скачать рефераты

скачать рефераты

 
 
скачать рефераты скачать рефераты

Меню

Мережа доступу ICATV+Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet) скачать рефераты

Мережа доступу ICATV+Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet)

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ

Факультет Телекомунікацій

Курсовий проект

Телекомунікаційні інформаційні мережі

з дисципліни__________________________________________________

на тему:

«Мережа доступу ICATV+ Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet)»

_________________________________________________________________

Виконавець

Науковий керівник

Гайдур Г.І.

Київ-2008

Вступ

1. Завдання на проектування

2. Уточнення завдання на проектування

2.1. Назва і призначення мережі з урахуванням особливості варіанту

2.2. Категорії та кількість користувачів

2.3. Види і характеристики послуг, на які розрахована мережа для кожної категорії користувачів

2.4 Показники якості функціонування мережі в годину найбільшого навантаження.

2.5. Топологічні і телекомунікаційні характеристики необхідні для проектування МЗДК.

3.Інформаційно-потоковий розрахунок мережі доступу.

3.1. Розрахунок інформаційного потоку від користувача

3.2. Інформаційно-потоковий розрахунок під мережі району АТС

3.3.Проектування вузлів мережі

3.4. Проектування міжвузлових зв'язків

4. Розрахунок кількості обладнання, показників його надійності та кількості персоналу.

4.1. Оцінка кількості та вартості обладнання.

4.2. Оцінка кількості персоналу та експлуатаційних витрат

5. Капітальні та експлуатаційні витрати.

Узагальнення та аналіз результатів проектування.

ВСТУП

Метою даного курсового проекту є розробка проекту мережі доступу (МД) для конкретного населеного пункту та заданої мережної технології.

Мережа повинна забезпечувати доступ будь-якого користувача (квартирного або виробничого сектору) до будь-якого вузла місцевих постачальників послуг інформаційної мережі Інтернет, а далі до інших місцевих постачальників послуг Інтернет до інших міст і цілого світу.

Проектування передбачає послідовне виконання семи етапів:

· уточнення завдання на проектування;

· інформаційно-потоковий розрахунок мережі;

· проектування вузлів мережі;

· проектування міжвузлових зв'язків;

· оцінка кількості обладнання та капітальних витрат;

· оцінка кількості персоналу та експлуатаціних витрат;

· узагальнення та аналіз результатів проектування.

Згідно варіанту передбачено індивідуальне завдання на проектування заданої кількості первинних та вторинних цифрових потоків, а також каналів тональної частоти.

Запропонований курсовий проект дозволяє отримати навички в виборі необхідної системи передачі, розробці схеми організації зв'язку, комплектації обладнання, розрахунків довжин регенераційних ділянок.

Номер за журналом групи

Код варіанту

19

52б

5 - ICATV+ Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet);

2 - середній обласний центр (~360 тис. мешканців) - місто Севастополь (АР Крим).

б - складае 40%;

2.1 Назва і призначення мережі з урахуванням особливостей варіанту

У результаті виконання завдання даного курсового проекту буде розроблена мережа доступу (МД) на основі технології ICATV+ Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet).

Ethernet найбільш розповсюджений стандандарт локальний мереж, кількість яких в світ налічує декілька мільйонів та зростає з кожним днем.

Використання TV в можливостях:

- для передач цифрових потоків;

-Іnternet.

Ethernet це класична 10-мегабітна мережа. Існує два стандарти Fast Ethernet та 100VG-AnyLAN.

Fast Ethernet зберегла метод доступу CSMA/CD. Відмінності між Fast Ethernet та Ethernet проявляються лише на фізичному рівні. Вони використовують: волоконно-оптичний, віту пару категорії 5 та коаксіал.

ICATV уступає по розповсюдженні мережі. Її використовують в закритому середовищі розповсюдженні електромагнітних хвиль для передачі TV програм.

2.2 Категорії і кількість користувачів

Оскільки у Севастополі кількість мешканців дорівнює приблизно 360 тисяч, то розрахуємо кількість квартирних і офісних користувачів послуг наступним чином:

Кількість квартир у місті (кількість мешканців у квартирі 2,5):

Nкв = Nм /2,5

Nкв =360000/2,5=144000

Кількість офісів (середня кількість працівників в офісі 20):

Nоф. = Nм /2,5·2·20

Nоф. =360000/2,5·2·20=3600

Знайдемо радіус міста Севастополя

S=ПR2 R=S\=109.7\3.14=6 км

2.3 Види і характеристики послуг, на які розраховується мережа

для кожної категорії користувачів

Приведемо характеристики навантаження від типових користувачів у годину найбільшого навантаження - ГНН у наступній таблиці:

Таблиця 1. Профіль навантаження від типових користувачів у ГНН

Види послуг

Максимальна швидкість, кбіт/с

А. Квартирний

користувач

Електронна пошта

Пересилання файлів

Web-сеанси

Телефон

Відеотелефон

Аудіо-програми

Б. Виробничий

користувач

Електронна пошта

Пересилання файлів

Телефон

Відео-програми звичайної чіткості

384·2=768

1536·1=1536

5120·1=5120

32·4=128

2048·1=2048

5120·2=1024

512·3=1536

2048·3=6144

32·4=128

2048·1=2048

2.4 Показники якості функціонування мережі в годину

найбільшого навантаження

Розрахуємо показники надійності МД для користувачів та оператора МД.

