Лінгвокультурологічні особливості вживання анімалізмів з концептом "кінь" та "собака" в англійській та українській мовах

Лінгвокультурологічні особливості вживання анімалізмів з концептом "кінь" та "собака" в англійській та українській мовах

3

Кременчуцький державний політехнічний університет

імені Михайла Остроградського

Кафедра перекладу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:

«Порівняльна лексикологія англійської та української мов»

на тему:

«Лінгвокультурологічні особливості вживання анімалізмів з концептом «кінь» та «собака» в англійській та українській мовах»

Роботу виконала:

студентка ІІ курсу

групи МП-06-1(2)

Кобець Жанна Валеріївна

Науковий керівник:

викладач: Левітін

Тимур Леонідович

Кременчук 2007

ВСТУП РОЗДІЛ І. Фразеологізм як об'єкт дослідження сучасної лінгвістики

1.1. Поняття фразеологізму та його характерні риси в англійській та українській мовах

1.2. Класифікація фразеологічних одиниць

1.2.1. Симантичний принцип

1.2.2. Структурний принцип

РОЗДІЛ II. Особливості анімізмів в українській та англійській мовах

2.1. Концепт. Поняття та опис концепту

2.1.1. Фразеологізм з образним компонентом «собака»

2.1.2. Особливості вживання концепту «собака» в англійській мові

2.1.3. Значеннєва специфікація компоненту «собака» в українській мові

2.2. Фразеологізм з концептом «кінь»

2.2.1. Специфіка функціонування концепту «кінь» в англійській мові

2.2.2. Особливості значення поняття «кінь» в українській мові

2.3. Лінгвокультурологічний аспект вживання концептів «кінь» та «собака» в англійській та українській мовах

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА_ДОВІДКОВОГО_МАТЕРІАЛУ ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Фразеологія, як найменш досліджена галузь лексикології, представляє собою дуже цікавий матеріал для дослідження. Дана робота висвітлює теоретичні питання фразеологізму, його риси в порівнюваних мовах. На нашу думку ці теоретичні питання будуть дуже корисними при виконанні практичної частини роботи. Оскільки загальноприйнятого визначення фразеологізму немає, ця проблема займає провідне місце у фразеології. У даній роботі ми будемо користуватись визначенням Л.Г. Верби [6, 107] та І.В. Арнольд [3, 94], оскільки, на нашу думку, ці два визначення найбільш вдало висвітлюють риси фразеологічних одиниць.

Принципи класифікації фразеологічних одиниць також наведені в теоретичній частині роботи. Під час виконання практичної частини ми користуватимемось класифікацією О.В. Куніна і В.В. Виноградова[ ]

Мета роботи - визначити особливості вживання фразеологізмів з концептом «кінь» та «собака» в анімалізмах порівнюваних мов. Визначити, як вживання цих анімалізмів у порівнюваних мовах зумовлене лінгвокультурним, стереотипним баченням світу британцями та українцями.

Актуальність - дослідження теми анімалізмів дозволяє полегшити вивчення англійської мови українцям і навпаки. Також це дозволяє полегшити перекладацьку діяльність, адже фразеологізми є невід'ємною частиною мовлення як носіїв англійської мови, так і української. Представники різних народів сприймають світ по різному і тому так важливо розуміти, чому коли українці кажуть «Баба з воза - кобилі легше», англійці говорять так: "Good riddance to a bad rubbish".

Малодослідженою є тема, що пов'язана з концептами, в даній роботі висвітлені базові поняття що стосуються цієї теми: походження поняття «концепт», його структура.

Предмет дослідження - особливості вживання англійських та українських фразеологізмів-анімалізмів, їх еквіваленти в англійській та українській мовах, відповідність їхньої структури, різні відтінки їх значень.

Об'єкт дослідження - фразеологізми зі словами «кінь» та «собака» у порівнюваних мовах.

У додатках роботи міститься інформація про кількість повних відповідників, неповних або ж випадків, у яких відповідності немає у фразеологізмах англійської та української мови зі словами «кінь» та «собака».

