скачать рефераты

скачать рефераты

 
 
скачать рефераты скачать рефераты

Меню

Соляні промисли Донеччини в XVII-XVIII століттях скачать рефераты

p align="left">Градирню слhдуетъ устроить въ нhсколькихъ шагахъ отъ водоподъемной машины, изъ верхняго бассейна которой разсолъ слhдуетъ провести по горизонтальному желобу подъ крышу градирни; высота послhдней должна равняться 20-ти футамъ, такъ какъ высота бассейна водоподъемной машины, равная теперь 15 футамъ, легко можетъ быть увеличена на 5 футовъ удлинениемъ вертикальныхъ трубъ и устройствомъ болhе мелкаго бассейна, глубина котораго должна равняться одному футу. Горизонтальное колесо, приводящее въ движеніе посредствомъ 2-хъ шестерень 4 насоса, поставленныхъ въ колодцh могло бы приводить въ движеніе еще 2 насоса посредствомъ третьей шестерни, поставленной между двумя прежними; эти насосы поднимали бы разсодъ по 2-мъ трубамъ изъ нижняго бассейна градирни вторично подъ крышу ея, откуда разсолъ снова фильтровался бы. Къ этимъ же двумъ трубамъ градирни могутъ быть придhланы и боковыя трубы для отвода достаточно сильнаго раствора въ солеваренныя сковороды, послhднія должны быть поставлены въ нhсколькихъ шага отъ градирни; ихъ понадобится только двh, особенно если увеличить ихъ размhръ до 2,5 квадратныхъ саженей; тогда онh будутъ давать столько же соли, сколько теперь получается съ 12-ти сковородъ неградированнаго разсола. Изъ сказаннаго видно, что при такомъ усовершенствованномъ устрйствh количество топлива, работниковъ, зданій и сковордъ значительно уменьшится; сковорода будутъ служить дольше, такъ какъ градированный разсолъ дастъ очень мало соляной накипи; большую часть ея онъ оставляетъ въ градирнh на хворостh. Если вышеупомянутый Теплинскій лhсъ будеть отнятъ отъ Святогорскаго монастыря, и имъ будутъ пользоваться раціонально, то я уверенъ, что никогда не будет недостатка въ топлипвh; дрова можно будетъ удобно сплавлять сюда по Донцу, Торцу и Караваевкh6.

По введеніи новаго устройства не слhдуетъ никому, кромh еолеваровъ, позволять селиться по близости колодцевъ и озеръ. Наводненія, гнилыя испаренія и отсутствіе хорошей воды дhлають эту местность въ высшей степени нездоровой и неудобной для торговли и промысловъ. Вь 2-хъ же верстахъ на югъ отъ города по Торцу, вь томъ мhстh его, гдh начинается каналъ, идущій къ солянымъ варницамъ, есть сухая, возвышенная и ровная местность, на которой слhдовало бы построить новый правильный городъ по середнh его протекалъ бы Торецъ, имhющій хорошую здоровую воду и не выступающій здhсь изъ береговъ. Укрhпленія можно было бы съузить. для сокращенія расходовъ, оставивь ихъ только вокругъ соляныхъ варницъ; въ случаh опасности они все-таки служили бы жителямъ убhжищемъ, къ которому впрочемъ приходилось бы рhдко прибhгать, такъ какъ русскія границы теперь на столько расширены, что это мhсто не можетъ быть болhе названо пограничнымъ.

Все сказанное мною о славянскихъ озерахъ и колодцахъ, о расположеніи и укрhплении города, а также о самом солеваренномъ производствh поясняется прилагаемымъ планомъ города и его окрестностей (лист. 6-й), соляныхъ варницъ и отдhльныхъ ихъ зданій7. Названія озеръ и колодцевъ, сообщенныя Юнкеромъ, частью искажены, частью теперь совсhмъ неизвhстны…"

1.Текст подається за публікацією "Путешествие академика Гильденштедта".- Харьков, 1892.- С. 38 - 49.

2. Очевидно, при підготовці щоденника до публікації в 1990-х рр. замість м. Тор було вжито назву міста, яку воно отримало у 1784 р.

3. Нинішні назви Сліпого, Старомайданного, Червоного і Кривого озер

4. Остання частина укріплень, очевидно, була зведена напередодні російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

5. Гільденштедт у цьому випадку помилився: під керівництвом бєлгородського воєводи Г.Косагова в 1680-1681 рр. зводилась західна ділянка Ізюмської лінії, на лівому березі Дінця від м. Ізюма до р. Мжі, а також було складено план побудови укріплень між Дінцем і Дніпром, який було реалізовано в 1731-1735 рр. під назвою Української лінії. Система оборонних споруд по Голій Долині, Сухому й Казенному Торцю була зведена в 1684 р. козаками слобідських полків під керівництвом харківського полковника Г. Донця і відома як Торська укріплена лінія (Пирко В. Торская укрепленная линия// ВИ.- 1986, № 1).

