Особливості перекладу епонімів на прикладі медичних текстів

Ім'я Мак, яке ми зустрічаємо в перекладі (загалом - правильному), декілька насторожує читача: адже героя роману, до якого звертається шофер таксі, звуть Холден Колфілд.

Контекст не проливає світла. До того ж у іншому місці роману Холдена називають ще і Джеком. Тим часом Мак і Джек -- це поширені в Америці сленгові звернення до незнайомого чоловіка.

5. I marvel at the felicity of their style; but with all their copiousness (their vocabulary suggests that they fingered Roget's Thesaurus in their cradles) they say nothing to me.

Я дивуюся досконалості їх стилю; але всі їх словесні багатства (відразу видно, що в дитинстві вони заглядали в «Скарбницю» Роджета) нічого не говорять мені.

Тут ми маємо справу вже з явною перекладацькою помилкою: відразу видно, що на відміну від поетів, про яких іронічно відгукується С. Моем, перекладачка ніколи не зазирала в «Тезаурус» Пиці -- один з популярних словників синонімів і близьких по сенсу слів, що належить англійському вченому Пітеру Пиці (1779--1869). Цей словник первидається і до нашого часу [9,c.114].

Ми дозволимо собі твердження, що саме відношення до ВН як до слова, що не вимагає перекладу, і призвело в попередньому прикладі до неясності, а в останньому випадку до помилки.

Таким чином, виключення із загального правила, про яке йшла мова вище, очевидно, вимагають уважного аналізу.

Необхідно спробувати відповісти на питання:

1) чи дійсно порожня семантична структура ВН;

2) які формальні і змістовні ознаки ВН і в яких випадках підлягають передачі;

3) якими способами здійснюється передача змістовних елементів ВН при перекладі.

Цим питанням і присвячені викладені далі спостереження.

В більшості випадків ВН, що вперше вводиться в текст, пояснюється в цьому ж тексті: воно найчастіше супроводжується характеристиками об'єкту -- носія імені [2,c.134].

Іноді ВН вводиться в контекст без пояснень, але про носія імені ми отримуємо необхідні відомості з описуваної ситуації або з подальшого викладу, в якому ім'я, що було для читача спочатку умовним ярликом, поступово, так би мовити, обростає плоттю і кров'ю.

Оскільки одна і та ж ВН, скажімо, особисте ім'я або прізвище, може належати різним людям, то ВН, узята поза контекстом і поза мовною ситуацією, може здаватися словом, позбавленим індивідуалізуючого значення.

Проте фактом залишається те, що у ряді випадків ВН вводяться в текст без будь яких прямих або непрямих пояснень. Це пояснюється тим, що вони володіють незалежними від контексту, чітким індивідуалізуючим значенням.

Наприклад:

6. «No more than two", Sonia said. «Remember you're in the tropics.» «When it comes to my drinking", Murphy said, «the tropics begin just below Labrador for my wife.» - «He більше двох, -- нагадала Сопе. -- Не забудь, що ти в тропіках».

«Як тільки я збираюся випити, моїй дружині здається, що тропіки починаються від самого Лабрадору», -- сказав Мерфі.

Абсолютно ясно, що якщо читач не знає, де знаходиться Лабрадор, сенс фрази буде для нього втрачений. Тому наявність у даного ВН інформації, що відображає, щонайменше, географічне положення об'єкту, не має викликати сумнівів [5,c.263].

Не залежне від контексту індивідуалізуюче значення, якщо воно є, робить ВН словом з повною смисловою структурою. А це відкриває можливість використання слова в переносній смисловій функції. Наприклад:

7. In the years from Appomaitox to the end of the nineteenth century the American people settled half their continental domain, laid down а vast railroad system, and grew mighty in the world on their great resources of coal, metals, oil and land. (R. Hofstadter)

За роки від AnnoMaiTOKca до кінця XIX сторіччя американці заселили половину своїх континентальних володінь, заклали розгалужену мережу залізниць, а їх країна нарощувала свою потужність, спираючись на величезні ресурси вугілля, металу, нафти і земель [6,c.240].

ВН Аппоматтокс відома, мабуть, майже кожному американцеві: у 1865 р. в містечку під цією назвою (штат Вірджинія) капітулювала армія Конфедерації південних штатів, що ознаменувало закінчення громадянської війни.

Наприклад:

8. His father (...) fought from Manassas to Appomatox.

Його отець пройшов із зброєю в руках від Манассаса до Аппоматтокса.

Ця фраза означає: «пройшов всю громадянську війну» (у битві при Манассасе (1861 р.), відбулося перше значне зіткнення армій північних і південних штатів).

Можна відзначити, що в цитованих уривках топоніми позначають не територіальні, а тимчасові віхи, тобто географічна назва переноситься на пов'язану з ним подію [15,c.33-47].

