скачать рефераты

скачать рефераты

 
 
скачать рефераты скачать рефераты

Меню

Організація науково-інформаційної діяльност скачать рефераты

Організація науково-інформаційної діяльност

Контрольна робота

з курсу “Організація науково-інформаційної діяльності”

ЗМІСТ

Носії інформації

Складова модему

Організація телеконференцій

Основні функції інформаційних центрів

Використана література

1. Носії інформації

У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарну ціну. Історично склалось так, що поняття «інформація» асоціювалось зі змістом якогось сигналу, повідомлення, що в свою чергу, слугував стимулом для певних дій тих чи інших суб'єктів. Інформація -- атрибут матеріального світу, без якого неможлива життєдіяльність будь-якої живої істоти, а не лише людини.

На сьогодні існує чимало визначень терміну «інформація» залежно від галузі науки, сфери людської діяльності, де він використовується. Згідно з одними поглядами інформація - це щось нове, що дозволяє продукувати економічні і соціальні блага з меншими витратами людських та матеріальних ресурсів. Тобто інформація трактується, як благо, рушій технічного і соціального прогресу, засіб раціонального облаштування суспільства, де буде загальний добробут. Згідно з іншим підходом, інформація - це засіб маніпулювання людьми та шлях до нових форм нерівності, до формування нової еліти, до зниження інтелектуального потенціалу суспільства, та ефективний засіб безкровної боротьби.

З фундаментально-наукової точки зору інформація -- це насамперед знання про об'єктивно непорушні закони протікання природних процесів, і ці знання є глобальною основою формування людиною цілей і засобів своєї конкретної діяльності, розробки методів, концепцій і програм продуктивного і соціокультурного розвитку. Єдиним джерелом отримання інформації є життя і творча діяльність людей в об'єктивно існуючому речовинно-енергетичному середовищі. Інформація, яка циркулює в суспільстві, у виробничих процесах, в управлінні та будь-яких інших сферах життя, створює інформаційну базу. Упорядкована в бібліотеки, бази і банки даних інформаційна база є інформаційним ресурсом.

Загальновизнаним стало твердження, що без накопичення і використання інформації є неможливим науково-технічний прогрес. У сучасному суспільстві інформація стала визначаючим фактором розвитку економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних зв'язків. Не тільки окремі вчені та ділові кола, але й деякі політики все більш високо оцінюють значення інформації для суспільства. Держава, яка більш повно і оперативно поставить собі на службу світові ресурси інформації, буде володіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримає суттєві переваги перед іншими державами.

Одержання інформації з оточуючого середовища, її аналіз і генерування складають одну з основних функцій, що відрізняє людину від інших істот живого світу. Інформація дозволяє людині орієнтуватись у просторі, стимулює її діяльність, визначає її поведінку в конкурентній боротьбі.

Однією з відмінних ознак сучасного світового соціального прогресу є не лише зростання значущості інформації у суспільних відносинах, але й перехід від індустріального до інформаційного суспільства, від енергетичних технологій до інформаційних. Інформаційне суспільство - суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація вважається найбільш значущим ресурсом, який формує відносини між людьми в процесі діяльності. Сутність інформаційного суспільства в значній мірі полягає також у стимулюванні державними органами формування нової інфраструктури для людей, що забезпечує ефективний розвиток електронно-цифрових (комп'ютерних) засобів масової телекомунікації, формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг, створення єдиного інформаційного простору країн, його інтеграції у світовий інформаційний простір.

Використовуючи як сировину інформаційні ресурси, людина в процесі інформаційно-аналітичної діяльності завдяки аналітичному обробленню інформації створює нові знання, які можна назвати інформаційними знаннями. У створенні таких знань обов'язково бере участь людина або група людей, тобто інформацію в інформаційні знання перетворюють люди за рахунок її інтелектуальної обробки.

Інформаційні знання виступають у житті людей основою активного творчого процесу в усіх системах праці, стратегічним гарантом особистого та суспільного поступу. Сьогодні вже цілком нагальною стала потреба більш чіткого усвідомлення об'єктивних причин широкого використання інформаційних знань практично в усіх сферах суспільно-господарського життя, а в інформаційному суспільстві вони використовуються інтенсивніше й динамічніше, ніж в індустріальному.

Інформація - це знання про об'єктивно існуючі природні процеси. Інформація постійно накопичується і стає першоосновою будь-якого трудового процесу.

Інформація як природно та методологічно єдиний «надзвичайний і повноважний» представник об'єктивно існуючого світу та знань гарантує реальність, доцільність, ефективність і безпеку людської діяльності. Ефективне використання інформації вимагає соціального, технологічного забезпечення, яке поліпшує й прискорює використання цих можливостей.

Види інформації:

- статистична;

- адміністративна;

- масова;

- інформація про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування;

- правова

- інформація про особу

- інформація довідково-енциклопедичного характеру;

- соціологічна.

Носії інформації:

· Носії інформації на паперовій несвітлочутливій основі.

· Носії інформації на світлочутливій поверхні.

· Носії інформації для репрографічних процесів.

