Теоретичні аспекти роботи над переказом 
ході бесіди за проблемними завданнями колективно складаються план переказу і робочі матеріали, у які включаються слова, словосполучення, найважливіші для вираженої думки, а також мовні засоби для зв'язку речень, частин тексту. Повторно читається текст, щоб відновити цілісне сприймання твору.Багатьма методичними посібниками передбачено обов'язкове усне переказування прочитаного тексту перед виконанням письмового. Ефективність цього прийому сумнівна. Усний переказ віддаляє учнів від вихідного тексту-зразка, не націлює на пошуки своїх, співавторських слів. Учні у цьому випадку пишуть переказ переказу. Крім того, після поглибленого аналізу у них навіть не виникає ба-жййня слухати розповідь свого товариша.Більш плідний прийом - виконання першого варіанта роботи на чернетці, колективне її редагування і написання удосконаленого тексту.Праця з чернеткою привчає "думати з пером у руках". Учень звикає не вдовольнятися першим-ліпшим словом,а наполегливо шукає більш влучне, виразне, найбільш комунікативно доцільне, виправляє і переробляє невдалий* вираз чи незграбно побудоване речення.Редагування першого варіанта переказу проходить більш ефективно не відразу після його написання, а через деякий час. Проходить втома, загострюється сприймання. Учень відвикає від свого тексту, дивиться на нього ніби зі сторони, зіркішим поглядом.Це завершальний етап у роботі над переказом. Він має на меті: 1) розвивати мовне чуття учнів; 2) формувати уміння удосконалювати своє висловлювання; 3) готувати учнів до більш успішного виконання наступних робіт.Організовуючи аналіз переказів, учитель у першу чергу відзначає досягнення, удачі, творчі знахідки дітей. Акцентує на успіхах у оволодінні практичними навичками і вміннями, порівняно з попередньою роботою. Наприклад, учні добре справилися із введенням опису, що раніше не вдалося; повніше, ніж у попередніх роботах, викладено зміст, не тільки точно передаються факти, а й створено уявлення про напруженість зображених подій; більше знайдено своїх виразних, образних висловів відповідно до комунікативного завдання; стрункішим став виклад, більш вдало відібрано засоби зв'язку між частинами тексту.Заслуховуються 2-3 кращі роботи. У процесі колективного аналізу учні з'ясовують, що їм найбільш сподобалось і чому.Типові для класу помилки (змістові, структурно-композиційні, стилістичні) класовод добирає й аналізує так, що розгортається ціла програма для створення наступного, більш досконалого переказу. Слова, речення, у яких допущено помилки, учитель включає до різних видів диктантів і списування, у вправи з опорою на графічну наочність, які виконуються учнями колективно і самостійно. ВисновкиПотребує постійної уваги проблема гармонійного поєднання навчання чотирьох видів мовленнєвої дiяльністi (аудiювання, читання, говорiння, письмо). Вiдповiдно до програми учні мають навчитися писати рiзнi види переказiв: докладнi, детальнi, усні й письмовi, стислi, вибiрковi, творчi, перекази-переклади, перекази за картинами, фiльмами, виставами i т. п. Докладний усний переказ - це один iз видiв засвоєння тексту, вид роботи над удосконаленням усного мовлення учнiв, пiдвищенням ефективностi всiєї роботи з розвитку мовлення. Треба вчити школярiв "говорити на тему", умiнню доносити до слухачiв основну думку, за допомогою iнтонацiї висловлювати своє ставлення до того, про що йде мова. Докладний письмовий переказ передбачає докладну повну й близьку до тексту передачу на письмi змiсту прочитаного. Працюючи над цим видом переказу, учнi вчаться розбиратися в логiчнiй i композицiйнiй структурi оповiдання, оволодiвають навичками правильного викладу прослуханого матерiалу, засвоюють новi й закрiплюють уже знайомi лексичнi, фразеологiчнi, синтаксичнi елементи української лiтературної мови. Суть