Використання полісемантичних слів у англійському публіцистичному текст

У цьому контексті to take означає “виступати (на сцені)”. До того ж вживається у реченні і “скам'яніла” метафора in the flesh, тобто “побачити вживу”, не по телебаченню.

A few people took shelter under a bridge and were washed away, but they were pulled out of the Wolf River [60].

Аналогічно з попереднім випадком значення дієслова to take зумовлюється іменником, який стоїть при ньому, тобто словосполучення “took shelter” означає “сховатися”. Pull out в цьому реченні вжито у прямому значенні “витягти”, а в наступному реченні - це вже фразове дієслово зі значенням “чинити всупереч”. До речі, pull out іще має пряме значення “їхати по зустрічній смузі”.

US President George Bush, for example, the leader of the world's biggest burper of greenhouse gases, pulled out of the Kyoto treaty because its restrictions “would have wrecked our economy” [60].

Семантичне поле дієслова to pull надзвичайно широке. Іще один із варантів його вживання - фразове pull over, котре має значення “to drive to the side of the road and stop your car, or to make someone else do this”.

When a police car pulls a motorist over, it is common for both drivers to exit their vehicles and engage in conversation on the shoulder of the road [57].

Тенденцію музичних репортажів до посилення акцентуації уваги можна чудово проілюструвати прикладом вживання слова highlighted:

Aerosmith “perfected their raunchy blues-rock sound” and highlighted guitarist Joe Perry's memorable riffs on “Walk This Way” and “Sweet Emotion” [59].

To highlight має пряме значення “яскраво освітлювати” і переносне “привертати увагу, робити помітним”. Таким чином із контексту нам стає зрозуміло, що акцент у музиці робиться на гітарні партії.

У процесі розвитку полісемії дієслово to land, котре зазвичай вживається зі значенням “приземлитися” (наприклад, у реченні: In the air-traffic control tower, hundreds of “controllers” ensure that the plane will land safely [60].), отримало значення “посісти/ зайняти місце”: Marilyn Manson, whose second album, “Antichrist Superstar”, was at the top of the charts when he landed his first “Rolling Stone” cover [59].

Інтерес з позицій полісемії становить дієслово to shoot, семантичне поле якого з часом розширилось від “to make a bullet or arrow come from a weapon” чи “to deliberately kill or injure someone using a gun” до “to look at someone quickly, especially so that other people do not see”: I inquired the price and she shot back: “2,500 rubles” [57]. Також ця лексема отримала значення “to take photographs or make a film of something”. Наприклад:

The band insists no children -- and presumably no monsters or harpists -- were injured during the shoot.

That shot is still the most special of any magazine I've ever been on [59].

Унікальні випадки метафоричного перенесення подає есеїстка, менш скута жанровими вимогами, ніж інформаційні репортажі. Візьмімо для прикладу:

So I swallowed my pride and headed back into depths of metro [57].

Метафора “проковтнути свою гордість” - загальновідомий стилістичний засіб, вона часто зустрічається в художній літературі, тепер з'явилася і в публіцистиці.

Dig your feet into the sand at any public beach and chances are high you will fish out a discarded cigarette butt between your toes [57].

Словосполучення fish out у цьому випадку означає “виловити”, але первісного стосунку до риби цей вираз більше не несе.

Що до іменникових метафоричних перенесень, то це найчастіше так звані приховані порівняння, коли один предмет ототожнюється з іншим, часто цілком різнотипних. Наприклад:

Now we are burning down the kitchen, so to speak, if not the whole hose, in order to enjoy our dish of modernity.

It's time to stop and think about our behavior, or capitalism will be joining socialism on the garbage heap of history [60].

He is either extremely lucky, or extremely good, or maybe a dangerous cocktail of the two [57].

У наведених реченнях людська цивілізація порівнюється з кухнею, а сучасність - зі стравою, історія - з купою сміття, а чоловік - із коктейлем, оскільки він поєднує в собі різні риси, як коктейль складники.

Armed with a skinny wallet and robust dreams, I set sail for the Bermuda Triangle of dubious discounts - Okhotny Ryad, GUM and TSUM - those treacherous islands of price gouging, purse snatching and general pirating [57].

Аналогічно торгові центри у Москві автор есе порівнює із Бермудським Трикутником та з островами, а свій похід туди, відповідно, - з плаванням. До того ж прикметник skinny вжитий для опису гаманця також має переносне значення, адже, як правило, за допомогою нього описують худих людей.

У соціальних оглядах та статтях на екологічну тематику спостерігається тенденція застосовувати слова з термінами медичного спрямування (симптоми, суїцид):

A group of experts from all around the world said that climate change - and all of the ugly symptoms, like brutal heat waves, droughts and storms - caused by fuel combustion was “unequivocal”.