Якість функціонування МД при наданні послуг користувачам в годину найбільшого навантаження повинна бути не гіршою наступних показників:

· коефіцієнт готовності доступу ? 0,999

· середня затримка доступу ? 1 с

· середня затримка передачі пакетів ? 10 мс

· варіація затримки передачі пакетів ? 5 мс

· коефііцієнт втрати пакетів ? 0,001;

2.5 Топологічні і телекомунікаційні характеристики міста,

необхідні для проектування МД

Оскільки згідно з умовами курсового проекту задано поселення міського типу, то вважатимемо, що житловий мікрорайон міста забудований п'ятиповерховими будинками з шістьма під'їздами та трьома квартирами на поверху (90 квартир у будинку).

Нагадаємо, що:

Nм - кількість населення у місті за завданням (360000)

Nкв - кількість квартир у місті (144000 )

Nоф. - кількість офісів (3600)

Розрахуємо кількість будинків:

Nбуд = Nкв. /90

Nбуд =144000/90=1600

Знайдемо кількість офісних центрів (1 центр містить 20 офісів):

Nоф. центр = Nоф/20

Nоф. центр =3600/20=180

Розрахуємо початкову кількість телефонів у місті (при рівні телефонізації квартир та виробничих приміщень міста 20%):

Nтел поч = (Nкв+ Nоф) ·0,2

Nтел поч =(144000+3600)0.2=29520

Знайдемо проектуєму кількість телефонів у місті (при рівні телефонізації квартир та виробничих приміщень міста 100%):

Nтел = Nкв+ Nоф

Nтел =144000+3600=147600

При цьому кількість телефонів, що припадають на квартирних користувачів, складе:

Nкв. тел = Nкв

Nкв. тел =144000

Кількість телефонів, що припадають на офісних користувачів:

Nоф. тел = Nоф

Nоф.тел=3600

Розрахуємо кількість опорних телефонних станцій (1 ОпТС на район зі 100000 мешканців):

NОпТС = Nрай = NМ/100 000

NОпТС = Nрай =360000/100 000=4

Знайдемо кількість телефонів у кожному районі:

Nтел. рай = Nтел / Nрай

Nтел. рай =147600 /4=36900

Розрахуємо кількість ЦАТС на кожний район (робоча ємність станції складає 7200 номерів):

NЦАТС = Nтел. рай / 7200

NЦАТС =36900/7200=6

Знайдемо кількість постачальників послуг (1 постачальник на 20000 мешканців міста):

Nпост = Nм /20000

Nпост =360000/20000=18

Розрахуємо кількість телефонів, що припадає на один будинок:

Nтел буд. = Nкв. тел /N буд

Nтел буд. =36900 /1600=23

Знайдемо кількість будинків на один район:

Nбуд. рай = N буд / Nрай

Nбуд. рай =1600/4=400

Розрахуємо кількість будинків на одну ЦАТС:

Nбуд. ЦАТС = Nбуд. рай /NЦАТС

Nбуд. ЦАТС =400/6=67

Розрахуємо кількість офісних центрів на одну ЦАТС:

Nоф. рай = 3600/N рай

Nоф. рай =3600/4=900

Nоф. ЦАТС = Nоф. центр /NЦАТС

Nоф. ЦАТС =900/6=150

Знайдемо кількість будинків на одну розподільчу шафу (РШ), при розрахунку, що на одну ЦАТС припадає 5 РШ:

Nбуд. РШ = Nбуд. ЦАТС / 5

Nбуд. РШ =30/ 3=10

Знайдемо кількість офісних центрів на одну РШ (на 1 ЦАТС - 5 РШ):

Nоф. РШ = Nоф. ЦАТС / 3

Nоф. РШ =150/ 3=50

Розрахуємо загальну кількість РШ, до яких підключаються квартирні абоненти:

NРШ кв. = NЦАТС·NЦАТС РШ

NРШ кв. =5·5 = 25

Знайдемо кількість розподільчих коробок (РК), при розрахунку, що на 1 будинок припадає 10 РК:

NРК = 10·Nбуд.

