Особливості перекладу ділових листів

Типізація ділових документів дозволяє моделювати текст будь-якого різновиду, ситуації. При цьому складовий текст оперує деякими модулями, типовими блоками, що являють собою клішовані частини тексту.

У стилі ділових документів слова вживаються переважно в основних предметно-логічних значеннях (за винятком тих випадків, коли похідні предметно-логічні значення є в даній сфері спілкування термінологічними).

У зв'язку з цим виступає й інша особливість стилю ділової мови. Це відсутність яких би то не було зображальних засобів: у текстах ділових документів немає метафор, чи метонімії інших прийомів створення образності мови.

2.3 Особливості перекладу листів-запитів та листів негативного змісту

Базовим поняттям перекладацької теорії є поняття еквівалентності. Коли говорять, що фраза на мові оригіналу і її переклад еквівалентні один одному, мається на увазі, перш за все, їх семантична еквівалентність, тобто співвіднесення з однією і тією ж ситуацією.

Відомий переводовед А. Д. Швейцер розрізняв два види семантичної еквівалентності - компонентний і денотативний [38:118]. Перший вид семантичної еквівалентності - компонентний - пов'язан з тим, що при перекладі семантична еквівалентність досягається завдяки наявності в тексті мови оригіналу і тексті мови перекладу одних і тих самих сем. Таким чином, в цьому випадку тексти знаходяться у відношенні компонентної семантичної еквівалентності.

Другий вид семантичної еквівалентності - денотативний, пов'язаний з явищем мовноЇ вибірковості. Суть її полягає в тому, що один і той самий предмет або ситуація можуть бути описані з різних сторін за допомогою різних ознак. Різні семантичні предикати перехрещуються і є взаємозамінними завдяки тому, що описують одну і ту ж ситуацію. На відміну від компонентного рівня семантичної еквівалентності, на рівні денотативной еквівалентності спостерігається семантична розбіжність між текстом оригіналу і текстом перекладу. Відношення еквівалентності тут засноване на прирівнюванні разних, але співвіднесених з однією і тією ж ситуацією семантичних компонентів [5:10]. Наприклад:

Я працюю у банку Barkley вже три роки - предикат дії

I have been a member Barkley Bank team for three years - предикат стану [Додаток А № 47].

Таким чином, для досягнення семантичної еквівалентності потрібні різноманітні перекладацькі перетворення або, як їх ще називають трансформації чи заміни.

Як зазначає у своїх працях Бреус Є. В., що на рівні компонентної еквівалентності в основному використовуються трансформації, що зачіпають граматичну структуру вислову. Рівень денотативноЇ еквівалентності вимагає складніших лексико-граматичних трансформацій, що спричиняють за собою зміни в семантичній структурі вислову [5:10].

Різні вчені по-різному визначали перекладацькі трансформації. Так, наприклад, Р.К. Миньяр-Белоручев дав наступне визначення: "Трансформація - основа більшості прийомів перекладу. Полягає в зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів початкового тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі" [23: 201].

Я.І. Рецкер, у свою чергу, визначає трансформації як прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення слова мови оригіналу в контексті і знаходимо йому відповідність в мові перекладу, яке не співпадає із словарним [29: 216].

Швейцер А.Д. зазначає, що перекладацькі трансформації - це міжмовні операції перевираженія сенсу [38:118].

Архипов А.Ф. під перекладацькими трансформаціями розумів технічні прийоми перекладу, що полягають в заміні регулярних відповідностей нерегулярними, а також самі мовні вирази, отримувані в результаті застосування таких прийомів [24:84].

Латишев Л.К. іменує перекладацькі трансформації як відступ від структурного і семантичного паралелізму між початковим і перекладним текстом на користь їх рівноцінності в плані впливу [18:27].

Як зазначає В.Н. Комісаров перекладацькі трансформації можуть розглядатися як способи перекладу, які перекладач використовує для подалання типових труднощів [13:83].

Л.С. Бархударов, який зробив суттєвий вклад у розробку типології перекладацьких трансформацій зазначав, що перекладацькі трансформації -такі чисельні та якісно різноманітні міжмовні перетворення, які здійснюються для досягнення перекладацької еквівалентності (адекватності перекладу) всупереч розбіжностям формальних та семантичних систем двох мов [2:190].

А. Паршин визначає перекладацькі трансформації як перетворення, за допомогою яких можна здійснбвати перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу у зазначеному сенсі [25:139].

Залежно від характеру одиниць вихідної мови, які розглядаються як вихідні в операції перетворення перекладацькі трансформації можно поділити на:

- лексичні;

- граматичні;

- лексико-граматичні.

2.3.1 Лексичні трансформації

Лексичні трансформації використовуються головним чином через те, що об'єм значень лексичних одиниць мови оригіналу та мови перекладу не співпадає.

Лексичні трансформації описують формальні і змістовні відносини між словами і словосполученнями в оригіналі і перекладі.

