Проблема перекладу умов комунікативного вживання на прикладі твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати" 
p align="left">Перетворення змісту укладені в сильних текстових позиціях, які заміщають собою текстостворюючі компоненти, що несуть авторські інтенції. Сильні текстові позиції, споконвічно будучи присутнім у тексті в експліцитному плані свого вираження, у момент їхнього сприйняття й виявлення утворять особливий значеннєвий простір, що по суті своєї співвідносне з підтекстною інформацією [31,c.68]. До сильних позицій тексту традиційно відносяться заголовки, епіграфи, початок і кінець твору й, як показало наше дослідження, концептуальний предикат. З їхньою допомогою автор підкреслює найбільш значимі для розуміння твору елементи структури й одночасно визначає основні «значеннєві віхи» тієї або іншої композиційної частини (тексту в цілому). Поряд із заголовком - першою сильною позицією твору в авторській інтерпретації - до сильних текстових позицій, згідно В. А. Лукіну, можуть бути також віднесені наступні форми мовної репрезентації, які об'єктивно присутні в кожному художньому тексті. 1) Експліцитно представлені в образі оповідача або оповідача авторські інтерпретації, оцінки, міркування й резюме. 2) Різного роду цитації, обрані автором і відповідним чином розміщені в тексті. Як нам представляється, дана позиція представлена в творі через прецедентний текст. Як приклад узятий уривок, у якому автор цитує рядок з німецького гімну, що вихваляє Німеччину й супроводжує від'їзд німецьких солдатів на фронт: Die vier Musiker spielten „Deutschland, Deutschland uber alles“ und das Horst-Wessel-Lied. Sie spielten die beiden Lieder rasch und von jedem nur eine Strophe[86,c.90]. - Четверо музикантів заграли «Дойчланд, Дойчланд, убер аллес» і пісню «Хорст Вессель»[91,c.23]. Власні імена в тексті й, у першу чергу, імена головних героїв. Тут лінгвістичний інтерес представляє семантичний аналіз імені головного героя роману Ернста Гребера (Ernst Graeber), у якому, як нам здається, автором закладений глибокий імпліцитний зміст. Так, одним зі значень слова Graber є гробар, а основою для даного імені послужило слово Grab (множина - Graber, старе написання -Graeber), що, відповідно до словникової статті Німецького етимологічного словника, співвідноситься зі словом Hohle (пекло) і означає яму, що служить для поховання трупів (Etymologie, 1963: 229). З наведеного трактування видно, що вже в семантиці імені головного героя відбита його доля, тому що Ернст Гребер гине в заключному епізоді твору. Розміщення сильних позицій на текстовому полотні твору. У даному аспекті звертають на себе увагу початок і кінець роману, що становлять собою сильні текстові позиції. Так, у першому ж реченні експліцитно реалізований концепт «смерть», що у рамках першого абзацу повторюється автором тричі. У заключному абзаці твору імпліцитно виражені концепти «життя» і «смерть». Концепт «життя» реалізований у наступному уривку через опис природи, що є наскрізною опозицією «смерті», що пронизує весь художній простір роману:
Er fuhlte den Schu? nicht. Er sah plotzlich Gras vor sich, eine Pflanze, dicht vor seinen Augen, halbzertreten, mit rotlichen Blutendolden und zarten Blattern, die gro?er wurden, und es war schon einmal so gewesen, aber er wusste nicht mehr, wann. Die Pflanze schwankte und stand allein vor dem schmal gewordenen Horizont seines sinkenden Kopfes, lautlos, selbstverstandlich, mit dem Trost kleiner Ordnung, mit allem Frieden, und sie wurden gro?er und gro?er, bis sie den ganzen Himmel ausfullte und seine Augen sich schlossen [86,c.353]. - Він не відчув удару. Тільки раптом побачив перед собою траву й прямо перед очами якась рослина, напіврозтоптана, із червонуватими китиця квітів і ніжних вузьких пелюстків: квіти росли й збільшувалися - так уже було один раз, але він не пам'ятав