Друга світова війна: бойові дії та опірний рух

1 жовтня 1941 р. у Москві між СРСР, США та Великою Британією було підписано трьохсторонню угоду про допомогу Радянському Союзу зброєю і продовольством. Поставки -- 400 танків, 500 літаків щомісяця, а також стратегічна сировина -- розпочались одразу. США надали безвідсотковий кредит у розмірі 1 млрд доларів (листопад 1941 р.). у грудні 1941 р. на СРСР було поширено дію законодавства про ленд-ліз. Перша військова техніка (особливо танки) з'явилася на радянському фронті під час битви під Москво». Незважаючи на значні втрати від дій німецьких підводних човнів із жовтня 1941 р. по червень 1942 р. СРСР одержав 3 тис. літаків, 4 тис. танків, 20 тис. одиниць різноманітних транспортних засобів. Загалом СРСР отримав 4 % (за іншими джерелами 7-11 %) зброї і обладнання від обсягу власного виробництва. У цілому СРСР належала третина поставок США по ленд-лізу . Крім США воєнну продукцію до СРСР направляла Велика Британія, Канада.

1 січня 1942 р. у Вашинґтоні 26 держав, у тому числі СРСР, США і Велика Британія, підписали Декларацію Об'єднаних Націй, яка укладалася на принципах і завданнях Атлантичної хартії. Вони зобов'язалися використовувати свої ресурси для боротьби проти агресорів, співробітничати у війні та не укладати сепаратного миру

26 травня 1942 В Лондоні між СРСР та Великою Британією договір про союз у війні. У Вашингтоні відбулися радянсько-амеріканські переговори, 11 червня 1942 угода про взаємодопогу у введені війни.

Найголовнішим у взаємовідносинах між СРСР, США та Великою Британією із самого початку стала проблема відкриття Другого фронту в Європі, яке спочатку планувалося здійснити в 1942 році. Антигітлерівська коаліція, незважаючи на притаманні їй протиріччя, стала воєнно-політичним союзом, який на противагу фашистському блоку, досяг високого ступеня об'єднання зусиль, спрямованих на розгром агресора. Найважливіші спільні рішення приймалися на конференціях голів урядів СРСР, США, Англії у Тегерані (1943), Ялті та Постдамі.

Робота з документом

Опрацюйте текст документа і дайте відповіді на запитання;

1. Що спонукало В. Черчілля зробити цю заяву?

2. Як В. Черчілль аргументував необхідність надання допомоги СРСР?

3. Яке головне завдання поставив В. Черчілль перед Англією?

Із виступу В. Черчілля по радіо (22 червня 1941 р.)

«За останні 25 років ніхто не був більш послідовним ворогом комунізму, ніж я. Я не візьму назад жодного слова, що я сказав про нього. Але все блякне перед видовищем, що розгортається... Я бачу російських солдатів, що стоять на порозі своєї рідної землі, охороняючи поля, які їх батьки обробляли здавна. Я бачу їх, захищаючих свої домівки... Я бачу, як на все це насувається огидна нацистська воєнна машина...

За всім цим шумом і громом я бачу жменьку злодіїв, які планують, організують і насувають на людство цю лавину бідувань... Я повинен заявити про рішення уряду Її Величності... У нас лише єдина незмінна мета. Ми сповнені рішучості знищити А. Гітлера і всі сліди нацистського режиму. Ніщо не може відвернути нас від цього, ніщо. Ми ніколи не станемо домовлятися, ми ніколи не вступимо в переговори з А. Гітлером або з ким-небудь з його шайки. Ми будемо битися з ним на суші, ми будемо битися з ним на морі, ми будемо битися з ним у повітрі, поки з Божою допомогою не позбавимо землю від самої тіні його і не звільнимо народи від його іга. Будь-яка людина чи держава, яка йде з А. Гітлером,-- наш ворог... Така наша політика, така наша заява. З цього випливає, що ми надамо Росії і російському народові всю допомогу, яку тільки зможемо. Ми звернемося до всіх наших друзів і союзників у всіх частинах світу із закликом дотримуватися такого ж курсу і проводити його так само стійко і неухильно до кінця, як це будемо робити ми...