Немає таких двох мов, чиї смислові одиниці - морфеми, слова і стійкі словосполучення - повністю співпадали б у всьому об'ємі своїх значень.

Говорячи про значення тих або інших слів в тексті мови оригіналу і про передачу їх певними словами мови перекладу, не можна не звертати увагу на контекст, в якому вони знаходяться в оригіналі або повинні знаходитися в перекладі. Саме контекст - вужчий (тобто одне речення, у якому знайдуть своє місце слова, що відображають ті або інші слова оригіналу), і контекст ширший (тобто найближчі сусідні речення, цілий абзац, розділ, і т.д.) - грає вирішальну роль при передачі значення іншомовних слів, тобто при виборі потрібних слів рідної мови, з яких складеться фраза.

Необхідно пам'ятати, що словарний склад мови - це не просто сукупність слів, а система, що допускає нескінченно різноманітні, але не будь-які поєднання слів в будь-якому контексті: окремі елементи словника пов'язані один з одним певними смисловими і стилістичними відносинами. Це досить часто проявляться під час перекладу і не дозволяє використовувати найближчу словарну відповідність мови перекладу до слова мови оригіналу.

Під час передачі значення слова в перекладі зазвичай доводиться вибирати між декількома можливостями перекладу.

За визначенням А.В. Федорова, існує три найбільш характерних випадки, що призводять до цього [32:57]:

1. У мові перекладу немає словарної відповідності тому або іншому слову оригіналу (взагалі або в даному його значенні).

2. Відповідність є неповною, тобто лише частково покриває значення слова мови оригіналу.

3. Різним значенням багатозначного слова оригіналу відповідають різні слова в мові перекладу.

Слід пам'ятати, що навіть слово не є постійною самостійною одиницею перекладу, воно залежить від контексту як в оригіналі. Нерідкі випадки, коли одне слово оригіналу передається на іншій мові поєднанням одного або декількох слів або коли поєднання двох або декількох слів у мові оригіналу передається при перекладі одним словом, або коли слово оригіналу в перекладі опускається, будучи ясним з попереднього контексту.

Це також стосується і речення, яке також досить часто залежить від змісту речень, які його оточують, або навіть цілого абзацу чи тексту в цілому. Під час перекладу нерідкі випадки, коли одне речення розбивається на декілька менших або, навпаки, декілька речень оригінального тексту зливаються в одне велике речення в тексті перекладу.

Кожне слово співвідноситься з поняттям про той предмет, який воно позначає. Його семантика відображає різні ознаки цього предмету, його властивості і зв'язки його значення з об'єктами, що позначаються ним. У ній відображено бачення світу, властиве тільки даній мові, точніше, його носієві. В процесі пізнання навколишнього світу в різних мовах можуть виділятися різні сторони, ознаки одного і того ж предмету, - це знаходить своє віддзеркалення в семантичній структурі того або іншого слова.

Наприклад: окуляри - glasses [Додаток В № 53].

Якщо в англійському слові наголошується на тому матеріалі, з якого зроблений предмет, то в українському слові виділена функція, що виконується предметом, - другі очі (від слова око).

Друга причина - різниця в семантичній структурі слова, тобто в його смисловому об'ємі. Це одна з головних причин лексичних трансформацій.

Всі семантичні відповідності можна розділити на три групи:

1. Відповідність є повною.

2. Відсутність словарної відповідності.

3. Відповідність лише частково покриває значення слова мови оригіналу.

Повні відповідності лексичних одиниць різних мов у всьому об'ємі референциального значення - явище відносне рідкісне. Як правило, це слова однозначні, тобто в обох мовах вони мають тільки одне лексичне значення. До них відносяться:

а) імена власні і географічні назви, що входять до складу словника обох мов:

Boston - Бостон [Додаток А № 3].

б) різноманітні наукові і технічні терміни:

engine - двигун [Додаток В № 2].

Однак, слід зазначити, що слова-терміни у багатьох випадках багатозначні, звідси, вони мають не одне, а декілька відповідностей в іншій мові. Особливо велика багатозначність спостерігається у технічної термінології.

в) назви пір року, місяців, днів тижня:

July - липень [Додаток А № 14]; Monday - понеділок

[Додаток А № 2].

г) числівники:

million - мільйон [Додаток B № 52].

У ряді числівників однозначність англо-українських відповідностей порушується наявністю в українській мові пар типу два - двійка, п'ять - п'ятірка, і т.д.

Найбільш поширений випадок - часткова відповідність, при якій одному слову в початковій мові відповідає не один, а декілька семантичних еквівалентів у мові перекладу. Більшість слів в будь-якій мові багатозначні, причому, об'єм значень слова в одній мові, як правило, не співпадає повністю з об'ємом значень слова в іншій мові. При цьому можуть спостерігатися різні випадки. Іноді об'єм значень слова в мові оригіналу стає ширшим, ніж у відповідного йому слова в мові перекладу і навпаки. Тобто у слова в мові оригіналу є все ті ж значення, що і у слова в мові перекладу, але окрім цього у нього є ще й інші значення, що передаються в іншій мові за допомогою інших слів.

