Лінгвокультурологічні особливості вживання анімалізмів з концептом "кінь" та "собака" в англійській та українській мовах

Концепт «кінь» маніфестує такі ознаки: швидкість, крилатість, аномальна кількість ніг, специфічне походження.

З часом ця тварина стала втіленням працьовитості, вірності, постійності.

Ці зміни були викликані тим, що кінь поступово став свійською твариною, більше того, другом людини.

В англійській мові також кінь є дуже поважною твариною. Концепт «кінь» включає в себе поняття благородства, відданості. Деякі фразеологізми, що містять концепт «кінь», пов'язані з якимись певними властивостями цієї тварини (голосне іржання, довгі ноги). Наприклад, "horse laugh" - грубий, голосний регіт.

2.2.1. Специфіка функціонування концепту «кінь»

в англійській мові

1. "То flog a dead horse" - робити щось безглузде, марно витрачати час. Український варіант - «носити воду решетом». За структурою обидва фразеологізми предикативні.

2. "I'm go hungry I could eat a horse" (або "as hungry as hunter"). Незрозуміло, чому цей зоонім виступає тут в такій незвичній ролі. Українці ж здатні з'їсти тварину набагато більшу за розмірами, ніж кінь: «Я такий голодний, що і слона (вола) з'їв би».

3. "Horse sense". Так називають носії англійської мови почуття здорового глузду. В українській мові відповідника не знайдено.

4. "То be in someone's high horses" - дерти носа, зазнаватись. Прослідковується певна спільність із сталим виразом «бути на коні», але цей фразеологізм має дещо меншу інтенсивність.

5. "Hold your horses" - цей фразеологізм вживається у випадках, коли людина поспішає щось зробити, але поспіх може лише нашкодити справі. Тут прослідковуються лінгвокультурологічні риси британців - уникнення негативної частки «не». Натомість український варіант має у своєму складі цю частку.

6. Коли ми маємо на увазі, що ніяка сила не змусить нас щось зробити, ми так і кажемо, коли ж так вважає пересічний британець, він скаже: "even wild horses won't forse me to do smth". Тут «дикі коні» є уособленням чогось сильного, нестримного, чогось такого, чому важко протистояти. В цьому ми вбачаємо первинне уявлення про коня як дику тварину, такого собі мустанга.

7. "Horse and horse". Так кажуть про вершників, які фінішують або йдуть з однаковою швидкістю: «голова до голови».

8. "Horseback opinion" - так британці називають необмірковану, наспіх висловлену точку зору. Відповідника в українській мові не знайдено.

9. "Horse laugh" - голосний, грубий регіт. Виникнення цього сталого виразу скоріше за все пов'язане з звуконаслідувальною традицією, іржання коня дійсно схоже на регіт.

10. "Horse opera". Цей сталий вираз походить зі сленгу і означає ковбойський фільм, вестерн. В українській мові відповідника немає, так як ковбої «дикого заходу» - суто американське явище і все, що з цим пов'язане є частиною американського лінгвокультурного простору.

11. "Horse play" - грубий жарт, фарс. Так само, як і "horse laugh", походження цього фразеологізму пов'язане із певними особливостями цієї тварини.

12. "То find a mare's nest". Цікаво, що в цьому фразеологізмі фігурує не стільки «кінь», як «кобила». Це додає цьому сталому виразу особливого відтінку значень. Знайти «кобиляче гніздо» це все одно, що із сотні різних варіантів вибрати найкращий або «попасти пальцем в небо». Наявність анімалістичного елемента надає англійському варіанту фразеологізма якоїсь химерності, нереальності, адже знайти «кобиляче гніздо» здається більш нереальним.

13. "Tell it to the horse-manhes" - так відповідають британці, якщо їм розповідають всілякі небилиці. Українці ж кажуть: «Бреши комусь іншому». Обидва варіанти мають однакову структуру - вони предикативні.

