Хозяйственные общества

якщо інше не передбачено статутом товариства. Позачергові збори

акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а

також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-

якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства

в цілому.

Збори повинні бути також скликані виконавчим органом на вимогу

ради акціонерів (спостережної ради). Акціонери, які володіють у сукупності

більш як 20 відсотками голосів, вправі вимагати скликання позачергових

зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів

правління не виконало зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори.

В акціонерному товаристві може створюватися рада акціонерного

товариства (спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його

виконавчого органу.

Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів

акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути

покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних

зборів.

Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не можуть

бути членами виконавчого органу.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює

керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган,

передбачений статутом.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або

обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.

Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного

товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради

акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть

винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції

правління.

Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді

акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх

рішень.

Правління діє від імені акціонерного товариства в межах,

передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства. Роботою

правління керує голова правління, який призначається або обирається згідно

із статутом акціонерного товариства.

Голова правління акціонерного товариства вправі без

довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени

правління також можуть бути наділені цим правом згідно із

статутом.

Голова правління товариства організує ведення протоколів

засідань правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана

акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги

протоколів.

Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які

перебувають з товариством у трудових відносинах.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління

акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка

обирається з числа акціонерів.

Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад

затверджуються загальними зборами акціонерів згідно із статутом

товариства.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління

проводяться ревізійною комісією за дорученням загальних зборів, ради

акціонерного товариства (спостережної ради), з її власної ініціативи

або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності

більш як 10 відсотками голосів. Ревізійній комісії акціонерного

товариства повинні бути подані всі матеріали, бухгалтерські або інші

документи і особисті пояснення посадових осіб на її вимогу.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею

перевірок загальним зборам акціонерного товариства або раді

акціонерного товариства (спостережній раді).

Члени ревізійної комісії вправі брати участь з правом

дорадчого голосу у засіданнях правління.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та

балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори

акціонерів не вправі затверджувати баланс.

Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового

скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим

інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань,

вчинених посадовими особами.

Внутрішні нормативні акти акціонерного товариства.

Внутрішні нормативні акти АТ – це правові акти, що розробляються і

приймаються органами управління АТ відповідно до їх компетенції, визначеної

чинним законодавством України і Статутом АТ. Ці правові акти встановлюють

норми (правила) загального характеру з метою регулювання виробничої,

управлінської, господарської, фінансової, комерційної, кадрової та іншої

діяльності АТ.

У разі виникнення протиріч між нормами цього Положення та Статуту

перевага надається нормам викладеним у Статуті.

На підставі цього Положення в АТ розробляються і приймаються такі

внутрішні нормативні акти:

1) Регламент Загальних зборів акціонерів АТ;

2) Положення про Спостережну Раду АТ;

3) Положення про Правління АТ;

4) Положення про Ревізійну комісію АТ;

5) Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації дочірніх

підприємств АТ;

6) Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації філій і

представництв АТ;

7) Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного фонду АТ;

8) Положення про порядок розподілу та використання прибутку АТ;

9) Положення про фонди АТ;

10) Положення про відповідальність посадових осіб АТ;

11) Положення про порядок подання і розгляду заяв;

12) Положення про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією;

13) Положення про порядок оформлення і реєстрації довіреностей;

14) Положення про порядок нарахування і виплати дивідендів;

15) Положення про цінні папери АТ.

Зазначений перелік внутрішніх нормативних актів не є вичерпним: у

залежності від конкретних умов діяльності АТ можуть прийматися також інші

внутрішні нормативні акти, що регулюють діяльність АТ або конкретизують

передбачені цим Положенням акти.

Проекти внутрішніх нормативних актів розробляються за рішенням

Загальних зборів акціонерів або Спостережної ради АТ (у випадках

передбачених Положенням про Спостережну раду АТ).

Інші органи АТ мають можливість ініціювати розробку та прийняття

внутрішніх нормативних актів шляхом подання відповідних заяв та пропозицій

в згадані у попередньому абзаці органи.

Орган управління АТ, який прийняв рішення про розробку проекту

внутрішнього нормативного акту, вправі доручити таку розробку відповідному

підрозділу або посадовій особі АТ. В цьому випадку орган управління видає

розпорядчий документ, який визначає строки і порядок розробки акту, порядок

погодження його з іншими органами управління, підрозділами, посадовими

особами та організаціями.

