скачать рефераты

скачать рефераты

 
 
скачать рефераты скачать рефераты

Меню

Програмування в Delphi скачать рефераты

p align="left">Крім зручного представлення інформації для користувача, вікно має другу важливу функцію з погляду програми - в будь-який момент часу одне з вікон «знаходиться в фокусі» (є «активним») і потоки інформації, що вводяться, направляються операційною системою в програму, якій належить це вікно. Механізм такого перенапрямку потоків введення заснований на подіях. Розглянемо докладніше структуру програми в Windows.

Програма, керована подіями

Windows стежить за змінами в стані системи (натискання клавіш, переміщення миші і натискання її кнопок, і т.д.) і генерує спеціальні структури даних, що містять наступну інформацію:

1. Посилання на вікно, що знаходилося в фокусі, коли відбулася подія.

2. Ідентифікатор події Message (значення типу Word).

3. Додаткова інформація для даної події (два значення - одне типу Word, друге типу Longlnt), наприклад, код натиснутої клавіші для повідомлення про натискання клавіші, чи координати миші для повідомлення про переміщення миші.

Далі, ці пакети зберігаються в спеціальній черзі повідомлень Windows. а ядро знову переходить в режим спостереження за системою. З іншого боку, черга безупинно розбирається, аналізується посилання на вікно, якому призначена подія, і викликається його віконна функція - спеціальна підпрограма, описана за визначеними правилами і зареєстрована в операційній системі як об'єкт призначення для повідомлень. Заголовок віконної функції має такий вигляд:

Function WindowProc(Window: HWnd; Message, WParam: Word: LParan: Longint): Longint; export;

Життєвий цикл повідомлення представлений на рис. 2.

Викликана віконна функція повинна проаналізувати подію по її ідентифікатору Message, використовуючи додаткові параметри WParam і LParam, виконати дії, обумовлені логікою програми, і повернути як результат функції код завершення обробки.

Рис. 2. Повідомлення в Windows

Якщо додаток не може проаналізувати код події (обробка такої події не передбачена у віконній функції), то повинний бути викликаний оброблювач за замовчуванням. Таким чином, велику частину віконної функції звичайно займає оператор множинного вибору Case, що на підставі інформації про повідомлення виконує необхідні дії. У секції Else такого оператора викликається оброблювач за замовчуванням (див. рис. 3).

Рис. 3. Обробка повідомлення у віконній функції

Вікно, що створюється системою, повинне належати деякому класу, зареєстрованому в ній. Під час реєстрації системі передається інформація про х параметри вікна, наприклад, про набір його візуальних елементів (наявність меню, колір і стиль фону, і т.д.), а також посилання на віконну функцію, екземпляр якої буде створений для кожного вікна, належного даному класу.

Розглянемо основні етапи роботи програми в ОС Windows:

1. Створення і реєстрація класу вікна, передача операційній системі посилання на віконну функцію.

2. Створення вікна на основі класу.

3. Організація попереднього аналізу черги повідомлень, робота віконної функції, визваної ядром Windows.

4. Знищення вікна, дерегістрація класу вікна.

У такий спосіб Windows-програма, яка нічого не робить, займає порядком сімдесятьох рядків і надає безліч можливостей для появи в ній помилок. При цьому переважна більшість додатків виконують ті самі дії при обробці повідомлень, та й набір оброблюваних повідомлень приблизно однаковий. У такій ситуації логічне рішення про інкапсуляцію характеристик вікна і його подій в деякий клас, що містить методи (звичайно порожні), визваних при обробці подій.

Дані методи доступні для перевизначення і надають можливості для зручної роботи з вікном, засновані на логічному представленні вікна в екземплярі відповідного класу, а не на викликах системних функцій.

Приховання складних процесів, що відбуваються з додатком у Windows і об'єктно-орієнтований підхід до програмування - основний напрямок розвитку мов програмування в даний час. Виключенням не став і Delphi. Всі процеси, зв'язані з підтримкою працездатності віконної програми, реалізовані розроблювачами мови. Це дозволяє програмісту зосередитися на розробці логіки програми, а не тієї її частини, що взаємодіє з системою.