стислого переказу полягає в синтезуваннi спiльних частин тексту й узагальненнi їх основного змiсту. Стислий переказ прищеплює учням навички лаконiчної мови, навчає уникати багатослiв'я. Вибiрковий переказ передбачає вiдбiр головного i послiдовне розташування матерiалу. Готуючи учнiв до сприймання тексту, учитель попереджує, що їм необхiдно буде запам'ятати мiсце, де розповiдається про основнi подiї, головних героїв, їхнi вчинки тощо. Творчий переказ - перехiдний вид роботи вiд переказiв до творiв. У ньому учень не тiльки вiдбиває змiст i деталi прочитаного уривка, а вiдповiдно до завдання сам робить певнi змiни й додатки. В усiх випадках, коли учнi пишуть творчий переказ, треба, щоб вони вловлювали тон i особливостi розповiдної манери автора уривка i щоб їхнi доповнення до запропонованого тексту були написанi мовою, близькою до мови твору. Цього можна домогтися, звичайно, лише на основi спостережень над мовою автора, аналiзу її особливостей. Перелік літератури6. Барвисте мовлення. Вправи для розвитку мовлення в період навчання грамоти: Посібник для вчителів. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 48 с. 7. Барвисте мовлення. Зошит з розвитку мовлення. 1 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 80 с. 8. Богуш А.М., Котк Т.М. Методика навчання дітей української мови в дошкільному закладі. Практикум. - К.: Вища школа, 1994. - 157 с. 9. Вашуленко Н.С., Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю. Навчання в 1 класі чотирирічної початкової школи. - К.: Освіта, 1997. - 112 с. 10. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педогогіка: теорія та історія. - К.: Освіта, 1995. - 86 с. 11. Грицай М.С., В.Г.Бойко, Л.Ф.Дунаєвська. Українська народнопоетична творчість. - К., 1983. - с.243. 12. Діяльнісний підхід до розвитку мовлення // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 3: Педагогіка і психологія. - 1997. - №1(3). - С. 140-142. 13. До питання розвитку мовлення першокласників у період навчання грамоти //Збірник науково-практичних матеріалів всеукраїнської конференції “Педагогічна наука - сучасній школі”. - Кременець, 1999. - С. 176-180. 14. Дорошенко С.І. Методика викладання української мови. - К., 1989. 15. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Читання і розвиток мовлення. Початкова школа. - №9, 1998. 16. Каніщенко А.П., Кубинський М.В., Сокирко М.В. Уроки читання в букварний період. - К.: ВИРІЙ, 1999. - 112 с. 17. Коваль А.П. Культура української мови. - К.: Наукова думка, 1978. - 162 с. 18. Комплексний підхід до розвитку мовлення у період навчання грамоти //Науковий вісник Чернівецького університету: 36. наук. пр. Вип. 78 Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 102-108. 19. Комплексні вправи для розвитку мовлення в період навчання грамоти //Початкова школа. - 1997. - №12. - С. 25-30. 20. Комплексні мовні вправи у підготовчій групі // Палітра педагога. - 1999. - №4. - С.14-16. 21. Легенди й перекази на уроках читання. Початкова школа. - №1, 1992. - с.15. 22. Мартиненко В., Н.Присяжнюк. Орієнтовний календарний план з читання для 2(1), 3(2), 4(3) класів. Початкова школа. - №10, 1998. - с.24. 23. Мартиненко В., Присяжнюк Н. Орієнтовний календарний план з читання для 2(1), 3(2), 4(3) класів. Початкова школа. - №10, 1998. 24. Методика викладання української мови (за редакцією С.І.Дорошенка). - К., 1989. - 389 с. 25. Методика викладання української мови. - К., 1992. - 303 с. 26. Орап М.О. Комплексний підхід до розвитку мовлення першокласників у період навчання грамоти / Автореферат дисертації. - К., 2000. - 20 с. 27. Прикладне застосування положень теорії мовленнєвої діяльності для вдосконалення методики розвитку мовлення (На прикладі періоду навчання грамоти) // Актуальні проблеми менталінгвістики: Наук. зб. - К.: Брама, 1999. - С. 193-194. 