Сутність і поняття фрейму "жіночність"

And nothing could be as it had been again: perhaps some day she should be a grand lady, and ride in her coach, and dress for dinner in a brocaded silk, with feathers in her hair and her dress sweeping the ground [45,c.152].

…the last time she set eyes on her was last Tuesday, when she came down stairs, dressed in her Sunday gown, and with a new ribbon in her bonnet, and gloves on her hands, like the lady she was so fond of thinking herself"[52,c...6].

Дорогий одяг був показником статку, який, на думку дівчини, неодмінно асоціювався зі становищем lady:

I used to fancy I could like to be a lady, and rich, and never know want any more [56, c.307].

Номінація lady вживається в контекстах, пов'язаних з вихованням дівчинки та дорослої дівчини:

'O dear, O dear, Maggie, what are you thinkin' of, to throw your bonnet down there? Take it upstairs, there's a good gell, an' let your hair be brushed, an' put your other pinafore on, an' change your shoes - do, for shame; an' come an' go on with your patchwork, like a little lady' [62,c.10].

Відсутність належного виховання іноді робить неможливим для жінки перетворення на lady:

I wasn't brought up to be a lady, and I can't turn my mind to it. I like the working folks, and their houses, and their ways [26,c.20].

З іншого боку, виховання може виправдовувати інші недоліки lady, такі як невисокий рівень освіченості:

There is hardly a servant-maid in these days who is not better informed than Miss Nancy; yet she had the essential attributes of a lady- high veracity, delicate honour in her dealings, deference to others, and refined personal habits[32, c.114].

Обов'язковими для леді є знання французької та вміння вишивати:

[…]haveyoulearntFrench?" "Yes, Bessie, Icanbothreaditandspeakit..." "Andyoucanworkonmuslinandcanvas?" "Ican." "Oh, youarequitealady, MissJane![34, c.93].

Отже, у творах авторок lady має швидше оцінні, а не соціальні конотації.

Найбільш частотною ближньою периферійною номінацією в чоловічих романах є maid(en), у той час як у жіночих найбільшою частотністю характеризується номінація lass .

Висока частотність номінації lass у жіночих романах зумовлена особливостями діалектного мовлення персонажів творів “Mary Barton” та “Wuthering Heights”. У згаданих творах ця ближня периферія зустрічається в якості діалектного синоніма girl та не завжди має виражені позитивні конотації:

Ay, she was a farrantly lass; more's the pity now" [26, c.6].

I remembered how old Earnshaw used to come in when all was tidied, and call me a cant lass [38, c.59].

В інших творах жінок lass зустрічається в якості звертання та передає позитивне ставлення мовця до дівчини:

'Why, Hetty, lass, are ye turned Methodist?'[22, c.223].

'You'd better take the things off again, my lass; it hurts your aunt to see 'em.' [41,c.224].

Зазначена номінація не зустрічається в романі „Villette”, що. очевидно, пов'язано з національними особливостями персонажів, більшість з яких не є англійцями.

Номінація maid(en) у творах чоловіків має яскраво виражені позитивні імплікації, акцентуючи такі якості жінки як чистота, невинність, вихованість:

Given once, the pure bashful maiden was too modest, too tender, too trustful, too weak, too much woman to recall it [32, c.160].

That she, a young lady, maiden, of strictest education, should, and without his teaching, know that wives ran[26, c.185].

У творах Т. Гарді номінація maid(en) є найбільш частотною в порівнянні з іншими творами (58 випадків вживання). Ця номінація вживається у творі по відношенню до молодої дівчини в якості синоніма girl:

“I don't know what a maid can say stupider than that” [29, c.38].

Подібно до girl maid(en) вживається для позначення особи, молодшої за віком, ніж та, що номінується woman:

Jack lying a'most stifled inside the churn, and the poor maid - or young woman rather-standing at the door crying her eyes out [17, c.171].

Вживання лексем maid(en) та woman по відношенню до одного і того ж референта імплікує також наявність або відсутність сексуального досвіду в жінки. Це значення лексеми maid(en) реалізується в заголовках розділів роману “Tess of the d'Urbervilles”: The Maiden, Maiden No More, The Woman Pays, що відображає зміни в житті героїні.

У зазначеному романі maid(en) вживається у звертаннях персонажів до молодої дівчини, при цьому зменшувальна форма maidy передає позитивне ставлення персонажів до дівчини. Подібне вживання maid(en) не характерне для інших романів:

''And you, maidy Tess, you wasn't well a day or two ago-this will make your head ache finely! Don't do any more, if you feel fainty; leave the rest to finish it.'' [41,c.179].

''Why, maidy'' (he frequently, with unconscious irony, gave her this pet name) [41,c.93].

''You can milk 'em clean, my maidy? I don't want my cow going azew at this time o' year.'' [67,c.139]..

У жіночих творах maid(en) вживається як синонім до girl та не завжди передає позитивні конотації:

How he had left his own rank, and dared to love a maiden of low degree; and oh! stinging agony of all - how she, in return, had loved him![71,c..156-157]..

