Соціально-економічні реформи Маргарет Тетчер

Соціально-економічні реформи Маргарет Тетчер

Курсова робота

"СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ МАРГАРЕТ ТЕТЧЕР"

Вступ

В 1970-х роках країна пережила цілий комплекс складних проблем. Найважливішою серед них був стан економіки. Не менш проблем було і в соціально - економічній системі. Надмірною владою була наділена профспілкова верхівка, яка дуже часто була віддаленою від трудящих. Профспілки виступали монополістами на ринку праці і тому ультимативно вимагали підвищення заробітної плати без будь-якого узгодження зі зростанням продуктивності праці. Не менш складний стан був в податковій політиці - на початок 1979 року вища ставка податку на підприємстві складала 83-98 відсотків. Країну охопила велика інфляція, постійні дотації на нерентабельні державні підприємства, породжувала дефіцит бюджету і посилювала інфляцію, яка складала 15-20 відсотків. Проблеми стала викликати надмірна влада в руках держави, що здійснювалась все зростаючим бюрократичним апаратом. Соціальна політика також потребувала реформування, тому що відбувалось збільшення соціальних витрат за відсутності різкого зростання виробництва.

На фоні внутрішніх і зовнішніх труднощів в 70-і роки у ведучих політичних партіях Великобританії відбуваються зміни. Лідером консерваторів стає Маргарет Тетчер. На виборах 1979 року партія отримала перемогу. З цього моменту починається нова епоха в Великобританії.

Ідейно-політична програма «тетчеризму» стала британським варіантом неоконсерватизму. Соціально-економічна політика уряду торі припускала скорочення державного втручання в економіку, денаціоналізацію, монетаризм, приватизацію, скорочення соціальних витрат.

Соціально-економічні проблеми Великобританії 1970 - років дещо були схожі з проблемами України 1990-х років. Звичайно не всі рішення соціально-економічної політики консервативного уряду ми можемо взяти до уваги для того щоб застосувати їх на терені України. Дуже цікавим для вивчення в цьому відношенні є проведення приватизації. Саме вивчення соціально-економічних реформ, і шляхів виходу з кризи Великобританії, які ми можемо застосувати на Україні переоцінюючи їх досвід, зумовлює актуальність нашого дослідження.

Метою нашого дослідження є вивчення соціально-економічних реформ, які були проведені урядом Маргарет Тетчер. З нашої мети випливають наступні завдання:

Охарактеризувати сутність "тетчеризму"

Проаналізувати соціальну політику неоконсерваторів, зокрема антипрофспілкове законодавство

Дати характеристику реформуванню «держави загального добробуту»

Розглянути процес приватизації, визначити її особливості

Предметом нашого дослідження є соціально-економічні реформи, які були проведені урядом Маргарет Тетчер.

Об'єктом нашого дослідження є соціально - економічна політика уряду торі у 1979-1990 рр.

Хронологічні рамки роботи: Ми розглядаємо період починаючи з 1979 року, коли консервативна партія перемогла на парламентських виборах в Великобританії і уряд очолила М. Тетчер. Завершуємо вивчення даної теми 1990 роком, коли Маргарет Тетчер пішла у відставку і пост прем'єр - міністра посів консерватор Джон Мейджор.

Дослідженням політики і особи М. Тетчер займалось багато істориків. Але треба відзначити, що багато дослідників, такі як Малець Л, Назаров А, Черево О, Полонський А., Перегудов С., Федяшин А., Воскобойников Д., Попов В., Аревич Г. акцентують свою увагу більш на особистості Маргарет Тетчер, розглядаючи особливості політики, яку вона проводила поверхово, якщо це характеризувало певні риси її характеру. Малець Л. Маргарет Сенджер. Нове обличчя влади ( жінки на ключових урядових посадах)// Історія України. -1998.-№29-32.-С.3-2; Маргарет Тетчер ( за матеріалами журналу “Times”// Історія України.- 1999.-№ 21-24.-С.7; Маргарет Тетчер//Історія України.-1999.-№ 9.-С.9; Назаров А. Как “снимали” Тетчер //Эхо планеты.-1991.-№1.-С.18-19; Черево О. Нарис політичної біографії Маргарет Тетчер //Людина і політика.-1999.-№3.-С.66-70; Полонский А. Итоги ХХ века в трех биографиях. Образ епохи. // История -2000.-№ 48.-С.6; Перегудов С.П.Отставка Маргарет Тетчер //Вопросы истории.-1991.-№ 11.- С.11-19., Воскобойников Д.М. Тэтчер: политический портрет //Эхо планеты. -1989.-№ 24. - С.18-21; Воловец С. Портрет без рамки //О них говорят: политические портреты зарубежных деятелей.-М.,1989.-С.29-52; Аревич Г., Бабусенко С. Политика бывает несправедливой ( об уходе в отставку Маргарет Тетчер)//Новое время.-1990.-№ 49.-С.12-13.

