Латинізми в сучасній польській мов

Отже, аналіз латинізмів у сучасній польській мові показав, що незважаючи на тривалий інтенсивний вплив латинської мови на польську, кількість латинізмів у сучасній польській мові відносно невелика - 4,4% загального словникового запасу. Разом із тим слід підкреслити той факт, що семантичне багатство, стилістична розмаїтість, досить висока частотність уживання в окремих функціональних стилях і в мові в цілому, висока словотворча активність дозволяють зробити висновок про значну роль латинських запозичень у лексико-семантичній системі сучасної польської мови.

У роботі розглядаються основні теоретичні питання, пов'язані з проблемою польсько-латинських мовних контактів, визначається ступінь впливу латинської мови на польську в процесі історії становлення й розвитку польської мови, розглядаються наслідки запозичення на сучасному ґрунті. Лексичним запозиченням ми вважаємо іншомовне слово, що проникло в систему мови реципієнта та зареєстроване його тлумачними словниками. Як латинське лексичне запозичення в польській мові розглядається будь-яке слово латинського походження (незалежно від шляхів його проникнення до польської мову), що функціонує як лексична одиниця в певній сфері людської діяльності на даному етапі розвитку мови реципієнта, і, отже, зафіксоване в SJPSz. Таке тлумачення латинізмів, безсумнівно, відповідає тому величезному впливові, що визначив латинську мову як показник формування всієї понятійної основи європейських мов, і одночасно сприяє більш повному виявленню результатів польсько-латинських контактів на рівні лексики.

Запозичення - це перехід елементів однієї мови в іншу як результат взаємодії мов. Запозичення - невід'ємна складова процесу функціонування та історичної зміни мови, один із основних джерел поповнення словникового запасу. Запозичені слова відображають факти етнічних контактів, соціальні, економічні і культурні зв'язки між мовними групами. При запозиченні значення слова часто змінюється, деколи слово набуває навіть нового значення, що не зафіксоване або маловживане в мові-носії.

Дана тема вивчалась і вивчається багатьма вченими, однак вона залишається актуальною і на сьогоднішній день. У даному дослідженні головна увага приділяється вивченню шляхів та методів запозичення, зроблений статистичний аналіз щодо частотності вживання латинізмів у різних функціональних стилях сучасної польської мови, аналізуються активні способи творення слів на ґрунті латинських запозичень та за допомогою латинських словотвірних формантів, вивчається рівень адаптованості латинізмів до загальнонародної польської мови.

Латинська мова, будучи провідною мовою Польщі в ХV столітті, зробила значний внесок в поповнення словникового запасу країни. Польська мова надзвичайно насичена латинізмами, які вживаються в різних сферах життєдіяльності.

Разом із тим, у деяких випадках, запозичення до польської термінології відбувається без попереднього аналізу існуючих можливостей утворення термінів з використанням різних засобів польської мови. Запозичення не є однорідним явищем. Воно може відбуватись на різних мовних рівнях, і в залежності від цього, можна виділити окремі види і підвиди запозичень, які відрізняються характером матеріалу, який переноситься з однієї мови в іншу.

Утворення термінів з латинських слів, особливо коли вони будуються на основі коренів, яких не існує в польській мові, видається більш легким, порівняно зі створенням термінів із елементів рідної мови.

Асиміляція запозичень у польській мові - поетапний, багатоплановий процес, провідну роль у якому відіграє введення запозичення до лексико-семантичної системи мови.

Кожна мова запозичує чужоземні слова. Це об'єктивний процес, що проявляється більшою чи меншою мірою в кожній мові. Не оминає він і польської мови. Але його необхідно контролювати, щоб мова зберігала свою цілісність і не перетворилася на таку собі суміш різних мов. У польській мові сталою є традиція заміняти будь-які нові слова іншомовного походження польськими відповідниками. Скажімо, в галузі фізико-математичних наук ця традиція вже нараховує понад сотню років, і давно ніхто не дивується, що навіть такого поширеного в науковій літературі слова як інтеграл там нема, а є польський відповідник.

Успішно протистоять поляки і навалі слів-кальок в галузі новітніх інформаційних технологій, при комп'ютеризації всіх сфер виробництва й обслуговування. Наприклад, там повністю перекладено польською мовою основні програмні продукти.

