скачать рефераты

скачать рефераты

 
 
скачать рефераты скачать рефераты

Меню

Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах скачать рефераты

p align="left">· за стилістичним характером розрізняють сатиричні, поетичні та нейтральні порівняння.

1. Сатиричні порівняння можна поділити умовно на групу з негативним емоційним забарвленням, яка характеризується використанням негативно забарвленої лексики. Деколи це звичайні слова, що утворюють стилістично нейтрально забарвлений вираз, який все-таки виступає сатиричним порівнянням (брови як пацюки [19, c. 37], ein Gesicht wie ein Nagetier [38, c. 172]). Для другої групи властивий доброзичливий гумор (своїм кирпатим носом чує, як у небі млинці печуть [19, с. 53]).

2. Поетичні порівняння надають літературному твору своєрідного романтично-чуттєвого забарвлення (mit dunkeln Augen, wie eine Burgundertraube, die in einen Pfirsichkorb geraten ist [31, c. 53], чорні очі, як терен обмитий дощем [19, c. 64]).

3. Нейтральні порівняння відіграють, як правило, граматично або змістовно важливу роль у реченні (ein Gesicht wie aus Ton [34, c. 145]). Процес порівнювання можна зустріти серед граматичних явищ (яскравим прикладом цього є ступені порівняння прикметників та прислівників). В усному мовленні нейтральні порівняння використовуються для унаочнювального донесення інформації про розмір, вагу, колір, якість матеріалу, звукові ознаки тощо предмета, який обговорюється. Нейтральні порівняння є буквальними й несуть інформацію, що сприймається всіма реципієнтами одночасно.

Отже, ми порівнюємо незнайоме зі знайомим і таким чином виявляємо своє ставлення до реальної дійсності. Деякі речі, які ми сприймаємо в повсякденному житті як звичайні, виявляються під час порівняння в іншому ракурсі. Для порівняння характерним є внутрішній зміст, який мовець надає своєму вислову: так, «за допомогою порівнянь письменник втілює у слова свій світогляд, виділяє, перебільшуючи чи стверджуючи, окремі риси висловлюваного, демонсруючи аналогію, намагається відтворити в мові те, що через пізнання стало його досвідом, або висвітлює цією формою висловлювання звичайно приховані відношення та спорідненості. Під час будь-якого вибору сфери порівняння висловлюється першопочаткове ставлення письменника до явищ і до світу» (Б. Совінські) [29, c. 14].

3.2 Національно-культурна специфіка семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах.

При аналізі української і німецької художньої літератури, ми прийшли до висновку, що структурні елементи лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» в українській і німецькій мовах асоціюються із різними предметами, явищами і поняттями. У даних асоціаціях (порівняннях) відтворюються загальноприйняті уявлення, традиційна репрезентація мовної картини світу українського і німецького народів. У художніх текстах ми зустрічаємо багато оказіональних порівнянь, де вони вживаються авторами для більш точної характеристики певного предмета, явища чи поняття. У них також присутній національно-культурний компонент, оскільки письменник є представником певного народу. Дані порівняння класифікуються за певними ознаками.

1. обличчя - das Gesicht:

а) вузьке обличчя - мов шовкова нитка [19, с. 54], як тріска [19, с. 54];

ein schmales Gesicht - wie ein Schermesser [31, c. 85], wie ein Hecht [31, c. 85];

б) бліде обличчя - бліде лице неначе в мерця [19, с. 56], лице як віск жовте [19, с. 57], як біла квітка [19, с. 133];

ein blasses Gesicht - so farblos wie eine Schneeblume [31, с. 9], mit gelbem Fiebergesicht [36, с. 234], wie aus Ton [34, c. 145];

в) повне і кругле обличчя - як той здоровий гарний гарбуз на баштані [19, c. 43], як повний місяць [19, с. 54];

ein rundes Gesicht - wie ein Kurbis [34, c. 72], wie ein Mond [31, с. 29];

г) гарне обличчя - як ягода [23, c. 236], як писанка [19, с. 53];

ein schones Gesicht - wie aus Porzellan [34, c. 138];

д) не красиве обличчя - хоч пацюки бий [19, с. 54], неначе чорт сім кіп гороху змолотив [19, с. 54], неначе сажею обмазана [19, с. 57];

ein schlechtes Gesicht - wie ein Nagetier [38, c. 72].

2. очі - die Augen:

а) голубі очі - як волошки [19, с. 55], як небо [19, с. 55], як озера [24, с. 132];

blaue Augen - die himmelblauen Augen [31, c. 69], wie ein paar Vergi?meinnichte [31, c. 9], wie aus Veilchen [35, с. 238];

б) чорні очі - як терен обмитий дощем [19, с. 64], неначе старі монети [36, с. 56];

schwarze Augen - mit dunkeln Augen, wie eine Burgundertraube, die in einen Pfirsichkorb geraten ist [31, c. 53], wie Kohlen [38, с. 83];

в) великі очі - витрішкуваті як у жаби [19, с. 52], як у сови [19, с. 53], як баньки [19, с. 35];

gro?e Augen - wie Kristallkugeln [31, с99];

г) блискучі очі - як свічки [19, с. 135], як зорі [24, с. 100], як жар [19, с. 124], блищать неначе вночі у вовчиці [24, с. 65];

glanzende Augen - wie Laternen leuchten lassen [31, c. 154], wie Sterne [31, c. 154].