Методи дослідження- порівняльний та описовий методи.

РОЗДІЛ І Фразеологізм як об'єкт дослідження

Фахівці з англійської мови висловлюють думку, що фразеологія склалась як окрема мовна галузь. Так зокрема вважають О.В. Кунін, М.М. Копиленко.

Термін «фразеологізм» увів французький мовознавець Ш. Баллі вітчизняний вчений О.О. Потебня ще раніше поставив питання про знаковий характер фразеологізмів, виклав міркування з приводу їх «внутрішньої форми», вивчав їх значення. В.В.Виноградов запровадив термін «фразеологічна одиниця» і запропонував ґрунтовну класифікацію фразеологізмів. Вживаються також терміни «ідіома», «стійке словосполучення», «стійкий зворот», «стійка фраза».

Методи дослідження фразеологізмів стосуються насамперед засобів їх вичленування, встановлення їх характеристик, властивостей і диференційних ознак.

Методів дослідження фразеологізмів декілька.

1. Цей метод використав Ш. Баллі. Він полягає у виділенні загальної ознаки, що дає змогу (або ж не дає) замінити зворот певним словом-ідентифікатором. Слово-ідентифікатор повинно відбивати внутрішню цілісність фразеологізму. Наприклад: "to put on airs" - корчити з себе «велике цабе» (казна що), рос. - «воображать».

2. Контекстологічний метод. Був опрацьований Н.М. Амосовою і ставив за мету позбутися логіко-семнтичного трактування явища [5, 97].

Умови постійного контексту дають змогу класифікувати фразеологізми. Так словосполучення "to bite one's tongue off" може означати як «прикусити язика» у прямому значенні, так і «пожаліти за сказаним» у непрямому.

3. Метод оточення близький до контекстологічного. За допомогою нього структуру фразеологізму можна визначити як систему зв'язків між словосполученням та елементами контекстного оточення, що з цією фразеологічною одиницею пов'язане. Наприклад, у залежності від оточення вираз "to blow hot and cold" може означати «подача холодного і гарячого повітря» або «постійна зміна настрою».

4. Наприкінці 60-х років XX ст. був розроблений метод фразеологічної ідентифікації. Автор цього методу О.В. Кунін.

Наведені методи дослідження не єдині. Існують також методи: варіаційний, комплексний, фразеологічної аплікації, монемний, семантичного диференціала тощо [13, 134].

Отже, ми бачимо, що фразеологія як наука і зокрема фразеологізми є сприятливим підґрунтям, а також добрим матеріалом для проведення лінгвістичних досліджень.

Визначення характерних рис, що притаманні фразеологізмам порівнюваних мов, є своєрідним фундаментом для будь-якого лінгвістичного дослідження.

1.1. Поняття фразеологізму та його характерні риси в англійській та українській мовах

Фразеологізм - це сполучення слів, що не утворюються у мовленні, а входять до нього як окремі блоки з певним значенням [6, 106].

Фразеологізмам властива метафоричність та образність, саме тому фразеологічний аспект мовлення був завжди найважчим для вивчення. Фразеологізми також можуть належати до стилістично забарвленої лексики (розмовної або ж навпаки книжної). Вони можуть мати антоніми, як і слова, можуть мати варіанти (поруч із фразеологізмами жорсткої структури є і такі, що мають змінні компоненти). Зважаючи на ці ознаки, ми бачимо, наскільки урізноманітнюється мова за допомогою фразеологізмів. Вони ніби допомагають набути їй свого особливого «етнокультурного забарвленні». Тому роль фразеологізмів у мові дуже важко переоцінити.

Однією з характерних рис фразеологізмів називають стійкість їх структури, повторюваність в одній і тій же готовій формі. В той же час значна кількість фразеологізмів має по декілька варіантів, при чому змінюватись можуть не тільки граматичні форми компонентів, а й самі компоненти.