14. "То talk a horse's hind leg off, тобто «заговорити комусь зуби». Дослівно цей вираз означає: «відбазікати коневі задню ноги». З цього можна зробити висновок, що англійський варіант є більш інтенсивним, так як, «відбазікати» коневі його довгі ноги важче, ніж «заговорити зуби».

15. "То spus a willing horse" - «не підганяй охочого». В англійському варіанті ми знову бачимо відсутність негативної частки «не», яка є в українському.

2.2.2. Особливості значення поняття «кінь» у фразеологізмах української мови

1. «Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає» - "Every ass thinks himself worthy to stand with king's horses". Відповідники в порівнюваних мовах мають дещо різні відтінки значень, але за рахунок анімалістичних елементів «осел» та «жаба».

2. «Добрий кінь не може бути поганої масті». Окремі недоліки не можуть применшувати здобутки людини. Тут «кінь» має виключно позитивне значення ("A good horse cannot be of a bad colour").

3. Про двох різних людей, наприклад, українці кажуть «схожий, як свиня на коня», а британці кажуть "as like as chalk and cheese". Тут український варіант здається більш емоційно наповнений, так як крейда і сир можуть бути схожими за кольором. За структурою обидва варіанти однакові.

4. «Судженого і конем не об'їдеш» має в англійській мові приблизний відповідник: "Marriages are made in heaven". Англійський варіант відрізняється тим, що в ньому використана пасивна конструкція.

5. «Гроші й кобилу зрушать з місця». Тут «кобила» виступає в ролі пасивної, можливо, лінивої людини, яку важко змусити щось зробити. Англійський відповідник має таку ж структуру: "money makes the mare go".

6. «Коней на переправі не міняють». Цей зразок народної мудрості має відповідник в англійській мові, який підсилений заперечним словом "never" ("Never sweap horses while crossing the stream").

7. «Дареному коню в зубы не смотрят» (рос.) має відповідний фразеологізм в англійській мові: "look not a gift horse in the mouth". Ці фразеологізми відрізняються лише за типами односкладного речення.

8. «Кінь на чотирьох ногах та й той спотикається». Тут «кінь постає перед нами як сильна, витривала тварина (навмисно підкреслена кількість ніг) ("horse stumbles that has four legs").

9. «Піхота і кіннота» - тут мається на увазі англійське "horse and foot". Цікаво, що для позначення кінноти в одній мові використовується «кінь» в однині ("horse"), так само і «піхота» - "foot". Проте структура обох сталих висловів однакова.

2.3. Лінгвокультурологічні особливості вживання фразеологізмів в англійській та українській мовах

Культуру загалом можна розглядати як знаково-семіотичну систему. Знак - це матеріальний предмет, дія чи подія, що виступає в якості означення або представника іншого предмета, події, суб'єктивного утворення.

Будь-який народ має не тільки структуру почуттів, яка в певному значенні, але і масу різноманітних уявлень про світ, що є кордоном між розумом і почуттями. Ці почуття і система категорійних уявлень про світ є неусвідомленою і передаються за допомогою мовлення. Будь-яка мова - не просто засіб спілкування і висловлення емоцій. Мова допомагає людини впорядкувати накопичений досвід. Ми звикли думати, що відмінності між індоєвропейськими мовами породжені світом природи. Насправді порівняльна лексикологія дає чітко зрозуміти, що будь-який мовленнєвий акт вимагає від мовця певного вибору. Жодна людина не може реагувати на весь спектр стимулів, котрий на нього обрушує навколишній світ. Все, що ми кажемо, що помічаємо, що вважаємо важливим - все це частина лінгвістичних звичок. Так як ці звички зберігаються у національній свідомості, будь-який народ не зволікаючи приймає свої основні категорії. Вважається, що інші думатимуть так само, адже така людська природа. Але коли виявляється. Що у всіх інших «не така» точка зору, ніхто не вважає, що вони відштовхувались від інших категорій. Частіше за все їх називають «нелогічними» або «безглуздими».

