Прикметникова синоніміка у поезії В. Симоненка

35Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. ак. І.К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1973. 130-131 с.

36”Ти знаєш, що ти - людина?” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 151 с.

37”Цвіла ромашка в полі на межі”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 115 с.

38”Моя мова”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 136 с.

39”Можна”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 46 с.

40”Сниться мені невідома Італія…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 146 с.

41”Вона прийшла”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.

42”Одурена”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 153 с.

43”Ще один протест”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 155 с.

Або: Менше ми гіркоти нестимем, стане ближчою наша мета, як не будуть у небо димом підніматись жіночі літа. Чи: Біля печі, вона бранець, слугувала під шурх спідниць, віддавала дівочий рум'янець чистоті смачних паляниць.45 Поет показує читачеві ніжну дівчину чи жінку, яка повинна багато працювати, вбиваючи свою чудову жіночність важкою працею.

Отже проаналізувавши ще один синонімічний ряд бачимо, що синонімами до слів добрий, ласкавий будуть прикметники лагідний, ніжний, заквітчаний, милий, хороший, жіночий, материнський, дівочий.

Однією з важливих функцій синонімів є вираження власного ставлення мовця до названої їм особи, предмета, явища, поняття. Синонімічний ряд, який передає емоційне ставлення автора, можна вважати повним, якщо центральне нейтральне слово має “ліву” і “праву” сторони, тобто компоненти ряду, які передають позитивну і негативну оцінку. Такі ряди називаються емоційно-градаційними. Поширеним типом емоційно-градаційного ряду є такий, в якому наростання емоційного сприйняття відбувається або в негативний бік, або в позитивний. На прикладі наступного синонімічного ряду, що групується навколо прикметника чарівний продемонструємо саме позитивну емоційну градацію.

Застосовуючи слово чарівний для опису поет хоче наголосити на чомусь надзвичайно прекрасному, магічно чудесному: Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій.46 Слідуючим у даному емоційно-градаційному ряді піде семантико-стилістичний чудесний: Бо не хочу, щоб в землю ішли без сліда безуменні, святі, незрівнянно чудесні, горді діти землі, вірні діти труда. 47 До цього ряду можливим було б віднести слово святий, але прикметники з домінантою святий становлять окремий синонімічний ряд. Далі іде слово розкішний, значення якого підсилює прикметник зоряний: Я ж губами в розкішних косах позбираю зоряні вогні.48 Наступною ланкою у цьому емоційно-градаційному ланцюжку виступає синонім фантастичний: Флегматично зима тротуаром поскрипує, фантастичні плете казки.49 Чи: Де знайти фантастичну поляну?50 Таким чином утворився ряд, кожне слово якого підсилює значення попереднього і підкреслює значення наступного. Всі ці сегменти ланцюжка утворюються навколо прикметника чарівний, який є першим слово в даному ряді, що представляє позитивну емоційну градацію: чарівний, чудесний, розкішний, зоряний, фантастичний.

______________

44”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.

45”Піч”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 66 с.

46”Флегматично зима тротуаром поскрипує…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 50 с.

47”Дід умер”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 68 с.

48”Нареченій”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 32 с.

49”Флегматично зима тротуаром поскрипує…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 50 с.

50”Ти байдужа, як мертве місто…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 43 с.

Немало в Симоненка і прикметників на позначення віку. Спробуємо дослідити синонімічний ряд із керуючим словом старий: Хай трава пнеться вгору крізь листя старе. Поряд виступає слово старезний, що позначає більш старе, дуже старе: Поховали старезного діда.51 Цей одокореневий синонім виконує уточнюючу функцію.

Наступне слово хоч і не є прямим синонімом до старий, але його значення логічно витікає: І дідівська гордовита мова служить вірно і слухняно ім. Роздивляючись іменник дід, ми одразу згадуємо людину похилого віку, стару людину. Дідівський - той, що належить або належав дідові. А якщо дід старий, то й те, що йому належить теж старе, тому логіно ототожнювати прикметники старий та дідівський.

Слово древній є понятійним синонімом до старий, бо відрізняється значеннєвим відтінком та обсягом семантики. Говорячи древній мається на увазі дуже-дуже старий, той, що бере свої корени з давніх давен: Древній, обікрадений народе! Над тобою прошумів розбій.52 Звертаючись до українців, слов'янського народу, автор використовує прикметник древній, бо наш народ виник дуже давно і існує багато віків.

Синонім заношений є стилістичним, бо несе додаткове емоційно-експресивне забарвлення: Як ви боїтеся, що вийде в люди ваш заношений храм!53 Оперуючи фактом, що релігія виникла в сиву давнину, зрозумілим стає, що якщо йдеться про храм, то мова ведеться про щось давнє. А прикметник заношений, що позначає щось, що використовували довгий час, і воно буквально заносилося, підкреслює це смислове значення негативним значенням.