Розглянемо це на прикладі слова position - посада [Додаток А № 3].

Досить поширений випадок, коли обидва слова як в мові оригіналу, так і в мові перекладу мають як співпадаючі значення, так і значення що розходяться. І в англійській і в українській мові вони мають значення службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків у якій-небудь установі, на підприємстві і т. ін. або місце праці.

Однак англійське слово position також має наступні значення: місто положенння, можливість, залишок грошей на рахунку, співвідношення фінансових активів і зобов'язань інвестора та інші [Додаток В № 48].

Третя причина, що викликає лексичні трансформації - це відмінність у сполучуваності. Для кожної мови існують свої типові форми сполучуваності. Слова традиційної сполучуваності мають тенденцію утворювати кліше.

Наприклад: under those circumstances - за цих обставин [Додаток В № 48].

Основне із слів, що поєднуються, семантично співпадає і зберігається в перекладі. Друге слово, що поєднується ж з ним, переводиться словом, яке має інше референциальноє значення, але виражає ту ж семантичну категорію.

Треба зазначити, що чим ширше семантичний об'єм слова, тим ширше його сполучуваність, оскільки завдяки цьому воно може вступити в самі різні зв'язки. Разом з традиційними поєднаннями в мові можливі і несподівані. Несподівані поєднання можливі, якщо вони не порушують моделей сполучуваності. У англійській мові можливість таких поєднань обумовлюється тим, що в нім досить легко утворюються нові слова - найпродуктивніший спосіб словотворення - конверсія.

Хоча у кожного члена словосполучення в українській мові може бути еквівалент, при перекладі удаються до граматичних і лексичних трансформацій.

Четверта причина, що викликає лексичні трансформації - це традиційне для кожної мови вживання слова або слів.

Необхідність в трансформаціях викликає традиційне вживання слова або слів. Це традиційне вживання теж якоюсь мірою пов'язане з іншим підходом до реальної дійсності.

В рамках опису процесу перекладу перекладацькі трансформації розглядаються як способи перекладу, які може використовувати перекладач при перекладі різних текстів в тих випадках, коли словарна відповідність відсутня або не може бути використане за умовами контексту.

Залежно від характеру одиниць мови оригіналу перекладацькі трансформації поділяються на лексичні і граматичні. Крім того, існують також комплексні лексико-граматичні трансформації, де перетворення або зачіпають одночасно лексичні і граматичні одиниці оригіналу, або є міжрівневими, тобто здійснюють перехід від лексичних одиниць до граматичних і навпаки.

У своїй роботі "Теорія перекладу" В.Н. Комісарoв виділяє наступні типи лексичних трансформацій [13:68]:

1. Перекладацьке транськрібірованіє і транслітерация;

2. Калькування;

3. Лексико-семантичні заміни (конкретизація, генералізія, модуляція).

Треба зазначити, що існує декілька класифікацій лексичних трансформацій. Наприклад, Я.І. Рецкер в своїй книзі "Теорія перекладу і перекладацька практика" виділяє сім видів лексичних трансформацій [28:43]:

1) диференціація значень;

2) конкретизація значень;

3) генералізація значень;

4) смисловий розвиток;

5) антонімічний переклад;

6) цілісне перетворення;

7) компенсація втрат в процесі перекладу.

Л.А. Черняховська виділяє п'ять видів лексичних трансформацій [37:82]:

1) конкретизація;

2) генералізація;

3) антонімічний переклад;

4) метонімічний переклад;

5) перефразовування.

Транскрипція і транслітерация - це способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою букв мови перекладу. При транскрипції відтворюється звукова форма іншомовного слова, а при транслітерациі його графічна форма (буквений склад). Провідним способом в сучасній перекладацькій практиці є транскрипція із збереженням деяких елементів транслітерациі. Оскільки фонетичні і графічні системи мов значно відрізняються один від одного, передача форми слова мови оригіналу на мові перекладу завжди декілька умовна і приблизна: сompany - компанія [Додаток В № 1].

Для кожної пари мов розробляються правила, що допомагають при передачі звукового складу слова мови оригіналу, визначаються випадки збереження елементів транслітерациі і традиційні виключення з правил. У англо-українських перекладах частіше зустрічаються елементи транслітерації деяких невимовних приголосних і редуціювання голосних:

Elsheimer - Eлсгеймер

[Додаток В № 31].

Крім того досить часто зустрічається передача подвійних приголосних між голосними і в кінці слів після голосних:

Marshall - Маршалл [Додаток А № 3].

А також збереженні деяких особливостей орфографії слова, що дозволяють наблизити звучання слова в перекладі до вже відомих зразків:

manager - менеджер [Додаток A № 11];

reorganization - реорганізація [Додаток В № 7].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12