Взаємодія програми з операційною системою

Програмування під DOS зв'язано з частим звертанням до ресурсів, наприклад, до відеокарти, прямо без виклику функцій операційної системи, що підвищує швидкодію програм за рахунок відмовлення від універсальності. Однак такий підхід до програмування в Windows неможливий, тому що може порушити цілісність інших додатків.

Ще один недолік прямого підходу складається в необхідності самостійної роботи з пристроями, що іноді істотно відрізняються один від одного, особливо в даний час. В Windows ця проблема вирішена за допомогою універсального програмного інтерфейсу операційної системи, що забезпечує однаковий доступ до пристроїв одного типу за допомогою набору так званих API-функцій (від англ. API - Application Programming Interface - інтерфейс прикладного програмування). Наприклад, незалежно від відеокарти, встановленої на конкретному комп'ютері, для виведення зображення використовуються ті самі функції.

Незважаючи на зниження швидкодії, визване більш складним шляхом при виконанні операції «програма - операційна система -драйвер - пристрій», програма стає абсолютно переносною, тобто може бути запущена на комп'ютері з будь-якою конфігурацією.

Таким чином, Windows-програми значно тісніше зв'язані з операційною системою, чим програми, що працюють у DOS.

Програма-тест

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls,

Forms,Dialogs, StdCtrls;

type

TForm1 = class(TForm)

Memo1: TMemo;

Edit1: TEdit;

Button1: TButton;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Button2: TButton;

Button3: TButton;

Memo2: TMemo;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

Edit2: TEdit;

Label5: TLabel;

Edit3: TEdit;

Label6: TLabel;

procedure FormCreate(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure Button3Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure FormActivate(Sender: TObject);

procedure Edit1KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

implementation

{$R *.dfm}

Var

k,km,m : Integer;

Sk,Skm : String;

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

Memo1.Clear;

Memo2.Clear;

Edit1.Clear;

Edit2.Clear;

Edit3.Clear;

Memo1.ReadOnly := True;

Memo2.ReadOnly := True;

Edit2.ReadOnly := True;

Edit3.ReadOnly := True;

k := 1;

m := 0;

Label3.Caption := '';

Label3.Caption := 'Основні елементи програми:';

Memo1.Lines.Add('1. Дійсні');

Memo1.Lines.Add('2. Цілочисельні');

Memo1.Lines.Add('3. Літерні');

Memo1.Lines.Add('4. Оператори, ключові слова, директиви компілятору');

Memo1.Lines.Add('5. Логічні');

end;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

Var

i : Integer;

Si : String;

begin

Si := Edit1.Text;

i := StrToInt(Si);

Case k of

1: Case I of

1: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

2: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

3: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

4: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь вірна');

m := m + 1;

End;

5: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

end;

2: Case I of

1: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

2: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

3: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь вірна');

m := m + 1;

End;

4: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

5: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

end;

3: Case I of

1: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

2: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

3: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

4: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь вірна');

m := m + 1;

End;

5: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

end;

4: Case I of

1: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

2: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

3: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

4: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

5: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь вірна');

m := m + 1;

End;

end;

5: Case I of

1: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

2: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

3: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь вірна');

m := m + 1;

End;

4: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

5: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

end;

6: Case I of

1: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

2: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь вірна');

m := m + 1;

End;

3: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

4: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

5: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

end;

7: Case I of

1: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

2: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь вірна');

m := m + 1;

End;

3: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

4: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

5: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

end;

8: Case I of

1: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

2: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

3: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь вірна');

m := m + 1;

End;

4: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

5: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

end;

9: Case I of

1: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

2: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь вірна');

m := m + 1;

End;

3: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

4: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

5: Begin

Memo2.Lines.Add (' Відповідь не вірна');

Memo2.Lines.Add ('Опрацюйте матеріал спочатку');

End;

end;

Страницы: 1, 2, 3