Проблема запозичення латинських слів до польської термінології показує, що запозичення, як спосіб поповнення спеціальної лексики для найменування нових понять, диференціації і деталізації існуючих понять, заміни зворотів та усунення омонімії є позитивним явищем.

Латинізми у польській мові функціонують у різних функціональних стилях. Проведений аналіз показав, що найбільша кількість латинських запозичень зафіксована в художньому стилі. Це можна пояснити багатьма чинниками: латинізми використовуються авторами художніх творів з метою передачі колориту певної епохи, як засіб характеротворення, для створення певного емоційного забарвлення - піднесеності, урочистості тощо. Більшість подібних запозичених слів зустрічається в художніх творах на історичну тематику.

На другому місці за частотністю вживання латинських слів виступає науковий стиль. Цей факт легко пояснити запозиченням різноманітних термінів на ранньому етапі становлення мови. Більшість мов запозичила назви термінів із різних наукових сфер саме з латинської мови, чим пояснюється існування значної групи так званих інтернаціоналізмів на сучасному етапі існування різних мов світу.

Окрім запозичення з латинської мови цілих слів, а інколи навіть сполучень слів або й сталих виразів, відбувається запозичення окремих частин слів в якості словотворчих формантів. Афікси латинського походження адаптуються до сучасної системи словотвору польської мови й активно функціонуються для створення нових слів. Найбільш продуктивними у відношенні творення нових слів виступають суфікси і префікси латинського походження. Складні слова латинського походження в лексичній системі сучасної польської мови зустрічаються дуже рідко.

Отже, проведений аналіз дозволяє говорити про значну роль латинських запозичень у системі сучасної літературної польської мови.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бодуэн де Куртенэ И. А. О древнепольском языке до XIV ст. - Лейпциг, 1870.

2. Брандт Р. Краткая фонетика и морфология польского языка. - М., 1894.

3. Дубровский П. Полный русско-польский словарь - Варшава, 1878.

4. Красный Ю. Польско-русский словарь. - Москва, 1931.

5. Красный Ю. Русско-польский словарь с краткими грамматическими указаниями, составленными Г. Каменским. - Москва, 1933.

6. Линский Г.Г., Учебник и грамматика польского языка. - СПБ, 1892.

7. Основні історичні етапи проникнення латинізмів у польську мову; наукова розробка проблеми латинських запозичень у польській лінгвістиці / Рукопис деп. у ИНИОН АН СРСР №20522 від 26.04.85. - Л., 1985.

8. Потоцкий Ф.А. Словарь польского и русского языка, ч. 1. - Лейпциг, 1873, ч. 2, 1876.

9. Про частотність латинських запозичень у сучасному польській загальнолітературній мові // Вісник Льон.ун-та / Історія. Мовознавство. Літературознавство. - 1986. - Вип.2. - С.105-106.

10. Функціонування латинізмів у сучасній польській загальнолітературній мові // Діалектика форми і змісти в мові і літературі: Тез.докл.усесоюз.конф. - Ленінград, червень 1986 р. - Тбілісі, 1986. - С.167-169.

11. Baudouin de Courtenay J. Zarys historji jкzyka polskiego, 1922.

12. Benni Т., Јoњ J., Nitsch K., Rozwadowski J., Uіaszyn H., Gramatyka jezyka polskiego. - Krakуw, 1923.

13. Karіowicz J. (и др.) Sіownik jкzyka polskiego, 8 vv. - Warszawa, 1900 -1927.

14. Kurcz I., Lewicki A., Maslowskij W., Sambor J., Worcnczak T. Slownictwo wspolczesnego jezjka polskiegc. Listj frekwencjjne. - W-wa: PAN, 1974-1976. T.1: Teksti popularno naukowe; T.2: Drobne wiadomosci prasowe; T.3: Publicjstjka; T.4: Proza artjstjczma.

15. Linde S. B. Sіownik jкzyka polskiego, 6 vv., wyd. 2. - Lwуw, 1854-1860.

16. Јos J., Gramatyka polska, 3 vv. - Lwуw, 1922-1927.

17. Јos J. Pisownia polska w przeszіoњжi i obecnie. - Krakуw, 1917.

18. Јos J. Pocz№tki piњmiennictwa polskiego, Lwуw, 1922.