Прикметник віковий теж є синонімом даного ряду: Коли мечами злоба небо крає і крушить твою вроду вікову.54 Слово віковий позначає те, що творилося віками, а коли це творилося такий тривалий час, зрозумілим стає, що за віком воно дуже старе, тобто являється синонімом цього прикметника.

Також у ролі контекстуального синоніма виступає минулий: Щоб розказали нам з віків минулих люди історію насильств і батогів.55 У словосполученні минулі віки намаються на увазі пройдешні роки, старі часи, хоча без конкретного контексту слова старий та минулий не будуть виступати синонімами.

Таким чином, проаналізувавши ще один синонімічний ряд, виявилося, що синонімами до слова старий є прикметники: старезний, дідівський, древній, заношений, віковий та минулий.

______________

51”Дід умер”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 68 с.

52”Древній, обікрадений народе!..” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 107 с.

53”Ви, що складали псалми і оди…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 106 с.

54”Україні”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 136 с.

55”Шум полів”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 70 с.

56”Молот”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 159 с.

Наступний синонімічний ряд групується навколо слова маленький: Дивись оно, маленького Ножа і то усякий більше поважа.56 Цей прикметник позначає невеликі розміри описуваного предмету. Також на позначення розміру без будь-яких додаткових семантичних відношень використовується однокореневий синонім малий: Маленьке - не смішне, адже мале і зерно.57 Чи: І став я малим та чорним голодним вороном.58

А от однокореневі прикметники дрібний та дрібненький, стилістично нейтральний та семантико-стилістичний синоніми, вже додають значеннєвого відтнку. Особливо слово дрібненький подано з негативним забарвленням, бо акцентує увагу на душі такої людини, яка думає про неважливі дрібниці, забуваючи про важливі великі справи. У цих рядках вдало поєднані два однокореневі синоніми, що виконують різну функцію: Щоб не пекли дрібні образи дрібненьку душу день при дні.59

Семантико-стилістичним, виражаючим дуже негативне відношення є синонім мізерний, яке постає у значенні не варте уваги, непотрібне і нецікаве: Мале тоді смішне, коли воно мізерне.57

Завершує дану низку синонімів нейтральне слово тісний, тобто дуже маленького розміру: Та невже ж помістились в тісну домовину всі турботи його?60

Отже ще один ряд розглянуто. Зробимо висновок, що до синонімічного ряду з домінантою маленький належать також прикметники: малий, дрібний, дрібненький, мізерний, тісний.

_______________

57”Маленьке - не смішне”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 153 с.

58”Ворон”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 152 с.

59”Я хочу буть несамовитим…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 85 с.

60”Дід умер”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 68 с.

Ще для деяких синонімічних рядів подаємо не детальні, а лише загальні характеристики

До синонімічного ряду із стрижневим словом юнацький відносяться прикметники: молодий (про душу)61, юнацький, несміливий (сон)62, ранній (про зиму)63, нерозумний, наївний, неумитий (про юність)64.

До синонімічного ряду із стрижневим словом майбутній належать: майбутній (про передтечу), щасливий, гордий (про добу)65, атомний (вік)66, космічна (доба)67, новий (час)68, прийдешній, соняшний (вік)69.

Дужий: дужий (мозок)70, дужий (про плечі), широкий (про плечі), мужній (про лице), трудящий (про руки)58.

Байдужий: байдужий (ліхтар)71, байдужий, мертвий, далекий (про дівчину)72, тупий, байдужий (чоловік)73, холодний, спокійний, черствий (про людей)54.

Непереможний: непоборний (титан)57, новий, непереможний (Спартак)59.

Білий: білий (про волосся)74, білий (про липу), сріблястий (про габу)75, білий (кінь), білий, чистий (про мрію)76, сизий (смуток), сивий (полин), білий (про бджол)63, посивілий (про вербу)77.

_______________

61”Земле рідна! Мозок мій світліє…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 143 с.

62”Вона прийшла”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.

63”З вікна”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 137 с.

64”Ще один протест”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 155 с.

65”Баба Онися”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 65 с.

66”Варвари”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 153 с.

67”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.

68”Чуття великої любові”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 150 с.

69”Леся Українка”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 71 с.

70”Древній, обікрадений народе!..” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 107 с.

71”Все було. Дорога закричала…” Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 142 с.

72”Ти байдужа, як мертве місто…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 153 с.

73”Одурена”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 153 с.

74”Розвели нас дороги похмурі…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 139 с.

75”Флегматично зима тротуаром поскрипує…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 50 с.

76”Ой, майнули білі коні…” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 155 с.

77”Переспів з народної”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 150 с.

Зустрічаються синоніми дорогий-коханий78, ясний79-чистий80.