коли. Рослина погойдувалася, стоячи зовсім самотньо на тлі обрію, що звузився, - тому що він уже упустив голову в траву, - безшумно й природно несучи йому найпростіша розрада, властива малим речам, і всю повноту спокою; і рослина це росла, росла, вона заслонилавсе небо, і очі Гребера закрилися [79,c. 727]. Таким чином, наведені вище фрагменти твору як сильні текстові позиції є рамковими знаками, що зв'язують кінець і початок, що містять експліцитно й імпліцитно виражені домінуючі концепти «життя» і «смерть», які тісно корелюють із заголовком твору. Виходячи з аналізу сильних текстових позицій, необхідно відзначити, що в розглянутому текстовому просторі переважають негативні змісти, найбільше чітко виражені в початковій і кінцевої текстових позиціях, а також імпліцитно закладені в імені головного героя Ернста Гребера й реалізовані у всьому текстовому просторі. З метою моделювання асоціативно-вербальних мереж текстового простору роману Е.М. Ремарка «Zeit zu leben und Zeit zu sterben» («Час жити й час умирати») розглянуте концептосфери «життя» і «смерть», які виявилися значно ширше, чим установлено в лексикографічних джерелах. Якщо ядерна зона збігається із загальноприйнятими трактуваннями (життя - буття; існування людини; смерть - припинення життєдіяльності організму), то образна, або периферійна, зона значно розширена за рахунок таких словесних номінацій, як світ, надія, світло, голуб, природа, день, тиша й ін. / війна, ніч, руїни, втрата, морок, ворона й ін.; а також таких атрибутивних компонентів, як славна, мирна, циганська, цікава й ін. / чудесна, безболісна, суха, липка, смердюча й ін., що відносяться до концептів життя/смерть відповідно. Підкреслимо, що образні репрезентанти концептів «життя» і «смерть», перебуваючи в тісному взаємозв'язку один з одним, утворять деякі інші концептуально значимі наскрізні текстові опозиції: Frieden (мир) - Krieg (війна), Tag (день) - Nacht (ніч), Ruinen (руїни) - Natur (природа), Verlust (втрата) - Hoffnung (надія), Stadt (місто) - Friedhof (цвинтар), Licht (світло) - Dunkelheit (морок), Stille (тиша) - Larm (шум). Опираючись на виявлені наскрізні текстові опозиції, можна стверджувати, що твір Е.М. Ремарка «Zeit zu leben und Zeit zu sterben» («Час жити й час умирати») репрезентеє один з біблійних мотивів, викладених у книзі Еклесиаста, або Проповідника: Всьому свій час, і всякої речі під небом: час народжуватися, і час умирати; час насаджувати, і час виривати посаджене; час убивати, і час лікувати; час руйнувати, і час будувати; час плакати, і час сміятися; ... час мовчати, і час говорити; час любити, і час ненавидіти; час війні, і час миру [92,c.619]. Як видно з наведеного уривка, наскрізні опозиції текстового простору роману Е.М. Ремарка безпосередньо корелюють із зазначеними в Біблії, що свідчить про те, що ключова текстова опозиція даного роману «життя» - «смерть» є прототипічною, а в нашому романі - текстостворюючою. Асоціативно-вербальні мережі концептів «життя» і «смерть», виявлені в романі «Час жити й час умирати» Е.М. Ремарка, схематично можна представити в такий спосіб: Відповідно до представленої схеми значеннєвими концептами роману, що домінують є Leben (життя) і Tod (смерть), які утворять ядерну зону даних концептосфер [90,.c238]. Компоненти, що займають у зовнішньому колі праву половину щодо концепту «життя» і ліву щодо концепту «смерть», представлені образними номінаціями даних ядерних елементів, створюючи найближчу периферію. Як видно зі схеми, ЖИТТЯ - славна, цікава, мирна, циганська, повсякденна, незбагненна - МИР - ДЕНЬ - ПРИРОДА - НАДІЯ - СВІТЛО - ГОЛУБ СМЕРТЬ - безболісна, безцільна, чужа, суха, смердюча, липка - ВІЙНА - НІЧ - РУЇНИ - ВТРАТА - МОРОК - ВОРОНА Номінації, що маніфестують відповідні концептосфери, перебувають у тісній взаємодії один з одним, створюючи значеннєві текстові опозиції роману. Подальша