Структура та семантика словотворчого гнізда beauty у контексті сонетів Шекспіра

Структура та семантика словотворчого гнізда beauty у контексті сонетів Шекспіра

Зміст

Вступ

Розділ 1. Словотворче гніздо

1.1 Структурні ознаки словотворчого гнізда як дериваційної єдності

1.2 Способи деривації у словотвірному гнізді

1.3 Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд

Розділ 2. Склад та будова словотворчого гнізда beauty у сонетах Шекспіра

2.1 Словотворче гніздо beauty в англійській мові

2.2 Структура словотворчого гнізда beauty у сонетарії Шекспіра

Висновки

Список літератури

Вступ

Перебуваючи в постійному русі мова, безперервно розвивається, вдосконалюється, маючи своє сьогодення, минуле і майбутнє. Збагачення словника - це один з найважливіших факторів розвитку мови, свідчення його динамічного характеру. Лексика мови знаходиться в стані безперервної зміни відповідно мовним законам. З розвитком суспільства з'являються нові предмети, явища та зникають старі.

Проблема виникнення та вживання нових слів завжди цікавила лінгвістів, тому дослідження утворення нових лексичних одиниць є актуальним завданням сучасного мовознавства.

Курсова робота присвячена вивченню словотворчого гнізда як базової одиниці словотвору, а саме словотворчого гнізда слова beauty у сонетах Шекспіра.

Не дивлячись на багату історію вивчення (В.В. Виноградов, Р.О. Винокур, Є.А. Земська, Є.С. Кубрякова, В.В. Лопатін, А.І. Мойсеїв, А.Н. Тихонов, І.С. Улуханов, М.Н. Янценецька та багато інших), словотворче гніздо залишається структурою, що розглядається в різноманітних дослідженнях (історичних, семантичних, структурних). Лінгвістика, розглядаючи змістовну сторону мови, повернулась до розгляду проблематики дослідження словотворчого гнізда як найвищої одиниці словотворення.

У курсовій роботі визначається, що таке словотворче гніздо, яку роль воно грає у словотворенні, яка його структура, в чому полягає проблема його вивчення.

Наголошуючи на «ієрархічності» побудови гнізд (за О. О. Земською), можна виділити безпосередні та опосередковані відносини лексем у словотворчому гнізді, повні (закриті) та не повні (відкриті) словотворчі ланцюжки, класифікація яких залежить від того, чи спроможній останній компонент ланцюжка утворювати нові слова. Для розпізнання новоутворених слів важливим фактором є те, що існує не лише морфологічний, але й семантичний спосіб словотворення.

Щодо вивчення словотворчих гнізд у часі, то виділяють синхронію та діахронію, що допомагає вивченню гнізда як у єдиному часовому просторі, так і шляхом зіставлення різних епох.

Розглянувши словотворче гніздо beauty у сонетах Шекспіра, можна виділити декілька основних семантичних значень та функцій слова beauty та його дериватів, які були винайдені саме Шекспіром.

Для виконання курсової роботи були використані такі електронні словники як webster і colins. Вони надали інформацію щодо років виникнення дериватів слова beauty, їх походження та семантичного значення.

Об'єкт дослідження: словотворче гніздо beauty у сонетах Шекспіра.

Предмет дослідження: структура та семантика словотворчого гнізда beauty у контексті сонетів Шекспіра.

Мета курсової роботи полягає у вивченні семантичного простору словотвірного гнізда beauty у сонетах Шекспіра.

Новизна курсової роботи полягає в тому, що було виконано аналіз семантичного простору словотвірного гнізда beauty у сонетах Шекспіра.

Практична значимість роботи визначається можливістю використовувати результати проведеного дослідження як для вирішення конкретних проблем в області словотворення, так і у вузівському викладанні - у загальному і спеціальному курсах лексикології і словотвору, а також в теорії та практиці викладання іноземної мови.

