Використання штампів, кліше, стандартів в українській мов

1. Приклад типової мовленнєвої реалізації цього концепту з узусу 60-х: "...наша держава, як дім новий - є ще будівельне сміття по куточках, але ж ще стружкою пахне! В стіну ткнеш - дзвенить! А у них там уже блощиці завелися..." (Ленінська молодь - 1961. - 10 лют.).

Стилістична система газети накладала на мовне оформлення образу-концепту такі обмеження: "піднесений" характер образу, лише позитивна оцінка, локалізація негативних оцінок у сфері "чужого" (а у них там), контрастна побудова образу, межа якого проходить суворо між сферами "своє" - "чуже", стереотипність мовленнєвого втілення (будівельне сміття по куточках) та ін. Загалом образ може розглядатися як варіація на тему: "Ми наш, ми новий світ збудуємо".

Варто вказати також, що для позначення політичних перетворень у 1985 році був обраний термін "перебудова" (а не "революція", наприклад), який є похідним від концепту "дім".

2. Мовленнєві реалізації концепту "дім" із узусу кінця 80-х - початку 90-х років (уявлення "два різних доми" змінилося "уявленням" про "багато різних квартир в одному домі") загальноєвропейський дім; національні квартири; федеральний гуртожиток; скандал у комуналці.

Варіативний мовленнєвий ряд із даного узусу стає відкритим, обмеження з стилістичної системи - мінімальні. Парадигма дім, гуртожиток, квартира, комунальна кухня.." - ряд елементів одного семантичного поля, що ґрунтується не на формальній тотожності компонентів, а на спільності семантичної ознаки.

3. Мовленнєві реалізації концепту "дім" із узусу 1999-2001 років: офіс для нас - рідний дім; домашні апартаменти; новосілля під кредит; будівельна фірма: з новим домом!; ваш портрет в інтер'єрі вашого дому; євроремонт рідного дому.

Перетворення стилістичної системи проходить під знаком функціоналізації мовлення. Система нормативного містить функціональні стереотипи (нові концепти, нові мовленнєві кліше) й звільняється (перешкоджає виникненню) від дисфункціональних стереотипів Такими для нової системи є старі концепти, стара фразеологія, нові штампи у "прямому" вживанні.

Нову стилістичну норму лише частково можна вважати новим наповненням старого стилістичного канону. Незмінними залишаються лише загальні характеристики стилістичної системи. Часткові його виявлення в газетному узусі та їхня функціонально-стилістична роль стають іншими Обмежується використання стереотипів, які раніше були центральною ланкою, основою системи. У межах нової норми існують чинники, які перешкоджають десемантизації, дисфункціональному вживанню стереотипів (немає тематичної обмеженості й фіксованості оцінок). Газета має змогу постійно оновлюватися, за фазою накопичення стереотипних засобів, переважно, йде фаза їхнього оновлення, швидкість змін різко зросла, система мови преси набула динамічності.

Центральне місце в новій системі займають контрасти, які тепер виконують глибшу семантичну функцію (їхня формальна, структурна роль, яку задала попередня традиція, відступає на другий план). Семантизація контрастних слововживань пов'язана, значною мірою, з прагматичними чинниками (зіткнення концептуальних стандартів, динаміка соціальних явищ).

Отже, підґрунтям для формування нової стилістичної норми газети є стара стилістична норма, що опирається на опозицію "своє" - "чуже". Новим елементом у формуванні нової стилістичної норми стала опозиція "нове" - "старе", що передбачає повноцінне функціонування області "своє" в межах національної політики. Незважаючи на те, що нова норма формується на тлі старої, проте відбувається руйнація старої стилістичної системи, що зумовлене її непридатністю для сучасного газетного узусу. Центром у новій стилістичній нормі стає особистість журналіста, який формує новий тип журналістського тексту, без старих стереотипів та кліше.

2.4 Стійкі словосполучення в складі комп'ютерного сленгу

У сфері комп'ютерного сленгу виділяється невелика група стійких сполучень двох і більше слів, які в процесі мовлення відтворюються як готова словесна формула і є семантичною цілісністю. Ці фразеологічні одиниці функціонують нарівні з окремими словами і становлять частину лексики українськомовного комп'ютерного сленгу (КС).

Розрізняють власне фразеологізми та фразеологічні вирази. Власне фразеологізми своїм лексичним значенням тотожні окремим словам або словосполученням (біла гарячка "спонтанне перезавантаження комп'ютера"; вбити два цвяхи "двічі клацнути мишею"). Вони характеризуються образністю, емоційно-експресивним забарвленням і водночас нерозкладністю лексичного значення, співвіднесеністю його з певним цілісним сигніфікатом. У фразеологічних виразах (термін М. Шанського) слова більшою мірою, ніж у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. Вони, як і власне фразеологізми, функціонують у мовленні як готові, усталені поєднання двох або більше слів, наприклад, загніздитися "під'єднувати пристрої в гнізда, розміщені на задній панелі комп'ютера".

Фразеологізми КС з семантичного погляду поділяються на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні одиниці, в яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає зі значень їхніх компонентів (гарячі ґудзики "комбінація клавіш Ctrl+Alt+Delete"; вбити два цвяхи "двічі клацнути мишею").

