Проектування мережі абонентського доступу на основі технології VDSL
p align="left"> м.; м. Для всієї МАД: Для варіанта FTАС, згідно формули (4.4) маємо м. ; (4.7) м. ; (4.8) м. ; (4.9) м. ; м. Для всієї МАД: Для варіанта FTF: ; (4.10) м. Для всієї МАД: Дані розрахунку пропускної здатності для топологій VDSL зведемо в таблицю. Таблиця 4.1-- Пропускная здатність для топологій VDSL. |
Варіант топології | Пропускна здатність , Мбіт/с | | FTA | V=1980 | | FTAB | V=5910 | | FTAC | V=4728 | | FTF | V=18768 | | |
За результатами розрахунків ми можемо зробити висновок, що найбільшу пропускну здатність має топологія FTF. З попередньго розділу ми також знаємо, що за даною топологією можна підключити максимальну кількість абонентів. 5. РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ СТВОРЕННЯ МАД VDSL 5.1 Загальна вартість створення МАД VDSL Загальна вартість створення МАД VDSL надана виразом: ; (5.1) де - загальна вартість; - вартість кабельної інфраструктури (включаючи прокладку ОК); - вартість монтажу ONU (розміщення в будинках і монтаж); - вартість ONU (устаткування й електроживлення); - VTU-C і VTU-R (устаткування і монтаж); Для розрахунку загальної вартості створення всієї МАД розіб'ємо наш сегмент на частини, згідно варіантам розміщення ONU. Для кожної топології проведемо розрахунок вартості кабелю, вартості розміщення та устаткування ONU, вартості VDSL модемів і їх інсталяції. 5.2 Розрахунок кабельної інфраструктури Вартість нової оптичної мережі складається з наступних частин: - земляні роботи, що залежать від типу місцевості; - вартість кабелю, що складається з вартості нового кабелю і монтажних робіт. Вартість кабелю і земляних робіт пропорційна довжині необхідного нового кабелю, що визначається з розглянутої раніше геометричної моделі при різних варіантах розміщення ONU. ; (5.2) де - загальна вартість кабелю; - вартість оптичного кабелю; - вартість земляних і монтажних робіт; Розглянемо кабелі з кількістю оптичних волокон 48, 24, 12. У моделі мережі доступу кабелі використовуються в такий спосіб: - канали зв'язку АВ і ВР: 48 ОВ; - канали зв'язку CD і СЕ: 24 ОВ; - канали зв'язку BF, CF, DF, EF: 12 ОВ. За варіантом завдання ми маємо низький рівень вартості. Значення вартості оптичних кабелів приведені в таблиці 5.1. Таблиця 5.1 Приблизна вартість оптичних кабелів і монтажних робіт: |
Кількість волокон | Вартість кабелю, грн/м | Вартість монтажних робіт , грн/м | | 48 | 60 | 78 | | 24 | 60 | 75 | | 12 | 48 | 69 | | |
Для топології FTA, загальну вартість кабелю не враховуємо, приймаємо її рівною 0, так як обладнання ONU знаходиться в приміщенні РАТС. Для топології FTAB проводимо розрахунок вартості, враховуючи що на ділянці АВ використовуються кабелі 48 ОВ, а довжина АВ дорівнює 745,62 м. грн. Для топології FTAС проводимо аналогічний розрахунок вартості, враховуючи, що довжина АС=АВ+ВС: грн. Для топології FTF загальна вартість буде рівна: грн. 5.3 Вартість розміщення ONU Вартість розміщення ONU, включаючи переустаткування приміщення РАТС або ШР, РК: (5.3) де - вартість розміщення; - вартість будівельних робіт; - вартість монтажу оптичного устаткування. Приблизна вартість розміщення ONU приведена в таблиці 5.2 Таблиця 5.2 -- Вартість розміщення ONU |