And for any one nation to slow progress in the name of environmental stewardship would mean economic and political suicide [60].

Часто розвиток значення слова відбувається таким чином, що значення відходить від конкретного до абстрактного:

What surprised me most about this issue is that every separate section of our paper - Business, Local, Culture, even Sports - was able to come up with many subjects in their fields of specialty that involve the environment in some way [57].

Так, іменник field (поле) вжитий у значенні “сфера діяльності/ спеціалізація”, а іменник way - у значенні “спосіб”.

Характерні для вжитку також випадки полісемії, де значення переноситься за подібністю форми. Наприклад, голка і стрілка та два плеча і два узбіччя дороги:

The needle is quivering between 70 and 75, and the telephone poles look like picket fence.

When a police car pulls a motorist over, it is common for both drivers to exit their vehicles and engage in conversation on the shoulder of the road [57].

Також трапляються випадки метонімії. Наприклад, назва відомого плеєра iPod, виробництва фірми “Apple Computer” уже перетворилася в мові преси у загальну назву для позначення плеєра, і пишеться тепер з маленької літери.

New Marilyn Manson's album “The High End of Low” soon will be available to load in your ipods [59].

Випадки використання прикметників у непрямому значенні здебільшого представленні сталими метафорами:

And in consideration for any readers out there with weak hearts, let's just forget about the “discounts” at Calvin Klein or Tommy Hilfiger [57].

In Memphis, high winds collapsed the roof of a sears store at a mall [60].

Тотожна метафора існує і в українській мові, їх лексичні значення збігаються: weak heart = слабке серце. Що ж до словосполучення high winds, то тут прикметник “високий” вжито у значенні “сильний”.

Як бачимо, полісемія в публіцистичних текстах представлена досить широко, і найчисельнішу групу складає дієслівна полісемія. Варто наголосити на різноманітті представлених прикладів способів реалізації полісемії та підкреслити наявність як типових, сталих метафоричних перенесень, так і оригінальних, “свіжих” випадків слововживання, якими не оминають скористатися журналісти у своїх статтях та есеях.

ВИСНОВКИ

Полісемія належить до найважливіших явищ мови і має універсальний характер, тобто властива всім природним мовам. Вважається, що існування полісемії зумовлене насамперед розбіжністю між обмеженою кількістю мовних одиниць (слів) і нескінченною кількістю предметів та явищ навколишнього світу [24, с. 17]. Проте нерідко слово набуває нового (метафоричного) значення при позначенні предмета, який уже має загальноприйняте найменування. Це свідчить про те, що виникнення багатозначності зумовлене не лише принципом економії зусиль (principle of least effort), а й іншими факторами, пов'язаними з виконанням мовою і номінативної, і емоційно-експресивної функцій.

Найважливішою ознакою справжньої полісемії, що відрізняє її від омонімії є наявність зв'язку між окремими значеннями слова. Цю особливість багатозначного слова можна умовно назвати семантичною цілісністю. Ця єдність визначається внутрішніми зв'язками, які проявляються у перенесенні значень, у значеннях, утворених за зовнішньою подібністю, за функціональною близькістю або тотожністю. Якщо ця єдність прикмет зникає, з'являються омонімічні відношення.

У ході роботи ми всебічно висвітлили різноманітні наукові погляди щодо суті визначення полісемії як мовного явища, види полісемії (в сучасному мовознавстві виділяють граматичну і лексичну полісемії), розглянули розвиток значень полісемантичного слова та мотивацію значення, описали типологію метафоричних перенесень. Також було розглянуто проблему співвіднесення і розрізнення явищ полісемії та омонімії. Окрему увагу ми надали розгляду питання контексту та впливу дистрибуції на лексико-семантичний варіант.

У другому розділі роботи, ми дали загальну характеристику газетно-публіцистичного стилю, вказавши основні особливості, що притаманні цьому стилю мови.

Стиль масової комунікації є одним з найбільше «відкритих» функціональних стилів літературної мови, за винятком стилю художньої літератури. «Незамкненість» словника публіцистики визначається насамперед екстралінгвістичними факторами, головним з яких є розмаїтість тем (економічних, політичних, соціальних і т.п.), що потрапляють у фокус журналістської уваги. Він може охоплювати будь-яку тему, що потрапила в центр суспільної уваги. Це, безсумнівно, позначається на мовних особливостях даного стилю: виникає необхідність включати спеціальну лексику, що вимагає пояснень, а іноді й розгорнутих коментарів.