Фразеологічні єдності - семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких вмотивоване переносним значенням їхніх компонентів (виловити глюки "виправити помилки в програмному коді"; взяти акорд "перезавантажити комп'ютер натисканням комбінації клавіш Ctrl+Alt+Delete"; гладити мишку "працювати, прокручуючи колесо миші"; синя смерть "текст повідомлення про помилку Windows на синьому тлі перед зависанням операційної системи"; послати на три літери "повідомити адресу веб-сайту: www.").

Фразеологічні сполучення - одиниці, в яких цілісне значення вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів (фіксити баґи "знаходити і виправляти помилки в програмному коді"; закрити кватирки "завершити роботу ОС Windows"; комбінація з трьох пальців "комбінація клавіш Ctrl+Alt+Delete").

Фразеологічні вирази - стійкі в своєму складі та вживанні фразеологічні звороти, які не лише є семантично подільними, а й складаються зі слів з вільним значенням. До фразеологічних виразів належать мовні кліше та штампи, складені найменування, прислів'я і приказки, а також крилаті вирази. В КС виділяємо:

За функціональною співвіднесеністю з окремими частинами мови фразеологізми КС бувають:

Для фразеологізмів КС, як і для звичайних лексем, властиві такі явища, як синонімія й антонімія. Фразеологічними синонімами вважаються фразеологічні одиниці, які позначають той самий предмет дійсності, виражають те саме поняття, відтіняючи його різні сторони, і при різній внутрішньої форми та неоднакового лексичного складу мають однотипне категоріальне значення, однакову семантичну сполучуваність із словами оточення (виловити баґи - відстрілювати трабли - фіксити баґи - полірувати глюки "виправляти помилки в програмному коді"; трипальцевий салют - комбінація з трьох пальців - гарячі ґудзики "комбінація клавіш Ctrl+Alt+Delete"). Окремі фразеологізми перебувають в антонімічному взаємозв'язку. Фразеологічні антоніми - це мінімум дві фразеологічні одиниці, які асоціюються у свідомості як такі, що при зіставленні взаємовиключають одна одну і характеризують явища та предмети дійсності з різних, але сумісних боків (заряджати комп -"вводити в дію комп'ютер"; закрити кватирки "завершити роботу ОС Windows").

Фразеологізмам КС властива тенденція до оновлення компонентного складу, до урізноманітнення морфологічного оформлення і синтаксичної організації, тобто спостерігаємо активний процес видозміни форми фразеологічних одиниць, пор. виловити баґи - виловити глюки - фіксити баґи "виправляти помилки"; синя смерть - синій екран смерті - смертельний синій екран "текст повідомлення про помилку Windows на синьому тлі перед зависанням операційної системи".

Отже, фразеологізми КС представлені всіма типами фразеологічних одиниць (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення і фразеологічні вирази), характеризуються варіантністю, а також входженням у синонімічні та антонімічні ряди.

Отже, під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким властиві постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень: установити контроль; визвольний рух; патріотичне виховання; посилення боротьби із зловживаннями; мирне співіснування; дух часу; матеріальне благополуччя, ринкова економіка. Для визначення синхронний зріз - поява кліше зв'язана з частотністю й повторюваністю ситуації. За цих умов навколо стрижневого слова утворюється відносно постійний набір контекстуальних елементів у мовленні, що набувають звичності в називанні і звучанні. Такі сполуки слів перетворюються у стандартні. подібно до фразеологізмів вони відтворюються в мовленні і починають функціонувати як одиниці мови, але у них немає семантичних зсувів, як у фразеологічних одиниць, зв'язок компонентів вільний, як і у вільних синтаксичних словосполученнях. Тому такі сполучення вважають явищем перехідного типу, що поєднує в собі властивості вільного синтаксичного словосполучення і фразеологічної одиниці. Сюди зараховуються вільні синтаксичні словосполучення, які характеризуються тимчасовістю існування як готових формул: входити в коло інтересів, гуманний акт, екстремальна ситуація, користуватися великим попитом, перехідний період, плинність кадрів, боротьба із злочинністю, соціальна програма, захист національних меншин, ринкові відносини, мораторій на смертну кару та ін.

До мовних кліше належать конструкції, побудовані за відповідними моделями словосполучень, зрідка речень, які функціонують переважно в інформаційних жанрах засобів масової інформації й часто відтворюються у мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію і економлять мовлення. Це в основному сталі словосполучення, які на сучасному синхронному зрізі актуалізуються. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їх важливості для комунікації починають вживатися у функції готових формул. Напр.: сфера обслуговування; підтримувати дипломатичні відносини; всенародне обговорення; ринкові реформи: факти - неспростовна річ: одержувати інформацію.

Не сприяють чіткому висловленню думки слова або цілі вислови, що суперечать логічному зв'язку: більша половина (треба більша частина); у березні місяці; живопліт з кущів; озима пшениця, посіяна восени тощо. Штампами вважаються й логічні прокладки, якщо вони часто повторюються і не несуть ніякої інформації, наприклад: треба сказати; слід зазначити; потрібно відзначити: гадаємо та ін. Штампи трапляються в мовленні на всіх рівнях - фонетичному, лексичному, фразеологічному, словотворчому, морфологічному і синтаксичному, тому їх виявлення і боротьбу з ними потрібно розглядати в кожному конкретному випадку.