Маргарет Тетчер та її політика в історії Великобритан

Відчуваючи недостатність особистої освіти, батько віддав Маргарет у найкращу школу міста. У 1930 році вона вступила до загальноосвітньої школи графства в передмісті Хантінг- Тауер.

Відрізняючись особистою наполегливістю і серйозністю, Маргарет дуже відрізнялась від своїх однолітків. Більш того, вона завжди вважалась старшою за них: її строгість та висока вимогливість до себе і оточуючих відокремлювали її від решти. По суті, в неї не було шкільних подруг, хоча вона і намагалась їх завести. Багато хто вважав її дуже самовпевненою, а деякі однолітки називали навіть задавакою. Біографи Маргарет розповідають, що коли їй було 9 років, вона стала переможницею на конкурсі віршів. Коли вчителька поздоровила її, сказавши: «Тобі пощастило, Маргарет», - та заперечила: «Чому пощастило? Я перемогла заслужено!» 11. Денискина В.И. Политический портрет М. Тэтчер. - М. 1991. - С.10.

Маргарет росла дуже зацікавленою. Вечорами вона навмисно опускалася у лавку батька, щоб послухати його розмови з друзями про політику. Важко встановити, Маргарет народилась чи стала політиком. За своїм зізнанням майбутнього лідера консервативної партії, вона з самого дитинства відчувала, що політика у неї в крові.

З раннього віку - вже в 10 років - Маргарет приймала участь у виборчій кампанії Робертси активно підтримували кандидата від партії консерваторів. Маргарет тоді виконувала роль зв'язної , розносила документи консервативної партії. Тим самим вона займалась й на місцевих виборах. Вона сама згодом згадала, що саме в 30-ті роки почала « приєднуватись до політики» у зв'язку з окупацією Австрії Німеччиною. « У ті роки я почала розбиратися у політиці, питаннях війни та миру, підйому фашизму і погрозах силам демократії», - говорила вона. 12. Попов В.И. Маргарет Тэтчер: человек и политик. - М.: Прогресс. 1991. - С.37.

Рано прокинувся в ній інтерес до публічних виступів. «Вона набагато раніше своїх шкільних подруг навчилась висловлювати свої думки, вірно підбирати слова», - свідчив її друг дитинства. « Людина просто зобов'язана говорити правильно», - говорила вона батьку, звернувшись до нього з проханням про сплату навчання.13. Огдэн К. Мэгги. Интимный портрет женщины у власти. // Иностранная литература. - 1991. - №4. - С.150.

Вона любила зустрічі із знаменитостями, що заїжджали до школи, перш за все політиками, охоче вступала з ними в розмову, задавала питання. Вона рано почала брати участь у шкільному дискусійному клубі ( і це також, мабуть, було в неї від батька, який, за словами його сучасників, був дуже добрим оратором). Але не школа її дитячими радощами, задоволеннями і розвагами, а дім був в її юнацькі роки центром її життя, і саме сюди вона прямувала після уроків. Про її дитячі роки можна було б сказати, що це було дитинство без дитинства.14. Попов В. И. Маргарет Тэтчер: человек и политик. - М.: Прогресс. 1991. - С.38.

Коли у вересні 1939 року почалась друга світова війна, Маргарет було 13 років. Війна подіяла на неї дуже сильно. Не дивлячись на те, що Грентем був дуже маленьким містечком, він значно постраждав від бомбардувань. В ці роки Маргарет дуже перейнялася духом патріотизму. Тоді вона усвідомила всю важливість захисту Вітчизни від ворога. Як відмічають біографи, війна зміцніла її політичні погляди як консерватора.

Коли закінчилась війна , Маргарет було неповних двадцять років і до цього часу вона сформувалась як впевнений консерватор.

Останні роки навчання в школі поставили перед Маргарет питання про майбутню кар'єру. Деякий час вона мріяла стати актрисою. Але це захоплення швидко пройшло. Маргарет вирішила вступити до університету. Вона хотіла вивчати хімію На це рішення вплинула думка вчителя школи, котрий викладав хімію дуже цікаво і захопив Маргарет. Але вона доволі швидко пожалкувала про свій вибір, що було для неї не характерно. Вона захотіла стати юристом. Однак згодом один з приятелів батька, що був юристом, але потім отримав освіту фізика, сказав їй, що вона зможе зробити так само. Якщо її перша освіта буде науковою, то це тільки допоможе їй в отриманні другої освіти - юриста. Маргарет ця думка прийшлася до душі і вона продовжила вчити хімію. Обрала вона Оксфордський університет.