19. Nitsch K. Prуba ugrupowania gwar polskich. - Krakуw, 1910.

20. Nitsch K. Wybor polskich tekstуw gwarowych. - Lwуw, 1929.

21. Slownik jezjka polskiego: wzt/ Pod red. M.Szjmczaka. W-wa: PWN, 1978-1981.

22. Slownik jezjka polskiego / Pod red. W.Doroszewskiego. W-wa: WP, 1958-1968. !

23. Szober S. Gramatyka jezyka polskiego, wyd. 3. - Warszawa, 1931.

Ілюстративний матеріал

24. Henryk Sienkiewicz.Ogniem i Mieczem // www.franklang.ru

25. Польские пословицы // www.franklang.ru

ДОДАТКИ

Додаток 1

Латинізми-терміни

- ablaktacja - sposуb szczepienia roњlin

- abominacja - obrzydzenie, wstrкt

- abrewiacja - skrуt wyrazu lub grupy wyrazуw w piњmie, np. A.D.

- abrewiatura, abbreviatura - system skrуtуw stosowanych w staroїytnych i њredniowiecznych pismach albo w notacji muzycznej

- abrogacja - anulowanie ustawy, przepisu prawnego lub wyroku

* abrogowaж

- absorbent - substancja pochіaniaj№ca w procesie absorpcji

- abstrakcjonizm - kierunek w sztuce wspуіczesnej, ktуrego podstaw№ jest posіugiwanie siк formami plastycznymi tworzonymi przez figury geometryczne, kompozycje plam i pіaszczyzn

* abstrakcjonistyczny

- adenotomia - chirurgiczne wyciкcie migdaіka gardіowego

- adenowirus - wirus wystкpuj№cy w wielu odmianach

- adresografia - metoda drukowania adresуw na przesyіkach

- grawitacja - zjawisko wzajemnego przyci№gania siк ciaі materialnych

* grawitacyjny

- pachydermia - patologiczne zgrubienie skуry lub bіony њluzowej

- palatografia - metoda badaс fonetycznych oparta na analizie њladуw kontaktуw jкzyka z podniebieniem przy wymawianiu gіosek

- inseminacja zob. sztuczne zapіodnienie w zn. 2

* inseminacyjny * inseminator * inseminowaж

- paleo- - pierwszy czіon wyrazуw zіoїonych wskazuj№cy na ich zwi№zek znaczeniowy z dawnymi czasami, prehistori№

- paleoantropologia - nauka zajmuj№ca siк badaniem budowy i rozwoju czіowieka oraz ras ludуw z okresu prehistorycznego

paleoantropologiczny * paleoantropolog

- paleoastronautyka - nauka zajmuj№ca siк teoriami i hipotezami zakіadaj№cymi l№dowanie na Ziemi w dalekiej przeszіoњci wysіannikуw pozaziemskich cywilizacji

* paleoastronautyczny * paleoastronautyk

- paleobiogeografia - nauka badaj№ca rozmieszczenie organizmуw zwierzкcych i roњlinnych na powierzchni Ziemi w rуїnych okresach geologicznych

* paleobiogeograficzny * paleobiogeograf

- paleobiologia - kierunek w paleontologii zajmuj№cy siк badaniem zwi№zkуw miкdzy budow№ organizmуw kopalnych a ich funkcjami, sposobem їycia i њrodowiskiem

* paleobiologiczny * paleobiolog

- paleobotanika - nauka zajmuj№ca siк badaniem roњlin z minionych epok geologicznych

* paleobotaniczny * paleobotanik

- paleocen - pierwsza epoka starszego trzeciorzкdu

* paleoceсski

- paleodemografia - nauka zajmuj№ca siк badaniem stanu, struktury i rozwoju ludnoњci w rуїnych epokach

* paleodemograficzny * paleodemograf

- paleoekologia - kierunek w paleontologii zajmuj№cy siк badaniem zaleїnoњci miкdzy budow№ i funkcjami organizmуw kopalnych a warunkami ekologicznymi ich їycia

* paleoekologiczny * paleoekolog

- paleoetnologia - nauka badaj№ca prehistoryczne rasy ludzkie na podstawie kopalnych szcz№tkуw czіowieka

* paleoetnologiczny * paleoetnolog

- paleofitologia zob. paleobotanika.