Розташування ONU | Оцінна вартість, грн. | | РАТС | 30 000 | | Мережа доступу | 60 000 | | |
Як видно з таблиці, вартість розташування ONU на стороні РАТС відрізняється від вартості при розташуванні на стороні мережі доступу. Це обумовлено тим, що при розташуванні ONU на стороні мережі доступу набагато частіше потрібне нове приміщення для розміщення устаткування. Аналогічно попередньому розділу, проводимо розрахунок вартості на стороні ONU для кожного з варіантів окремо. Для топології FTA використовуємо вартість розміщення ONU в приміщенні РАТС: грн. Для топології FTAВ враховуємо роміщення на территорії мережі доступу: грн. Для топології FTAС: грн Для топології FTF: грн. 5.4 Загальна вартість устаткування ONU (5.4)де - загальна вартість ONU; - вартість стійки для інсталяції плат; - вартість устаткування основного й аварійного електроживленняВелика ємність ONU використовується в топологіях з великою площею, де кількість абонентів на один ONU є високим. Велика ємність ONU необхідна, тільки якщо ONU розміщається в будинку РАТС. Враховуючи данні приведені в таблиці для середньої вартості устаткування ONU, ми будемо проводити розрахунки, обираючи оптимальну ємність ONU.Таблиця 5.3 -- Середня вартість устаткування ONU.|
Розмір ONU | Оцінна вартість, грн. | | 50 | 30 000 | | 250 | 60 000 | | 500 | 90 000 | | 750 | 120 000 | | 1000 | 150 000 | | 1250 | 180 000 | | 1500 | 210 000 | | | Для топології FTA беремо 1 ONU ємністю 250. Так як з точки зору економії це буде найвигідніше:грн.Для топології FTAВ:грн.Для топології FTAС:грн.Для топології FTF маємо розрахунки: грн.5.5 Вартість VDSL модемівЗагальна вартість VDSL модемів розраховується по формулі: (5.5)де - загальна вартість VDSL;- вартість VTU-C плати в ONU і VTU-R (NT); - вартість інсталяції нового абонента.Оцінна вартість, що включає VDSL модеми на двох кінцях для високого рівня складає 5 400. Підставляючи це значення в формулу, ми отримаємо загальну вартість VDSL для кожної з розглянутих раніше топологій. Результати занесемо в таблицю 5.4Якщо загальну вартість VDSL розділити між абонентами, то одержимо питому вартість VDSL на абонента. (5.6)де - питома вартість; - загальна вартість створення САД VDSL;- кількість VDSL абонентів.При розрахунку параметрів вартості варіантів топології, приймати що кількість користувачів VDSL складе 10% від загального числа. Аналогічно проводимо розрахунок для кожної з топологій окремо, а потім результати заносимо в таблицю 5.4.Підставляючи отримані значення вартості кабеля, розміщення ONU, загальної вартості ONU та вартості VDSL, для всіх розглянутих варіантів топологій, отримаємо - загальну вартість створення всієї МАД, яку також заносимо в таблицю.Таблиця 5.4 -- Зведені результати розрахунків вартості створення всієї МАД|
Варіант топології | NONU/емність | , тис. грн | , тис. грн | , тис. грн | , тис. грн | , тис. грн | , грн | | FTA | 1ONU(A)/180 | ---- | 30 | 60 | 2268 | 2508 | 5971.4 | | FTAB | 1ONU(A)/39 | ---- | 390 | 210 | 4017.6 | 7139.28 | 9595.8 | | | 6ONU(В)/90 | 741,888 | | | | | | | FTAC | 1ONU(A)/180 | ---- | 390 | 240 | 4471.2 | 8734.56 | 10549 | | | 6ONU(С)/28 | 1207,904 | | | | | | | FTF | 1212188304 363 | 6528,628 | 576 | 2880 | 7387.2 | 45096.768 | 32965.5 | | | ВИСНОВКИВ даному курсовому проекті ми розглядали МАД з використанням технології VDSL. Використовуючи запропоновану модель МАД, де вся территорія розміщення абонентів розділяється на трикутні елементи , що складають сегмент від загальної площі МАД.