Амбіційності Маргарет було не позичати і вона поділилася своїми планами з директором школи. Поряд із Семервілл-коледжем, одним з найстаріших жіночих коледжів Оксфорду, вона , на всяк випадок, подала заяву в державний Ноттінгемський університет. В решті решт вона була прийнята в обидва ці заклади і вирішила продовжувати навчання в Оксфорді.

Тетчер відразу активно включається в університетську асоціацію консерваторів. Вона, звичайно, хотіла б вступити до Оксфордського союзу консерваторів, але на той час в союз не приймали жінок.

Почала вона займатись в жіночому Семервілл-коледжі. Навчалась вона добре, як все, що вона робила, але без особливого ентузіазму. Її викладачі, котрі бачили, що її значно більше хімії приваблює політика, і не вимагали від неї більшої зосередженості, змирившись з тим, що першокласного вченого-хіміка з неї не буде. Ще в школі вона зрозуміла, що хімія не її покликання і захопилася правом.

Тетчер отримала вищу освіту з науковою ступінню бакалавра з хімії у 1947 році і поступила на роботу в якості наукового робітника, що проводив хімічні дослідження целулоїдних пластмас в Менінгтоні, графства Ессекс. Її наступне пересування по роботі було вже обмовлене: дослідження спечення наповнювачів для «J.P.Lions» в Хамерворті, в Лондоні. Вона - єдиний прем'єр-міністр в Британській історії, яка мала вищу освіту по природничим наукам. Її кар'єра хіміка була короткою, оскільки серце належало політиці і закону.

 Розділ ІІ. Політична кар'єра перед Даунінг Стріт 10.

В Оксфорді Тетчер сформувалась як політичний діяч-консерватор. Вона дуже активно брала участь в роботі консервативної асоціації, віддаючи їй весь вільний час і вже у 1946 році її обрали президентом асоціації. Це був старт її активної політичної кар'єри і перший успіх на цій ниві. « З тієї пори політика представляє головний інтерес у її житті, а професія хіміка все менше задовольняє її». 15. Перегудов С.П. Маргарет Тэтчер. // Вопросы истории. - 1988. - №10. - С.61. Успіх тим більше знаменуючи, що асоціація раніше ніколи за всю історію свого існування не обирала керівником жінку. М. Робертс була першою на цій посаді. Про свої студентські роки вона потім сказала так: завжди була для мене потужним магнітом, мене завжди до неї тягло». 16. Денискина В.И. Политический М. Тэтчер. - М.: Наука. 1982. С.51.

Потім це слово «перша» в її політичному житті буде повторюватись неодноразово: перша жінка-кандидат в парламент в своєму виборчому окрузі, перша жінка - лідер партії, перша жінка - прем'єр-міністр, перша жінка, яка керувала воєнними діями країни і т і. Але «першенству» 1946 року було для неї особливо важливим. Ця посада відкрила для неї великі можливості вийти на широку політичну сцену, піти в парламент.

Роки в університеті загартували Маргарет як політичного діяча і борця. У 1946 році вона як президент асоціації вперше була на конференції консервативної партії, де слухала промову Черчилля, що призвела на неї велике враження. Це було якраз після того, як він проголосив свою промову в Фултоні і закликав створити англо-американський союз для боротьби із «східним комунізмом», коли ним була оголошена «холодна війна» Радянському Союзу та іншим соціалістичним країнам.

Тоді ж М. Робертс приймає перший раз участь у виборчій компанії партії - вона агітує за обрання від Оксфорду депутатом парламенту Квентіна Хочча, потім значного і впливового політичного діяча лорда Хейміема, члена кабінету, лорда-канцлера, тобто спікера палати лордів.

У 1948 році вона знову була запрошена від асоціації на конференцію партії, там отримала запрошення висунути свою кандидатуру в парламент від округу Дартвуд. На той час їй було всього 23 роки, але її вже помітили, і на наступний рік на виборах у парламент вона була кандидатом партії від Дартвуда ( графство Кент). Це була лише репетиція майбутніх політичних битв. Вона була наймолодшим кандидатом консервативної партії на виборах 1950 року і вона їх програла.

Поразку вона сприйняла відносно спокійно і на наступний рік знову висунула свою кандидатуру. Її заклик до виборців звучав так: « Обирайте між партією свободи і партією рабства!»17. Солмин А.М. Политический портрет М. Тэтчер. - М.: Наука. 1982. - С.14. Під останньою малося на увазі лейбористську. Вперше публічно вона вимовилася і з приводу «загрози комунізму».

