Особливості функціонування іменників pluralia tantum "множинностi" в українській мов

За “Словарем” слово подано як двозначне і є дві зменшено-пестливі форми, хоча семантичного зв'язку між словами фактично немає. Значення слів більше вказують на омонімію ніж на полісемію, у СУМі - це слово є однозначним, бо значення “рослина” вийшло з ужитку.

Іменник вибірки - “1. залишки, брак. 2. перебірливість, вередливість” [Словар 1909 І: 146] і вибірки - “те, що залишилося після вибирання” [СУМ 1980 І: 345].

Двозначному іменникові у “Словарі” відповідає однозначний у СУМі, збереглось первинне пряме значення слова, а занепало похідне, переносне значення.

Іменник вила - “1.інструмент, 2. розвилля, розсохи- окремо чи як частина різних знаряддів, наприклад, сак має вила, на яких висить сітка, 3. кут, утворений пересіканням двох рік, доріг” [Словар 1909 І: 166] і вила - “с/г знаряддя з кількома довгими зубами”[ СУМ 1980 І: 419].

Тризначному іменникові у “Словарі” Б.Грінченка відповідає однозначний у Словнику української мови, похідні значення слова не вживаються у сучасній мові, - змінилася семантична структура слова.

Іменник розигри - “1. розиграш, 2. перший день петрівки, 3. веселе місце [Словар 1909 ІV: 46] і розигри - “перший день петрівки, коли в лісах і лугах розгулює нечиста сила”[ СУМ 1980 VIII: 681].

У сучасній українській мові збереглося лише те значення, яке у “Словарі” Б. Грінченка є похідним.

До аналізованої групи слів також належать такі, як граблі, зливки, кудрі, мари, поминки, цимбали.

Узагальнено проаналізовані іменники можна зобразити так:

Семантична структура множинного іменника в сучасній мові стала складнішою. Проілюструвати це можна такими прикладами множинних іменників в обидвох словниках.

Іменник окови - „кайдани” [Словар 1909 ІІІ: 48] і окови - „1. прикраса на дверях. 2. кайдани” [СУМ 1980 V: 672].

Однозначному іменникові у Словнику Грінченка відповідає двозначний у СУМі, і лише другим подано значення, що є спільним із “Словарем” Б. Грінченка.

Іменник патли - „довге скуйовджене волосся” [Словар 1909 ІІІ: 102] і патли - „1. скуйовджене волосся. 2. кудлата шерсть тварин” [СУМ 1980 VІ: 94].

Друге значення утворилося пізніше, мабуть, унаслідок метафоризації, тому його немає у Словнику Грінченка.

Іменник коралі - „корал, намисто з коралів” [Словар 1909 ІІ: 282] і коралі - „1. намисто. 2. нарости червоного кольору в індика” [СУМ 1980 ІV: 285].

Друге значення, яке подано у СУМі, утворилося на основі метафоризації - перенесенні за подібністю кольору і форми.

Іменник ворота - „проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо” [Словар 1909 І: 256] і ворота - „1. проїзд або прохід в огорожі, між будівлями, а також ворітниці, що його закривають; брама. 2. точно визначена частина поля спортивної команди, яку вона захищає, граючи у футбол. 3. анат. Місце входу органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних судин. 4. мед. Місце проникнення інфекції в організм” [СУМ 1980 І: 741].

Словник Грінченка подає іменник ворота як однозначний, а у СУМі, на основі метафоризації, подано це слово у складі термінів, що свідчить про розвиток термінної лексики у контексті наукового прогресу, зокрема таких галузь, як спорт, медицина.

Іменник зводи - „очна ставка” [Словар 1909 ІІ: 164] і зводи - „1. плітка. 2. очна ставка” [СУМ 1980 ІІІ: 490].

Дещо дивною є така послідовність подачі значень в аналізованих лексикографічних працях, бо значення „плітка” є більш давнім (Етимологічний словник подає першим значення „плітки, а потім - „очна ставка”, є, до речі, також форма в однині - „зводня” - „плітка” [ЕСУМ ІІІ: 364]), а похідним значенням є друге, подане у СУМі, але чомусь лише це значення фіксує Словник Б. Грінченка, опустивши більш давнє значення слова. Словник української мови фіксує обидва значення у такій же послідовності, як і Етимологічний словник.