РОЗДІЛ 1. СЛОВОТВОРЧЕ ГНІЗДО

1.1 Структурні ознаки словотворчого гнізда як дериваційної єдності

Проблема вивчення словотворчого складу мови за допомогою словотворчих гнізд є дуже актуальною на сьогодні. Гніздовий підхід виявляє деякі характерні риси словотворчих систем, що притаманні мовам будь-якого строю, будь то синтетичного чи аналітичного. Завдяки вивченню словотворчих гнізд можна простежити шляхи творення нових слів [16, c. 60].

У XIX столітті М. Крушевський, говорячи про словотвір, назвав його «масою систем» і він мав рацію, бо похідні слова формують так звані розгалужені системи, що ми й називаємо словотворчими гніздами та рядами. Саме гнізда та ряди можуть вважитися базовими одиницями словотвору. Існує чимало визначень словотворчого гнізда. Одне із них було запроваджене засновником теорії словотворчого гнізда О. М. Тихоновим. Він визначає гніздо як «упорядковану відносинами похідності сукупність слів, що характеризується спільністю кореня», таким чином визнаючи спільний корінь критерієм об'єднання усіх слів у певну систему.

О.О. Земська наголошує саме на «ієрархічній» побудові гнізд, де обов'язково присутнє «базове слово», від якого утворюються нові для подальшого словотворення. Це характеризую словотвірне гніздо як складну упорядковану систему, що придадна для постійного утворення нових слів. Із цим виникає потреба враховувати синхронічний та діахронічний аспект словотворення, адже словотворче гніздо - непостійна одиниця, яка має властивість змінюватись з часом. У процесі еволюції вона здатна як набувати нові форми слів, так і втрачати їх, або утворювати зовсім нові самостійні гнізда, що відокремлюються та продовжують свій розвиток. Враховуючи часовий фактор, Кубрякова та Соболева дають таке визначення словотворчому гнізду: це «сукупність однокореневих слів (з синхронної точки зору), ієрархічно побудованих відносинами синхронної словотвірної похідності, як безпосередньої, так і опосередкованої» [13, c.106].

Наведене визначення наштовхує на розгляд безпосередніх та опосередкованих відносин лексем у словотворчому гнізді. Беспосередні відносини характеризуються прямим зв'язком похідного слова із базовим, наприклад differ - different, також differ - diference. Тут видно, що похідні слова different і diference безпосередньо утворюються від базового слова differ. Таким чином, їх можна назвати похідними лексемами першого порядку, а от похідні другого порядку утворюються опосередковано, тобто на основі вже утворених лексем першого порядку, наприклад: differnt - differently, differential, differentiate [13, c. 107].

У наведеному прикладі словотвірного гнізда можна виокремити два словотвірних ланцюжків, які за Селівановою є «рядом однокореневих слів, побудованих відповідно до їхньої послідовної похідності та мотивованості». Отже перший ланцюжок короткий, і складається лише з двох слів: differ - diference , далі словотворення не можливе. А другий ланцюжок виглядає так: differ - different - differently, differential, differentiate. Вивчення гнізд неможливе без розгляду їх ланцюжків. Словотвірний ланцюжок є найголовнішою складовою частиною гнізда, за Тихоновим він об'єднує усі «споріднені слова, послідовно зв'язані між собою відносинами похідності та вмотивованості». Твірна основа, що здатна утворювати інші основи може бути названа мотивуючою основою. Наприклад: гора - гірський; хліб - хлібний. Мотивуюча та мотивована основи утворюють словотвірну пару слів, а ряд послідовно вмотивованих основ складають словотворчий ланцюжок. Можна сказати, що словотворчі ланцюжки - це ряди послідовно розміщених словотворчих пар [13, c. 108].

Існують повні, закриті та неповні, відкриті словотвірні ланцюжки. Ланцюжок вважається закритим, якщо його кінцевий компонент не сприятиме подальшому утворенню ряду похідних слів, тобто якщо він є тупиковим (наприклад: courage - courageous - courageously).