Імена людей, що користуються популярністю, широко застосовуються з метою образної характеристики:

9. «So stop crying in your beer about being just а possession. From now on you'll be Florence Nightingale, Sigmund Freud and the best friend he ever had.»- «Отже припините плакати про те, що ви для чоловіка просто звичайна річ. Відтепер ви будете для нього Флоренс Найтінгейл, Зігмундом Фрейдом і найкращим іншому».

Згадка імен Ф. Найтінгейл (1820--1910), видатної англійської медсестри, і австрійця 3. Фрейда (1856--1939), засновника психоаналізу, рівнозначно тут закликають бути дбайливою медсестрою і уважним психологом (по сюжету книги цей заклик звернений до дружини раптово важко хворої людини).

Наприклад:

10. On Christmas Eve she and Mag gave а party. Holly asked me to come early and help trim the tree (...) It would have taken а Rockefeller to decorate it for it soaked up baubles and tinsel like melting snow. - В святвечір вони з Мег покликали гостей. Холлі попросила мене прийти раніше і допомогти прикрашати ялинку... Щоб цю ялинку прикрасити, потрібно бути Рокфеллером, тому що іграшок і серпантину на неї було не напасатися: вона все поглинала як танучий сніг.

Автор хоче підкреслити тут розміри ялинки, оскільки довелося б витратити багато грошей, щоб купити достатню для неї кількість іграшок; Рокфеллери -- одне з багатющих сімейств Америки.

Як ми бачимо, в приведених прикладах ВН відносяться до об'єктів, що користуються широкою популярністю. Тому-то і відпадає необхідність в конкретизації імені контекстом, як це буває в інших випадках.

Вказану групу, яка, на наш погляд, займає особливе місце в системі ВН (що обов'язково повинне враховуватися при лексичному і перекладацькому аналізі тексту), називатимемо одиничними ВН. Інші ВН, такі, що вимагають конкретизації в контексті і мовній ситуації, назвемо множинними антропонимами [14,c.240].

Одиничні ВН володіють смисловою структурою, тобто в їх значенні закладені не тільки загальнокатегоріальні ознаки, властиві всім ВН (віднесеність до того або іншого роду об'єктів), але і набір диференціальних ознак, що характеризують даний об'єкт.

Їх сигнифікату не можна приписувати всю суму відомостей про індивідуальний об'єкт. «Теорія, згідно якої власні імена мають більше значення, ніж прозивні, або їх значення нескінченне, справедлива лише в тому випадку, якщо ім'я як мовну категорію підмінити нашими відомостями про названий об'єкт».

Проте якась частина відомостей про широко відомий об'єкт, що є загальним надбанням, не може бути відкинута.

Словникові дефініції, в принципі, не дають можливих переносних значень, але можуть бути використані як відправна крапка для інтерпретації останніх, наприклад:

11. «And since you are interested in local birds, we must find you а Lukulukoko to work on. It has blood red feathers, utters а loud hoarse cry and is said to be warning travellers and tribes of disasters to come -- so ominous (...) But what's so amusing about this one is that its feathers derive all their colour from а loosely fixed copper pigment which dissolves immediately in the weakest solution of ammonia, leaving Cassandra prophesying away in the nude» - «Якщо вже ви цікавитеся місцевими птахами, треба нам буде знайти для вас «лукулукоко». У неї криваво-червоне пір'я, і вона видає гучний хрипучий крик, який попереджає подорожніх і місцеві племена про наступаючі нещастя -- дуже вже зловісні... Але важливо те, що своїм забарвленням птах зобов'язаний слабко закріпленому мідному пігменту, який миттєво розчиняється в слабкому розчині аміаку, через що ця Кассандра вимушена пророкувати, в деякому роді, голяка». (Пророк Кассандра, по легенді, провіщав нещастя.)

12. She is putting on weight she says because she eats compulsively because our happy home has been broken up. Freud, Freud, in the ice cream parlor - А вагу вона набирає ніби то тому, що вимушена багато їсти, оскільки розбито наше щасливе сімейне вогнище. І тут -- Фрейд, він проник навіть в шоколадне морозиво.

(Згадкою про Фрейда супроводжується подібність психоаналітичного міркування.)

Легко помітити, що в навединих прикладах ВН вжито як так зване предикативне слово. Це означає, що реалізуються одночасно два плани його змістовної структури: вказівка на одиничний об'єкт і через цю вказівку -- виділення ряду характерних ознак цього об'єкту, які приписуються іншим об'єктам або іншим компонентам мовної ситуації [7,c.135].

Це, мабуть, головна умова, при якій передача ВН вимагає особливої уваги перекладача. Сподіватися на механічну транслітерацію в таких випадках не можна, оскільки вона може не забезпечити передачу елементів змістовної структури, що акцентуються. ВН.

Завдання перекладача -- у кожному конкретному випадку виявити ці елементи і спробувати донести їх до читача.

Подивимося, яким способом це досягається.

