Перекладацька адаптація та типологія прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn 
. Віллемс стверджує, що невірно вважати, нібито weil з дієсловом-присудком на другому місці може виражати щось, чого не в змозі виразити weil з кінцевою позицією дієслова-присудка [74, 276]. З цією тезою К. Віллемса ми згодні, але лише частково. Згодні тому, що симптоматичне значення може виражатися як weil-реченням з дієсловом-присудком на другому місці, так і weil-реченням з дієсловом-присудком у кінці. Частково, оскільки, як довела Р. Паш, є випадки, коли можуть вживатися лише weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці.Отже, конектор weil може мати симптоматичне значення у дискурсі. При цьому дієслово-присудок може виступати і на другому місці, і у кінцевій позиції. Однак в останній час вимальовується раціональна тенденція до вживання дієслова-присудка на другому місці у weil-реченнях з симптоматичним значенням, що дозволить відрізняти їх від weil-речень з фактологічним значенням, де дієслово-присудок виступає у кінцевій позиції.На даний момент проблема вживання дієслова-присудка у кінці підрядного н'ег7-речення або на другому місці у ньому може бути вирішена таким чином: два види we/7-речень, які вказала Р. Паш (див. вище), не можуть мати дієслово у кінці, у цих випадках можлива лише конструкція з дієсловом-присудком на другому місці. Та ж сама Р. Паш встановила три умови, недотримання яких призводить до того, що можливою є тільки нормативна конструкція з дієсловом-присудком у кінцевій позиції. У тих weil-реченнях, які не відносяться до двух вищевказаних видів і відповідають трьом вимогам, може вживатися як нормативна (дієслово-присудок у кінці), так і ненормативна (дієслово-присудок на другому місці) конструкції.Усі вищевказані висновки засновані на дослідженнях усного мовлення, на матеріалі розмовного стилю німецької мови. Ми вивчили письмові джерела (дискурси художнього, газетно-публіцистичного та наукового стилів) на предмет вживання підрядних weil-речень з ненормативною конструкцією, а також наявності зв'язку між симптоматичим значенням weil-речення та порядком слів у ньому. Такий зв'язок нами виявлений не був. Ми знайшли weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці чотири рази в одній з наукових статей. Дані weil-речення були висловлюваннями учасників наукового експерименту про їх психологічні проблеми, тобто відносились до відображення усного повсякденного мовлення й імітували розмовний стиль:(68) Sonst wurden sie's nicht erfahren (lacht) weil ich uberleg mir dann schon wemich was sag. /"Psychologie heute" -1999/(69)Ist ja klar ihm Aber Sie haben da ja positive Erfahrungen gemacht, also -E: Gott sei Dank, weil sonst weil ich mit Sicherheit heut net hier, /"Psychologieeute" - 1999/Слід пам'ятати, що порушення рамкової конструкції у підрядному реченні не обов'язково передбачає розміщення дієслова-присудка на другому місці, але і розташування після дієслова-присудка інших членів речення, їх винесення за рамки. П. Браун, який досліджує тенденції сучасної німецької мови, вказує на порушення рамкової конструкції як на одну з них [79, 104]. Заслуга рамкової форми німецького речення полягає в тому, що його елементи зібрані в одну змістовну єдність. Однак є недолік: адресат повинний утримувати в пам'яті все сказане написане до кінця речення. М. Твен говорив: «Якщо німецький письменник занурюється в речення, його не буде видно дуже довгий час, поки він не зрине на іншій стороні свого океану зі своїм дієсловом» [цит. за: 79, 127]. На думку П. Брауна, тенденція порушення рамкової конструкції має три основних напрямки розвитку:а) порушення рамок стає граматичною нормою;б)порушення рамок стилістично мотивоване, воно використовується длядосягнення певного стилістичного ефекту;в)тенденція порушення рамкової конструкції тим більше, чим більший обсягмає речення [79, 129].