периферія, розташована ліворуч і праворуч від ядерних зон «життя» і «смерть» відповідно, представлена атрибутами, що виражають суб'єктивно-модальні змісти [9,c.356]. Таким чином, індивідуально-авторська картина світу має в тексті відбитий характер, вона більшою мірою суб'єктивна й несе на собі риси язикової особистості її творця, що обумовлено естетичним характером відображення дійсності й антропоцентризмом тексту. Особливість художнього тексту проявляється через асоціативно-семантичні зв'язки слів, де всі оказиональний, індивідуально-авторський прояв обумовлений комунікативними намірами творця твору. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Акуленко В.В. Англо-русский и русско-английский словарь ”ложных друзей переводчика”. М.: Советская энциклопедия, 2001, с.969. 2. Бабенко В. Ремарк становится Ремарком.// Ремарк Э.-М. Станция на горизонте.- М., 2000,с.309. 3. Бархударов Л.С. Язык и перевод. М.,2001,с.375. 4. Безукладова И.Ю. Коммуникативно-прагматические особенности функционирования некоторых форм персонализации в немецком языке: Автореф. дис.канд. филол. наук. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2001, с. 118. 5. Безукладова И.Ю. Социокультурные особенности функционирования контактоустанавливающих форм в немецком и русском языках // Перевод: язык и культура. Материалы международной научной конференции. - Воронеж: ЦЧКИ, 2000, с.19-20. 6. Безукладова И.Ю. Типологические особенности употребления обращений в русском и немецком языках // Актуальные проблемы сопоставительного изучения германских, романских и славянских языков. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 2001,с. 11-13. 7. Большой социологический словарь (Collins). Том 1 (А-О): Пер. с англ. - М.: Вече, АСТ, 2006, с. 544. 8. Большой социологический словарь (Collins). Том 2 (П-Я): Пер. с англ. - М.: Вече, АСТ, 2004, с. 528. 9. Борисенко А. Ностальгическое прошлое. «Почему Ремарк так любим в России?» М. // Иностранная литература. 2001, №11,с.69. 10. Васильев В. "Необходимый оптимизм пессимиста.// Ремарк Э.-М. Избранное.-М., 2001, с245. 11. Вильгельм фон Штернбург. Как будто все в последний раз. // Иностранная литература. 2000, № 10,с.89. 12. Виппер Б.Р. Кризис искусства и культура наших дней // Вопросы методологии. 2001, №2,с.92. 13. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М.,2001,с.980. 14. Войтович С.И. О речевом акте обращения // Вестн. Киевского ун-та. Романо-германская филология. - 2001. - Вып. 22. - с. 11-13. 15. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки - М.: Наука, 2005.с.233. 16. Гак В.Г. Высказывание и ситуация // Проблемы структурной лингвистики. 1972. - М.: Наука, 2003. - с. 349-373. 17. Гарбовский Н.К. Перевод как лингвистическая проблема. М.: Изд-во МГУ, 2002, с.86. 18. Гарбовский Н.К. Теория перевода. М.: Изд-во МГУ, 2004,с.389. 19. Георгиева Т.С. История немецкой литературы. XX век. М.: Юнита, 2002. - с.562. 20. Гольдин В.Е. Обращение: теоретические проблемы. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 2007. - с.128. 21. Жизнь и творчество Э. Ремарка. // Электронный сайт «Ремарк». Internet. 22. Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи оценки - М.: Наука, 2006. - с.307. 23. Зверев А. // Лехаим, 2002, №6,с.68. 24. Зиброва Г. Г. Учебное пособие по немецкому языку для развития навыков устной речи с использованием оригинального текста романа Э. М. Ремарка "Три товарища" - М.: НВИ - Тезаурус, 2008. - с.400. 25. Иванов А. Зеркало безжалостного века.// Ремарк Э.-М. На Западном фронте без перемен. Три товарища. - М., 2003.с.245. 26. Иванов А. Три брата.// Ремарк Э.-М. Возвращение. Время жить и время умирать.- М., 2003.с.678.. 27. Иванов А. Последние вершины.// Ремарк Э.-М. Ночь в Лиссабоне. Тени в раю.- М., 2003, с.146. 28. Иванова Н.О. Крамер против Ремарка. // Электронный сайт «Ремарк». Internet. 