- paleofizyka - nauka zajmuj№ca siк badaniem wіaњciwoњci materii i zjawisk w niej zachodz№cych w minionych epokach geologicznych

* paleofizyczny * paleofizyk

- paleogen - «starszy okres trzeciorzкdu

- paleogeografia - nauka zajmuj№ca siк badaniem i odtwarzaniem warunkуw geograficznych panuj№cych na powierzchni Ziemi w ubiegіych epokach geologicznych
* paleogeograficzny * paleogeograf

- paleogeomorfologia - nauka zajmuj№ca siк badaniem i rekonstruowaniem rzeџby powierzchni Ziemi w ubiegіych okresach geologicznych

* paleogeomorfologiczny * paleogeomorfolog

- pigment -

1. substancja barwi№ca wytwarzana przez komуrki їywych organizmуw i tkanki roњlin, nadaj№ca im kolor

2. substancja barwi№ca nierozpuszczalna w wodzie i olejach, uїywana do wyrobu farb

* pigmentowy

Додаток 2

Книжкові латинізми

- abdukcja -

1. ruch koсczyny polegaj№cy na odchyleniu jej w bok

2. ruch gaіki ocznej w kierunku skroni

- aberracja

1. nieprawidіowoњж

2. pozorne odchylenie ciaі niebieskich od ich rzeczywistego poіoїenia

3. wada soczewek w przyrz№dach optycznych

* aberracyjny

- abiudykacja -nieuznanie przez s№d czyichњ praw wіasnoњci

- ablacja

1. topnienie lodowca

2. kruszenie powierzchni stoku przez wody opadowe

3. sposуb chіodzenia powierzchni statkуw kosmicznych

4. amputacja lub odwarstwienie siк tkanek

* ablacyjny

- abolicja

1. akt prawny nakazuj№cy umorzenie lub niewszczynanie postкpowania karnego

2. zniesienie jakiegoњ prawa

* abolicyjny

- edukacja - wychowanie, wyksztaіcenie

* edukacyjny * edukowaж

- edycja

1. ogіoszenie dzieіa drukiem, wydanie pіyty, kasety itp.

2. jednorazowy nakіad dzieіa, jednorazowe wydanie pіyty, kasety itp.; teї: pojedynczy egzemplarz

3. przygotowanie tekstu do druku

4. jedna z cyklu regularnie odbywaj№cych siк imprez

* edycyjny

edycja bibliofilska - edycja bardzo staranna, przeznaczona dla bibliofilуw

- egzekucja

1. wykonanie wyroku њmierci

2. przymusowe њci№gniкcie naleїnoњci

3. wykonanie np. uchwaі sejmowych lub innych aktуw prawnych

* egzekucyjny

§ egzekucja dуbr odebranie zastawionych lub rozdanych dуbr krуlewskich

§ egzekucja praw postulaty њredniej szlachty wysuniкte na pocz№tku XVI w., gіosz№ce m.in. koniecznoњж przestrzegania praw przez krуla i magnatуw

- kacheksja - daleko posuniкte wyniszczenie organizmu

- laicyzacja - proces sіabniкcia wpіywu religii na rуїne dziedziny їycia spoіecznego

* laicyzacyjny * laicyzator * laicyzowaж * laicyzowaж siк

- nacja

1. narуd

2. narodowoњж

- paginacja - numeracja kolejnych stron ksi№їki, czasopisma itp.

Додаток 3

Таблиця 1.1

Кількісний і процентний розподіл латинізмів по лексико-граматичними розрядах польської мови

Додаток 4

Таблиця 1.2

Порівняльне дослідження списків високо - і середньочастотних латинізмів (f? 9) у трьох стилях (публіцистичному, науково-популярному і художньому) польської мови

Додаток 5

Список латинізмів, запозичених польською мовою

Група 1: аbdykowaс, аbsolut, aforzym, аkademija, akt, аntypatyja, ареlасуjа, ареlоwас, ареtуt, аргоbowac, аrest, сеntrum, decydowac, decyzyja, dedykacyja, defect, deklaracyja, depozyt, document, dyjalog, dyjeta, dysponowac, dyspozycyja, edykt, efekt, ekzekucyja, ekspedycyja, ekstrakt, elekcyja, elokwencyja, epilog, familija, forma, formuta, kolor, kolos, komisyja, concept, korespondowac, lament, medytowac, melancholija, melodyja, natura, obserwowac, okazyja, opinija, perswadowac, perswazyja, pretekst, pretensyja, profanowac, proponowac, proporcyja, propozycyja, prowizyja, recepta, reformowac, reguta, relacyja, religija, repetowac, repreyentowac, respect, rezygnacyja, satysfakcyja, senat, sens, sentencyja, skrypt, statut, sukces, szmpatyja, termin, traktat.