Наприклад: not to care a bit (a brass button, a button); not to care (give) a curse, a damn (мене це не обходить, мені байдуже «по барабану»), "pale as a corpse, ghost, sheet, death, ivory" - білий як полотно, смерть, стіна.

У мовленні стійкість є умовою - фразеологізм може доповнюватись іншими елементами, змінювати структуру, мати інтенсифікатори. Досить часто використовується лише фрагмент фразеологізму [6, 107]. Ці зміни, на мою думку, здебільшого відбуваються в американському варіанті англійської мови, тому що він, як некласичний варіант мови, має тенденцію до спрощення.

Зоосемічні елементи теж певною мірою відмінні. Створення певного образу, акцентуація якості, інтенсивності дії чи процесу в порівнюваних мовах іде у подібних, суміжних напрямках, але часто базується на інших елементах.

Детальне вивчення фразеологізмів неможливе без словників. Існує декілька ідіоматичних словників, таких як English Idioms by James Main Dixon, Words and Idioms by L.P. Smith, Brewer's Dictionary, Dictionary of Idioms and Phrases by A. Koonin, the Anglo-Russian Dictionary of Idioms and phrases by K. Barantsev.

Щоправда, жоден з цих словників не можна назвати повним. Головним джерелом фразеологічного матеріалу вважається Oxford Dictionary з його величезним зібранням фразеологізмів [14, 282].

1.2. Класифікація фразеологічних одиниць

Процес утворення стійкого словосполучення внутрішньо пов'язується з функціональною мовною діяльністю. Перетворення вільного словосполучення у фразеологізм відбиває незвичну сполучуваність слів, а інколи навіть алогічність, тобто поєднання слів, які логічно не сполучуються, наприклад: "to flog a dead horse" - «марно витрачати зусилля».

В залежності від того, яка частина мови лежить в основі стійкого виразу, в якому значенні він вживається в певному реченні, скільки значень йому притаманні, фразеологізми класифікуються на групи.

Перша спроба класифікації фразеологічних значень належить О.В. Куніну [11, 306-340]. Його класифікація ґрунтується на виділенні класів, підкласів і розрядів значень в залежності від структури одиниць.

Дещо іншу класифікацію значень пропонує В.А. Архангельський. Він розрізняє шість ознак, що притаманні значенню фразеологічних одиниць і охоплюють всю сукупність фразеологічного складу [13, 138-140].

За В.А. Архангельським фразеологізми поділяються наступним чином:

1. За ступенем єдності вони можуть бути:

а) синтетичні: "not to care a straw" - «начхати», "to cross swords with" -«зчепитися з кимось»;

б) аналітичні: "a willing horse" - «покірливе телятко», "a dark horse" - темна конячка».

2. За способом відображення дії, як і за класифікацією О.В. Куніна, значення можуть бути:

а) пряме, номінативне;

б) переносне, образне (метафоричне).

3. За ступенем фразеологічної абстракції значення можуть бути:

а) конкретними;

б) абстрактними.

4. Фразеологічне значення може бути інтенсивне або неінтенсивне. Верхній ступінь інтенсивності спостерігається у таких фразеологізмах, як "to rain cats and dogs" - «задощити», "to teach somebody a good lesson" - «провчити».

5. За ступенем членування фразеологізми поділяються на однозначні та багатозначні.

6. В залежності від характеру лексико-семантичного оточення значення фразеологізмів бувають:

а) комунікативні;

б) модальні;

в) предикативні;

г) вигукові;

д) експресивно-стилістичні.

1.2.1. Структурно-семантичний принцип

О.В. Кунін поділяє фразеологію на класи, підкласи і розряди, що визначається за структурно-семантичними особливостями.

1) номінативні фразеологічні одиниці;

2) номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці;

3) фразеологічні одиниці ні номінативного, ні комунікативного характеру;

4) комунікативні фразеологічні одиниці.

До першого класу відносяться словосполучення з одним значущим словом, а також сполуки типу "well and good". Сюди ж відносять звороти з предикативною структурою типу "as the case stands" і частково предикативні вислови "see now the cat jumps".