Це не класова війна, а війна, у яку втягнута вся Британська імперія і Співдружність націй, без різниці рас, віросповідання або партій. Не мені говорити про дії США, але я скажу, що якщо А. Гітлер уявляє, наче його напад на Радянську Росію викличе найменші розбіжності в цілях або ослаблення зусиль великих демократій, які вирішили

знищити його, то він глибоко помиляється. Навпаки, це ще більше зміцнить і спонукає наші зусилля врятувати людство від тиранії. Це зміцнить, а не ослабить нашу рішучість і наші можливості.

Тому небезпека, що загрожує Росії,-- це небезпека, що загрожує нам і Сполученим Штатам, так само як справа кожного росіянина, що бореться за своє вогнище і дім,-- це справа вільних людей і вільних народів у всіх куточках земної кулі.

Бойові дії у Північній Африці та Середземномор'ї

Розповідь учителя.

На початку 1941 р. до Північної Африки на допомогу італійським військам прибув німецький Африканський корпус на чолі з генералом Е. Роммелем. Його прибуття дало змогу не тільки зупинити наступ англійців у Лівії, а й відкинути їх до Єгипту. За успішні дії Е. Роммель отримав прізвисько «Лис пустелі». Воєнною ініціативою у Північній Африці заволоділи держави фашистського блоку. Проте у тилу фашистів англійські війська утримували важливий стратегічний пункт Тобрук, який не давав Е. Роммелю продовжувати наступ. Успіхи англійців призвели до порушення морських перевезень італійців та поставили корпус Е. Роммеля перед загрозою лишитися без припасів. Це занепокоїло нім командування. Пункт англ. панування у Середземному морі остів Мальта. Спочатку німецька авіація і підводні човни завдавали відчутних ударів по англ. флоту на Мальті. було потоплено найбільші англ. Потім почалися систематичні бомбардування Мальти, що мали провести до висадки нім десанту у 1942. Проте А. Гітлер віддав перевагу наступу Роммеля, який мав захопити Александрію та Суецький канал. СУЭЦКИЙ КАНАЛ, у Єгипті з'єднує Красне море зі Середземноморським морем 50 нафтовими родовищами

Червень 1941 Роммель захопив Тобрук - ключовий пункт англ. оборони та взяв у полон 33 тис захисників.

Початок війни на Тихому океані. Вступ у війну Японії та США

Розповідь учителя.

Після підписання Троїстого пакту (1940 р.) Японія проводила активну загарбницьку політику в Азії. Японські мілітаристи захопили частину Китаю, а після поразки Франції підписали угоду з урядом А. Петена (липень 1941 р.) про право створення баз у француз колоніях -- Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі. Проникнення японців до Індокитаю спонукало США до заморожування японських капіталів в американських банках і до ембарго на постачання до Японії нафти.

Рішення США підтримали Велика Британія та Голландія, Унаслідок цих заходів обсяг японської зовнішньої торгівлі скоротився на 3/4, а імпорт нафти -- на 9/10. Економіка Японії опинилася під загрозою краху. 2 липня 1941 р. керівництво країни прийняло рішення «просуватися на Південь», тобто захопити країни Південної і Південно-Східної Азії. Японія вирішила вступити у боротьбу з США за панування на Тихому океані.

Ще в серпні 1940 р. Головнокомандуючий японським флотом адмірал І. Ямамото в розмові з прем'єр-міністром принцом Каное зауважив: «У перші шість місяців війни проти США і Англії я буду діяти стрімко і продемонструю послідовність перемог. Але я повинен попередити: якщо війна продовжиться два або три роки, у мене немає ніякої впевненості у кінцевій перемозі». Досвідчений адмірал виявився правий, проте він не побачив кінця своїх застережень. Він загинув в 1943 р. у літаку, який був збитий американськими винищувачами.

