Історія України до ХVI ст
Історія України до ХVI ст
Тема 1: Вступ до курсу «Історія України». План: 1) Історія України як наука, предмет її дослідження; 2) Принципи, методи, функції, періодизація історії України; 3) Джерела історії України. 1. Історія України як наука, предмет її дослідження Слово «Україна» виникло в 5 ст. до н.е. Слово «Історія» виникає в Давній Греції (історик Геродот) - озн. «оповідання про минуле». Історик Геродот - родоначальник і батько історії. На сьогодні існують 2 підходи до визначення історії: широкий - загальний процес розвитку; вузький - пізнання процесів розвитку людського суспільства. Історія як наука пізнання реалізовується як процес вивчення законів «діалектики» (філософії). Закони діалектики базуються на 3_х постулатах: 1. заперечення заперечення; 2. перехід кількісних показників в якість; 3. єдність та боротьба протилежностей. Історія України являє собою: частину Світової історії; є самостійною наукою, що вивчає розвиток суспільства в межах території суч. України. Принципи історії України: 1. історизму (хронологічної послідовності); 2. об'єктивізму; 3. наукового плюралізму. Об'єктивізм: 1. хронологія виникнення явища (КОЛИ?); 2. причини виникнення явища (ЧОМУ?); 3. результати дії явища (прогресивні або рецесивні (регресивні)); 4. з'ясування наслідків (позитивні або негативні). Причини виникнення явища: 1. об'єктивні та суб'єктивні; 2. внутрішні та зовнішні; 3. економічні, політичні, культурні і т.ін. Етапи розвитку історичного явища: 1. зародження; 2. кульмінація; 3. завершення. 2. Принципи, методи, функції, періодизація історії України Науковий плюралізм - принцип, що враховує існування різних точок зору (теорій) до тих пір поки не з'явились нові більш обґрунтовані т.з. Методи наукового дослідження: 1. порівняльного аналізу; 2. математико статистичний; 3. логічний; 4. моделювання подій; 5. прогнозування; 6. реконструкції. Порівняльний аналіз - порівняння історичних явищ і подій дає можливість з'ясувати особисті риси явища (події) і загальні (закономірні) риси іст. явища (події). Порівнювати можна тільки рівнозначні за смислом іст. події. Порівняння іст. подій існує вертикальне та горизонтальне. Математико статистичний - кількісні показники, що можуть охарактеризувати економічні рівні розвитку. Логічний метод - синтез та аналіз подій шляхом дедукції та індукції. Моделювання + прогнозування - на підставі відомих історичних даних прогнозування майбутніх подій. Реконструкція - археологічні розкопки, знахідки. Функції історії: 1. комунікативна (зв'язок минулого покоління з сучасним - загальна іст. доля); 2. належність до історії. 3. Джерела історії України Історія є наукою доведених доказів, тому основними джерелами є: 1. речові джерела; 2. письмові джерела; 3. лінгвістичні джерела; 4. усні джерела. Речові докази - археологічні відкриття: предмети побуту, архітектура, прикраси і т.ін. Письмові джерела: I. Група: - давньогрецькі письмена; - давньоримські письмена; - арабські письмена; - зах. - європейські письмена; - візантійські письмена. II. Група: - з 5 ст. до н.е. по 11 ст. н.е. - давньоруські письмена (Літописи). III. Група: - релігійна давньоруська література (повчання, хождіння, моління…); - актові документи (конституції, договорчі, накази, постанови, директиви); - документи політичних партій та суспільних організацій; - СМІ матеріали; - мемуари; - документи та матеріали правоохоронних органів. Лінгвістичні джерела - вивчають мовні процеси. Усні джерела: 1. міфи; 2. легенди; 3. думи; 4. билини; 5. казки; 6. історичні пісні; 7. приказки. Тема 2: Історія Стародавньої України План: 1) Первісно-общинний лад на території України; 2) Кочові народи в Україні; 3) Античні міста - держави на території Пн. Причорномор'я. 1. Первісно-общинний лад (ПОЛ) на території України Не має єдиного погляду вчених на періодизацію даного періоду. Поява первісно - общинного ладу коливається від 1 млн. мінімум до 1,5 млн. років максимум. Первісно - общинний лад - перший сусп. лад, який характеризується: 1. примітивними матеріалами для виготовлення знарядь праці (камінь, дерево, кістка); 2. примітивними знаряддями праці (ручне рубило, дубина, палиця - копалиця); 3. примітивними заняттями (збиральництво, полювання, рибальство); 4. примітивним устроєм (плем'я з давніх часів жило колективами або ж общинами); 5. відсутність