Історія України до ХVI ст 
p align="left">4. Особливості адміністративно - територіального устрою. К.Р. представляла собою конфедерацію племінних земель (на чолі з племінними державами) Внаслідок реформи Володимира Великого землі К.Р. були розділені між синами і родичами Володимира Великого (вони правили над наділами, фактично перетворившись на «світлих» князів).. Київська Русь не була унітарною державою з жорсткою централізацією влади, але зберігала тенденції до унітарності до 2 пол. 12 ст.5. Духовне життя. У 1 пол. існ. Київської Русі був здійснений перехід від язичеського політеїзму, через язичеський монотеїзм, до християнського монотеїзму. У 988 р. вводиться християнство (Старообрядове Православ'я, потім Новообрядове П.). Причини прийняття Християнства на Русі: 1. тісні контакти Русі з православною Візантією; 2. перехід до ранньої монархії; 3. особисті причини Володимира Великого (Святого), що були пов'язані з одруженням на Візантійській принцесі. Особливості введення Християнства: 1) У Києві хрещення відбулося відносно мирно, бо з давніх часів кияни були знайомі з християнством (Аскольд був християнином). За часів Ігоря в Києві вже була перша християнська церков. Княгиня Ольга офіційно прийняла християнство Прийняття християнства на Русі проходило в 3 хвилі.; 2) В ін. містах християнство вводилось насильницьким шляхом; 3) На окраїнах Русі християнство вводилось ще понад 100 років. Негативна риса введення християнства: 1) Внаслідок введення християнства був знищений багатовіковий пласт язичницької культури; 2) У 1885 р. стався церковний розкол: католицька та православна церкви. Цей поділ став причиною розмежування країн Європи на релігійні Схід та Захід. Третій етап розвитку - занепад та загибель К.Р. З 2 пол. 12 ст. К.Р. переживала процес феодальної роздробленості, що супроводжувався постійними міжусобними війнами удільних князів. Причинами феодальної роздробленості були: 1. Історичні: 1.1. К.Р. була конгломератом удільних князів; 1.2. К.Р. мала дуже велику територію, яку складно було утримувати; 1.3. В К.Р. була дуже слабка влада князя. 2. Економічні: 2.1. розвиток виробничих сил став причиною збагачення удільних князів, що призвело до постійних міжусобиць та боротьби проти князя за владу; 2.2. знищення торгівельних шляхів до Пд. - Зх. Русі, що призвело до падіння м. Києва як центру економічного життя Європи та перетворило землю в еквівалент багатства (що й стало причиною розвитку феодальної роздробленості). Наслідки: 1. економічна та військово-політична послабленість К.Р. призвела до того, що в 1237 по 1242 рік Київська Русь стала жертвою монгольської агресії. Монголо-татари встановили свій режим - «іго». Режим іго в Русі виявлявся в: 1.1. наданні ярлика (прим. - «дозволу») на велике княжіння; 1.2. припиненні міжусобних війн; 1.3. постійні напади на руські землі; 1.4. сплата данини монголо-татарам - «ясиру» (прим. - натурального та живого). Тема 4: Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Утворення козацтва План: 1) Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст. 2) Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1596 р.), Церковна унія та її наслідки. 3) Утворення укр. козацтва. 1. Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст. |
Послаблення Галицько-Волинського князівства внаслідок феодальної роздробленості і боротьби за владу. | | № | Причини з боку Польщі | Причини з боку Литви | | 1 | Повернути свої історичні землі від Руських князів. | Розвиток молодої Литовської держави за рахунок захоплень чужих територій. | | 2 | Необхідність відродження економічної та політичної могутності Польщі за рахунок Г. - В. земель. | Процес формування феодальних відносин у Литві. | | 3 | Зацікавленість польських магнатів в експансії з подальшим збагаченням. | Повернення захоплених історичних земель під