Японський флот непоміченим підійшов до Гавайських островів і 7 грудня 1941 р. атакував з авіаносців американську військову базу Перл-Харбор. Американці втратили 19 військових кораблів, 272 літаки і понад 3 тис. військовослужбовців. Таким чином, Японія одним раптовим ударом на певний час здобула перевагу на морі й захопила стратегічну ініціативу. 8 грудня США і Велика Британія оголосили війну Японії. Німеччина та Італія заявили про свій намір воювати зі Сполученими Штатами. Отже, наприкінці 1941 р. всі великі держави були втягнуті в світову війну.

У той же день японці почали просуватися углиб території Таїланду (став союзником Японії), Англійської Малайї (тепер Малайзія) та Бірми. Одночасно розпочалась висадка японського десанту в Індонезії, Малайї та на Філіппінах. У грудні 1941 р. було захоплено Гонконг острови Гуам, Уейк, що були важливими опорними базами союзників.

Американський гарнізон на Філіппінських островах без підтримки з повітря і моря був розбитий і капітулював (травень 1942 р.). Втрати сягали 130 тис. осіб.

У лютому 1942 р. капітулювала важлива англійська воєнно-морська база фортеця Сінгапур. Цього ж місяця відбулась морська битва в Яванському морі, де японці знищили з'єднану англо-американо-голландську ескадру. Після цього японські війська швидко окупували всі острови Індонезії, навесні 1942 р. висадилися у Новій Гвінеї і підійшли до берегів Австралії.

Таким чином, було загарбано значну територію з населенням 150 млн.. осіб і величезними природними багатствами. Союзники втратили тільки сухопутних військ понад 300 тис. військових, Японія -- 20 тис. Продовжуючи наступ в Індії, на Австралію та на загарбані острови Тихого океану, Японія намагалась оволодіти всіма важливими стратегічними пунктами в Азіатсько-тихоокеанському регіоні й примусити США та Велику Британію укласти вигідний для неї мир.

Закріплення вивченого матеріалу

Складіть таблицю

ПІДСУМКИ УРОКУ

1941-1942 були насичені подіями, які стали вирішальними у подальшому ході війни. Хоча країни «осі» ще утримували перевагу, проте їх поразка була неминуча

Домашнє завдання: вивчити записи у зошиті.

Тема 4. Перебіг війни наприкінці 1942 - у 1943 рр.

Задачі уроку: охарактеризувати хід бойових дій на фронтах Другої світової війни в 1943 р., розкрити суть корінного перелому в Другій світовій війні; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, картосхеми.

І. Оргмомент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Сталінградська битва, її наслідки і значення.

Курська битва.

Розгром італо-німецьких військ у Північній Африці. Висадка союзників на о. Сицилія та в Італії. Капітуляція Італії.

Тегеранська конференція, її рішення та значення.

Бойові дії на Тихому океані

IV. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питання.

1. Яким було воєнно-політичне становище країн Європи на середину 1941 р.?

2. Розкрийте воєнно-стратегічні наміри СРСР і Німеччин передодні війни.

З. Назвіть причини перемог та поразок німецьких військ на радянсько-німецькому фронті в 1941--1942 рр.

4. Як утворилась Антигітлерівська коаліція?

5. Як розгорталися бойові дії в Тихоокеанському регіоні?

6. Охарактеризуйте хід бойових дій у Північній Африці в 1941-1942. Які фактори впливали на перебіг подій на фронті?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Сталінградська битва, її наслідки і значення.

Розповідь учителя.

Сталінградська битва -- одна з найбільших і найважливіших операцій Другої світової війни. Умовно її можна поділити на два періоди. Перший -- це наступ німецьких військ і вихід їх до Волги й на Північний Кавказ. Другий -- контрнаступ радянських військ і розгром німецько-італо-румуно-угорського угруповання на Волзі.