Викликає цікавість праця Матвєєва В.М. «Великобританія: підсумки політики консерваторів», яка вийшла в науково-популярній серії «Біля політичної карти світу». Досить цікаво автор розкриває деякі аспекти соціально-економічної політики Маргарет Тетчер, намагається дати характеристику такому політичному явищу, як неоконсерватизм. Але слід зазначити, що радянські історики освітлювали події в Великобританії упереджено, з оглядкою на ситуацію в СРСР: політику партії, цензуру, дещо перекручену інформацію. Матвеев В.М. Великобритания: итоги политики консерваторов // У политической катры мира.-1986.-№ 2.-63 с.

Велике значення при написанні курсової роботи мали підручники з новітньої історії Європи та Америки російських авторів під редакцією А. Родрігеса, та українських істориків Іваницької О.П., Давлєтова О.Р., Космина В.Г., Мороко В.М. Новейшая история зарубежных стран ХХ век.-М.,2000;Новейшая история зарубежных стран ХХ век: В 2-х ч. -Ч.2.-М.,1998; Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002).-Вінниця, 2003; Давлєтов О.Р., Космина В.Г.,Мороко В.М. Всесвітня історія 1945-1997.- Запоріжжя 1997.

Виходячи з поставленої мети та використаної літератури ми склали наступну структуру роботи: вступ, два розділи, висновки.

1. «Тетчеризм» - британський варіант неоконсервативної ідеології та політики

На початку 70-х років Великобританію стали розглядати як головного «хворого» Європи. На тлі цих проблем, що загострюються, почалися переміщення й у суспільній свідомості й у провідних політичних партіях. Серед консерваторів посилився вплив прихильників розвитку приватного підприємництва і згортання державного втручання в економіку. У 1975 р. голова партії консерваторів - Маргарет Тетчер - стала лідером. У лейбористській партії, що двічі в 1964-1970 і в 1974-1979 роках поверталася до влади, підсилилося ліве крило, яке виступає за подальшу націоналізацію, вихід з ЄЕС і однобічне ядерне роззброювання. На парламентських виборах 1979 року платформи партій виявилися протилежними за змістом: одна виступала за збереження держави благоденства, друга вбачала в ньому джерело кризи. Виборці віддали перевагу консерваторам. Маргарет Тетчер стала прем'єр-міністром.

«Новий консерватизм» у тлумаченні Маргарет Тетчер та в уяві багатьох рядових англійців був не черговою політичною чи філософською теорією, а близьким і зрозумілим поняттям.

Основу «тетчеризму» склала сформована «монетарна» теорія американського економіста професора Мілтона Фрідмана. В основі монетарної теорії знаходяться постулати про безумовну ефективність ринкової моделі, вільної конкуренції та базовому характері принципу раціональної поведінки людини в умовах ринкової економіки, положення про провідну роль грошового фактора в розвитку сучасної економіки. З точки зору монетаризму, затратне державне регулювання (бюджетний перерозподіл доходів, придушення інфляції адміністративними методами, антициклічне регулювання і ін.), а також профспілкова діяльність порушує основи економічного механізму та деформують ринкову інфраструктуру. В рамках монетарної теорії зайнятості центральне місце посідає ідея «природного безробіття», рівня кого відображає реальний стан факторів відтворення і держава не повинна штучно впливати на нього. Пономарев М.В., Смирнова С.Ю.Новая и новейшая история стран Европы и Америки.- М.,2000.-С.258. Орієнтована на відмову від попередньої практики глобального державного урегулювання економіки, пріоритет антиінфляційної політики та активізації природних, ринкових механізмів економіки. Новейшая история зарубежных стран ХХ век: В 2-х ч.-Ч.2.-М.,1998. -С.109.