6. Ельтонська сіль на Слобідську Україну почала надходити з 1759 р., хоча за розпорядженнями царського уряду мешканці краю повинні були купувати лише донецьку сіль.

7. Очевидно, Колонтаївки

8. Покищо цей план не знайдено.

Всі тексти в додатках подаються із збереженням графіки як опублікованих, так рукописних джерел. В дужках подаються виносні букви.

Таблиця 1. Виварка солі у Бахмуті та Торі у XVIII ст.

Роки

Бахмутські промисли

Торські промисли

Разом (пудів)

Середня

за рік

(тис. пудів)

Роки

Разом (пудів)

Середня

за рік

(тис. пудів)

1734 - 1743

1656727

165,7

1734 - 1743

85381

8,5

1750 - 1757

2295930

268,9

1750 - 1758

537352

59,7

1758 - 1762

809491

161,8

1759 - 1761

157039

39,2

1763 - 1775

1414831

109,0

1762 - 1775

560603

40,1

1776 - 1782

271865

38,8

1776 - 1782

71744

10,2

Таблиця 2. Прибутки соляних промислів

Роки

Від продажу

солі

Від оренди сковорід

Разом

Остаток непро-даної солі (пуд.)

Оренда

сковорід

Оренда ропопід-йомних машин

Оформлення документів

За сургуч

Всього

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

Крб

Коп.

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

1759

2515

62,25

50416

-

404

35,0

35

70

6

83,0

50862

88,0

53378

50,25

11866

1760

2670

50,25

55792

-

450

45,0

41

30

7

26,0

56291

0,0

58961

51,25

22074

1761

4211

13,50

51904

-

420

15,0

38

30

8

64,5

52371

9,50

56582

23,00

12100

1762

3012

89,75

37802

-

376

30,5

33

56

6

23,0

38218

9,50

41230

99,25

9116

1763

2651

41,25

37100

-

480

45,0

43

78

7

60,5

37631

83,5

40283

24,75

6757

Разом:

15061

57,00

233014

-

2131

70,5

192

64

36

57,0

235374

91,5

250436

48,50

61913

АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 214 - 215.

Таблиця 3. Видатки соляних промислів

Роки

На Бахмутових промислах

Всього

На Торських промислах

Всього

Разом

Остаток

На утримання працівників

На заводське будівництво

На утримання працівників

На заводське будівниц-тво

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

Крб.

Коп.

1759

12197

88,0

176

84

12374

72,0

1298

29,0

-

-

1298

29,0

13673

1,0

39705

49,25

1760

4593

39,0

5486

98,5

10080

37,5

998

51,5

-

-

998

51,5

11078

89,0

47882

62,25

1761

7586

91,0

2573

88,0

10160

79,0

858

77,25

-

-

858

77,25

11019

56,25

45562

66,25

1762

9155

24,25

1212

57,5

10367

82,0

706

71,0

-

-

706

71,0

11074

53

30156

46,25

1763

6125

98,0

1078

24,25

7204

22,25

765

52,5

-

-

765

52,5

7969

74,75

32313

50,0

Разом:

39659

40,5

10528

52,25

50187

92,75

4627

81,25

-

-

4627

81,25

54815

74,0

195620

74,25

АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 216 - 217.

Таблиця 4. Забезпечення Бахмутських і Торських промислів робітними людьми в 1746 р.

Місяці

На Бахмутських промислах

Разом

На Торських промислах

Разом

На обох

промислах

Разом

кінних

і піших

Не досла-них

Бєлгород- ської губ.

Воронезь-кої губ.

Бєлгород-

ської губ.

Воронезь-

кої губ.

Кінні

Піші

Кінні

Піші

Кінні

Піші

Кінн.

Піші

Кінн

Піші

Кінн

Піші

Кінні

Піші

Січень

183

150

24

42

207

192

-

-

-

-

-

-

207

192

399

201

Берез.

177

163

51

1

228

164

-

-

-

-

-

-

228

164

392

208

Квіт.

123

143

41

17

164

160

-

-

-

-

-

-

164

160

324

276

Черв.

51

55

64

10

115

65

7

39

1

2

8

41

123

106

229

371

Лип.

-

-

74

46

74

46

-

-

6

41

6

41

80

87

167

433

Серп.

19

15

44

13

63

28

2

7

-

4

2

11

65

39

104

496

Верес.

8

11

34

10

42

21

2

6

-

2

2

8

44

29

73

527

Жовт.

8

11

34

10

42

21

2

4

-

-

2

4

44

25

69

531

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18