним доповненням попередньої і торкається як регулювання виробництва, так і регулювання споживання (наприклад, непрямі податки). Ра-зом з тим регулюючий механізм існує об'єктивно, і вплив на платників здійснюється незалежно від волі держави. Дуже ча-сто під регулюючою функцією розуміють лише надання пільг окремим галузям чи виробникам. Однак податкове регулюван-ня -- більш складний механізм, що враховує не тільки подат-ковий тиск, а й перспективи того чи іншого виду діяльності, рівні прибутковості тощо.
3. Контрольну функцію реалізують у ході оподаткування під час регламентації державою фінансово-господарської діяль-ності підприємств і організацій, отримання доходів громадяна-ми, використання ними майна. За допомогою цієї функції оці-нюють раціональність, збалансованість податкової системи, кожного податку окремо, перевіряють, наскільки податки відпо-відають реалізації мети в сформованих умовах.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|