В українській художній літературі для позначення виразу обличчя наводяться ще такі порівняння: гострі як ніж очі [19, с. 66], як гляне, то від її очей молоко кисне [19, с. 72].

3. губи - die Lippen

маленькі губи - як рутяний лист [19, с. 54];

die kleinen Lippen wie Zwirnfaden [31, c. 171];

Повні та червоні губи в українській мові асоціюються із червоною калиною [24, с. 100].

Крім того є ще порівняння у німецькій та українській мові для характеристики рота:

укр. рот як у сома [19, с. 87],

нім. der Mund wie eine Raspel [35, c. 38].

4. шкіра - die Haut:

ніжна шкіра - як шовк [19, с. 125];

eine zarte Haut - wie ein Sammet [31, с. 162].

Також в українській мові зморшкувата шкіра обличчя асоціюється із пом'ятою банкнотою [24, с. 342], а у німецькій мові біла шкіра порівнюється із слоновою кісткою - die Haut wie Elfenbein [31, c173].

5. руки - die Arme:

укр. руки як кочерги [19, с. 54];

нім. die spindeldurren Arme [34, с. 29].

У німецьких текстах ми знаходимо зіставлення рук із кігтями - die Hande wie Krallen [34, c. 132], а також порівняння і для таких частин тіла як нігті - mit dicken Nadel wie ein Brillanten [31, c. 165], а також для пальців (на руці) - was sie fur spitze Finger haben, vorn umbogen, wie Widerhagen [34, с. 81].

6. фігура - die Gestalt:

а) струнка фігура - гнучка станом, як тополя [19, с. 54];

eine schlanke Gestalt - wie eine Tanne [34, с. 54], ein Madchen von schlankem Wuchs [34, с. 97], ihre schlanke, immer etwas gebuckte Gestalt gleicht einer uberschossenen Pflanze, die im Wind schwankt [31, с. 160].

б) худорлява фігура - тоненька, як очеретина [19, с. 54], сама, як дошка [19, с. 54], стан наче копистка [19, с. 54], тонка, мов билина [19, с. 22], суха, наче циганська голка [24, с. 45], худа як струна [19, с. 100], суха, як тріска [24, с. 102],

eine magere Gestalt - wie die einer jungen Silberlinde [31, с. 9], wie eine Schlange [34, с. 83].

Порівняння, які позначають повноту фігури, ми виявили тільки в українській мові:

Ш як кадівб, що бублика з'їси, поки кругом об'їдеш [19, с. 54],

Ш сама товста, як бодня [19, с. 54],

Ш кругла, як цибулька [24, с. 123],

Ш сама дівка здорова, як тур [24, с. 37],

Ш здорова, як корова [19, с. 54].

7. ніс - die Nase:

ніс - як за сім гривень сокира [19, с. 37], як ключка [19, с. 37], своїм кирпатим носом чує, як у небі млинці печуть [19, с. 53];

die Nase - die Gurkennase [34, c. 139], wie ein gesunkener Satell [34, c. 138].

8. груди - die Brust:

груди - як у богатиря [24, с. 239];

die Brust - wie zwei metallenen Teile [34, c. 107].

Лиса голова в українській мові порівнюється із облизаним макогоном [27, c. 345], у німецькій із свіжим салом - wie frischer Speck [34, c. 46], борода в українській мові співвідноситься із жовтком яйця [24, c. 99], в німецькій мові - з росинкою - wie ein Tautropfen [34, c. 168].

В опрацьованій художній українській літературі ми знайшли багато порівнянь, що стосуються такого структурного елемента лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» як волосся, а саме:

v коса як праник [19, с. 54],

v на голові у неї волосся неначе копиця сіна або куделя вовни [27, с. 31],

v волосся, як павутина [24, с. 45],

v шорстка, біла, як молоко чуприна [24, с. 56],

В німецьких художніх текстах ми також виявили порівняння, які стосуються слова das Haar, але вони мають дещо іншу семантику і порівнюється із іншими предметами, явищами:

v ihr Haar wie ein Metall [34, c. 45],

v rote, kurzgeschnittene Haare, die wie Borsten vom Kopf abstanden [34, c. 88],

v ihr Haar war wie seidiger Schimmer [32, c. 41]

v ihr kupfernes Haar davor prunken und schreien wurde, wie Pallas Athene vor einem Hain von Olbaumen [34, c. 134],

v mit dickem Haar wie ein Kranz [38, c. 235],

v ihr Haar wie ein blutiger Strick [34, c. 138],

v tiefer als der Wein blutete ihr Haar [31, c. 281].

Крім вище названих порівнянь ми виявили ще порівняння в українській художній літературі для таких структурних елементів лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» як брови, щоки, зуби, шия, а саме:

Ш брови як шнурочки [27, с. 52],

Ш брови як пацюки [24, с. 37],

Ш чорні брови, густі-прегусті, як шовк [19, 100],

Ш зуби як біла ріпа [19, с. 54],

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6