У вересні 1951 року Маргарет Робертс виходить заміж за багатого бізнесмена Деніса Тетчер. Існує думка, що Маргарет вийшла заміж за Деніса з думок практичного характеру. Вона ж не покинула свій задум отримати юридичну освіту і одержала ступінь юриста у 1953 році. Вона дозволяла їй безбоязно зайнятися політикою, оскільки тепер не потрібно було думати, як заробити на хліб насущний. Так це чи ні, але Маргарет опісля визнавала, що кошти Деніса дозволили їй цілком присвятити себе політиці. Сам Деніс говорив, що відразу втратив голову. «Мене зацікавили ті самі якості, які цікавлять і зараз, - сказав він після двадцяти п'яти років подружнього життя, коли Маргарет стала лідером консервативної партії. - Вона була красива, дуже добра і розумна. Хто б зміг, познайомившись із Маргарет, не бути враженим її особистим шармом й інтелектуальним блиском?»18. Перегудов С.П. Маргарет Тэтчер. // Вопросы истории. - 1988. - №10. - С.62.

У серпні 1953 року Маргарет народила двійню: хлопчика та дівчинку, подружжя дало їм імена Марк і Керол. Звичайно, Маргарет уникла участі звичайної матері, проявивши всі свої зусилля, щоб отримати юридичну освіту і скласти через чотири місяці після народження дітей випускний іспит на адвоката.

Після одруження шлях Маргарет був полегшений. Вона покинула роботу, отримала юридичну освіту і почала вести адвокатську практику. Вона брала активну участь в роботі спілки «Консервативні адвокати».

Маргарет вирішила спеціалізуватись на податковому праві, що у подальшому дуже знадобилось їй, - відомо, що державні бюджети країни готувались за найактивнішою участю Маргарет Тетчер. А податкова політика була одним з основних важелів, за допомогою яких Тетчер проводила реформування економіки Британії.

Цікавий факт у формальній освіті Тетчер полягає в тому, що вона завжди відвідувала школи «тільки для дівчат», від дитячого садка до коледжу Сомервіль і їй ніколи не доводилось боротись за увагу студентів-юнаків. За іронією долі, пізніше вона вирвала владу у чоловіків на свою користь і ніколи не боялася зіткатися з ними в парламенті чи за інших обставин в уряді. Очевидно, її жіночі ролеві моделі в школі спонукали її конкурувати з чоловіками, замість того, щоб шукати їх схвалення. Це може бути також причиною того, що робить її образ зовсім унікальним і змушує впливових політичних діячів світу визнати, що вона «більше чоловік, ніж жінка». Пізніше Тетчер схарактеризує свій образ мислення як результат своєї різноманітної освіти. Спочатку вона описує себе як вченого-дослідника, тому що в науці «ви розглядаєте факти і робите висновки». Потім вона стала адвокатом, але в юриспруденції багато що має вигляд по-інакшому: « Ви піднімаєтесь у якомусь процесі і тоді, якщо закони неадекватні для сучасної людини, ви створюєте нові закони».

Тетчер ні за що б не змінила « пізні вечірні години, віддані роботі у палаті громад або уїк-енди, проведені у виборчому окрузі, але їй дійсно жаль , що вона не зробила чогось більшого для своїх дітей. При всій своїй жорсткості вона чутлива і добре визнає, що життєві труднощі її дітей - це частка ціни, яку прийшлося заплатити за одержимість роботою і політичний успіх».19. Огден К. Мэгги. Интимный портрет женщины у власти. // Иностранная литература. - 1991. №4. - С. 184.

§1. Обрання до парламенту;

У 1959 році Маргарет Тетчер ще раз почала передвиборчу гонку за місце в парламенті в багатому передмісті Лондона, відомому як Фінглі. Тетчер виграла це місце в тридцяти трьохлітньому віці, завоювавши собі шлях до кар'єри завдяки своєму ораторському дару, який зачарував виборців. Ця честолюбна жінка вже витратила багато років на ролі хіміка-дослідника, адвоката патентного і податкового права, матері двох близнюків і дружини промисловця.

Шлях Маргарет Тетчер до керівництва партією був поступовим. Ставши членом парламенту, вона дуже скоро проявила майстерність у веденні дебатів. Тут стали у пригоді її юридичні пізнання. У 1961 році прем'єр-міністр Гаральд Мак-Міллан відзначив різноманітні здібності Тетчер і призначив її об'єднаним парламентським секретарем міністерства пенсій і національного страхування.