Та якщо можливості кінцевого слова ланцюжка не вичерпані і словотворення ще може продовжуватись, утворюючи нові компоненти, то такий ланцюжок називають відкритим. Наприклад, ланцюжок commerce - e-commerce має невичерпані словотворчі можливості. Такий словотвірний ланцюжок може розвиватися у декількох плоскостях, можна або продовжити вже існуючий ланцюжок commerce - commercial - commercionalism, додаючи префікс е - , або формувати нові слова за допомогою інших афіксів.

Але не завжди той ланцюжок, що здається нам закінченим завжди буде таким. Враховуючи історичні процеси, треба сказати, що в деяких ланцюжках кінцеве нетвірне слово може стати твірним для наступної ланки ланцюжка. Дуже важливо враховувати розвиток словотворчого ланцюжка у діахронії [12, c. 190].

Для словотворчих ланцюжків характерною є ступенева будова, від найпростішого базового слова, до найскладнішого. Ланцюжок демонструє можливості лексичних одиниць утворюватись з простіших слів та водночас слугувати основою для нового більш складного словотворення.

Отже словотвірний ланцюжок є найменшою одиницею словотвору і найважливішим компонентом словотворчого гнізда. Саме ланцюжки, що мають спільну твірну основу утворюють словотвірне гніздо.

Керуючись усіма даними визначеннями словотвірного гнізда, можна виокремити деякі його особливості та ознаки, які відбивають його сутність та організацію:

· Упорядковані відносини лексем у словотвірному гнізді;

· Спільність кореня всіх похідних лексем;

· Актуальні (синхронні ) зв'язки між похідними одиницями.

Ці ознаки вказують на те, що вивчення словотвору без розгляду словотворчого гнізда, його характеристики та компонентів не можливе. Словотворче гніздо уявляю собою єдину складну нерозривну систему, де усе узгоджено та впорядковано [21, c.566].

1.2 Способи деривації у словотвірному гнізді

Проблема способів деривації у словотворчому гнізді має велике значення для вивчення словотвірного гнізда і словотвору в цілому. Вона є найбільш дискусійною на сьогоднішньому етапі розвитку теорії словотворення. Відштовхуючись від того, що існують мови двох типів (аналітичного та синтетичного) можна розглянути такі способи деривації:

· Морфологічний

· Неморфологічний

Морфологічне утворення слів має на увазі створення нових слів шляхом зміни форми уже існуючих за допомогою різноманітних афіксів. У словотвірному гнізді основна структурна функція афіксів полягає в конкретизації загального значення кореня слова на першому кроці словотворення; на другому і на всіх наступних словотворчих кроки афікси (суфікси, префікси та ін) відповідно конкретизують лексичне значення твірного слова. Саме такий спосіб деривації притаманний російській мові. Неморфологічні способи словотворення не відіграють великої ролі [15, c. 218].

Неморфологічне словотворення відрізняється тим, що афікси не приймають участь у словотворенні, замість цього використовуються деривати іншої природи.

До неморфологічних способів деривації можна віднести:

· Лексико-семантичний (спосіб, при якому нові лексичні одиниці виникають в результаті зміни семантики вже існуючих)

· Морфолого-синтаксичний (поява нових лексичних одиниць в результаті переходу слова одного лексико-граматичного класу в інший, або перехід до іншої частини мови)

· Лексико-синтаксичний (нові слова утворюються при злитті декількох слів)

В англійській мові переважає семантичний словотвір, до якого входять конверсія, абревіація, компресія [ 9, c. 20].

Отже різні за типологією мови притримуються і різних видів деривації. Але за Єнікєєвою питання про включення неморфологічних способів словотвору до словотворчих гнізд вважається не вирішеним. Та вона вважає, що можна довести протилежне. А саме: як ми вже дізнались, характерними ознаками словотворчих гнізд є спільність кореня та ієрархічні відносини між компонентами. Якщо довести, що у неморфологічному словотворенні присутні саме ці характеристики, то їх можна віднести до словотворчого гнізда [9, c. 21].

