скачать рефераты

скачать рефераты

 
 
скачать рефераты скачать рефераты

Меню

Розрахунок транзисторного резонансного підсилювача потужност скачать рефераты

i>1. Визначимо ємність активної області колекторного переходу.

Скак/(1+Кс) = ()=1,36пФ

2. Визначимо ємність пасивної області колекторного переходу з врахуванням ємності між виводами колектора і бази.

Скпк - Ска = (4,1-1,36)*10-12=2,74пФ

3. Так як к=rбка, знаходимо омічний опір бази.

r===16,09 Ом

4. Знаходимо омічний опір емітера

r===0,766Ом

Вибір кута відсікання

Оцінемо можливість роботи транзистора з нульовим зміщенням:

1. Перша гармоніка колекторного струму в нульовому наближені.

Ік0 ==0,25*0,3*18(1 - )=0,217А

Х===0,296

2. Параметри нелінійної моделі транзистора при струмі ік ср0к1

а) Низькочастотне значення крутизни:

Sn= = =2,26А/В

б) Опір втрат рекомбінації

r=0/Sn =20/2,26=8,85Ом

в) Низькочастотний коефіцієнт передачі по переходу

Кп=(1+Sn*rє+rб/r)-1=(1+2,26*0,766+16,09/8,85)-1=0,219

г) Крутизна статичних характеристик колекторного струму

S=Kn*Sn=2,26*0,219=0,49А/В

д) Параметри інерційності

s=f*S*rб/fт==3,94

===10

є=2f*rбе=2*3,14*107*16,09*20-12=0,29

3.Обчислюємо узагальнений параметр інерційності та коефіцієнти розкладання

а===0,461

1-1(;а)===0,0101

По графіку залежності коефіцієнтів розкладання 1-1 від кута відсікання при різних параметрах а знаходимо кут відсікання =102

При цьому куті відсікання 1=0,631, 1=0,522, g1=1,47

Висота імпульсу та перша гармоніка струму при =102

При цьому куті відсікання cos102= - 0,207

4. Висота імпульса та перша гармоніка струму при =102

Z=0,5*()=0,5*()=0.089

Ік мах=Sk*Ek*Z=0,3*18*0,089=0,48A

Ік1=1к мах=0,522*0,48=0,269А

Як бачимо І0к1Ік, тому розрахунок продовжуємо

5. Максимум оберненої напруги на ємітерному переході.

Un max= ==1,087В

Оскільки виконується умова Un max Uєб max, 1,087 5

Розрахунок колекторного ланцюга

6. Коливна напруга на колекторі

Uкє===12,16В

Ек+Uке<Uке мах, 18*12,16<135

7. Визначимо провідність навантаження

Gk===22,12мСм

8. Постійна складова колекторного струму і потужність яка використовується від джерела живлення по колекторному ланцюгу.

Ік0===0,18А

Р0кок=0,18*18=3,24 Вт

9. Потужність, яка розсіюється на конденсаторі

Рр.к0 - Р1=3,24-1,8=1,44 Вт

10. Електронний ККД колекторного ланцюга

= ==0,66

З метою перевірки правильності розрахунків знаходимо коефіцієнт використання колекторної напруги та електронний ККД колекторного ланцюга. Для цього знайдемо коефіцієнт використання колекторної напруги

=1 - Z 1 - 0,089=0,911

е=0,5g1=0,5*1,47*0,911=0,669

Як ми бачимо е і майже однакові

11.Знаходимо Н - параметри

а) Вхідний опір в режимі малого сигналу, його дійсна та уявна частини:

Н11в===0,239

Н11в=rб+ rе+т Lе+Н11в=0,766+16,09+20*106*3*10-9+0,239=17,13 Ом

Н11м=Н11в*=0,239*10=2,39

Н11м=т*Lе - +Н11м=2*3,14*50*106*3*10-9 -

- = - 343, Ом

б) дійсна та уявна частини коефіцієнта оберненого зв`язку по напрузі в режимі малого сигналу

Н12в= - к11м= - 2*3,14*50*106*4*10-12*(- 343) = 0,43

Н12м=к11в - rб), де rб1=

rб1==0,23 Ом

Н12м=2*3,14*107*4*10-12(17,13-0,23) =0,0041

в) знаходимо фазу та модуль коефіцієнта оберненого зв`язку

12=arctg() =arctg() =059

|H12|= = =0,241

г) знаходимо фазу та модуль коефіцієнта передачі

12= - arctg= - arctg10= - 8417

|H21|=1*fT /f= =0,244

д) дійсна та уявна частини вихідної повної провідності

Н22в=т * Ск * 1=2*3,14*20*106*4*10-12*0,611=319 мкСм

Н22м= = =3,18*10-5 См

12. Складові добутку Н12 Н21:

а) модуль добутку Н12 Н21:

| Н12 Н21|=0,244*0,241=0,0588

б) фаза добутку Н12 Н21:

= 12+21=059-8417= - 8336

в) дійсна та уявна частини добутку Н12 Н21:

12 Н21)в = | Н12 Н21|*cos=0,0969*cos(-8102) =0,015

12 Н21)m=| Н12 Н21|*sin=0,0969*sin(-8102) = - 0,0953

13. Складова вихідного опору і уявна частина провідності навантаження.