· Мікроносії візуальної інформації.

· Звуконосії на магнітній плівці, магнітних та лазерних дисках.

· Відеоносії на магнітній плівці та лазерних дисках.

· Магнітні та лазерні носії для запису кодованої інформації.

· Перфоносії.

· Носії інформаційних пошукових систем.

Твердимй диск (Hard Disk Drive, HDD), також вінчестер, жорсткий диск -- постійний запам'ятовуючий пристрій ЕОМ. Постійний, означає, що на відміну від оперативної пам'яті, продовжує зберігати дані після вимикання струму.

Флеш пам'ять -- це тип довговічної комп'ютерної пам'яті, зміст якої можна видалити чи перепрограмувати електричним методом.

Приклади її застосування найрізноманітніші. Від цифрових аудіо плеєрів, камер до мобільних телефонів і КПК. Флеш пам'ять також використовується в USB Флеш дисках («пальчикового типу» чи тип «переносного диску»), які зазвичай використовуються для глобального збереження та просто передачі інформації між двома комп'ютерами. Деяку популярність вона отримала в геймерському світі, де часто використовували EEPROM'и чи залежні від живлення SDRAM пам'яті для збереження інформації на рахунок прогресу гри.

Компамкт-димск (розм. кружальце, розм. диск, англ. compact disc) або КД (англ. CD), переносний диск для збереження цифрової інформації, діаметром 12 см або 8 см, використовувався для запису значних обсягів інформації - аудіо-, відеопродукції, даних тощо. у стосунку до музики принципово відрізняється від довгограючої грамофонної платівки; зроблений з поліакрилатом з прозорим пластиковим покриттям, з металевого диска, що знаходиться під ним, зчитується лазерним променем з мікроскопічних канавок те, що несе цифровий код, яким закодовані звуки. Під час програвання лазерний промінь зчитує код і створює сигнал, що практично не відрізняється від звучання оригіналу.

Дискета (англ. Floppy disk) -- носій інформації, гнучкий магнітний диск (флопі-диск). Звичайно дискета являє собою гнучку пластикову пластинку, покриту феромагнітним шаром, звідси англійська назва floppy disk («гнучкий диск»). Ця пластинка міститься в пластмасовому корпусі, що захищає магнітний шар від фізичних ушкоджень. Оболонка буває гнучкою або міцною. Запис і зчитування дискет здійснюється за допомогою спеціального пристрою дисковода (флопі-дисковода). Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання.

Перфострічка - носій інформації у вигляді стрічки з цупкого паперу, на яку інформація записується за допомогою пробивання дірок, а зчитування інформації проводиться за допомогою фотоелементів. У наш час майже повністю витіснені магнітними, лазерними і електронними носіями інформації.

Перфокамрта -- носій інформації, призначений для використання системами автоматичної обробки даних. Зроблена з тонкого картону, перфокарта представляє інформацію наявністю або відсутністю отворів в певнихпозиціях.

Стандартна перфокарта, що використовувалася в ЕОМ -- прямокутник із одним скошеним кутом. На ній було 12х80 позицій для дірок. Позиції позначалися цифрами від 0 до 9. Дві верхні позиції залишалися не пронумерованими.

Для занесення інформації на перфокарту використовувалися спеціальні пристрої -- перфоратори. Інформація зчитувалася за допомогою фотоелементів.

Зазвичай для зручності читання зміст записувався на перфокарті олівцем. Існували також перфоратори, які під час пробивання перфокарти друкували зміст в алфавітно-цифровому вигляді на її верхньому краї.

Для запису програм необхідно було багато перфокарт, тож вони об'єднувалися в колоди. За послідовність карт в колоді відповідав користувач. Якщо колода випадково розсипалася, він повинен був зібрати її в правильному порядку, використовуючи надписану олівцем чи надруковану перфоратором інформацію.

2. Складова модему

Модеми. У 80-х роках американська фірма «Hayes» випустила перший модем для комп'ютера ІВМ РС.

Телефонні лінії розроблялися для передачі на відстань тільки звуків людського голосу. Загалом природні звуки характеризуються змінною висотою тону та безперервною інтенсивністю, що змінюється. Для передачі телефоном вони перетворюються в електричний сигнал із відповідною змінною частотою і силою струму. Такий сигнал називається аналоговим.

Комп'ютер, на відміну від модема, розуміє тільки цифровий сигнал, тобто струм тільки певного рівня. Кожний із них означає одне з двох зрозумілих комп'ютеру значень -- логічні «0» і «1». Щоб передати цифровий сигнал телефонною лінією, йому потрібно передати прийнятний для неї аналоговий вигляд. Саме цією роботою і займається модем. Також він виконує зворотну процедуру, тобто переводить аналоговий сигнал у зро-зумілий комп'ютеру цифровий. Слово «модем» походить від скорочення двох термінів: МОДУЛЯТОР/ДЕМОДУЛЯТОР. Модем формує місток між цифровими сигналами, що видаються комп'ютером і аналоговими сигналами, які розуміє телефонна лінія.