Як показало наше дослідження, метафора є одним із найхарактернішим розширенням семантики. До того ж, описуючи метафоричні перейменування лише в плані синхронії, не торкаючись первинних значень та їх розвитку, неможливо розкрити закономірності зміни значення, оскільки в усіх похідних значеннях є динамічний компонент - внутрішня форма, образи, які з часом тьмяніють, стираються.

Семантична структура не може бути задана раз і назавжди: може відбуватися розширення семантики слова завдяки взаємодії з іншими лексемами. Цей факт чітко прослідковується на прикладі фразових дієслів. Закріплений за певним контекстом лексико-семантичний варіант може відмежуватися від змістового розвитку слова, доходячи до повного розриву з лексичним значенням, яке розривається, утворюючи омоніми.

Як свідчать результати нашого дослідження, вживання полісемантичних слів у публіцистичних текстах а також розширення семантичної структури слова є характерною тенденцією в сучасній англійській мові. У лексичному значенні слова втілюється результат процесу узагальнення. У лексико-семантичному варіанті слова виражені окремі елементи цього узагальнення, відображені характерні риси предмета.

Для розвитку семантики багатьох слів характерні розширення семантичної структури слова за рахунок появи нових лексико-семантичних варіантів, які ґрунтуються на метафорі і розширенні контекстів вживання слова. Останній іноді може “консервувати” певне значення слова, створюючи так звані “скам'янілі” метафори або кліше у публіцистиці.

Як бачимо, полісемія в публіцистичних текстах представлена досить широко, і найчисельнішу групу складає дієслівна полісемія. Варто наголосити на різноманітті представлених прикладів способів реалізації полісемії та підкреслити наявність як типових, сталих метафоричних перенесень, так і оригінальних, “свіжих” випадків слововживання, якими не оминають скористатися журналісти у своїх статтях та есеях.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Англо-український словник: у 2 т. / упор. Балла М. І. - К., 1996. - Т. 1. - 752 с.

2. Англо-український словник: у 2 т. / упор. Балла М. І. - К., 1996. - Т. 2. - 712 с.

3. Аракин В.Д. Англо - русский словарь / сост: В.Д. Аракин ; З. С. Выгодская; Н. Н. Ильина. - 11-е изд., исп. и доп. - М .: Рус. Яз. , 1980. - 808с.

4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка : Иностр. Яз. - 3-е изд. - М.: Просвещение , 1990. - 300 с.

5. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: Учебник для институтов и факультетов иностранного языка. - М.: Высшая школа, 1986. - 295с.

6. Арнольд И.В., Баранникова И.А. Лингвистический и стилистический контекст // Стиль и контекст: сборник статей. - Л., 1972. - С. 33- 42

7. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М.: Межд. отношения, 1975. - 240с.

8. Білевич Т.Л. дієслівна багатозначність у процесі розвитку мови// Мовознавство. 1999. - № 1. - С. 46-50

9. Богушевич Д.Г. Способы устранения омонимии. Вопросы общего и романо-германского языкознания. - М.: ВШ, 1976. - 241с.

10. Введение в литературоведение / Под. ред. Г.Н. Поспелова.- М., 1983. - 176 с.

11. Великий тлумачний словник української мови / під ред. І.К. Білодіда та ін. - К., 2003. - 1440 с.

12. Великий українсько-англійський словник // упор. Попов Є.Ф., Балла М.І. - К., 2005. - 640 с.

13. Гак В.Г.; Григорьев Б.Б. Теория и практика перевода. - М.: ВШ, 1985. - 255с.

14. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - К., 1985. - 360 с.

15. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958. - C. 528.

16. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. - М.: Наука, 1981. - 139 с

17. Дідківська Л.П., Родніна Л.О. Словотвір. Синонімія. Стилістика. - К.: ВШ, 1982. - 169 с.

18. Джохадзе Л.Е. К проблеме одновременной реализации значения полисемантического слова // Вопросы языкознания. - 2007. - № 3 - С. 23-43.

19. Жолковский А.К. Лексика целесообразной деятельности // Машинный перевод и прикладная лингвистика. - М., 1964. №8 - C. 13-19

20. Зализняк А.А. Феномен многозначности и способы его описания // Вопросы языкознания. . - 2004. - № 2 - С. 35-43.

21. Керквуд Г.У. Перевод как основа контрастивного лингвистического анализа // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс,1989. - Вип.25. - С.341-349.

22. Клычков Г.С., Кузьменко Н.А. К вопросу о приемах установления близости лексических значений слова (Омонимия или полисемия) // Русский язык. - 1980. - № 6. - С.8

23. Ковалик І. І. Про лінгвальні категоріальні значення, їх властивості і види // Дослідження з словотвору та лексикології. Ред. В. В.Власова. - К.,1985 - С. 5-10.