Часто поет використовує одне й теж слово на позначення різних, для опису різних іменників (це вже було продемонстровано на прикметнику гордий). Так слово суворий вживається для того, щоб показати суворе небо81, сувору відповідь82, суворі таємниці83 та суворе підтвердження84.

Прикметником святий охарактеризовані святі діти, свята земля85 та святий біль86.

Словом пристрасний названі і пристрасний взор84, і пристрасні ночі87.

Живий - і живе вчорашнє88, і живі ми, люди86.

Чужий - чужі руки79 та чужі дороги89.

Ще низку різних за семантикою слів я об'єднала в синонімічний ряд із керуючим словом хороший. В принципі, це значення мають багато прикметників, більша частина з яких виступає у ролі контекстуальних синонімів. Це і кращий (говорячи про роки)90, і добрий (друг)91, і шалений (про весну)85, і великий (про любов)92, і щирий та гарячий (про серце), і вільний та щасливий (про людину)89.

Майже не використовуються автором прикметники на позначення смаку - смачний (про паляницю), відчуття тепла чи холоду - теплий (про ватяник)90. Проте нерідко поширення синонімічних гнізд відбувається також шляхом створення неологізмів: високочолий (про небо)93, орлино-мудрий (взір)84.

_______________

78”Не бажаю я нічого, хочу тільки одного…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.

79”Цвіла ромашка в полі на межі…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 115 с.

80”Ти байдужа, як мертве місто…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 43 с.

81”Ну скажи - хіба не фантастично…” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 154 с.

82”За діло б'ють”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 157 с.

83”Шум полів”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 70 с.

84”Древній, обікрадений народе!..” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 107 с.

85”Дід умер”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 68 с.

86”Ще один протест”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 155 с.

87”Сниться мені невідома Італія...” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 146 с.

88”Минуле не вернуть”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 107 с.

89”Я не бував за дальніми морями…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 57 с.

90”Піч”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 66 с.

91”Пильному”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 79 с.

92”Чуття великої любові”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 150 с.

Як вже показали дослідження, мова поетичних творів В.Симоненка відзначається багатством синоніміки. Синоніми справедливо вважають показником краси та гнучкості як літературної мови в цілому, так і індивідуального стилю письменника. А.І.Єфімов, розглядаючи синоніміку та прийоми її використання, зазначає, що за кожним синонімом стоїть смислова та стилістична своєрідність, тобто тонкі, досить специфічні відтінки.93 Погоджуючись із цією думкою, М.Ф.Палевська додає, що синоніми, відрізняючись відтінками значень і стилістичною забарвленістю, "виконують у мові цілий ряд функцій: сприяють точності і ясності висловлювання, фонетично урізноманітнюють мову, обумовлюють різноманітність і багатство стилів усного та писемного мовлення".94

Питання про функції синонімів розв'язується в лінгвістичній літературі неоднозначно: переважна більшість дослідників (Л.А. Булаховський, В.І. Клюєва,

Р.О. Будагов, М.М. Шанський, А.П. Євгеньєва, Л.А. Лисиченко), виходячи із розуміння синонімів як слів, різних за звучанням і близьких за значенням, як слів, що називають одне й теж поняття, але відрізняються відтінками значення, виділяють дві основні функції їх у мові - фукцію уточнення і стилістичну. Так, А.П. Євгеньєва зазначає: "Дві функції - "уточнююча" (акцентування того чи іншого відтінку поняття) і стилістична - і є основними, характеризуючими, такими, що зумовлюють лексичну синоніміку мови".95

Беручи до уваги різні теоретичні і практичні висновки, до яких прийшли науковці, вважаємо, що синоніми як мовний засіб мають п'ять основних функцій у мові: функцію уточнення, функцію заміщення, функцію синонімічного протиставлення, оцінну та стилерозрізнюючу функцію. Але взагалі синоніми в мовній системі виконують дві основні функції - уточнення і заміщення, а всі інші є похідними від них і залежать від контексту.

Найпоширенішою функцією прикметникових синонімів у поезіях Василя Симоненка, як показує дослідження, є диференціація: уточнення, деталізація зображуваного, де перехід від одного синоніма до другого дає нову, додаткову інформацію про предмет, його ознаки чи властивості.

______________

93Ефимов А.И. Стилистика художественной речи. М., 1957.

94Палевская М.Ф. Проблема синонимического ряда, его границ и возможности выделения доминанты // Лексическая синонимия - М.: Наука, 1967. 94-104 с.

95Василенко В.А. Дисертація на тему: ”Синонімія та антонімія у поезіях Ігоря Муратова”. Харківський держ. пед. університет ім. Г.С. Сковороди, 1999. 85-86 с.

96”Маленьке - не смішне…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 153 с.