28. Прищепа К.С. Навчання грамоти в 1 класі (Методичні рекомендації до підручника “Буквар”). - К.: ФОРУМ, 2001. - 143 с. 29. Розвиток мовлення в період навчання грамоти // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 1: Лінгводидактика. - 1998. - №2(1). - С. 15-18. 30. Савельєва С.. Використовуючи усну народну творчість. Початкова школа. - №10, 1998. - с.49. 31. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Освіта, 1997. - 256 с. 32. Сапун Г., Пачашинська М., Орап М. Зошит для письма і розвитку мовлення. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 64 с. 33. Сінкевич О.В.. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання. Журнал “Початкова школа”. - №4, 1996. - с.21. 34. Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст. Початкова школа. - №12, 1996. 35. Скіпакевич О.В. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання. Початкова школа. - №4, 1996. 36. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 4(3). - К., 1997. 37. Словник української мови. - К., 1973. - Т.4. - с.460. 38. Удосконалення мовленнєвого розвитку першокласників у період навчання грамоти // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи початкової освіти”. - Глухів, 1999. - С. 33-35. 39. Приложение 1Конспект уроку читання №1 (4(3) клас)Тема уроку: Видатний письменник України Михайло Коцюбинський. Оповідання “Маленький грішник” Мета уроку: Коротко ознайомити учнів з особистістю М.Коцюбинського, опрацювати зміст оповідання “Маленький грішник”, розкрити його тему, вчити учнів давати характеристику дійовим особам. Розвивати навички правильного, виразного читання, читання вголос і мовчки. Виховувати слухняність, чесність. Обладнання: портрет М.Коцюбинського, твори письменника для дітей: “Харитя”, “Ялинка”, “Маленький грішник”, “Десять робітників”, казки “Два цапки”, “Дві кізочки”, “Івасик і Тарасик”; читанка 4(3), дошка. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Перевірка домашнього завдання. - Яке було домашнє завдання? (Навчитися виразно читати і розповідати казку І.Франка “Три міхи хитрощів”). - В яку пору року відбуваються події, відображені в казці? (Це було восени, коли дозріває виноград). - Прочитати в особах першу розмову Лисички і Їжачка (Учні читають). - Який малюнок намалювали б до цієї частини? - Описати, якою уявляєте Лисичку, що потрапила у сильце? - Як порада Їжачка допомогла Лисичці? Читання в особах від слів “Пішли у двох...” до кінця казки. - Як виявилась нечесність, боягузтво і зрада Лисички? - Розповісти, як Лисичка була покарана? - Чому вчить казка “Три міхи хитрощів”? (Казка вчить бути чесними, справедливими, бути вірними друзям). - Які ще казки І.Я.Франка ви читали? (“Лисичка і Журавель”, “Фарбований лис”). - Іван Якович Франко дуже любив дітей. Він хотів, щоб діти зростали дужими, розумними, чесними, справедливими. Цьому вчив, це виховував у дітях своїми казками. (Оцінювання відповідей учнів, мотивація оцінок). ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми і мети уроку. - Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитись з видатними письменниками України і ознайомимося з письменником М.Коцюбинським та опрацюємо зміст оповідання “Маленький грішник”. ІV. Вивчення нового матеріалу. 1. Ознайомлення з особистістю М.Коцюбинського. - Перед вами портрет Михайла Михайловича Коцюбинського. Давайте прочитаємо написані на дошці його слова: “Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере наймеш. На чиїх слідах виростають найкращі квіти? Хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти”. М.Коцюбинський На дошці напис: “17 вересня 1864 року, м.