Was not Stephen Guest right in his decided opinion that this slim maiden of eighteen was quite the sort of wife a man would not be likely to repent of marrying?[43,c.378]..

Номінація female у чоловічих творах має іронічні конотації:

One was a tall and commanding middle-aged female, with features and a complexion similar to those of the clergyman of the Church of England by whose side she marched, and the other a stunted little woman with a dark face[2,c.546]..

I must put one there-one that it will be good for dangerous young females like yerself to heed. Will ye wait, missy?'' [32,c.102]..

And this female, shaped by that informing hand, would naturally be in harmony with him, from the centre of his profound identity to the raying circle of his variations[67,c.140].

У жіночих творах номінація female є відносно нейтральною та вживається по відношенню до типової представниці певної нації, вікової категорії, родини тощо:

But not even a direct argument from that typical Dodson female herself against his going to law [43,c.159]..

Maggie Tulliver, you perceive was by no means that well-trained, well-informed young person that a small female of eight or nine necessarily is in these days [56, c.111].

[…]andwhenhehadprofitedsowellbyAdam's lessons in carpentering and turning, as to embarrass every female in the house with gifts of superfluous thread-reels and round boxes[32,c.163]..

Для жіночих творів характерне більш широке вживання оцінних номінацій (95 у жінок та 10 у чоловіків).

Отже, ближня періферия у фреймі жіночості пов'язані передусім з сюжетними та жанровими особливостями творів. Крім того, визначальними рисами жіночих романів, у порівнянні з чоловічими, є акцент на негативних конотаціях периферійних та емотивно-оцінних номінацій.

Висновки

Як відомо, наше уявлення про світ детерміновано національною культурою, особливостями соціалізації, особистим і суспільним досвідом, системою накопичених знань. Результати по знання й взаємодії з навколишнім світом виражаються в певній концептуальній системі - концептосфері - сукупності концептів нації, репрезентумих за допомогою національної мови.

Концептуальна система носіїв мови, за словами Д. П. Горянського, являє собою систему інформації, що включає «знання й думки про дійсне й можливе положення справ у світі».

Основною одиницею концептуальної системи є концепт, ментальна сутність,«квант» знання, що бере участь у формуванні й передачі інформації.

Ю. С. Степанов визначає концепт як «пучок» уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, що супроводжує слово».

Незважаючи на відсутність єдиного розуміння концепту, для нас принципово важливим є наступні характеристики концепту.

По-перше, концепт складається з концептуальних ознак (компонентів), тобто, він має складну структуру, у якій розрізняється центр (ядро) і периферія.

Ядро, як правило, представлено базовим шаром, що складається з наочнопочуттєвих образів, більш абстрактні ознаки складають периферію.

По-друге, концепт відрізняється багатошаровістю. Складність і багатошаровість концепту виражається в тому, що в його структуру входять елементи не тільки раціонального освоєння дійсності, але й емоційного, у силу чого «...концепти не тільки мисляться, вони переживаються.

Вони - предмет емоцій, симпатій і антипатій, а іноді й зіткнень». Важливо також відзначити ще одну характеристику концепту - «розмитість і імовірнісна структура концепту».

Концепт як одиниця структурованого знання має не жорстку організацію, оскільки «концепт увесь час функціонує, актуалізується в різних своїх складових частинах і аспектах».

Для нас принципове значення має положення про особливу роль концептів як основних осередків культури в ментальному світі людини: концепти - це «згустки» культурного середовища у свідомості людини, «те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини».

У когнітивній лінгвістиці є свій об'єкт дослідження - вербалізована інформація, тобто той концептуальний простір людського мислення, з яким співвідносяться одиниці мови і мовлення.

Сформульована основна проблема, що вимагає вирішення: це виявлення способів отримання, переробки, збереження та використання вербалізованої інформації. Матеріалом дослідження є семантика мовних та мовленнєвих одиниць, у якій відображені, зафіксовані результати когнітивних процесів.

Для повноти наукової парадигми, що дозволяє визначити її як парадигму закритого типу, необхідна ще одна складова - розроблений методологічний апарат дослідження. У когнітивній лінгвістиці цей апарат у цілому визначається як концептуальний аналіз, на основі якого можуть бути виявлені інформаційні блоки та їх реляції, що формують «внутрішній лексикон» як упорядковану мовну картину світу. Під останньою розуміється існуюче у мисленні знання Про мову як семіотичну систему і В мові, тобто відображені у семантиці знання про світ [24,c. 94].

Незважаючи на те, що концептуальний аналіз визнано основним методом, що використовується у когнітивній лінгвістиці, його остаточна розробка поки що далека від завершення.

Існують різні трактовки категорії концепт Е.С. Кубрякова визначає концепт як фрагмент світу, зв'язаний когнітивною структурою, що виступає у ролі групи концептів, які у свою чергу, підводячись під тло знаку, виступають у ролі значення слова [19,c.45].