24. Комиссаров В.И. Лингвистика перевода. - М.: Международные отношения, 1980. - 167 с.

25. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник. - К. : ВЦ “Академія”, 2008. - 368 с.

26. Кубрякова Е.С. Язык и знание. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 555 с.

27. Левицький В.В. Лексична полісемія та квантитативні методи її дослідження // Мовознавство. - 2003. - № 4 - С. 17- 25

28. Літературознавчий словник-довідник / ред. Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів. - К.: ВЦ „Академія", 1997.- 752 с.

29. Литвин В.А. Речевая многозначность слова: опыт лингвистического анализа текстового материала // Вопросы языкознания - 1987. - № 1 - С. 27-43.

30. ЛЭС Лингвистический энциклопедический словарь / под ред. В. Н. Ярцевой . - М. : Сов. Энциклопедия, 1990 - 685 с.

31. Мирам Г.С. и др. Основы перевода: Курс лекций; Учебное пособие. - К.: Ника-Центр, 2002. - С. 248.

32. Морозова Н. Н. ; Антрушина Г. Б. ; Афанасьева О. В. Лексикология английского языка: Учеб. Пособие для студентов. - М. : Дрофа, 2000. - 288с.

33. Москальская О.И. Грамматика текста. - М.: Высшая школа, 1981. - 184 с.

34. Наер В.Л. К описанию функционально-стилевой системы современного английского языка // Лингвостилистические особенности научного текста : сборник научных трудов. - М., 1981 - С. 3 - 13

35. Общее языкознание. Внутренняя структура языка. Ред. Б. А. Серебренников. - М., 1972. - 568 с.

36. Полюга Л. М. Омонімія і багатозначність слова // Мовознавство. - 1986. - № 6 - С. 40-45.

37. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика английского языка. - М.: Высшая школа, 1989 - 182 с.

38. Складчикова Н. В. Семантическое содержание метафоры и виды его компенсации при переводе.// Номинация и контекст: сборник научных трудов. - Кемерово, 1985. - С. 21- 29.

39. Скребнев Ю.М. Очерк теории стилистики. - Горький, 1975

40. Тарасенко Н.Д. Деякі питання поетики. - К., 1959. - 78 с.

41. Тер В., Минасова С. Язык и международная коммуникация: Учеб. пособие. - М. : Слово, 2000 - 624 с.

42. Тураева З.Я. Лингвистика текста. Текст: структура и семантика. - М.: Просвещение, 1986. - 126 с.

43. Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода: лингвистический очерк. - М.: ВШ, 1986 - 395с.

44. Шитова Л.Ф. Влияние абсолютных повторов на оценку связных текстов различными группами испытуемых. - Л., 1986. - 9 с.

45. Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. - М.: Наука, 1973. - 280 с.

46. Эпштейн М.Н. Оценочность в лексической системе языка// Язык современной публицистики. Учебное пособие. - М., 1988. - С.28-47.

47. Arnold I. Semantic structure of English word in modern English. - L., 1966

48. Belova A.G., Kara A.A. Polysemy and homonymy as lexico-semantic processes in social and political vocabulary in Modern English // Філологічні науки: збірник наукових праць у 2 т. - 2 Т. - Дніпропетровськ, 2007 - С. 278-282

49. Belova A. G., Yurik Y. S. Some aspects of secondary nomination (metonymy) as one of the lexical unit creation methods in the English language// Філологічні науки: збірник наукових праць у 2 т. - 2 Т. - Дніпропетровськ, 2008 - С. 376-380

50. Komissarov V. N. ; Koralova A. L. A manual of Translation from English into Russian- Moscow: High School, 1990. - 127 p.

51. Nide E.A. Towards a Science of Translating. Leiden: E.J.Brille.- 1964.- 331 p.

52. Ryzhykova S. Yu., Vasylenko N. V. Semantic changes in new English vocabulary // Філологічні науки: збірник наукових праць у 2 т. - 2 Т. - Дніпропетровськ, 2007 - С. 402-405

53. Savory Th. The Art of Translation.- Boston: The Writers,1968.- 191 p.

54. Snell-Hornby M. Translation - Studies - Art, Science or Utopia? // Translation Studies: The State of the Art. Proceedings of the First James S. Holmes Symposium on Translation Studies.- Amsterdam - Atlanta,GA 1991.- pp. 13-23.

55. Leech, Geoffrey N Semantics. Penguin Books. Harmondsworth, 1974

56. Longman. Dictionary of Contemporary English. - 2004

57. The Moscow News, № № 1- 27. - 2008

58. http://www.en. wikipedia / Polysemy

59. http://www.rolling-stone.com

60. http://www.economist.com

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5