absolwowac, adrewiacyja (скорочення на письмі), absolucyja, affectowac (перебільшувати), agenda, akces, akomodowac sie (догоджати, дбати,) , alchimija, allegacyja (наведення прикладів) alteracyja (смуток), alterowac sie (засмучуватись), aplikacyja (пильність), aplikowac (пильнувати), apopleksyja, aprobacyja (затвердження), asygnacyja (квитанція, розписка), asystencyja (присутність достойних персон), atestacyja (підтвердження), cyrkumstancyja (дружня обстановка), delacyja (обвинувачення), deliberayja (роздуми), delicyje (розкіш), descens, despekt (призирство), dyfidencyja, dyjeta (скромність в вжитті), dyktata (те, що продиктоване), dyskurs // dyszkurs (обдумувати, догадуватись), dyspensowac(звільнятись від зобов'язання), dysputacyja(вчене обговорення), dystemperowac, dystynkcyja (те, чим люди відрізняються), dysymulacyja (притворятись, щоб тебе не впізнали), dyszkrecyja (погляд, бачення), dyszkurowac(роздумувати), edukacyja (виховання), egzagerowac (перебільшувати), egzamen, egzercycyjum (завдання), eksepcyja(виняток), ekskuzacyja, ekskuzowac (вимовляти), ekspens(коштувати, витрата), eksperyjencyja (досвід), eksplikacyja (пояснення), erekcyja (основа, фундамент), ewazyja, ewikcyja, ewikcyja (гарантія, забезпечення), fakcyja (група, політична партія), fawor (ласка, милість, щирість у стосунках), febra (підвищена температура, жар, гарячка), fizyjonomia (на кшталт обличчя), fortuna (доля, везіння, удача), impedyment (перешкода), impensa (ввести в розтрати), impet (безліч, велика кількість), incytament, infamija (безчинство), influencyja (вплив), inklinacyja (надавати перевагу, схилятись до чогось), inkorporacyja (втілення), inkursyja, instygacyja (оскарження), intercesyja (посередництво), interdykt (обіцянка, клятва), intymacyja (об”ява, повідомлення), kauza (судова справа), kompleksyja (темперамент), koncylijum (засідання), konfidencyja, konfiszkowac (конфіскувати, відняти), konsens (задоволення), konsystarz, contempt, konwersowac (переставати спілкуватись з нецікавою тобі людиною), korupcyja (перекупство), medytacyja (роздуми), mores (звичаї, манери, забобони), mortyfikowac, obligacyja (зобов'язання, обов'язок), obligowac (обіцяти), ominowac (бажати поганого), penowac, pens (подані лекції), peregrynowac (подорожувати), perorowac, persykucyja (переслідування), posesyja, postylla (виклад євангелії), prezencyja (буденність, постійність), prezumcyja, probacyja, progress, pronuncyjacyja (вимова), prowidencyja (опіка,догляд), rankor (гнів), rebelija (бунт), refutowac (сперечатись, нав'язувати свою думку), rumacyja (покарання), rumor, sukcesyja, supplikacyja (прохання, звернення), supplikowac (принижуватись, просити, благати), suspicyja, turbacyja (порушення, непокоєння), wiktoryja (перемога), womitowac (нудота).

Група 2: akademik, actor, architect, ekonom, fizyk, kapelan, medyk, oficyjal, patron, polityk, professor, rector.

adwersarz, akolit, anatomic, antychryst, auditor, bakalarz, delator, deputat, dyscyput, dysputator, kondyscyput, posesor, preceptor, sukcesor, surogator.

Група З: ampulka, aparat, biret, cymbat, fosa, katamarz, kolumna, korona, tron.

cytara, forta, frukt, insuta, kamera, pugilares, wirudarz, wikt.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6