В той же час Маргарет Тетчер та її однодумці перетворили «монетаризм» з економічної моделі в цілісну соціально-політичну концепцію світоглядного рівня. Окрім розрахунку ринкової ефективності вони виходили з необхідності відродження соціальної активності та відповідальності особистості, підтримки інтересів конкретної людини, яка бореться за покращення свого життя, а не надіється на допомогу держави. Вислів Тетчер «Безкоштовний сир лише в пастці» став символом цієї соціальної ідеології, яка отримала назву неоконсерватизм. Неоконсерватизм - одне з провідних направлень сучасної консервативної ідеології. Неоконсерватизм уявляє собою складний комплекс ідей та принципів, основний стрижень якого складає економічна концепція. Неоконсерватори намагались виробити конкретні рекомендації по комплексній коректировці державної політики. Пономарев М.В., Смирнова С.Ю.Новая и новейшая история стран Европы и Америки.- М.,2000.-С.258. Особливістю британської неоконсервативної політичної думки була велика роль моральної аргументації, апеляція до «природного» консерватизму британців, традиційним вікторіанським духовним цінностям британського суспільства - поваги до сім'ї та релігії, закону та порядку, працьовитості та бережливості. Крім того, тетчеризм як політична стратегія відзначалася жорстокістю та неухильної послідовності в реалізації поставленої мети.

Серед ціннісних орієнтацій неоконсерватизму взагалі і тетчеризму зокрема важливе місце належить індивідуалізмові, що майже тотожне антиколективізму. По суті індивідуалістична філософія лежить в основі всієї соціально-економічної політики Маргарет Тетчер. Найвиразніше ця філософія почала проявлятися після її перемоги на парламентських виборах 1983 року. С.Воловец Портрет без рамки.// О них говорят: политические портреты зарубежных деятелей.-М.,1989 Після перемоги на виборах пріоритетним напрямком тетчеризму стала політика обмеження влади та впливу профспілок. Треба зазначити, що Маргарет Тетчер діяла поступово і обачно. Перші законопроекти обмежували пікетування, «солідарні дії» та свободу профспілкової діяльності на підприємствах. Демократизації британських профспілок сприяли, на думку тетчерівських урядовців, запроваджене голосування по пошті при виборах керівництва та прийнятті рішень про страйки більшістю членів профспілки, обмеження прав «закритого цеху «, сплата штрафів за недотримання законів. Водночас прем'єр-міністр, окрім прийняття законів, прагнула сформувати громадську думку, спрямовану проти насилля профспілок та корпоративізму. Вона суттєво скоротила функції і повноваження Національної ради економічного розвитку, її галузевих органів, обмежила участь профспілок в інших державних органах, звела їхню діяльність до приватних питань (охорона праці, перепідготовка і працевлаштування людей). Корисним для уряду виявилося падіння чисельності профспілок, особливо в традиційних галузях, працівники яких були найактивнішими учасниками профспілкового руху. Послідовна і цілеспрямована діяльність уряду щодо законодавчого обмеження страйкової боротьби і активні дії проти страйкарів зрештою дали позитивні наслідки, якщо мати на увазі суто економічний ефект.

Поряд з реформуванням відносин власності та обмеженням прерогатив тред-юніонів важливою метою тетчерівського наступу стала перебудова системи державних соціальних послуг. На думку тетчеристів, докорінна реорганізація цієї системи покликана позбавити співвітчизників зрівнялівки у сфері послуг, сприятиме утвердженню свободи вибору і в соціальній сфері. Це в свою чергу, стимулюватиме ініціативу і підприємництво, прагнення у всьому покладатися тільки на себе і на свої власні сили.

Необхідно підкреслити, що нічого принципово нового у цьому не було. Частину заходів такого спрямування задовго до Маргарет Тетчер запроваджував Е.Хіт. Так само не був тетчерівський уряд піонером в ініціюванні приватного соціального страхування, яке досить поширилося ще в 1950-х роках. Разом з тим течіровська політика у цій царині була не простим продовженням усталеної практики, оскільки на відміну від своїх попередників, мета її уряду полягала в досягненні такого рівня роздержавлення, який надав би соціальним послугам нової якості.

Ця стратегія вимагала, з одного боку, послідовності і політичної волі, а з другого - поступовості і навіть обережності, що зумовило тривалий, а часом і болісний характер перебудови соціальної системи. Особливо серйозних зусиль потребувало реформування системи охорони здоров'я та шкільної освіти, де довелося не тільки вишукувати нові підходи, й долати опір численних опонентів.