Ми визначили діапазон довжин абонентських ліній, розглянули варіанти розміщення ONU, розрахували пропускну здатність для топологій (FTA, FTAB, FTAC, FTF) VDSL та загальну вартість творення МАД.Проаналізувавши результати розрахунків ми можемо зробити висновок, що найбільшу пропускну здатність (V=18768 Mбіт/с) можна досягнути, використовуючи топологію FTF, також можна підключити найбільшу кількість абонентів (N=552), в той же час ця топологія найдорожча (СТОТ=11510514 грн.), питома вартість на одного абонента в топології FTF також більша ніж в інших варіантах. Топологія FTA краща для використання технології ADSL, бо маємо більшу довжину абонентської лінії (від 598 м до 1199 м). Ця топологія найдешевша (СТОТ=414000 грн.), але обслуговує найменшу кількість абонентів (N=180). Розглянувши топології, розраховані в роботi, можна зробити висновок, що топологія FTAB є найвигіднішою. При FTAB обслуговується 414 абонентів, при цьому загальна вартість СТОТ =1955088 грн. Пропускна здатність (V=5298 Mбіт/с) цієї топології найбільша, якщо не брати до уваги FTF.Виходячи з цього для нашої мережі найдоцiльнiше буде взяти топологію FTAB. Ми не вiддали перевагу FTF, тому що вона набагато дорожче, а FTA тому, що по усiм показникам, окрiм вартостi, ця топологiя поступається вибранiй нами FTAB.ДОДАТОК АРозрахунок пропускної здатності системи за допомогою програми VDSL SimulatorВикористовуючи програмний пакет Matlab, проведемо аналіз варіантів підключення ONU та розрахунок пропускної здатності. Для розрахунків використовуємо систему ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1. При цьому на ділянці AF використовуємо кабель 4.0 (26 AWG), а на ділянці АВ 5.0 (24 AWG). Приймемо максимально допустиму довжину абонентської лінії для технології VDSL рівну 1500 м .Спочатку розглянемо топологію FTA. В цьому варіанті ONU розташовуються в приміщенні РАТС, абоненти підключаються через ШР точці А. Таким чином можемо підключити абонентів А1, В1.Рисунок А.1 -- Зовнішній вигляд топології FTA в програмі xDSLSіmulator.Рисунок А.2 -- PSD сигнала та перешкоди.Рисунок А.3 -- Спектральна маска розглянутої VDSL системи.Приклад програми приведений нижче. Розглянемо топологію FTA:global ex;global res;scenario='FTA-A1';% Установка сценарияgui.vdslDuplex= 'VDSL-FDD'; % Название модели% Установка экспериментальной структуры по умолчаниюex.param = setupParam; % Параметры[ex.tfplist, ex.param.HAMBandName] = ...itu_tfplanHAM([]);ex.tfplist = fsan_modelsMISC(ex.tfplist); % Добавление моделей помех основных системex.lclist = setupLClist; % Формирование структур описания линейных кодовex.lclist = etsi_lcdefsVDSL(ex.lclist);ex.clist = etsi_cablesVDSL([]); % Установка параметров кабеля связи;ex.tfplist = etsi_masksVDSL(ex.tfplist); % Get ETSI VDSL masksex.tfplist = etsi_tfplansVDSL(ex.tfplist); % Установка частотного плана VDSL-FDDex.tfplist = etsi_tfplansVDSLDMT(ex.tfplist);ex.tt.name = 'FTA-A1';% Определение топологииex.tt.topology={{0 '' 'A' ''},...{ 583 'NOK_50' 'F' '583m ETSI->'},...{303 'NOK_40' 'CPE' '303m ETSI->'}}% Определение количества и расположения работающих системex.tt.traffic={{1,3,'VDS1',1},...