На жовтень 1964 року були призначені вибори в парламент, на яких перемогли лейбористи.

Едвард Хіт був керівником Тетчер ( що не завадило йому потому стати її жорстоким супротивником) і 1967 року він обрав її як керівного члена партії консерваторів в тіньовому кабінеті його уряду (кабінет партії поза владою). Тетчер була тоді іменована міністром газу, електрики та ядерної енергії, а трохи пізніше міністром транспорту, освіти і науки.

Час перебування консерваторів в опозиції ознаменувались для Тетчер важливою подією: її першою спробою публічно сформулювати свою політичну і економічну програму, платформу майбутнього уряду. У 1968 році вона прочитала лекцію в консервативному політичному центрі. « В чому помилка нашої політики?» - так вона назвала її і відповіла на це питання наступним чином: «У зростаючій владі держави над особистістю, у дуже великому впливі держави на життя приватних осіб, у дуже великому бюрократизмі».20. Попов В.И. Маргарет Тэтчер: человек и политик. - М.: Прогресс. 1991. - С.40.

«Нема нічого неправильного в тому, що люди хочуть більших доходів, - говорила вона , - що дійсно неправильно - це коли хочуть більшого, не віддаючи нічого взамін… треба добитись того, що їм належить».21. Солмин А.М. Политический портрет М. Тэтчер. - М.: Наука. 1982. - С.15.

Таким чином, саме тоді, в кінці 60-х років Тетчер вперше офіційно заявила про свої плани зменшення втручання держави в економічне і соціальне життя країни, одного з основних принципів «тетчеризму».

У результаті виборів 18 червня 1970 року до влади знову прийшли консерватори на чолі з Едвардом Хітом. В тому ж році він призначив Маргарет Тетчер на посаду міністра освіти і науки.

Почата лейбористська реформа британської системи освіти зводилася до принципу «освіта для всіх». Вони виступали за стирання різниці між елітарними і масовими школами, за підвищення якості освіти в державних школах. Ця програма знаходила широку підтримку у британців. Консерватори виступили за подальший розвиток елітарних шкіл, за поширення приватного сектора в освіті.

Тетчер, безумовно, також відстоювала цю позицію. Тому, як тільки вона приступила до обов'язків міністра освіти, вона спрямувала всі свої зусилля на те, щоб загальмувати всі лейбористські реформи. Вона одмінила всі рішення лейбористського уряду про реформи і проекти, що приходили для затвердження з місць, образно висловлюючись, складалися у стіл.

Ще більшого незадоволення англійців викликали інші заходи Маргарет Тетчер на цій посаді. Справа в тому, що консерватори прийшли до влади на останніх виборах з обіцянкою знизити податки. І коли розглядалися проекти, за рахунок яких джерел можна це зробити, було прийнято рішення про зменшення витрат на освіту. І Тетчер прийняла досить непопулярне рішення - збільшити майже втричі вартість шкільних сніданків і ввести плату за молоко, котре раніше видавалося дітям безкоштовно. За наявними розрахунками це дало можливість зекономити мізерну за англійськими вимірами суму, у 8 млн. фунтів стерлінгів. Але це рішення мало набагато більші наслідки з точки зору суспільної думки і формування особистого іміджу Маргарет. В пресі Тетчер зразу ж охрестили «крадійкою молока» і навіть «кривавою жінкою»22. WWW. 40a. kiev. Ua/ ideas/pover/ Железная леди., а батьки школярів писали про її жорстокість. Це були нелегкі часи для Маргарет, але вона трималась.

Між тим конфлікт з вчителями наростав. Тетчер відмовилася підвищувати їм зарплатню, неодноразово посилала до шкіл комісії з перевіркою «рівня грамотності» школярів, що свідчило про її недовір'я викладацькому складу. Її політикою були незадоволені також університети та інститути, яким у цей час були скорочені державні асигнування. Справа дійшла до того, що студенти почали організовувати акції протесту. Доволі активна і самостійна політика Маргарет Тетчер на посаді міністра освіти і науки почала не подобатись кабінету міністрів і особливо прем'єру. Щоб пом'якшити ситуацію в системі освіти Е.Хіт призначив державним міністром освіти (тобто заступником Тетчер) досвідченого політичного діяча Нормана Джон-Стіваса. Для Маргарет це було принизливо. Але у неї вистачило мужності спрацюватись із Джон-Стівасом. Опісля, будучи прем'єр-міністром, вона надала йому посаду лідера палати громад і міністра по справам мистецтва.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11