NРК кв. =10·1600=16000

NРКоф. =16000+3600=19600

ємність РК - 10 номерів

Розрахуємо кількість офісних телефонів на один район:

Nоф. тел. рай = Nоф. тел / NОпТС

Nоф. тел. рай =3600 /1=3600

Знайдемо загальна кількість офісних телефонів на одну ЦАТС:

Nоф. тел. ЦАТС = Nоф. тел. рай / NЦАТС

Nоф. тел. ЦАТС =3600 /6=600

Розрахуємо кількість квартирних телефонів на один район:

Nкв. тел. рай = Nкв. тел / NОпТС

Nкв. тел. рай =144000 /1=144000

Знайдемо загальна кількість квартирних телефонів на одну ЦАТС:

Nкв. тел. ЦАТС = Nкв. тел. рай / NЦАТС

Nкв. тел. ЦАТС =144000/6=24000

Розрахуємо загальна кількість офісних телефонів на одну РШ (на 1 ЦАТС припадає 5 РШ):

Nоф. ЦАТС = Nоф. тел. ЦАТС / 5

Nоф. ЦАТС =600/ 5=120

Розрахуємо загальна кількість квартирних телефонів на одну РШ (на 1 ЦАТС припадає 5 РШ):

Nкв. ЦАТС = Nкв. тел. ЦАТС / 5

Nкв. ЦАТС =24000/ 5=4800

3.Інформаційно - потоковий розрахунок мережі

Головною метою даного етапу є розробка структурної схеми мережі, схеми інформаційних потоків у мережі і визначення величин потоків у кожному її елементі. Схема потоків є ідеалізацією структурної схеми, що зображує ідеальні вузли та ідеальні зв'язки між ними, прив'язані до реального їх розташування на місцевості міста з урахуванням технологічних особливостей МД. Схема потоків необхідна для наступних розрахунків кількості обладнання та експлуатаційного персоналу мережі.

З огляду на складність проектованого об'єкту, схеми МД розробляють на декількох ієрархічних рівнях. В загальному випадку, як правило, розрізняють такі ієрархічні рівні МД:

· загальноміська транспортна мережа (включно із центральним маршрутизатором на міжміській станції міста);

· мережі міських районів;

· мікрорайонні мережі;

· будинкові мережі;

· мережі приміщень користувачів.

Розрахуємо інформаційні потоки МД, застосовуючи спрощуючі припущення: рівномірний розподіл користувачів кожної категорії, однакові профілі споживання послуг у межах категорії, однакові довжини однотипних ліній зв'язку, однакові пропускні здатності однотипних вузлів зв'язку та рівномірне тяготіння.

А. Квартирний користувач

Vс ел. пошта = 128·0.01/3=0.43 (кбіт/с)

Vспер. файлів = 512·0,01/3=1.71 (кбіт/с)

Vсweb сеанси = 512·20.2/10=20.48 (кбіт/с)

Vстел = 32·0.1·2/2=3.2 (кбіт/с)

Vс від тел= 2048·0.05/1= 102.4(кбіт/с)

Vсаудіо прогр.= 512·20.2/1=204.8(кбіт/с)

Б. Виробничий користувач

Vсел. пошта = 512·0.1/3=17.07 (кбіт/с)

Vспер. файлів = 2048·0.2/3=136.53 (кбіт/с)

Vстел = 32·2·0.1/2=3.2 (кбіт/с)

Vсвідео = 2048·2·0.2/1=409.6 (кбіт/с)

Розрахунок пропускних здатностей елементів МД

Пропускна здатність елементів мережі істотно залежить як від середньої швидкості інформаційного потоку, так і від кількості послугових складових інформаційного потоку. Величина пропускної здатності (продуктивності) елемента мережі передачі даних повинна бути більшої середньої швидкості інформаційного потоку у елементі, але меншою суми максимальних швидкостей усіх послугових складових інформаційного потоку

Застосуємо метод спрощених нормативів на величину пропускної здатності елемента Vпз в залежності від кількості послугових складових у потоці, а саме:

· до 10 найвагоміших незалежних складових потоку Vе =

· від 11 до 100 Vе = 5Vc

· від 101 до 1000 Vе = 2,5 Vc

· більше 1000 Vе = 1,5 Vc

Найвагомішими послуговими складовими потоку вважатимемо такі складові, середня швидкість яких у 10 і більше разів перевищує середні швидкості інших складових.

Визначимо середні значення швидкостей при мінімальному наборі послуг для квартирного і виробничого користувача:

Vкв. с = i Vсi ; Vn кв.= Vм і

Vоф. с = 566.4 кбіт/с

Vс рк. кв.= Vскв. = 10Vс кв.= 10·333.02= 3330.2

Vс рк. оф. = Vс оф. = 566.4

Vс рш кв.= 2.5· Vс= 2.5·3330.2= 8325.3

Vс рш оф. = 5· Vс= 5·566.4=2832

Vс гтск = 5· Vс рш кв+3· Vс рш оф = 50123.5 кбіт/с

Зробимо розрахунок для мережі доступу міських районів

Страницы: 1, 2