{1,2,'VDS2',14}}% Определение соотвествия имени системы на топологии и реального типа топологииxDSL.name='VDS1';xDSL.used='ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1';ex.param.xDSLlist=insertList(ex.param.xDSLlist,xDSL);xDSL.name='VDS2';xDSL.used='ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1';ex.param.xDSLlist=insertList(ex.param.xDSLlist,xDSL);% формирование списка систем для которых производится расчет основных параметровex.param.modemlist=['VDS1'];% Построение топологии и трафикаfigure(1);plotTTstructure(ex.tt);%Вывод маски спектральной плотности мощности для G.SHDSL модемаtfplan = getList(ex.tfplist,'ETSI-VDSL-E1-Pex-P2-M2');figure(7);graw('reset;');gui.fax.min=1e3; gui.fax.max=15e6;plotTFplan(tfplan,'Lin',gui.fax);%drawnow; % Show it now% Расчет результатов экспериментаresult = evalExperiment;% Вывод результатов экспериментаformat compact[bitrate_LT, bitrate_NT,margin_LT, margin_NT]=calcXDSLresult(ex,result);disp('LT Rates')disp(bitrate_LT)disp('NT Rates')disp(bitrate_NT)disp('Ratio')disp(bitrate_NT./bitrate_LT)disp('margNT')disp(margin_NT)disp('margLT')disp(margin_LT)% Построение результатов экспериментаfor current=1:length(result),figure;% Построение результатов стороны LTsubplot(211)x=result{current};tmp_str=sprintf('Simulation Result, Modem %d (%s-%s)\n',...current,...ex.tt.topology{x.Modem.LT_Node}{3},...ex.tt.topology{x.Modem.NT_Node}{3});plotResult(ex,result,current,'LT',[],[],tmp_str);% Построение результатов стороны NTsubplot(212)tmp_str=sprintf('%s-%s\n',...ex.tt.topology{x.Modem.LT_Node}{3},...ex.tt.topology{x.Modem.NT_Node}{3});plotResult(ex,result,current,'NT',[],[],tmp_str);endЗа результатами виконаної програми, ми можемо побачити результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:LT = 7.7360 Мбит/сNT= 35.0120 Мбит/с.Тепер розглянемо варіант FTAB, ONU розташовуються в точках А і В. Таким чином ми маємо можливості підключення абонентів В1, В2, В3, С1. Довжина абонентської лінії для цих абонентiв не перевищує 1500 м. Розглянемо ділянку В - СРЕ, B - F - CPE i B - C - CPE. Дiлянку А - В не розглядаємо тому, що мiж цими ONU прокладається оптичний кабель, тобто А-В являє собою магістральну дiлянку (не має взаємних впливів).Рисунок А.4 -- Зовнішній вигляд топології FTAВ-В1 в програмі xDSLSіmulatorРисунок А.5 -- PSD сигнала та перешкодиЗа результатами виконаної програми, ми можемо побачити результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:LT = 31.0080 Мбит/сNT= 95.4000 Мбит/с.Рисунок А.6 -- Зовнішній вигляд топології FTAВ-В2,В3 в програмі xDSLSіmulatorРезультати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:LT = 10.3160 Мбит/сNT= 38.7600 Мбит/с.Рисунок А.7 -- Зовнішній вигляд топології FTAВ-С1 в програмі xDSLSіmulatorРезультати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:LT = 3.8880 Мбит/сNT= 30.1120 Мбит/с.Для інших варіантів топологій також отримуємо нульову пропускну здатність, тому робимо висновок, що підключення абонентів в данніх варіантах неможливе. Виходом з даної ситуації може бути зменшення довжини абонентської лінії. Адже причиною являється те, що середня довжина абонентської лінії складає більш ніж 1500 м. Тому підключення абонентів за даними топологіями неможливе.
Страницы: 1, 2
|
|