Товарна біржа.Ринок цінних паперів. 
1.2. Організація товарної біржі, її створення і порядок реєстрації.
Товарні біржі в Україні створюються на основі принципів рівноправності учасників біржових тор-гів, застосування вільних ринкових цін, публічного проведення біржових торгів. Товарна біржа в Украї-ні не має права займатися комерційним посеред-ництвом і тому не є прибутковою організацією, а її організаційно-правовою формою є товариство з обме-женою відповідальністю.
Створення товарної біржі аналогічне схемі ство-рення товариства, але з урахуванням біржових особ-ливостей:
товарна біржа створюється на основі добровільно-го об'єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодав-ством;
засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади і управління, а та-кож державні установи, що знаходяться на дер-жавному бюджеті;
створення товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками договору, що визначає порядок і принципи її створення, склад зарровни ків, їхні обов'язки, розмір і терміни сплати пайо-вих, вступних внесків.
Товарна біржа діє на підставі статуту, що затвер-джується засновниками біржі.
У статуті товарної біржі визначається:
найменування і місцезнаходження біржі;
склад засновників;
предмет і мета діяльності біржі;
види фондів, що створюються біржею, їхні роз-міри;
органи управління біржею, порядок їх створення і компетенція, організаційна структура біржі;
порядок прийняття в члени біржі і припинення членства;
права й обов'язки членів біржі перед третіми осо-бами, а також членів біржі перед біржею і біржі перед її членами;
порядок і умови застосування санкцій;
майнова відповідальність членів біржі;
порядок припинення біржі.
Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, установленому для підприємств.
Членами біржі є: засновники, а також прийняті в її склад згідно зі статутом вітчизняні й іноземні юридичні і фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її залі.
Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різ-них біржових виборах, брати участь у роботі коміте-тів. Крім цього, члени біржі проходять програми навчання і перепідготовки, одержують біржову інформацію і можуть користуватися бібліотечним та інформаційним центрами. Організація вважається прийнятою в члени біржі, якщо за це проголосувала кваліфікована більшість засновників, і більшість підприємств і організацій претендентів. Голосуван-ня проводиться після оцінки фінансового стану пре-тендента. Члени біржі зобов'язані зробити вступний внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових торгів. Для полег-шення своєї роботи членам біржі надається право наймати службовців, яким дозволяється доступ у торговельний зал у якості клерків або посильних. Розрізняють дві категорії членів біржі:
Повні члени -- із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначену установ-чими документами біржі кількість голосів на загаль-них зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі.
Неповні члени -- із правом на участь у біржо-вих торгах у відповідній секції і на визначену уста-новчими документами біржі кількість голосів на за-гальних зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі.
У деяких біржах існує інститут відвідувачі. Вони поділяються на постійних і разових. Постійні відві-дувачі вносять річну плату за вхід на біржу, разо-ві -- за кожне відвідування.
Органи управління біржі включають три основ-них рівні, що відповідають широті кожного з них.
Вищим органом є загальні збори учасників -- чле-нів біржі, що є деякою мірою законодавчим органом.
Виконавчі функції виконує біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб, розробляти головні напрямки діяльності бір-жі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі.
Поточне управління і контроль за діяльністю бір-жі здійснює контрольно-ревізійна комісія, компе-тенція і повноваження якої регулюється статутом товарної біржі.
Політика біржі проводиться в життя комітетами, що складаються з членів біржі, призначаються ра-дою директорів. Члени комітетів працюють без від-повідної плати. Вони вносять рекомендації і допома-гають раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки щодо функціонування біржі.
Число комітетів не постійне і коливається від 8 до 40. Основними є 5 комітетів, які є практично на коленій біржі.
Котирувальний комітет -- робочий орган, голо-вним завданням якого є підготовка і публікація бір-жових котирувань і аналізу руху цін.
Спостережний комітет розглядає суперечки і ви-носить рішення з дисциплінарних питань, які йому передає комітет з ділової етики.
Комітет із прийому нових членів -- розглядає всі звернення про вступ у члени біржі. Рекомендації ко-мітету подаються раді директорів, яка вирішує пи-тання про прийняття кандидата в члени біржі.
Основною операційною ланкою на біржі є брокер-ська контора.
Завдання брокерських контор -- забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Як правило, бро-керська контора може бути створена тільки за наяв-ності місця повного члена біржі, що може бути куп-лене на періодично проведених адміністрацією біржі тендерних торгах. На одне місце повного учасника може бути створена тільки одна брокерська контора, що, у свою чергу, може безкоштовно акредитувати певне число брокерів. Додаткові брокери і їхні по-мічники акредитуються за певну плату.
Брокерська контора має право укладати договори про брокерське обслуговування з клієнтами, а також діяти від свого імені і за свій рахунок.