29. Ильина Т.В. История художественной литературы. Немецкая литература. М.: Высшая школа, 2002. - 367 с. 30. Киселева Л. А. Вопросы теории речевого воздействия. - Ленинград: Изд-во ЛГУ, 2000,с.160. 31. Комиссаров В.Н., Кораллова А.Л. Практикум по переводу с английского на русский. М., 2001.с.990. 32. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. М.: Международные отношения, 2003.с.178. 33. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. М.: ЭТС, 2002, с.256. 34. Кораллова А.Л., Романова С.П. Пособие по переводу с английского языка на русский. М.: Мозаика, 2005.с.189. 35. Крысин Л.П. Речевое общение и социальные роли говорящих // Социально-лингвистические исследования.- М.: Наука, 2006.с. 42-49. 36. Кулиш С. Взглянуть по-новому.// Ремарк Э.-М. Три товарища: Роман.- Ташкент, 2001,с.99. 37. Лазарев Л. Время жить.// Ремарк Э.-М. Три товарища: Роман.- Самара, 2003, с.178. 38. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Теория и практика перевода с английского языка на русский. М., 2003.с.136. 39. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Проблемы перевода (на материале современного английского языка). М., 2006,с.239. 40. Лендел Ж. Обращения, приветствия и прощания в речевом этикете современных венгров // Национально-культурная специфика речевого поведения. - М.: Наука, 2007. - с.193- 219 41. Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия. - с.685. 42. Линор Горалик "Чертовски громкое молчание". // Зарубежная литература, 2001, №4, с.178. 43. Лукьянова Н.А. Некоторые вопросы диалектной лексикологии. - Новосибирск, 2007. - с.76. 44. Львовская З.Д. Теоретические проблемы перевода. М., 2005.с.367. 45. Лурье Самуил. Образы немецких эмигрантов в последней работе Ремарка «Земля обетованная». // Зарубежная литература. 2000. №10,с.50. 46. Маркелов А.Н. Незавершенное полотно Ремарка. // Иностранная литература, 2003. №5. (электр. вариант). 47. Мировая художественная культура: Учебное пособие. / Под ред. Б.А. Эренгросс. М.: Высшая школа. 2001. - с.763. 48. Орлов Р.А. Поэтика парадокса.- Л., 2008,с.156. 49. Пименов А.В. Социальный символизм во французской речи // Национально-культурная специфика речевого поведения. - М.: Наука, 2007. - с.247- 260. 50. Полевой В.М. Двадцатый век. М.: Мысль, 2008. - с.341. 51. Пронин В. Время помнить.// Ремарк Э.-М. Собр. соч.: В 7 т.- М., 2003.- т. 1.с.269. 52. Пронин В. Вступительное слово. .// Ремарк Э.-М. Собр. соч.: В 8 т.- М., 2007.- т. 1,с.289. 53. Ремарк Э.М. Возлюби ближнего своего. М.: ЭКСМО, 2002. с.231. 54. Ремарк Э.М. Ночь в Лиссабоне. М.: ЭКСМО, 2002. - с.179. 55. Ремарк Э.М. Триумфальная арка. М.: ЭКСМО, 2002. - с. 288. 56. Ремарк Э.М. Время жить и время умирать. М.: ЭКСМО, 2002. - с.191. 57. Ремарк Э.М. Избранное. СПб.: Питер 2003. - с. 231 58. Рыжова Л.П. Обращение: нормы и правила употребления // Синтаксическая семантика и прагматика - Калинин: Изд-во Калининского ун-та, 2004. - с. 114-119. 59. Рыжова Л.П. Пресуппозиционный аспект обращения // Синтаксическая семантика и прагматика - Калинин: Изд-во Калининского ун-та, 2002. - с. 130-136. 60. Рыжова Л.П. Речевой этикет и языковая норма//Языковое общение: Единицы и регулятивы. - Калинин: Изд-во Калининского ун-та, 2007. - с. 51-57. 61. Розин В.М. Культурология. М.:ИНФРА-М ФОРУМ. 2002. - с.341. 62. Рудницкий М. Предисловие к роману Эриха Марии Ремарка "Время жить и время умирать".// ИЛ, 2000.- № 3,с.167. 63. Рум Р.У. Адриан. Лингвострановедческий словарь Великобритании. М.: Русский язык, 2002,с.96. 64. Сафарян Р.Д. Два типа обращений // Русский язык в национальной школе. - 2007. - № 10. - с. 7-11. 65. Словарь иностранных слов. М.: Русский язык, 2007,с.387. 66. Советский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1984,с.478 67. Тарасов Е.Ф. Социально-психологические аспекты этнопсихолингвистики // Национально-культурная специфика речевого поведения. - М.: Наука, 2001. - с. 38-54. 