На основі фактичного матеріалу ми вивчили прояв цієї тенденції в підрядних weil-реченнях як компонентах дискурсу. Дана тенденція має місце у цих реченнях. Таким чином, буде доцільно розрізняти weil-речення з непорушеною рамковою конструкцією і weil-речення з порушеною рамковою конструкцією.Не можна сказати, що порушення рамок стало граматичною нормою для розглянутих речень, тому що weil-2-речення зустрічаються досить рідко. З досліджених художніх творів конектор weil-2 зустрічається лише в творах Г. Бьолля (одна одиниця) і Г.Г. Консаліка (чотири одиниці). У дослідженому публіцистичному матеріалі даний конектор має місце п'ять разів, у науковому - два.Вживання weil-речень стилістично мотивоване. Так, наявність даного виду речень у художній літературі має місце лише в діалогах, тобто відображеннях розмовного мовлення, а, значить, розмовного стилю, наприклад:(67) "Fragen Sie nicht wieder von Ihren dunklen Hintermannern an!" -- "Ich mu?, weil Sie offensichtlich ein dummer Mensch sind bei all Ihrem Genie!" /H.G. Konsalik(70) "Ich mochte wissen, warum ". - "Vielleicht, weil es dort Menschen gibt wieSie, Kusma Borisowitsch... "/H.G. Konsalik/Використання даного виду речень може бути мотивоване прагненням адресанта досягти певного стилістичного ефекту: винесена за рамки частина речення акцентується, їй надається особливе значення, особлива вага, наприклад:Die Kasachen sind gegen die Russen, jetzt brechen alle Feindschaften wieder hervor, und alle Feindschaften sind gegen euch Ru?landdeutsche, weil Stalin euch hierher abgeschoben hat und ihr die schonsten Dorfer habt, Kulturzentren, deutsche Schulen, deutsche Theatervereine... alles und immer deutsch! /H.G. Konsalik/Nein, ich will aus Ihrem Mund nur horen, da? ich kein Deutscher bin, weil es mir in Kasachstan gutgeht, ich nicht jeden Tag ein Volkslied singe, meine Sohne eine sowjetische Schule besucht haben und besser russisch sprechen als deutsch. /H.G. Konsalik/Третій напрямок розвитку тенденції порушення рамок також має місце, наприклад:(73) Gerade weil offensichtlich nichts so interessant ist wie eine neue, abweichendeund provokante psychologische Theorie oder These, sollten wir unser Augenmerk daraufrichten, dass nichts so praktisch ist wie eine gute psychologische Theorie. /"Psychologieheute" - 1998/Дуже часто weil-2-речення мають місце, якщо підрядне речення із сполучником weil є в той же час головним для пов'язаного з ним іншого підрядного. У цьому випадку за рамки виноситься той член речення із сполучником weil, з яким безпосередньо пов'язане наступне інше підрядне речення, наприклад:(74) Aber die Kurden drucken ihre Verzweiflung und ihre Wut aus. Weil Europaebenso verantwortlich ist fur das, was passiert ist. /"Stern" - 1999/Таким чином, адресант робить інформацію в цьому випадку більш доступною для розуміння і сприйняття, що дозволяє досягти більш ефективної реалізації комунікативної інтенції. ВисновкиПрагматика - це наукова дисципліна, що вивчає вживання мови в реальних процесах комунікації. Отже, вивчити прагматичний аспект речення значить вивчити речення в процесі мовної комунікації. На наш погляд, найбільш прийнятною теорією мовної комунікації є теорія мовленнєвих актів. Відповідно до цієї точки зору, не окремі слова чи речення є базисними елементами людської комунікації, а мовленнєві акти. Кожен мовленнєвий акт складається з т.зв. субактів:а)локутивний акт (прагматично релевантні структурні компоненти);б)пропозиціональний акт (прагматично релевантні семантичні компоненти);в)і локутивний акт (наявність певного наміру, певної мети);г)перлокутивний акт (вплив мовленнєвого акта).На основі теорії мовної комунікації можна побудувати модель мовної комунікації (див. схему 1.3), в якій центральне місце відведене поняттю текст. Речення є компонентом тексту. Саме у тексті і лише у тексті може бути встановлений прагматичний статус речення.Текст може існувати в двох варіантах - усному і письмовому.