приватної власності на засоби виробництва та ресурси; 6. результати праці розподілялись порівну між членами родини або общини; 7. матріархат (рід вівся по лінії матері); 8. релігія - фетишизм, анімізм, магія, тотемізм. Еволюція общини: 1. стадо; 2. ранньо - родова община; 3. родова община; 4. родо - племінна община; 5. сусідська община (сімейні общини); 6. первісні держави (військово-політичні союзи). Тотеми - тварини, рослини, природні явища з якими споріднювала себе людина. Фетишизм - надприродні властивості речей (напр., лялька «вуду»). Анімізм - віра в безсмертя душі і пов'язані з нею поховальні обряди (згодом традиції). Магія - обряди за принципом «подібності» явищ. ПОЛ має свою періодизацію: I. Підхід до періодизації - формаційний, за яким ПОЛ тривав з 1,5 млн. років до н.е. по 1 тис. до н.е.; II. Підхід до періодизації - цивілізаційний, за яким ПОЛ (або ж до індустріальне сусп.) визначався тривалістю «варварського» або ж «дикунського» періоду. Періодизація: 1. палеоліт (давній період) 210 тис. рік до н.е.; 2. мезоліт (середній) 9 - 6 тис. років до н.е.; 3. неоліт (новий) 6 - 3 тис. до н.е.; 4. мідно - бронзовий вік 2 - 1 тис. до н.е.; 5. вік заліза з 1 тис. до н.е. 50 - 35 тис. до н.е. виникає «homo sapiens» - людина сучасного типу (витісняє «людину працьовиту» або ж неандертальця). Палеоліт: - це зародження нового суспільного стану (родова община); - люди «опанували» силу вогню і відкрили нові види зброї; - появились трипільські поселення. Згідно постанови ЮНЕСКО, 1993 рік був визнаний роком «Трипільської культури». ПОЛ став періодом, коли людство перейшло: 1) від каменю до металів; 2) від не відтворюваного виробництва до відтворюваного виробництва. Період неоліту відзначився першою в історії людства революцією Революція - кардинальні зміни в усіх сферах суспільного життя, завдяки новим відкриттям та якісним змінам у світогляді, релігії або суспільному ладі.: - модернізація обробки каменю - шліфовка та свердління; - перші металеві (мідні) знаряддя праці - ножі, мотики, серпи; - перший штучний метал - бронза (сплав міді та олова); - вдосконалились заняття - землеробство, скотарство, ремесла; - зросла продуктивність праці + з'явились залишки продуктів праці; - відбувся перехід від родо - племінної общини до сусідської общини; - матріархат змінився патріархатом; - відбувся перехід до політеїзму (язичництво та ідолопоклонство); - відбувся перехід від майнової та соціальної рівності до нерівності; - на зміну колективної власності прийшла приватна власність; - утворились перші військово-племінні союзи. Т.ч. відбувся поступовий розпад первісно - общинного ладу. 2. Кочові народи в Україні. В період неоліту стався перший соціальний розподіл праці: з'явились скотарські мігруючі поселення та землероби. На поч. 1 тис. н.е. - кіммерійці («Споживачі кобилячого молока»), 8 - 7 ст. н.е. з'явились нові скотарські племена «скіфи» (зг. Геродота, існ. 4 групи цих племен - скотарі, землероби, орачі та завойовники, або ж «царські скіфи»). В 3 ст. до н.е. під впливом греків у скіфів почало формуватись рабовласницьке суспільство, його називали «Мала скіфія» зі столицею Неаполь - скіфський близь міста Севастополя (Крим, Україна). Згодом «Мала скіфія» змінилась в території на «Велику скіфію». Якщо звернути увагу на більш давні поселення кочових племен, згадаємо, що залізний вік в Україні почався з кіммерійців: вони виплавляли залізо та виготовляли нього знаряддя праці та зброю, побутові речі та прикраси. Кочові племена на території суч. України з'являлись з такою періодизацією: 1. Скіфи - 7 - 8 ст. до н.е. по 2 ст. до н.е. (кочові іраномовні войовничі племена) 8 ст. до н.е. по 2 ст. н.е. - скіфо - сарматський період історії України.; 2. Сармати - 2 ст. до н.е. по 2 ст. н.е. (іраномовні племена + амазонки); 3. Готи - 2 ст. н.е. (кочові германомовні племена); 4. Гуни - 3 - 4 ст. до н.е. по 7 ст. н.е. (варварські кочові племена, споч. полководець - Атилла). З початком переселення на територію України гунів, почалось Велике переселення народів (ВПН). Почалась диференціація слов'янського світу: Пд. слов'яни; Сх. слов'яни; Зх. слов'яни. Відкрився шлях до походів тюркських народів в Європу. 3. Античні міста - держави на території Пн. Причорномор'я У 7 ст. до н.е. виникають перші грецькі міста - держави (існ. до 4 - 5 ст. н.