68. Тарасов Е.Ф. Социолингвистические проблемы теории речевой коммуникации // Основы теории речевой деятельности. - М.: Наука, 2004. - с. 131-154. 69. Томахин Г.Д. Лингвострановедческий словарь США. М.: Русский язык, 2001,с.60 70. Ушаков Д.Н. Большой толковый словарь современного русского языка. М.: Альта-Принт, 2006,с.690. 71. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. М., 2008.с.690 72. Формановская Н.И. Речевой этикет и культура общения. - М.: Высшая школа, 2005. - с.156. 73. Формановская Н.И. Русский речевой этикет: лингвистический и методический аспект. - М.: Русский язык, 2002. - с.156. 74. Харитонов М. Герой в поисках опоры // Ремарк Э. М. Триумфальная арка. Жизнь взаймы: Романы.- Кишинев, 2007,с.189. 75. Чайковский Р. Несколько слов о Ремарке-поэте.// Ремарк Э.-М. Стихотворения.- Магадан, 2002,с.199. 76. Чеснокова О.С. К вопросу о речевой энантиосемии форм обращения (на материале русского и испанского языков) // Коммуникативно-прагматическое и семантико-функциональное изучение языковых единиц. - М.: Изд-во Ун-та дружбы народов, 2001. - с. 118-124. 77. Шаповалова Е.А. Обращение как социолингвистическая категория // Вестн. Киевского ун-та. Романо-германская филология. - 2005. - Вып. 19. - с. 102-104. 78. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. М., 2003,с.156. 79. Швейцер А.В. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. М., 2008,с.200. 80. Штернбург В. фон Как будто все в последний раз: Отрывки из книги о жизни и творчестве Эриха Марии Ремарка.// ИЛ, 2000.- № 3,с.246. 81. Энциклопедический справочник. Все страны мира. М.: Вече, 2002,с.490. 82. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика // Структурализм "за и против": Сб. ст. - М.: Прогресс, 2005. -с. 193-230. 83. Branstner G. Der verhangnisvolle Besuch. - Berlin: Verlag Das neue Berlin, 1972. - 190 S. 84. Brezan J. Christa. - Berlin: Verlag Das neue Berlin, 1977. - 180 S. 85. Duden Deutsches Universalworterbuch. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zurich: Dudenverlag, 1989. - 1816 S. 86. Duden Stilworterbuch. Duden Band 2. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zurich: Dudenverlag, 1988. - 864 S. 87. Fallada H. Kleiner Mann - was nun? - Berlin: Aufbau-Verlag, 1955. - 318 S. 88. Fischer M. L. Ein Herz sucht Liebe. - Darmstadt: May & Co, 1983. - 352 S. 89. Fomina S. Emotional werdende Lexik der deutschen Gegenwartssprache. - Woronezh, Istoki, 1999. - 208 S. 90. Gluck H., Koch K. Du oder Sie. Anredekonventionen in Deutschland und in anderen Landern // Der Sprachdienst. - 1988. - № 1. - S. 1-9. 91. Grammatik in Feldern. Ein Lehr - und Ubungsbuch fur Frotgeschrittene / J. Buscha, R. Freudenberg-Gindeisen, E. Fortstreuter, H. Koch, L. Kuntzsch. - Munchen: Vertag fur Deutsch, 1998. - 336 S. 92. Grussen und Anreden im Deutschen / G. Ulisch, B. Gugold, L. Uvarova, J. Gaponova. - Moskau: NBJ - Tesaurus, 1998. - 58 S. 93. Heiduczek W. Abschied von den Engeln. - Halle: Mitteldeutscher Verlag, 1968. 440 S. 94. Kordes A. Das Kind des anderen. - Munchen: Wilhelm Goldmann Verlag, 1981. - 206 S. 95. Langenscheids Gro?worterbuch. Deutsch als Fremdsprache. - Moskau: Mart, 1998. - 1248 S. 96. Mockel K. Variante Tramper. Die Damengang. - Berlin: Verlag Das neue Berlin, 1984. - 208 S. 97. Paul H. Deutsches Worterbuch - Tubingen: Max Niemeyer Verlag, 1992. - 1130 S. 98. Prodohl G. Das perfekte Alibi und andere Kriminalgeschichten. - Moskau: Verlag Raduga, 1985. - 376 S. 99. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache. - Moskau: Hochschule, 1963. 448 S. 100. Wahrig G. Deutsches Worterbuch. - Berlin: Gutersloh, 1977. 4324 S. 101. Worterbuch des deutschen Umgangsprache. - Stuttgart, Dresden^ Ernst kleff Verlag fur Wissen und Bildung, 1993. - 959 S.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
|