Необхідно розрізняти текст на мовному, докомунікативному рівні (як абстрактно-теоретичну категорію) і текст на мовленнєвому, комунікативному рівні. У першому випадку слід вживати безпосередньо термін "Текст", у другому випадку - "дискурс" у вузькому розумінні.Крім того, існує широке розуміння дискурсу: об'єктивна реальність сприймається індивідуумами і переломлюється в їхній свідомості у суб'єктивні світи, втілені в мовній формі. Такий суб'єктивний світ і є диcкурсом у широкому розумінні. Причини мають у дискурсі широкого плану статус не подій, не просто пропозицій, а фактів.Те, що поняття "дискурс" у вузькому розумінні (далі "дискурс") тісно пов'язане з екстралінгвістичною ситуацією, у рамках якої проходить процес мовної комунікації, зумовлює його взаємодію з поняттям "функціональний стиль".Виходячи з цього, варто розрізняти дискурси офіційно-ділового стилю, розмовного стилю, наукового стилю, газетно-публіцистичного стилю, художнього стилю. Тому надалі ми будемо розглядати складне речення з точки зору прагматики як компонент дискурсів різних функціональних стилів.В результаті проведеного дослідження дискурсів художнього, газетно-публіцистичного та наукового стилів були отримані дані про вживаність складних речень з конекторами da, weil, denn. Ці каузальні таксиси найбільш вживані в дискурсах художнього стилю, менш вживані в науковому стилі і найменш вживані в газетно-публіцистичному стилі. В дискурсах усіх трьох стилів перевага віддається формі підрядного речення. В художньому стилі найбільш уживані паратаксиси з конектором denn (66%), найменш уживані гіпотаксиси з конектором weil (25%); в газетно-публіцистичному стилі найбільш часто зустрічаються причинні речення з конектором weil (57%), найбільш рідко - з конектором da (6%); в науковому стилі перевага віддається конектору weil (40%), найменш уживаним є конектор da (27%). В цілому розподіл вживаності таксисів з цими конекторами від більшого до меншого виглядає так:а)таксиси з denn;б)таксиси з weil;в)таксиси з da.В розмовному стилі провідне місце серед досліджуваних конекторів з величезним відривом посідає конектор weil (98%), а da (1%) і denn (1%) відіграють другорядну роль.Підрядні речення причини із сполучником da відносяться до розряду т.зв. підрядних речень, що примикають, які прагматично виконують допоміжну роль. На них у дискурсі не робиться особливий акцент. Тому конектор da слід вживати, якщо наслідок важливіший за причину.Підрядні речення причини із сполучником weil відносяться до розряду т.зв. зв'язаних підрядних речень, які відрізняється значною автономністю по відношенню до головного. На них у дискурсі робиться особливий акцент. Тому конектор weil слід вживати, якщо причина важливіша за наслідок.У складному реченні з denn причинний зв'язок, взаємозалежність частин відчувається значно слабкіше, зате значеннєва й емоційна вага окремого речення зростає.Denn орієнтований на те, щоб перетворити нерозуміння адресата у розуміння та уникнути непорозумінь між комунікантами у подальшому дискурсі. Тому даний конектор є адресатоорієнтованим. Da, навпаки, є адресантоорієнтованим конектором, оскільки у цьому випадку мовець використовує інформацію, відому як йому, так і слухачу, щоб у плані змісту сформувати комунікативний ланцюжок висновків, оцінок, рішень. Weil орієнтується на дійсність, сприяє одержанню знання і перетворенню незнання у знання.На основі фактичного матеріалу ми вивчили модифікації каузальності та можливості прагматичної корекції у складних реченнях. Перший напрямок модифікації каузальності - корекція причинного статусу: за допомогою прагматичного коректора адресант уточнює свою думку про причину. Найбільш підданий прагматичній корекції конектор weil. Його можуть супроводжувати акцептанти одиничності причини {blo?, nur), актуалізатори першорядності, важливості висунутої причини {vor allem, besonders) та багато інших прагматичних коректорів. Конектор da може контактувати з прагматичними коректорами besonders і erst. Конектор denn не контактує з прагматичними коректорами.