До аналізованих іменників цього типу належать і такі, як змилки, чари.

Схематично подачу іменників в обох словниках можна узагальнено зобразити так:

Порівняння словникових статей аналізованих лексикографічних праць дає підстави твердити, що у Словнику української мови простежується тенденція до зменшення множинних іменників із емоційним відтінком у значенні, яку можна проілюструвати на основі кількох прикладів:

Словник Б.Грінченка у всіх прикладах фіксує зменшено-пестливі форми, і лише в одному із шести прикладів СУМ подає цю форму.

У Словнику Б. Грінченка є такі словоформи, які подано власне множинними, такими ж вони є й у СУМі. Наприклад, накожні [Словар 1909 II: 495] і [СУМ 1980 V: 107]; кузьмірки [Словар 1909 II: 320] і [СУМ 1980 IV: 386]; мандри [Словар 1909 II: 404] і [СУМ 1980 IV: 617]; ляси [Словар 1909 II: 293] і [СУМ 1980 IV: 581]. Подані словоформи втратили зв'язок з одиничними іменниками, очевидно, давно, тому обидві лексикографічні праці подають їх як власне множинні.

Так, динамікою мовних процесів, впливом часу, можна пояснити „відмирання” значень в іменниках, які належать до пасивної лексики, наприклад, скраклі - шестизначний у Словнику Б.Грінченка [Словар 1909 IV: 142] і двозначний у СУМі [СУМ 1980 IX: 382], чи відсутність у СУМі таких застарілих слів, як багари - „шкіряний пояс” [Словар 1909 I: 19], бандури - „нутрощі тварини” [Словар 1909 І: 155], жмихи - „залишки від цукрового буряка” [Словар 1909 I: 487] липці - „знаряддя для знімання фруктів ” [Словар 1909 II: 360], п'ятрини - „полиця для посуду” [Словар 1909 III: 504], темнощі - „час, коли темно” [Словар 1909 IV: 254], хрестці - „хрестопоклонна неділя” [Словар 1909 IV: 413], чи занепад багатьох етнонімів, наприклад „Словар” Грінченка подає такі синоніми до слова похрестини [Словар 1909 III: 389], як продирини [Словар 1909 III: 464], очедирини [Словар 1909 III: 81], а СУМ фіксує лише перше слово із синонімічного ряду - похрестини [СУМ 1980 VII: 305], бо і сам звичай - „свято на другий день після охрещення дитини” - відійшов у скарбницю минувшини.

Отже, спостереження над подачею множинних іменників та їх лексичних значень у Словнику Б. Грінченка та у Словнику української мови дають підстави зробити такі висновки:

1. У сучасній українській мові є тенденція до утворення власне множинних іменників: слова, що частіше вживані у множині, Словник Б.Грінченка подає як одне із значень одиничного іменника під ремаркою „частіше вживані у множині”, а СУМ їх подає вже в окремій словниковій статті як нові слова. Одиничні іменники, при цьому існують паралельно або взагалі відсутні, втративши значення сучасного множинного іменника.

2. У Словнику Б. Грінченка множин-ний іменник часто є однозначним, а у СУМі - багатозначним, і навпаки. Отже, значення не тільки змінюються, а, як живі клітини, мають здатність народжуватися і відмирати.

3. Серед багатозначних іменників pluralia tantum є такі, що мають різницю в одному із значень або у відтінках його. Розвиток науки впливає на зміну семантичної структури лексеми.

Порівняльний аналіз множинних іменників щодо подачі їх лексичного значення у двох лексикографічних працях, які різняться часовими рамками описуваної лексики і частково джерельною базою, показав розвиток мови, живучість її як повноцінного організму, де одні клітини його відмирають, інші - народжуються. Одним із явищ „народження” є утворення власне множинних іменників (у порівнянні зі Словником Б.Грінченка власне множинними стали близько 90 іменників), що ще раз підкреслює: українська мова повноцінно функціонує і розвивається, бо живлять її цілющі і життєдайні слова, які забезпечують вічне існування мові.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8