Розгляньмо використання цієї функції на конкретних прикладах: "Мале тоді смішне, коли воно мізерне…"96 Слово мале використовується для позначення чогось невеликого розміру, а мізерне означає щось ще меншого розміру. Сполучення таких двох синонімічних слів у сукупності виявляють високе напруження стану вірша. Такий стилістичний хід дуже характерний для пристрасної натури В.Симоненка: він вживає два синонімічних слова, чим підсилює виразність кожного з них. У поетичному творі відбувається ніби складання значень двох слів, що створює експресивність тексту: воно не просто мале, воно мізерне, отже, синоніми виражають крайню межу між умовними розмірами описуваного предмета.

Здійснений аналіз типів лексичних синонімів дає право зробити певні висновки:

1) у поезіях В.Симоненка наявні всі типи синонімів за характером відмінностей: ідеографічні, емоційно-експресивні, стилістичні;

2) найбільш уживаними є стилістичні синоніми (прийдешні, майбутні; непоборний, непереможний);

3) у поетичних творах В.Симоненка велику групу становлять емоційно-експресивні синоніми, що включають позитивно забарвлені синонімічні слова, негативно забарвлені та нейтральні в синонімічному ряді і в контексті;

а) особливістю вживання відзначаються синоніми із позитивним забарвленням (ранній, молодий; чистий, ясний);

б) серед негативно забарвлених синонімів виділяються ті, емоціональний елемент яких пов'язаний або з сутністю явища (байдужий, холодний, черствий, мертвий);

в) синоніми нейтральні в контексті у поета набувають емоційного забарвлення завдяки метафоричному вживанню (огненний вік, соняшний вік - хороший вік), нагромадженню семантичних значень слів (непроханий, нежданий), використанню експресивних епітетів (високий - високочолий);

4) поезії В.Симоненка властиве також вживання різностильових синонімів. Це переважно книжні (наприклад, патетичні - безпомічно-крилаті думи, космічна доба) та розмовні (наприклад, зневажливі - мляві двері, заношений храм; побутові - смачні паляниці, теплий ватяник), менше зустрічаються колористичні (наприклад, іронічні - клейке баговиння слів) синонімічні слова. Цьому типові синонімів характерне семантичне узгодження за стилем, за експресією, за оцінкою;

5) особливістю поетичної мови В.Симоненка є використання контекстуальних синонімів, синонімічне зближення слів. Поет вживає такі синоніми, щоб описати інтенсивність означень (жіночий, ніжний, материнський), показати зростання міри ознаки (розкішний, фантастичний) або її спадання (маленький, дрібний, мізерний), розширити семантичний обсяг явища (убогий, одноманітний, скупий).

Мова поезій В.Симоненка багата й різноманітна, як і його життя, відображене в творчості. Разом із країною він пройшов складний шлях, переживаючи її злети й падіння, вболіваючи за її долю, відбиваючи життя, своє сприймання його від молодечого запалу до філософських роздумів зрілого віку. Цей складний шлях знайшов вираження не тільки в ідейно-тематичному й емоціональному змісті поезій, а і в мові.

Особливості психічного складу поета знаходять виявлення в багатстві й способах уживання синонімів. Своєрідність мови поезій В.Симоненка полягає не тільки в багатстві словникового складу, а і в способі його використовування відповідно до емоційного стану автора. У поетичному мовленні це знаходить вираження в побудові тексту, у способі включення в текст тих чи інших мовних елементів.

Характерною ознакою індивідуального стилю автора є його словотворення, зокрема морфологічні неологізми, що включають композити-прикметники (орлино-мудрий взір).

Якщо оцінювати мовне явище з лінгвістичного погляду, то треба відзначити, що в поезії Сионенка переважають синоніми стилістичного типу.

З погляду семантики привертають увагу синоніми (у тому числі й контекстуальні), що позначають явища внутрішнього світу людини: почуття, настрої, переживання.

У поетичних творах синоніми-прикметники, як мовний засіб, виконують усі п'ять основних функцій, але для стилістики цього поета найбільш характерн функція уточнення (диференціації).

Прикметникова синоніміка у віршованих творах Василя Андрійовича Симоненка надзвичайно багата і різноманітна. Вона охоплює всі се-мантичні групи прикметників; просторові і часові якості і від-ношення (великий, малий); якості, що сприймаються відчуттям (мужній, соняшний, сумний); зовнішні чи внутрішні ознаки людей (добрий, лагідний, тупий); синоніми, що позна-чають колір (чорний, червоний, білий) т. і.

Таким чином, можна підсумувати, що висока частотність синонімічних мовностилістичних засобів у мові поезії В.Симоненка, які надають можливість розкрити всю глибину й діалектичну єдність контрастивних думок, є проявом могутнього темпераменту поета.

Страницы: 1, 2, 3