Вибір мовної форми, який здійснюється в кожній конкретній ситуації задля досягнення мети мовця, визначається цілою низкою чинників. Він являє собою акт одночасно свідомий і підсвідомий, адже спосіб вербалізації думки завжди має певне соціально-філософське і соціально-психологічне підґрунтя, в ньому втілюється як індивідуальний характер мовця, так і культурні традиції народу, до якого він належить [1, 114].

При зіставленні мовних форм, що властиві британській і українській культурам, ці фактори не набувають особливої рельєфності, як, наприклад, якщо порівняти американську і японську культури. Лейтмотивом життєвої філософії пересічного американця або британця є активність людини у будові власної долі. Ініціативність, працьовитість тісно пов'язані з такими рисами, як індивідуалізм, спрямованість на власне «я», водночас потрібно зазначити, що індивідуалізм американців має британські історичні корені. Він є відлунням ізоляціоністського духу острівних жителів. Це проявляється в різному граматичному оформленні синонімічних прислів'їв порівнюваних мов. В англійських реченнях переважають означено-особливі та активні, а українські є здебільшого безособовими і пасивними (Не так сталося, як гадалося - Man proposes, God disposes).

Як уже було зазначено, однією з головних рис британців та американців є працьовитість. Саме тому, на нашу думку, у свідомості носіїв англійської мови кінь наділений такими рисами, як працьовитість, почуття здорового глузду. Кінь є однією з найулюбленіших тварин британців.

Ще одна риса менталітету британців - схильність до позитивної оцінки, уникнення негативної частки «не» (на відміну від українських фразеологізмів):

не поспішай - hold your horses;

не треба критикувати - to call of the dogs

Серед провідних характеристик британського лінгвокультурного простору слід зазначити також прямолінійність висловлення думок. Українці ж мають тенденцію до більш завуальованого висловлення думок.

ВИСНОВКИ

Виконавши роботу і дослідивши вживання фразеологізмів з анімалістичними концептами «кінь» та «собака» ми виявили, що фразеологічні одиниці досить важко розрізняти за класифікацією В.В. Виноградова, оскільки щодо класифікації фразеологічних одиниць спірним питанням залишаються близько сорока фразеологізмів.

Концепт як маловивчене поняття лексикології досі не отримало конкретного визначення і його можуть іноді вживати синонімічно по відношенню до близьких за значенням термінів. Це дещо ускладнює дослідження, адже ці терміни трохи різняться між собою за значенням.

В ході роботи ми дослідили, якими якостями наділена та чи інша тварина у фразеології порівнюваних мов (зокрема тварини кінь та собака) і виявили, що загалом ці значення схожі, але дещо різняться відтінками значень.

Собака, наприклад, може по праву вважатися улюбленою твариною українців, оскільки більшість фразеологізмів з анімалістичними елементами містить саме концепт «собака». Це стосується лише українських фразеологічних одиниць.

Британці ж, навпаки, наділяють більш позитивними якостями коня. Кінь - це символ крилатості, швидкості. Саме назва цієї благородної тварини фігурує в більшості англійських фразеологізмів.

Також було виявлено, що фразеологізм, у якому наявна назва певної тварини (або собаки, або коня), є більш емоційно насиченим, ніж його еквівалент в іншій мові, який цієї назви не містить:

«Була в собаки хата, та в дощ згоріла»

"І have a good clock but it is in France"

У більшості випадків структурно фразеологізми не відрізняються. Відмінні лише значення, яких набувають «тварини» в тому чи іншому фразеологізмі.