Rвх= Н11в - =17,13 - =16,42 Ом

Хвн = Н11м - = - 291 - =-286,75

14. Коефіцієнт підсилення потужності

Кр= = =4,31

15. Потужність збудження і амплітуда вхідного струму:

Рб11р=1,8/4,31=0,418 Вт

Іб1= = =0,226 А

16. Сумарна потужність розсіювання та загальний ККД каскаду:

Ррозр.кб1=1,44+0,418=1,858 Вт

РрозРк мах=; 1,858 =5 Вт

заг= ==0,53т

Коефіцієнт корисної дії трансформатора знаходиться при розрахунку ланцюга зв`язку з навантаженням.

Колекторний ланцюг зв`язку. Розрахуємо П - трансформатор з додатковим фільтром (мал. 1)

R1=1/Gk=1/22,12*10-3=45,2 Ом

R2=Rф = 200 Ом

f=0,4МГц

Q=Q1+Q2+Qфf/(2f)=25

Нехай Q1=6. Тоді

Q2===12,75

Qф= Q - (Q1+ Q2)=25 - (12,75+6)=6,25

С3= ==2113 Пф

С4===1015 Пф

L2===3,64*10-7 Гн

Lф===1,2*10-7 Гн

Сф===2309,4 пФ

При Qx.x=100 ККД трансформатора

т===0,8

Базовий ланцюг зв`язку. Вякості вхідного ланцюга зв`язку візьмемо Т - трансформатор (мал. 2)

R1=Rвих=90 Ом

R2=Rвх=16,42 Ом

Для того, щоб забезпечити режим збудження транзистора від джерела гармонічного струму необхідно, щоб виконувалась умова

Q22> - 1; Q22 >5,48

Тому беремо Q2=15

Q1===6,34

L1===3,92 мкГн

С1===27,9 пФ

С2===37,16 пФ

19. Розрахунок додаткової індуктивності в колекторному та базовому ланцюгах.

Lдр1= ==14,3 мкГн

Lдр2===7,1 мкГн

Специфікація

Конденсатори

Позначення

Тип елементу

кількість

примітка

С1

К10-17-50-30 пФ 5%

1

С2

К10-17-50-40 пФ 5%

1

С3

К10-17-50-2113 пФ 5%

1

С4

К10-17-50-1015 пФ 5%

1

Котушки індуктивності

L1

4 мкГн

1

L2

37 мкГн

1

Дроселі

Lдр1

15 мкГн

1

Lдр2

8 мкГн

1

Транзистор

VT1

КТ-805Б

1

Висновки

В даній курсовій роботі було розраховано резонансний підсилювач потужності на транзисторі. За значенням граничної частоти та максимальної потужності було обрано транзистор КТ-805Б. Була застосована Н - схема резонансного підсилювача потужності зі спільним емітером та паралельним живленням колекторного кола.

В ході розрахунків отримано:

-загальний коефіціэнт корисної дії каскаду заг=0,42

-коефіцієнт підсилення потужності Кр=4,31

-кут відсікання колекторного струму =102

Розрахований резонансний підсилювач потужності працює у граничному режимі роботи. Отже, будуть реалізовані найкращі енергетичні показники.

В якості базового та колекторного кіл було обрано n-транзистори. При розрахунку отримали номінали елементів, що входять до складу резонансного підсилювача потужності. Вони представлені в специфікаціі.

Розрахована схема має достатній коефіцієнт підсилення та корисної дії і являється високочастотною, що визначає її використання у військовій техніці зв'язку.

Література

1. Терещук М.Т. Полупроводниковые приемо-уселительные устройства. - К.: научная мысль, 1989,- 672с.

2. лавриненко В.Ю. Справочник по полупроводниковым приборам.-К.: Научная мысль, 1984,- 424с.

3. Богачев В.М., Никифоров В.В. Транзисторные уселители мощности.-М.: Энергия, 1978,-344с.

4. Теплов Н.Л. Нелинейные радиотехнические устройства.-Л.:ВКАС,1972,-353с.

5. Хопов В.Б. и др. Военная техника радиосвязи.-М.: Военное издательство,1982,-440с.

Страницы: 1, 2