владу Литви. | | 4 | Зацікавленість у збагаченні дрібної та середньої шляхти у збагаченні. | Зацікавленість литовських князів у збагаченні за рахунок податків і посиленні своєї політичної могутності. | | 5 | Зацікавленість купців у нових ринках збуту. | | | 6 | Зацікавленість католицьких священників та Папи у поширенні католицизму у Сх. Європу, що гарантувало великі прибутки церкві. | | | Методи польської та литовської експансії: | | 1 | Насильницькі методи. | Ненасильницькі методи вторгнення. | | 2 | Руйнували старі форми життя Г. - В. князівства (населення в цілому): інша форма організації суспільства - королівство, а за сутністю - аристократична республіка; релігія - католицизм; мова - польська; культура - польська. | Укр. сприймали литовських князів як своїх та сподівались, що вони зможуть навести порядок в Г. - В. князівстві. | | 3 | Політика спольщення та покатоличення укр. народу, економічного пограбування, перетворення Г. - В. населення в кріпаків | Литовці були на нижчому рівні розвитку ніж укр.: вони були язичниками, не мали своєї грамоти, не мали зводу законів і тому вони перейняли культуру і традиції русичів (мову, фінансову та судову системи («Руська Правда»), військову організацію - дружину, форму політ. устрою - князівство, релігію - православ'я). «Нового не вводимо і старого не руйнуємо» - литовці не руйнували старих форм життя русичів. | | 4 | Наслідок: Польська експансія не була швидкою за часом та обмеженою у території Г. - В. князівства: Галичина та Зх. Волинь. | Наслідок: Швидкі темпи просування своєї експансії на велику територію. У 15 ст. територія Литви просувалась від Балтики до Чорного моря. | | Наслідки експансії: | | 1 | На території Галичини та Зх. Волині було встановлено тяжкий націоналістичний, релігійний та феодальний гніт. | Більшість земель Галицько - Волинського князівства були вкл. до складу Литовської держави (князівства). | | 2 | Русичі були позбавлені політичної форми організації - власного державного життя - фактично це означало повну безправність (юридичну та політичну). | Литовська держава не руйнувала старий устрій Русі і не нав'язувала нічого свого, тому можна говорити про створення Литовсько - Руської держави за формою та Русько - Литовської держави за змістом. | | 3 | Руська еліта - бояри та князі - зрадили інтереси народу та перейшли на службу польській короні, як наслідок руський народ залишився без політ. еліти. | Зберігала традиції державотворення Русі ще понад 100 років. | | 4 | | Завдяки вкл. руських земель до складу Литовського князівства - воно перетворилось у ВЕЛИКЕ князівство Литовське. | | 5 | Висновок: Польська експансія поставила на питання денне саме існування слов'ян - русичів як окремої етнічної одиниці. Польська держава сприяла наростанню етнічних, національних, релігійних та соціальних протиріч між поляками та русинами. Наслідками такої політики стали: a) селянські повстання; b) козацько - селянські повстання; c) національно - визвольна війна (НВВ), під проводом Богдана Хмельницького. | Висновок: З 1 пол. 14 ст. по 2 пол. 16 ст. Литовська держава стала великим гравцем на тлі Європи та грала велику роль у побудові міжнародних відносин на її території. | | Загальний висновок | | Литовська та Польська експансії в укр. землі породили протиріччя між Литвою та Польщею за Г. - В. князівство. Такі протиріччя неможливо було вирішити військовим шляхом; але подолали мирним - створили об'єднану державу - РІЧ ПОСПОЛИТУ. Ця експансія породила протиріччя між Московським царством та Польською державою. На Польські землі в Г. - В. князівстві також претендували і Османська імперія, і Кримське ханство. Т.ч. Литовська та Польська експансія породили багатовікову боротьбу за володіння укр. землями. | | |
2. Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1596 р.), Церковна унія та її наслідки В 1385 р. між Польською та Литовською державами була підписана Кревська унія («де-юре» - вона фактична поклала початок існ. Речі Посполитої). Умовами ств. союзу були: a) Литовський князь стає Польським королем, за умови прийняття католицизму; b) Католицизм повинно було прийняти і усе населення Литви; c) Для Литви та Польщі був ств. єдиний законодавчій орган - сейм; Умови унії були виконані лише частково, тому фактичне об'єднання П. та Л. не відбулося. В П. була створена опозиція на чолі з князем Ягайлом, в Л. на чолі з кн. Вітовтом, що виступали проти СОЮЗУ. У 1401-1413 рр. відбувся поступовий процес зближення П. і Л. У 1569 р. була складена та підписана Люблінська унія, що об'єднала 2 держави у 1 - РІЧ ПОСПОЛИТУ (РП, «справа народу», «Республіка»). Литва: входила до скл. РП. юридично на правах широкої автономії, а фактично стала залежною від П. та відігравала роль другорядної Європейської країни. Більше не відігравала ключової ролі у побудові політичного життя в Європі. Галицько - Волинське князівство: більшість земель перейшли з Л. до П., на цих землях відбувався процес колонізації поляками, встановлювалось кріпосне право, поширювався націоналізм, релігійний, соц. та економ. гніт народу + політ. безправ'я. Польща: завдяки приєднанню Л. та Г. - В. земель, стала наймогутнішою в економічному, політичному та військовому плані Європейську державу, з якою бажали породнитись усі інші держави Конфронтація між П. та Укр. сприяла утворенню укр. козацтва та ств. Запорізької Січі.. 3. Утворення укр. козацтва Утворення козацтва було наслідком експансії Г. - В. земель П. Причинами утворення козацтва були: 1) уходництво (частина населення переселилась з окупованих П. земель на незайняті землі Пд.); 2) посилення феодального та кріпосного тиску, що змушувало селян втікати від польських феодалів і європейських орендаторів; 3) національний гніт по відношенню до укр. народу; 4) релігійний гніт (заборона Православ'я); 5) зацікавленість поляків в появі особистої охорони та оборони Речі Посполитої від турків і татар (як загрози з Чорного моря); 6) суб'єктивного характеру окремих укр. (авантюризм). Етапи утворення козацтва: 1) 1 пол. 14 ст. - перший період формування козацтва та початок П. експансії у сер. 16 ст. Мало немасовий характер В сер. 16 ст. булла сформована 1 укр. Запорізька Січ на чолі з Гетьманом Байдою (Дмитром) Вишневецьким. Згодом кількість Січей зросла - з'явились Базавлугська, Микитинська, Чормошлицька, Томакіївська, Ольошківська та Нова З.С.; 2) сер. 16 ст. - 2 пол. 18 ст. - другий етап. Масове формування козацтва. Січ - «підсікати дерева», - мілітаристське поселення, основа Укр. козацької держави. Мала: територію (не постійну); свій адміністративно - територіальний устрій (кіш - кошовий отаман; обраний народом); своєрідний уряд - ген. писар, ген. обозний, ген. хорунжий, ген. осавули - 2 чол. та ген. суддя.; центр. орг. законодавчої влади були загальні збори - козацька рада (козаки керувались неписаними побутовими законами). Територія Запорізької Січі поділялась на курені, місцеві райони. ЗС мала свою символіку - прапор, герб та печатку. Основною мілітаристською силою було козацьке військо (піхота, кіннота, артилерія, флот). Очолювалось військо - Гетьманом (посада вибрана). Значення утворення козацтва: 1) виступало як фактор засвоєння нових земель; 2) було першою організованою силою укр. народу; 3) консолідувало навколо себе ін. верстви населення, виступило ідеалом укр. народу, підняло народ на боротьбу проти панської П.; 4) політична еліта укр. суспільства; 5) виступило в ролі організатора політичного життя укр. народу; 6) обороняло православну віру. З т.з. соціальної структури, козацтво було не однорідним: «дуки» - заможні та «голота» - неімущі козаки. Козацтво було полі етнічним, але домінували українці.
Страницы: 1, 2
|