Існує точка зору, що поняття концепт є родовим по відношенню до його компонентів (таким як візуальний образ, вербальний образ, знак) і що воно корелює з терміном поняття; адже навіть за своєю внутрішньою формою в мові слова концепт та поняття однакові (концепт - калька з латині conceptus - поняття).

Відмічено, що концепт, значення то поняття - це сутності, які не піддаються прямому спостереженню, а отже, ми лишень спів ставляємо наші уявлення з цього приводу [97,c.36].

Як правило, у повсякденному науковому спілкуванні концепт вживається як синонім поняття і трактується «як думка, що містить в узагальненій формі предмети та явища дійсності шляхом фіксації їх властивостей та відношень» ], але ми дотримуємось думки, що концепт та поняття - це нетотожні категорії. По-перше, вони належать до різних наук: перше запозичено з логіки та філософії, в друге - з математики . По-друге, поняття має логічну та раціональну основу, концепт - сублогічну [75, c.287].

Поняття певним чином відображає об'єктивну дійсність і передається у певній логічній мисленнєвій формі, концепт пов'язаний з різними мовними вираженнями, наприклад, іменами, дескрипціями.

Поняття репререзентує найбільш загальні, істотні, необхідні та достатні ознаки, а концепт може відображати одну або декілька ознак об'єкта, причому ці ознаки можуть бути будь-якими, не обов'язково істотними.

По-третє, поняття полягає у певному об'ємі змісту, тоді як концепт має більш складну структуру. З одного боку, він включає в себе все, що складає зміст поняття, а з іншого він також охоплює весь зміст слова і все те, що робить його фактом культури, тобто етимологію, історію, асоціації та оцінку [20,c.43]. Таким чином, концепт ширше ніж поняття, оскільки крім поняття він включає уявлення та образи, які асоціюються з цим поняттям.

Співвідношення концепту та значення визначається їх категоріальним статусом. Концепти - це явища мисленнєвого порядку, які є основною формою вираження процесів мислення, тобто являють собою той фонд, з якого вибираються одиниці для здійснення мисленнєво-мовленнєвого процесу.

На відміну від концепту, значення - це явище мовного характеру [9,c.88].

Інакше кажучи, значення слова - це вказівка на «ті предмети, до яких слова … застосовуються відповідно до норм мови, а концепт - це смисл слова» [20,c.44]. Адже значення є спробою відобразити загальне уявлення про зміст того чи іншого концепту, окреслити його відомі межі і представити окремі характеристики даним словом. Інакше кажучи, у значенні слова відображена лише частина концепта, а саме загальновідома частина.

В силу наукової традиції розрізнення поняття (логіка) та лексичного значення, виникла необхідність у появі нового терміну, яким і став концепт, що охоплює поняття і значення. Виходячи з вищесказаного, концепт - це не нова назва уже відомої сутності, а нова категорія, поява якої символізує відхід мовознавства від вузько лінгвістичних методів та звернення до психології. Виникнення даної категорії свідчить про те, що лінгвістична наука змінила свій курс і спрямувала увагу на суб'єкт мовної діяльності - людину, набуваючи такої ознаки як антропоцентричність.

Очевидним є те, що концептуальний аналіз є логічним продовженням семантичного аналізу. Їх взаємозв'язок обумовлений спільним предметом - мовною та мовленнєвою семантикою. На думку А.А. Уфімцевої, найкраще визначення семантики було запропоноване М.В. Нікітіним: «значення - це концепт зв'язаний знаком».

Якщо концептуальна класифікація враховує природу речей, структуру дійсності, членування свідомості, обумовлене структурою людської діяльності, то семантична класифікація є та ж сама понятійна класифікація, але з огляду на знак, на втілення понять у певній знаковій формі [88,c.4] Але в той же час задачі семантичного аналізу та концептуального аналізу дещо відмінні.

При семантичному аналізі розглядається співвідношення концептів зі знаками, розподіл концептів між знаками. Концептуальний аналіз іде глибше, у структуру самого вербалізованого концепта, ставлячи за мету уяснення того, як він був сформований, чим він відрізняється від інших концептів, як він структурований і які системні зв'язки йому властиві [46,c.85].

Концептуальний аналіз можна розуміти двояко - як аналіз самих вербалізованих концептів і як певний спосіб дослідження, тобто аналіз за допомогою концептів, аналіз, що має концепти своїми кінцевими одиницями (на відміну, наприклад, від компонентного аналізу, спрямованого на виявлення елементарних семантичних ознак).

Оскільки у внутрішньому лексиконі концепти упорядковані в ієрархічній гіпо-гіперонімічній системі, то можна стверджувати, що концептуальний аналіз є аналіз одних концептів за допомогою інших.

Під базовим терміном «(вербалізований) концепт» у когнітивній лінгвістиці розуміється будь-яка оперативна одиниця мислення, яка може мати або не мати під собою чіткої логічної форми. Це може бути поняття, образ, схема дій, гештальт або картина.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11