Так, семантичні деривати створюються за допомогою модифікації вже існуючого слова, але при цьому форма слова залишається незмінною. Наприклад, зі слова flame (запалити, загорітися) було створене нове, таке саме за структурою, але інше за семантикою, що несе таке значення як «відправити електронною поштою злостиве повідомлення».

Абревіація передбачає трансформацію форми при збереженні змісту. Наприклад, абревіатура ISP - Internet services provider (служба, що підключає комп'ютери до мережі Інтернет) являє собою еквівалент даного словосполучення.

Суть функціональної транспозиції або конверсії заключається в тому, що відбувається зміна належності слова до певної частини мови, і при цьому зміст слова, утвореного від базового, набуває щось нове. Наприклад, візьмемо слово a bike (мотоцикл), від нього було утворено дієслово to bike, що означає «скористатись мотоциклом».

Незважаючи на те, що все це - неморфологічні засоби словотворення, механізм творення слів ніяк не відрізняється від морфологічного. Нові лексеми також утворюються від вже існуючих та між ними існують відносини похідності. Отже гнізда та словотвірні ланцюжки, що створенні одним із вищеперерахованих способів словотворення, мають право на те, щоб входити до складу словотвірних гнізд.

Але існує також і змішаний спосіб словотворення, що є досить поширеним у сучасній англійській мові, - спосіб комплексного словотворення. Така деривація характеризується тим, що у формуванні похідних слів приймає участь як морфологічне, так і неморфологічне словотворення. Наприклад візьмемо слово yuppy. У цьому слові можна простежити такий вид неморфологічної деривації як абревіація, що утворилась від словосполучення young urban professional. А потім до цієї абревіації додали суфікс -y, що як ми знаємо, є ознакою морфологічного словотворення [16, c.61].

Або наприклад іменник bridge-builder (миротворець) пішов від словосполучення to build a bridge (будувати міст), зазнавши при цьому інверсії та отримавши суфікс -er.

З цього можна зробити висновок, що випадки такого змішаного словотворення ще раз підкреслюють рівноправність морфологічного та неморфологічного способів деривації.

Розглядаючи фунцкції словотворення у тексті, можна виділити такі як:

- Номінативна, коли мета похідного слова - дати ім'я явищу або особі.

- Конструктивна, пов'язана з полегшенням процесу породження висловлювання; при цьому нерідко за допомогою одного слова передається зміст цілої синтаксичної одиниці.

- Компресивна, яка заключається в утворенні більш короткої, ніж первинна номінація, вторинної номінативної одиниці.

- Експресивна, коли слово набуває особливої виразності [18, c. 5].

1.3 Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд

Вивчаючи словотворчі гнізда, дуже важливо враховувати процеси, які відбуваються з часом. Тому при розгляді гнізд треба згадати такі форми існування мовних явищ у часі як синхронія та діахронія. Відрізняються ці два поняття тим, що синхронія вивчає існуючі відносини лексем у словотвірному гнізді, а діахронія - їх відносини у часовому дослідженні, вона відбиває зміни мовних одиниць у ході історичного розвитку мови. У словотворі діахронію можна розглядати як процес творення нових слів, а синхронію як результат словотворчого процесу.

Синхронним підходом до словотвірних гнізд слід вважати мотивацію, бо вона передбачає дослідження мовних систем, що існують у мові одночасно [15, c. 220].

Відносини мотивації між твірними та похідними одиницями слова відіграють суттєву роль у дослідженні будови словотвірного гнізда та ланцюжка. За Кияком вмотивованість похідних одиниць - це «результат цілеспрямованого словотвірного процесу, що відзначається наявністю у лексичній одиниці, крім її непохідної кореневої частини, хоча б одного словотворчого форманта». Виходячи з цього визначення, якщо за словотворчий формант ми приймаємо не тільки афікси, але ї інші види деривації, то вмотивованість має місце й у неморфологічному словотворенні.

Страницы: 1, 2