Орган управління або підрозділ АТ, що розробляє внутрішній нормативний

акт, готує проект акту і аналіз наслідків його прийняття.

Проект будь-якого внутрішнього нормативного акту, розробленого в АТ,

підлягає обов’язковій правовій експертизі. Акт, який не пройшов правову

експертизу, не підлягає розгляду і не може бути прийнятий. Правова

експертиза здійснюється юрисконсультом АТ або іншим фахівцем, що має вищу

юридичну освіту чи незалежною юридичною фірмою, визначеною Загальними

зборами або Спостережною радою. Відповідний договір з юридичною фірмою

підписується від імені АТ Головою Правління.

Внутрішні нормативні акти, що зазначені вище, затверджуються

Загальними зборами акціонерів АТ відповідно до встановленої процедури.

Внесення внутрішніх нормативних актів на затвердження Загальними

зборами акціонерів можливе лише після їх попереднього погодження з

Спостережною радою.

Рішенням Загальних зборів акціонерів АТ на період між загальними

зборами повноваження щодо затвердження окремих внутрішніх нормативних

актів, а також змін до них можуть бути делеговані Спостережній раді та/або

Правлінню АТ (крім положень про ці органи управління).

Право затвердження правил процедури та інших внутрішніх нормативних

документів Товариства по питаннях, що не віднесені до виключної компетенції

Загальних зборів має Спостережна рада АТ.

Внутрішні нормативні акти можуть бути змінені тільки тим органом, який

його затвердив, або Загальними зборами акціонерів АТ, якщо інше не

встановлено вищим органом товариства.

Внутрішні нормативні акти можуть бути змінені шляхом:

. внесення додаткових норм;

. визнання окремих норм такими, що втратили чинність;

. затвердження нової редакції існуючих норм.

Пропозиції про внесення змін до внутрішніх нормативних актів подаються

до органу, який їх затвердив, або до Загальних зборів акціонерів у тому ж

порядку, який передбачений для їх розробки та прийняття.

Зміни до внутрішніх нормативних актів підлягають обов’язковій

реєстрації в канцелярії АТ з присвоєнням їм порядкового номера рішення про

затвердження і введення в дію.

Внутрішні нормативні акти вводяться в дію у строк, зазначений в

рішенні про їх прийняття (затвердження), а якщо цей строк не зазначено, то

на одинадцятий день з дня їх прийняття (затвердження).

Про прийняті акти повинні бути обов’язково повідомлені: персонал АТ –

шляхом публічного оголошення в 5-денний строк з моменту прийняття

зазначеного акту; всі акціонери – шляхом відповідної інформації на

найближчих Загальних зборах акціонерів.

Відсутність акціонера на Загальних зборах акціонерів, які прийняли

відповідні нормативні акти, не є причиною, посилаючись на яку, акціонер

вправі не виконувати прийняті внутрішні нормативні акти.

Товариство З Обмеженою Відповідальністю

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається

товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких

визначається установчими документами.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не

повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства

також у межах невнесеної частини вкладу. Згідно до проекту Цивільного

Кодексу Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою

відповідальністю законом. При перевищенні цієї кількості товариство з

обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство

протягом року, а зі спливом цього строку – ліквідації у судовому порядку,

якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Товариство з обмеженою відповідальністю не може мати одним – єдиним

учасником інше господарське товариство, що складається з однієї особи.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім

відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити

відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок

внесення ними вкладів.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески

учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної

в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено

установчими документами.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється

статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми,

еквівалентної 625 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки

мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з

обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з

учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в

установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими

банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року

після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у

визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими

документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з

недовнесеної суми.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю

вніс вклад, видається свідоцтво товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою

решти учасників уступити свою частку (її частину) одному чи кільком

учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими

документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються

переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її

відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в

іншому погодженому між ними розмірі.

Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після

повного внесення вкладу учасником, який її відступає. При передачі частки

(її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх

прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю

або частково.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після повного

внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому разі

воно зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк,

що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а

також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться

без урахування частки, придбаної товариством.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому

виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці

у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за

рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня

виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути

повернений повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка

прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Майно, передане учасником товариству тільки в користування,

повертається в натуральній формі без винагороди.

При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку

із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники

(спадкодавцю) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до

товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у

прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій

або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8