Під час роботи з клієнтом брокерська контора від-криває в одній з розрахункових фірм своєї біржі ра-хунок для роботи з цим клієнтом. Домовляючись із брокером про проведення угод певного виду, клієнт видає йому доручення.
Доручення бувають таких видів:
купити або продати товар за поточною біржовою ціною;
купити або продати товар за ціною не вище зада-ної;
купити або продати товар у момент, коли ціна на нього досягне визначеного (граничного) значення;
купити або продати товар на розсуд брокера. Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямій залежності від брокерських контор. Брокери одержують дохід здебільшого не від членства на бір-жі, а від власної посередницької діяльності -- чим більше брокер провів угод, тим більший одержить прибуток.
1.3. Біржовий товар
До біржових товарів належать товари масового ви-робництва, що мають якісну однорідність, відзнача-ються порівнянністю якісних характеристик протягом тривалих періодів часу і взаємозамінністю партій. Це дозволяє вести торгівлю або за описом якості або за зразками. Перелік біржових товарів, що реалізуються, визначається правилами кожної конкретної біржі.
Вимоги до біржових товарів:
Товар повинен бути масовим і випускатися в досить великому обсязі (велике число виробників і велике число покупців). Це дає змогу визначити по-пит та пропозицію. Вироби одиничного виробника, унікальні за манерою виконання, не можуть бути об'єктом біржового торгу.
Товар повинен бути легко стандартизований (зй якістю, умовами зберігання, транспортування) для продажу без перегляду -- за зразками або технічни-ми описами. У практиці біржової справи стандарти-зація становить головну ознаку біржового товару.
Товар на біржі продається або купується в суво-ро визначених розмірах. Ці розміри називаються біржовими одиницями, партіями, лотами, що відпо-відають або місткості транспортних засобів, або міс-цю, обсягові і вазі. Партія або лот повинні бути кратними біржовій одиниці.
Об'єктами біржової торгівлі нині є приблизно 70 видів товарів. їх можна об'єднати в такі групи і підгрупи:
1. Сільськогосподарські і лісові товари та продук-ти їх переробки:
зернові (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь, жито);
насіння олійних рослин (лляне, бавовняне насін-ня, соя, боби, соєва олія);
живі тварини і м'ясо (велика рогата худоба, свині, окости);
текстильні товари (бавовна, джут, вовна, шовк, пряжа, льон);
харчосмакові товари (цукор, кава, какао-боби, рослинні олії, картопля, перець, яйця, арахіс, концентрат апельсинового соку).
Лісові товари (пиломатеріали, фанера, нату-ральний каучук);
Кольорові і дорогоцінні метали (мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній, срібло, золото, платина).
4. Нафта і нафтопродукти.
Номенклатура біржового товару з роками міняєть-ся. Так, останнім часом біржовими товарами стали продукти нафтопереробки: бензин, дизельне паливо, мазут, а також такі нові товари, як нікель, алюмі-ній, дорогоцінні метали, концентрат апельсинового соку, фанера, картопля тощо.
1.4. Біржові угоди і біржові операції на товарній біржі
Залежно від місця здійснення існують біржові і позабіржові угоди. Згідно із Законом України «Про товарну біржу» біржовою угодою визнається угода, що відповідає сукупності таких умов:
якщо вона являє собою купівлю-продаж, поста-чання й обмін товарів, допущених до обертання на товарній біржі;
якщо її учасниками є члени біржі;
якщо вона пред'явлена до реєстрації і зареєстрова-на на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Розглянемо докладніше кожен вид біржових угод.
1. Угоди з реальним товаром передбачають купів-лю або продаж конкретної партії зробленого або в процесі виробництва в конкретному періоді товару. Розвиток біржової торгівлі починався саме з угод з реальним товаром, метою яких було дійсне поста-чання реально існуючого товару. Еволюція біржової торгівлі виробила своєрідний біржовий механізм, що дозволяє укладати угоди під час відсутності това-ру на товар, що буде виготовлений у майбутньому і реальне постачання якого буде здійснюватися не на біржовому, а на так званому наявному (реальному) ринку. Особливістю угод з реальним товаром є те, що її предметом може бути будь-який товар, допу-щений до обігу на біржі, у будь-якій кількості, якос-ті, з будь-якими базисними умовами постачання і формами розрахунку.
Залежно від терміну постачання товару угоди з реальним товаром поділяються на:
Угоди з негайним постачанням (до 15 днів). Це угоди типу «спот» або «кеш». Метою угод з корот-ким терміном постачання є фізичний перехід то-вару від продавця до покупця на умовах, обумов-лених у договорі купівлі-продажу.