Передаючи дані із комп'ютера в модем, перший видає послідовність нулів і одиниць, а другий перетворює їх в аналоговий сигнал. Після цього дані надсилаються на телефонну лінію, і їх приймає модем, що знаходиться на іншому кінці дроту. Коли модем приймає дані, то відфільтровує корисну інформацію від шуму на лінії. Для цього існують спеціальні протоколи корекції помилок. Найвідоміший з них -- МNР10.

Для швидкісного обліку інформації за допомогою системи Інтернет через інфраструктуру абонентських закінчень телефонних аналогових мереж можна рекомендувати модеми технологій хDSL (digites subscriber line), х -- означає рівні модифікацій.

Серед різних моделей модемів широке застосування для індивідуальних користувачів мають АDSL-модеми. Буква «А» означає «асиметричний». Модеми підключають до обох кінців абонентських ліній (між абонентом і АТС). Вони утворюють три канали передачі даних:

1-й -- швидкісний канал передачі даних з мережі в комп'ютер.

2-й -- менш швидкісний канал передачі даних з комп'ютера в мережу.

3-й -- простий канал телефонного зв'язку, за яким ведуться звичайні телефонні розмови.

Передача даних з мережі до абонента здійснюється з швидкістю від 1,5 мбіт/с до 6 мбіт/с. А в каналі від абонента до мережі вона від 16 кбіт/с до 1 мбіт/с. Швидкість залежить від довжини лінії та її якості.

Для корпоративних інформаційних систем рекомендується застосування SDSL-модемів. Буква «S» означає «симетричний».

Ці модеми забезпечують передачу інформації з однаковою швидкістю в обидві сторони.

Крім указаних, можуть використовуватись кабельні модеми (ті, якими послуговуються в системі кабельного телебачення). В такому випадку можна використовувати кабелі телевізійних мереж.

Класифікація модемів. Модеми бувають внутрішні і зовнішні. Існують також спеціальні типи модемів у вигляді РС-карт (РС МСІА), але вони призначені для комп'ютерів типу ноутбуків і тому тут не розглядаються. Внутрішні модеми виконані у вигляді плати розширення, що вставляється в спеціальний слот розширення на материнській платі комп'ютера. Зовнішній модем, на відміну від внутрішнього, виконаний в окремому корпусі і зі своїм блоком живлення, тоді як внутрішній модем одержує струм від блока живлення комп'ютера.

Для безпосереднього зв'язку між ПК необхідно мати модем, який виступає в ролі “перекладача” між двома ПК. Це невеличкий пристрій, у якому цифрові сигнали ПК перетворюються у сигнали, котрі передаються по звичайній телефонній лінії. Модем на іншому кінці цієї лінії виконує зворотне перетворення сигналів телефонної лінії в цифрові. Таким чином модем модулює (змінює) і демодулює сигнал.

Факс/модем. Це пристрої, котрі можуть посилати і приймати повідомлення від факсів в такій же мірі легко, як і від ПК. Ви інформуєте відповідну програму, який файл Ви збираєтесь відправити, і телефонний номер адресата. Програма перетворює файл у графічний абзац і відправляє його на факс/модем, який в свою чергу викликає потрібний ПК і передає їй картинку. Ви також зможете отримати факс. Факс/модем відповість на телефонний виклик факс-машини, отримає картинку і збереже u1111 .ї у файлі на міцному диску Вашого ПК. Отримавши факс документа, Ви зможете прочитати його у текстовому файлі процесора, для чого Вам потрібне спеціальне програмне забезпечення OCR - Optical Character Recognition (оптичне розпізнавання тексту). Це занадто складний і дорогий пристрій. Для прийому/передачі факсів за допомогою ПК на професійному рівні краще підключіть факс/модем до окремої телефонної лінії. Це позбавить Вас вночі гарячково шукати телефон тільки для того, щоб вислухати завивання факс-машини на другому кінці телефонної лінії.

Для використання модему необхідно мати:

- комунікаційне програмне забезпечення;

- телефонний номер другого ПК;

- інформацію про другий модем.

3. Організація телеконфеенцій

Найбільш динамічним представником офлайнових технологій є телеконференції, або як їх ще називають "групи новин" (newsgroups), і близькі до них "списки розсилки" (mailing lists), які дозволяють протягом декількох годин розповсюджувати повідомлення окремих людей серед гігантської аудиторії і дають досить зручні можливості для проведення масових обговорень і обміну думками. На базі даних засобів в Інтернеті працює більш за 20 тисяч тематичних дискусійних груп, члени яких отримують повідомлення один від одного по електронній пошті і можуть переглядати і реагувати їх у будь-який зручний час. Розмір таких груп практично не обмежений. Будь-який користувач Інтернету може протягом години підписатися на отримання відомостей, що поширюються на певних групах новин, або відмовитися від підписки. Відомо, що в цих групах стихійно, але досить регулярно виникають дискусії за певними темами, які продовжуються від одного дня до декількох місяців, у яких може взяти участь 2-3 людини або декілька сотень, яких об'єднує спільність інтересів, а не територіальна близькість.

Страницы: 1, 2