У ході дослідження ми зрозуміли, що еквівалент фразеологізму може містити той самий концепт, що і сам фразеологізм, може містити назву іншої тварини. У другому випадку відтінок значення миттєво змінюється. Може бути і так, що еквівалент не міститиме анімалістичного концепту взагалі. Також ми дійшли такого висновку, що концепт «собака» в англійському фразеологізмі не знаходить еквівалента з тим же концептом в українському фразеологізмі в більш ніж 50% випадків (див. Додаток 1). Те саме можна сказати і про концепт «кінь» в англійській мові (див. Додаток 3).

Українські фразеологізми, що містять концепти «кінь» і «собака», навпаки, в більшості випадків мають повну відповідність з англійським еквівалентом (див. Додатки 2, 4).

На особливості вживання тих чи інших фразеологізмів впливають лінгвокультурні фактори. Особливості світосприйняття британців і українців впливають на мовну організацію, на те, які риси людського характеру закладені в образі тієї чи іншої тварини.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Антрушина, Афанасьєва, Морозова: «Лексикологія англійської мови» К., «Дрофа» 2000 р. - 307 с.

2. Антрушина, Афанасьєва, Морозова: «Лексикологія англійської мови» К., «Дрофа» 2005 р. - 319 с.

3. Арнольд: «Лексикологія англійської мови» М., «Вища школа» 1973 - 302 с.

4. Афанасьєв: «Походження міфу» М., «Вища школа» 1996 - 216 с.

5. Баллі: «Французька стилістика» М., «Вища школа» 1961 - 532 с.

6. Верба: «Порівняльна лексикологія англійської та української мов» В., «Нова книга» 2003 - 261 с.

7. Гуревич: «Культурологія» М., «Проект» 2003 - 336 с.

8. Даниленко: «Науково-теоретичний журнал інституту мовознавства ім. О.Потебні» с. 62-74.

9. Дубенко: «Порівняльна стилістика англійської та української мов» В., «Нова книга» 2005 - 224 с.

10. Карасик: «Мовне коло: особистість, концепти, дискурс» М., «Проект» 2004 - 124 с.

11. Кунін: «Англійська фразеологія» М., «Вища школа» 1970 - 360 с.

12. Ліхачов: «Поняття концепту і його якості» М., «Вища школа 1983 - 322 с.

13. Мостовий: «Лексикологія англійської мови» X., «Основа» 1993 -319 с.

14. Раєвська: "English lexicology" К., «Вища школа» 1971 - 363 с.

15. Степанов: «Константи: словник російської культури» М., «Вища школа» 2004-189 с.

16. Степанов: «Константи: словник російської культури» М., «Вища школа» 1997-162 с.

17. Франко: «Галицькі народні казки» Л., «Дрофа» 1995 - 36 с.

18. Mary W. Shelley: "Frankenstein" К., «Знання» 1995 - 64 с.

19. Priestley: "Angel pavement" М., «Прогрес» 1974 - 503 с.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРОВАНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Анбражейчик: «2000 російських, 2000 англійських ідіом, фразеологізмів і сталих словосполучень» М., «Попуррі» 2003 - 204 с.

2. Баранцеві «Англо-український фразеологічний словник» К., «Знання» 2005 -1056 с.

3. Кунін: «Фразеологічний словник» М., «Русский язык» 2002 - 50 с.

4. Кушнір: "Thesaurus of English phrases and idioms" M., «Астон» - 195 c.

5. Мєдвєдєва: «Англо-український словник» К., «Українська енциклопедія» 1992-493 с.

6. Середина: "Idiom in Speech Part II" M., «Просвещение» 1965 - 204 с.

7. Стефанович, Швидкая, Мустаєва, Терещенко: "Idioms and se t-expressions" M., «Просвещение» 1987 - 95 с.

8. "Chamber's dictionary of Idioms" K., «Всеувито» 2002 - 473 c.

9. Shakespeare "Julius Caesar" G. “Harper Collins” 1994 - 1433 c.

10. Shakespeare "Hamlet" L. “Penguin Books” 1994 - 189 c.

Страницы: 1, 2, 3