Тетчер почала запроваджувати «ринкові» засади в медицині, активізувала процес передачі приватному капіталу на контрактній і конкурентній основі різного допоміжних служб (прання білизни, прибирання, догляд за хворими) Вартість цих послуг, за даними Національної служби здоров'я, склала у 1983 році 1 млрд. фунтів стерлінгів, тому конкуренція виявилася вельми жорстокою. Чимало фірм, прагнучи закріпити за собою перспективний ринок, погоджувалися навіть на низькі розцінки послуг. За офіційними даними, запровадження систем конкурентного контракту на допоміжні медичні послуги дозволило державі заощадити майже 100 млн. фунтів стерлінгів щорічно. Цей процес поглиблювався і приватні фірми перебирали на себе інші види послуг: охорону приміщень, обслуговування пацієнтів удома, керівництво господарством великих лікарень та поліклінік, утримання автостоянок. Мало того, вони почали прибирати до своїх рук і основні медичні служби: чергування в палатах, медичну допомогу на дому, окремі види лабораторних аналізів тощо. Одним із негативних наслідків стало скорочення медичного персоналу.

Важливим нововведенням тетчерівського уряду в діяльності НСОЗ стала реформа його структур та керівництва, переведення на ринкові засади, запровадження методів сучасного менеджменту. Поширювалася практика передачі приватним фірмам права на управління різними функціональними підрозділами і системі охорони здоров'я.

Крім комерціоналізації державної системи охорони здоров'я, уряд неоконсерваторів всіляко заохочував розвиток приватних лікарень, клінік, аптек і приватного медичного страхування. В результаті, якщо 1979 року ними користувалися 2 млн. осіб (5%), то 1986 року ці цифри зросли відповідно до 5 млн. (9%). Іваницька О.П.Новітня історія країн Європи та Америки.- Вінниця, 2003. - С.158.

Дещо інший шлях роздержавлення пройшла система шкільної освіти, станом якої були невдоволені як батьки, так і широка громадськість. Завдання консерваторів полягало в тому, щоб не допустити реалізації ідеї загальної і рівної середньої освіти, яку запроваджували лейбористські уряди. Річ у тому, що на базі двох основних типів шкіл, які функціонували в Англії - «граматичних», в які діти поступали на підставі екзаменів та тестів, і після її закінчення могли вступати до вищих навчальних закладів, та «сучасних», які не давали права вступу до вищої школи, лейбористи створювали так звані «об'єднані «школи.

Вже у першій програмній заяві «Правильний підхід», яка лягла в основу «хартії батьків», неоконсерватори сформулювали свою програму у системі освіти. Зводилася вона до того, щоб надати батькам всю інформацію про існуючі школи, щоб ті мали свободу вибору, а також мали право брати участь у шкільних радах тощо. Як один із варіантів запланованих змін пропонувалася система запровадження ваучерів, які видавали батькам з правом передачі їх у будь-яку обрану ними школу. Кількість набраних школою ваучерів мала визначити її фінанси, підбір учителів, обладнання, будівництво приміщень. Щоправда, згодом від «ваучеризації» шкіл консерватори відмовилися. Зате, щоб піднести стандарти навчання, передбачалося відновити «плюралізм» у шкільній освіті, створити систему стипендій для обдарованих дітей. Так само батькам надавалося право, якщо дитина не виявила бажання мати середню освіту, забирати її з школи і віддавати учнем на підприємство, або на курси професійної підготовки. Всі ці ідеї були відображені в законах 1980, 1986 і 1988 років. Іваницька О.П.Новітня історія країн Європи та Америки.- Вінниця, 2003. - С.158Передовсім було скасовано лейбористське законодавство про «об'єднані» школи, таким чином 260 граматичних шкіл, які ще залишилися (з 5 тис. державних) здобули шанс на виживання. Закон від 1986 року був спрямований на підвищення стандартів освіти, реорганізацію управління школами і процесом навчанням, розширення складу шкільних рад із залученням бізнесових структур. Відповідно до цього закону в об'єднаних школах запроваджувалася більш диференційована оцінка знань учнів. Так, діти, які досягли 16 років, отримували за результатами екзаменів сім видів атестатів, які визначали їх подальше навчання чи спеціалізацію. Законом від 1988 року передбачалося впорядкування всієї системи навчально-виховної роботи на базі єдиних шкільних програм. Перегудов С.П. Отставка Маргарет Тетчер. // Вопросы истории .-№ 11.-1993.- С.12.

Страницы: 1, 2