Об'єктом прагматичної корекції може виявитися не сполучник, а сам мотивуючий факт, при цьому каузальний статус того, що повідомляється (його мотивуюча сила), сумніву не піддається: такий вид корекції властивий усім трьом розглянутим видам складних речень.Другий напрямок модифікації фіксує стадію пошуку для протилежного фрагмента інформації - наслідку, тому прагматичні коректори фігурують у головному реченні, а каузальна частина корекції не піддається, її мотивуюча сила не обговорюється. Усі три розглянуті види складних речень можуть підлягати модифікації другого напрямку.У результаті проведених досліджень ми встановили комунікативно-прагматичні типи складних речень з конекторами da, weil, denn. Для гіпотатксисів з конектором da це є:а) констатив у головному реченні - констатив у підрядному реченні;г) квеситив у головному реченні - констатив у підрядному реченні;є) директив у головному реченні - констатив у підрядному реченні.Для конектора weil:а)констатив у головному реченні - констатив у підрядному реченні;б)констатив у головному реченні - квеситив у підрядному реченні;в)констатив у головному реченні - директив у підрядному реченні;г)квеситив у головному реченні - констатив у підрядному реченні;д)квеситив у головному реченні - квеситив у підрядному реченні;є) директив у головному реченні - констатив у підрядному реченні,де варіанти б) і в) характерні для усного мовлення.Для конектора denn:а) констатив у реченні, що не вводиться denn (далі "без denn") - констатив уреченні, що вводиться denn (далі "з denn");б)констатив у реченні без denn - квеситив у реченні з denn;в)констатив у реченні без denn - директив у реченні з denn;є) директив у реченні без denn - констатив у реченні з denn,де варіант в) властивий лише розмовному стилю.У результаті дослідження прагмаепістемічних особливостей каузальних таксисів з конекторами da, weil, denn було встановлено, що сурядний сполучник denn виступає показником (маркером) вивідного знання, каузальні паратаксиси з da мають епістемічне значення "досвідно-достовірне знання", а каузальні конструкції з weil передбачають фактологічне, а тому абсолютно достовірне знання мовця і мають епістемічне значення "об'єктивно-достовірне (емпіричне) знання".Однак поряд з вищевказаним значенням сполучник weil набуває нового -симптоматичного. Підрядне речення, яке вводиться фактологічним weil, відповідає на питання "Чому це так?". Підрядне речення, що вводиться симптоматичним weil,дає відповідь на питання "Звідки ти це знаєш?" або "Як ти до цього прийшов?". Тобто фактологічне weil репрезентує причину відповідного стану речей, а симптоматичне weil обґрунтовує епістемічний стан мовця.Паратаксиси з denn і гіпотаксиси з новим (симптоматичним) weil конкурують між собою, але якщо речення з denn традиційно сигналізує епістемічний стан "вивідне знання", то конструкція з новим weil сигналізує більш ускладнений епістемічний стан - "вивідне знання" плюс "емпіричне знання". Контамінація двох епістемічних станів в одній синтаксичній формі є цілком закономірним явищем на фоні інформаційної революції, що відбувається в сучасному суспільстві: жива повсякденна мова жваво відреагувала на потреби сьогодення, створивши конструкцію, яка поєднує в собі і фактологічне, і вивідне знання.У цілому ж можна вважати, що каузальні таксиси як констатив не переслідують мети глобального впливу на епістемічний світ слухача. їх прагмаепістемічний потенціал зводиться до інтенції мовця "Доводжу до фонду твоїх знань, що Q, тому що Р. А розпорядитись цим знанням ти маєш за власним розсудом".Отже, конектор weil може мати симптоматичне значення у дискурсі. При цьому дієслово-присудок може виступати і на другому місці, і у кінцевій позиції. Однак в останній час вимальовується раціональна тенденція до вживання у weil-реченнях з симптоматичним значенням дієслова-присудка на другому місці, що дозволить відрізняти їх від weil-речень з фактологічним значенням, де дієслово-присудок виступає у кінцевій позиції.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|
|