Угода типу «форвард» (на термін до 6 місяців) -- взаємна передача прав і обов'язків стосовно реаль-ного товару з відстроченим терміном постачання. Вона полягає в тому, що організація-продавець зо-бов'язується поставити (передати у власність) за-куплені товари організації-покупцеві в термін, обумовлений у договорі. У свою чергу, організація-покупець зобов'язується прийняти і оплатити придбаний товар за встановленими договором умо-вами і цінами. Ліквідація такої угоди здійснюєть-ся шляхом постачання реального товару, але не негайно, а протягом 6 місяців. Характерне вста-новлення ціни не в момент проведення біржових торгів, а згодом, з ініціативи покупця або продав-ця (онкольна угода). Відмінною рисою термінових угод є те, що момент виконання зобов'язань (угод) не збігається з моментом їхнього виконання. Крім того, об'єктом таких угод може виступати як на-явний товар, так і товар, що буде виготовлений до терміну, встановленого договором.
З розвитком ринкових відносин форвардні угоди повинні стати основним видом угод. Переважний їх розвиток пояснюється тим, що великі партії товару можуть бути реалізовані лише за допомогою угод че-рез якийсь визначений термін. Згідно з теорією мар-кетингу виробництво орієнтується на виявлений по-пит. Термінові, або форвардні, угоди стають тією формою господарських відносин, за допомогою якої можуть бути здійснені великі економічні операції.
За умовами ознайомлення з товаром угоди мо-жуть бути укладені:
без попереднього ознайомлення;
на основі попереднього огляду всієї партії або ок-ремих його зразків;
на основі стандартів і технічних умов.
За характером біржових цін розрізняють угоди з реальним товаром, що укладаються:
за ціною, що склалася в процесі біржової сесії (біржового дня);
за ціною, установленою згодом (форвардні онколь-ні угоди).
Залежно від умов здійснення угод у нашій біржо-вій практиці виділяють такі їх види:
* Бартерні біржові угоди -- це угода на товаро-обмінні угоди з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін), тобто угоди, при яких «товар» обмінюється на «товар».
Ці угоди суперечать суті біржової торгівлі й в Україні на більшості товарних бірж вони заборо-нені, їх недоліки полягають у такому: пропускна спроможність бірж різко знижується; практично відсутній обмін інформацією між дрібними біржа-ми, що приводить до величезних розбіжностей за ціна-ми на ті самі види товарів; істотна частка доходів від продажу не надходить безпосереднім товарови-робникам тощо.
Угоди з особливими умовами -- це угоди, під час укладання яких брокер повинен виконати певні доручення клієнта. Найчастіше при угодах з умо-вою клієнт дає доручення продати реальний товар на умовах одночасної закупівлі для нього іншого реального товару. При цьому брокер має право відмовитися від такого доручення. Якщо ж умова (доручення) прийнята, але не виконана стосовно купівлі іншого товару, то брокер позбавляється права на винагороду за угоду з умовою.
Угоди з кредитом, що являють собою угоду між брокером і клієнтом, за якою брокер зобов'язуєть-ся в обмін на товар, запропонований клієнтом, на-дати йому товар, який його цікавить. З цією уго-дою брокер звертається в банк, де одержує кредит на здійснення угоди. Використовуючи кредит, брокер купує на торгах товар, що цікавить клієн-та, після цього одержує той товар, що пропонував-ся клієнтом спочатку. Отриманий товар, як прави-ло, дефіцитний, брокер самостійно продає його на біржі і повертає кредит банкові.
Угода з кредитом дає змогу законно здійснювати бартерні операції. Гроші в цьому випадку для клієн-та фактично втрачають функцію засобу платежу і служать лише мірою вартості.
Процес тривалого розвитку біржової торгівлі при-вів до використання на біржі угод без реального то-вару, які нині поділяються на ф'ючерсні й опціонні.
2. Ф'ючерсні угоди передбачають купівлю або про-даж не реального товару, а контрактів на товар на майбутній період. Це період до одного року, але на деяких біржах установлена межа до п'яти років. Метою здійснення ф'ючерсних угод є здійснення біржо-вих спекуляцій, пов'язаних з динамікою цін, тобто результатом ф'ючерсної угоди с сплата або одержан-ня різниці між ціною контракту в день його укла-дання й у день виконання.
Відмінною рисою ф'ючерсної угоди є те, що об'єк-том виступає не товар, а біржовий контракт, що пе-редбачає купівлю-продаж суворо погодженої кіль-кості товару встановленого сорту (марки) з мінімаль-но допустимими відхиленнями, що поставляється на визначених умовах оплати транспортних засобів. Ф'ючерсні угоди укладають за стандартами ще не виготовленого товару. Контракти за ф'ючерсними угодами багаторазово укладаються і ліквідуються доти, поки не надійде термін постачання або зазна-чений товаровиробником термін продажу.
Обороти за ф'ючерсними угодами, як правило, у багато разів перевищують реальні обсяги постачань. Цей факт вказує не тільки на розвиток спекуляції, але і на пожвавлення обміну, що є однією з умов розвитку біржової торгівлі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|