е.). Першими з них стали - Ольвія («Olvio» - гр. «щаслива»), Пантікапей, Херсонес. Усі вони були рабовласницькі. Демократичні - Ольвія та Херсонес; аристократичні - Пантікапей. «Босфорське царство» - антична монархія. В сферу впливу якої були втягнуті усі сусідні народи. Зг. фактам в Босфорському царстві існ. знання про різні форми управління та політ. устрою. Заняття: ремесла (ювелірна справа та гончарство), землеробство, виноградарство та скотарство. Виготовляли предмети розкоші, побутовий та святковий посуд (розписаний меандром, 2 види розпису - чорно фігурний та червоно фігурний). На розвиток Європи великий вплив вчинили античні міста - держави на терит. України. Тема 3: Київська Русь План: 1) Утворення Русі. 2) Періодизація. 3) Галицько-Волинське князівство (Русь Галицько-Волинського періоду 2 пол. 12 ст. - 1 пол. 14 ст.). 1. Утворення Русі. Київська Русь: кін. 9 ст. - поч. 13 ст. Існує багато т.з. про утворення Київської Русі: 1. Норманська. Німецькі вчені у 18 ст. - Шльоцер, Міллер, Бауер. Вони звернулись до найдених письмових документів Нестора Літописця, згідно яких, К.Р. утворили нормандці (варяги - германці). 1.1. Русь заснували нормандці; 1.2. Слов'яни були нижчі рівні розвитку ніж нормандці, тому не могли заснувати державу (були другорядними). 2. Слов'янська теорія. Анти-нормандська теорія полягала у тому, що Русь утворили слов'яни, які були набагато чисельнішими ніж германці, що прийшли у 9 ст. Процес державотворення Русі був розтягнутий у часі, тому створення держави К.Р. можна приписувати лише слов'янам (ця теорія була видвенута Ломоносовим Хазарська концепція походження Русі.). 3. Українська концепція була видвенута М. Грушевським (кн. 19 - поч. 20 ст.). 4. Компромісна концепція. Русь виникла як багатоетнічний союз, з домінантною роллю слов'ян. Варяги зіграли роль каталізатора в державотворчих процесах У 882 р. князь Олег убив Аскольда і встановив свою владу поклавши початок новій ері в житті слов'ян.. У створенні Русі відіграли учасники: Київська та Новгородська знать. Вони утворили політичний, торгівельний та військовий СОЮЗ - Русь. Князі та правителі К.Р.: 1. Олег; 2. Ігор; 3. Ольга; 4. Святослав; 5. Володимир Великий; 6. Ярослав Мудрий; 7. Володимир Мономах. 2. Періодизація Періоди: · 1 етап - кн. 9 - кн. 10 ст. (виникнення та розвиток Русі). · 2 етап - 10 ст. - 1 пол. 12 ст. (Володимир Великий, Ярослав Мудрий та Володимир Мономах - рід Візантійських імператорів). · 3 етап - 2 пол. 12 ст. - 1 пол. 13 ст. (період поступового розпаду К.Р.). Особливості розвитку у першому періоді: 1. Соціальні особливості. Населення К.Р. розділилось на 3 соціальні групи: вільні, напівзалежні та залежні. До вільного населення належали великий Князь Київський, світлі князі, бояри, дружинники, селяни - общинники (смерди). Напівзалежні - рядовичі та закупи. Залежні - холопи та челядь. Вільні люди домінували в соціальній структурі суспільства. Існувала ланка рабів, тому деякі вчені вважають, що К.Р. носила ознаки і рабовласницького суспільства (питання спільне). 2. Економічний розвиток. Економіка К.Р. у 1 пер. була багатоскладною та носила патріархальні риси (на осн. селянської общини); рабовласницького ладу (раби, холопи та работоргівля); риси раннього капіталізму (розвиток товарних, грошових та ринкових відносин з великою кількістю промислових та торгових міст); вільне населення - скл. більшість; не існувало приватного права на землю, як на засіб виробництва (земля була общинна, територія правління князя). 3. Особливості політичного устрою К.Р. не можна назвати «Державою» у сучасному розумінні цього слова: 1) вона не мала постійної території; 2) влада Князя була слабкою; 3) державного апарату влади не існувало (князь зосередив у своїх руках 3 гілки влади); 4) податкова система обмежувалась даниною та оброками, а також військовими походами, фінансування яких здійснювали племінні вожді зі своїми племінними дружинами; 5) структуризації війська не існувало; 6) військо виконувало ролі - охоронну, фіскальну (збір подані), стратегічне призначення та охорона кордонів. . Влада носила імперський характер. Приєднувала племена силою. Мала мілітаристський характер, оск. вела постійні завойовницькі війни У 1 пол. існ. К.Р. здійснювався поступовий перехід від первинної військової демократії - княжо - дружинного ладу, до ранньої монархії..
Страницы: 1, 2
|