До другого класу належать стійкі дієслівні словосполучення ("to beat the drum"), що можуть трансформуватися у реченні при вживанні дієслова в пасивній формі, "the drum is beaten". Треба зазначити, що не всі звороти, що містять дієслова з прямим додатком, можуть трансформуватися, як наприклад "to beat the air", "to beat the Dutch".

Третій клас охоплює вигукові сполучення і певну кількість вигуків, що мають предикативну структуру ("All aboard!").

Наприклад: by George! (Jove, Golly, Ginger, Gosh)

"done with you!" - «домовились»

"hear! hear!" - «вірно».

До четвертого класу автор відносить ідіоми, прислів'я, приказки, приповідки. До цього класу належать фразеологізми, що відбивають будь-який тил виразу крім номінативного та вигукового. Сюди автор відносить також речення питального типу, наприклад: "Can the Leopard change its spots?" -«горбатого могила виправить». Четвертий клас охоплює одиниці, які за своєю граматичною структурою є реченнями.

На мою думку, класифікація О.В. Куніна є досить детальною і вона буде використана у практичній частині роботи.

1.2.2. Структурний принцип

У перших спробах класифікації фразеологізмів застосовувався принцип зв'язку між складовими частинами сполучення. Цей зв'язок розглядався структурно від простого до складного і від стійкого до нестійкого.

Як складова частина досліджень з фразеології з'явилась ґрунтовна класифікація В.В. Виноградова, у якій розрізняються три типи фразеологізмів: фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення і зрощення.

Фразеологічні єдності - це такі фразеологізми, що є семантично неподільними, але загальне значення мовця все ж таки сприймається як вмотивоване, асоціації не стерлися [6, 99].

"bit by bit" - «мало-помалу»;

"angelic patience" - «ангельське терпіння»;

"a bitter cup" - «гірка чаша».

Такі фразеологізми є теж семантично не вільними, у мовленні з'являються готовими, та метафоричність вислову все ж не доходить крайньої межі.

Фразеологічні зрощення - немотивовані одиниці, значення яких нібито зовсім не виводиться із значень компонентів. Звичайно приводяться приклада таких словосполучень, що або мають у своєму складі слово-архаїзм, або метафоричність виразу настільки відсунула значення слова у складі фразеологізму від основного, що він уже ніяк не асоціюється з первинною семантикою слів-компонентів.

"after meat comes mustard" - «дорога ложка до обіду»;

"all ales and skittles" - «безтурботне життя»;

"a battle of the books" - «учений диспут».

Фразеологічні сполучення - це такі сполучення, один з компонентів якого є зв'язаними, а інший зберігає своє денотативне значення і легко дешифрується.

"a balmy voice" - «медовий голос»; "baking weather" - «спека»; "Augean stable" - «авгієві стайні». Сполучення цього типу, як правило, аналітичні.

РОЗДІЛ II Особливості анімалізмів в англійській та українській мовах

Відображення природи, зокрема її тваринного світу, у фразеологічних образах пов'язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікувала, наділила представників рослинного і тваринного світу якостями, притаманними людині. Так впродовж років у свідомості різних культур і народів сформувались різні стереотипи, різні уявлення про представників флори і фауни, що ми можемо спостерігати зі зразків народної творчості - казок, прислів'їв, приказок тощо. Звідси ж з'явились і фразеологічні одиниці, до складу яких входять назви тварин, причому цим тваринам притаманні людські якості - чи то працьовитість, чи то вірність, лінощі, хитрість. Такі фразеологічні одиниці дістали назву анімалізми або ж зооніми. Зрештою, феномен національного світобачення та формування «мовного образного простору» також певною мірою пояснюється природними факторами [8, 62]. Оскільки у кожного народу своє особливе бачення природи, спробуємо з'ясувати, яке воно у носіїв англійської та української мов і як представлене у фразеології порівняних мов.

Страницы: 1, 2, 3