Наступ німецьких військ на Сталінград розпочався на далеких підступах до нього, коли п'ять добре озброєних німецьких армій і три армії Італії, Румунії та Угорщини перейшли в наступ з харківського напряму, форсували Сіверський Донець і Дон. 25 серпня 1942 р. 6-та німецька армія досягла західних околиць міста на Волзі. Окрім неї на Сталінград наступала ще й 4-та танкова армія. Їм і протистояли 38 ослаблених радянських дивізій, із яких 18 були укомплектовані, решта ж, знесилені в попередніх боях, могли лише номінальне вважатися такими.

Стратегічне й політичне значення Сталінградської битви було правильно оцінено радянським командуванням. Вона перетворилася на символ боротьби двох тоталітарних режимів, протистояння лідерів.

14 жовтня німецькі війська після потужної авіаційної та артилерійської підготовки пішли на штурм міста. Почались жорстокі вуличні бої. Обидві сторони зазнали важких втрат. 14 листопада 1942 р. німці почали останній штурм міста: на окремих ділянках їм вдалося пробитися до Волги, але це був їхній останній успіх.

Після запеклих і безплідних спроб штурмом скинути радянські війська у Волгу німецьке командування в середині жовтня змушене було віддати наказ про перехід до оборони.

На той час воєнно-стратегічна ситуація змінилася на користь СРСР. Віддалені комунікації, розтягнутий фронт вимагали від німецьких тилових служб і економіки величезних зусиль. Тотальні мобілізації знекровили німецькі підприємства, на місце кваліфікованих робітників ставали остарбайтери і особи, депортовані з Франції та інших окупованих країн Європи. Водночас економіка СРСР у другій половині 1942 р. безперервно нарощувала випуск воєнної продукції. Шляхом жорсткої дисципліни й експлуатації сталінський режим спромігся у короткий термін налагодити діяльність могутнього військово-промислового комплексу за Уралом. Старі люди, жінки, діти, що замінили біля верстатів мобілізованих на фронт робітників, самовіддано працювали, згуртовані гаслом: «Усе для фронту, усе для перемоги!». Саме їхніми зусиллями в другій половині 1942 р. було випущено 15,8 тис. бойових літаків, 13,6 тис. танків, 15,6 тис. гармат.

На кінець осені 1942 р. склалися сприятливі умови для переходу радянських військ у наступ. Головний удар передбачалося завдати військами Калінінського і Західного фронтів у районі Ржева--В'язьми--Сичовки, у напрямі до Ризької затоки. Тут було зосереджено 2 млн.. солдатів, 3,3 тис. танків, 1 тис. літаків, 24 тис. гармат і мінометів. 25 листопада 1942 р. це угруповання мало перейти в наступ.

Для забезпечення головного удару передбачалось на шість днів раніше здійснити відволікаючий удар у районі Сталінграда. Відповідно до плану «Уран» 19 листопада 1942 р. радянські війська силами трьох фронтів -- Південно-Західного, Сталінградського і Донського -- перейшли в контрнаступ, завдавши флангових ударів.

У вирішальний момент Сталінградської битви перевага в живій силі й техніці вже була на боці Червоної Армії.

23 листопада 1942 радянські війська замкнули кільце навколо 330 тис німців. Гітлер наказав триматися до останнього.

Після відмови фельдмаршала Ф. Паулюсу (присвоївши це звання, Гітлер у телеграмі натякнув, що жодний з німецьких фельдмаршалів не здавався у полон) капітулювати почалося знищення оточених німецький військ, деморалізованих, змучених голодом і холодом. Не дивлячись на заборону Гітлера 30 січня 1943 Паулюс підписав акт капітуляції. 2 лютого припинили опір останні оточені загони гітлерівців: 100 тис із 330 тис. здалися в полон, інші загинули. Загальні втрати гітлерівців становили 1,5 млн. осіб, майже 3,5 тис танків, 12 тис. гармат і мінометів, 3 тис. літаків. Від такої поразки німецька армія вже не змогла отямитись. ініціатива на Східному фронті перейшла до СРСР. У Другій світовій війні стався корінний перелом.

Історичне значення Сталінградської битви.

- Поклала початок корінного перелому в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн.

- Розгром ворога завдав удару по військовій машині Ш рейху, престижу німецької армії, моральному духу вермахту.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8