Вінниця”. - Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року в місті Вінниці. У дитинстві був слухняним, добрим хлопчиком, дуже уважним і старанним учнем, гарно ставився до своїх друзів у школі, до своїх сестер і брата. Вчився добре, любив читати книжки. На долю сім'ї випало лихо: осліпла мати, батько залишив родину. Турботи про сім'ю бере на себе Михайло, який одночасно і вчиться, складає іспит на народного вчителя, вчителює і пише свої твори. У творах зображує життя селянської бідноти, поневіряння, засуджує несправедливість. М.Коцюбинський багато написав і для вас, діти. Це твори, які ви вже читали “Десять робітників”, “Харитя”, “Ялинка”, “Про двох цапків”, “Дві кізочки”, “Івасик і Тарасик” і “Маленький грішник” (будемо сьогодні читати), а також ще ряд інших. Помер письменник 25 квітня 1913 року після хвороби. Похований у місті Чернігові. 2. Підготовка до сприймання твору. - Зараз ми будемо читати оповідання Коцюбинського “Маленький грішник”. Але в ньому зустрінуться слова, які можуть бути вам незрозумілими. Прочитаємо ці слова з дошки. Торговиця - місце на базарній площі, де торгують худобою. Юпка - верхній одяг. Шати - багатий одяг. Покопотіти - побігти дрібними кроками. Гринджалята - низькі і широкі сани. 3. Первинне ознайомлення з твором. - Я почну читати оповідання, а ви уважно слідкуйте, бо хтось буде продовжувати. Зверніть увагу на те, про кого розповідається в оповідання і кого так назвав автор: маленький грішник. (Спочатку читаю я, потім учні продовжують). Ланцюжкове читання. 4. Бесіда після читання твору. - Про кого розповідається в оповіданні? Чому оповідання називається “Маленький грішник”? - Про які часи йдеться в оповіданні? (Події, описані в оповіданні відбуваються за часів царату). - Який епізод з оповідання вас найбільше схвилював? Чому? 5. Робота над текстом оповідання. - Прочитайте опис природи в першій частині оповідання від слів “Дмитрик, восьмилітній хлопчик...” до слів “Ярино! А несіть швидше води...” (Учень читає). - Що говориться про настрій Дмитрика? (Дмитрикові було сумно, йому шкода своєї мами). - Знайти і зачитати опис зовнішності Дмитрика. Про що свідчить його одяг? (Одяг був з матері, бо він великий. Хлопчик був бідний, на ньому порваний одяг). - Прочитати в особах розмову Дмитрика та Гаврилка про те, як треба жебрачити. - Якими ви уявляєте хлопчиків? (Бідними, голодними). - Що ви можете сказати про вдачу Гаврилка? (Він намагається жити за рахунок інших). Фізкультхвилинка Буратіно потягнувся. Раз - нагнувся, два - нагнувся. Руки в сторони відвів. Ключик, видно, загубив. А щоб ключик нам знайти, Треба всім в похід піти. 1, 2, 3, 1, 2, 3. Треба всім в похід піти. - Прочитати початок другої частини оповідання до слів “Дмитрик, вагаючись трохи, віддав гроші”. - Як виявилось тут ставлення Дмитрика до своєї матері? (Дмитрик неслухняний, легковажний). - Прочитати мовчки. Який злочин вчинили діти? Які думки гнітили Дмитрика, коли він згадав, що вони пограбували бідного діда? (Дмитрик зрозумів, що так погано чинити, але боявся Гаврилка, щоб той не глузував). - Яке горе спіткало Дмитрика? (Дмитрик попав під коні; у нього померла мати). - Що переживав хлопчик у лікарні? Як думав жити далі? (Дмитрикові було шкода мами. Він переживав, хто його нагодує, зодягне, каліку? Хлопчик вирішує не старцювати, не дружити з Гаврилком, а самому заробляти гроші на хліб). 6. Характеристика дійових осіб оповідання. - Назвіть дійових осіб оповідання. (Дмитрик, Марійка, Гаврило, мама Дмитрика, тітка). - Давайте поговоримо про Дмитрика. Який він? (Дмитрик - 8-річний хлопчик. Одягнений у стару мамину одежу). - Які стосунки між Дмитриком, Гаврилком і Марійкою? (Дмитрик, Гаврило і Марійка дружать, але ця дружба не чесна, бо Гаврило використовує Дмитрика, штовхає дітей до поганих справ). - Чи справді Дмитрик повністю підвладний Гаврилкові? Як він ставиться до матері? (Дмитрикові шкода хворої матері, але він прагне ласощів, забав, які не спроможна дати йому мама).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|
|