Одиничні ВН, як наголошувалося, належать об'єктам, широко відомим в даному мовному колективі в даний період часу. Якщо до того ж вони відомі в країні, на мову якої здійснюється переклад, то у такому разі особливих проблем у перекладача не виникає. ВН при цьому вже має традиційний еквівалент, який є стійким фактом мови перекладу (напр., Columbus -- Колумб, Freud -- Фрейд, Shakespeare -- Шекспір, Rockefeller -- Рокфеллер, Thames -- Темза) [11,c.208].

Інша справа, коли одиничне ім'я є реалією, мало відомою читачам на мові перекладу. Візьмемо хоча б такий приклад:

13. His eyes narrowed. «So how did you know?"

«Read it in Winchell.» Which I had, as а matter of fact.

Навіть при бажанні, в даному випадку важко було б передати Winchell простою транслітерацією, не вникаючи в зміст цієї ВН: дуже незвичайна граматична функція, в якій вона виступає, -- обставина, виражена поєднанням з приводом.

Коли з'ясовується, що Уїнчелл -- це американський журналіст, відомий своїми підбірками світської хроніки, перед перекладачами відкривається можливість вибору одного з трьох варіантів перекладу:

а) транслітерація плюс підрядкова примітка. Інакше кажучи, фраза «Я прочитав про це у Уїнчелла» супроводжується виноскою: «Уїнчелл -- американський журналіст, що пише в розділах світської хроніки і відомий своїми матеріалами про особисте життя знаменитостей». Цей варіант «близький до оригіналу» і в той же час дозволяє читачеві зрозуміти смислове наповнення;

б) транслітерація плюс пояснювальні слова, введені в текст: «Я прочитав про це в розділі світської хроніки Уїнчелла». Такий варіант гарний тим, що вводить ВН в контекст природним чином і робить фразу зрозумілою, не відволікаючи читача виносками;

в) повна відмова від збереження формальної оболонки ВН при розкритті її змісту описовим перекладом: «Я прочитав про це в світській хроніці». Такий варіант теж можна визнати правомірним як правильно передавальний сенс і направлений на читача, зацікавленого в засвоєнні змісту перекладної книги при мінімумі таких психологічних перешкод для сприйняття, якими є зазвичай примітки і малозрозумілі (до того ж невимовні) іноземні імена [4,c.384].

Розглянемо ще один приклад, в якому змістовність ВН особливо рельєфна завдяки його незвичайній синтактико-граматичній функції:

14. What I want to know is -- does he take me home afterward. I'm not Emily Posted.

Тут також можливі три варіанти перекладу:

а) «Я не читала Емілі Пост» (Е. Пост -- автор відомої книги з етикету). Цей варіант буде також частково пояснювальним, оскільки слово «читала» має на увазі,, щоВН позначає літератора;

б) «Я не навчалася етикету по книзі Емілі Пост»;

в) «Я не вивчала з книг правила правильної поведінки».

Третій (описовий) спосіб перекладу переважно, мабуть, там, де ВН уживається одноразово впродовж всього тексту і служить перш за все образним лексичним засобом для виразу прозивного значення. Насправді, якщо імена Уїнчелл і Емілі Пост знайомі американцям, то російському читачеві вони нічого не говорять, так що, навіть якщо і залишити їх в перекладі, вони не зможуть нести того образного навантаження, яке поклав на них автор оригінального тексту [7,c.135].

Тому розумніше взагалі опустити їх в перекладі у разі, коли це не руйнує змістовної і стилістичної єдності тексту і виправдовується міркуваннями доступності тексту.

Втім, до опущення ВН в перекладі треба підходити вельми обережно. Часто переважно буває другий (що пояснює) спосіб передачі ВН, при якому істотні для розуміння компоненти смислової структури назви отримують експліцитний вираз.

Так і поступають у багатьох випадках перекладачі. Наприклад, назва розповіді Ф. Скотта Фітцджеральда «The Diamond as Big as the Ritz» звучала б безглуздо в дослівній передачі: «Алмаз величиною з «Ріц», оскільки порівняння з незрозумілим предметом під назвою «Ріц» навряд чи допомогло б представити величину алмазу. Абсолютно закономірно тому введення слова «готель» в російський переклад назви («Алмаз величиною з готель «Ріц»).

Проаналізуємо переклад наступних рядків:

15. But old Stradlaler kept snowing her in this Abraham Lincoln, sincere voice, and finally there'd be this terrible silence in the back of the car. - Але Стредлейтер все умовляв її, голос у нього був як у президента Лінкольна, жахливо чесний, щирий, і раптом наступила страшна тиша.

Хоча ім'я Аврама Лінкольна добре відоме в наший країні, перекладачка, якби нагадуючи читачам, абсолютно правильно додає слово «президент», оскільки порівняння не зовсім звичайне і можна не відразу здогадатися, про кого йде мова.

У обох останніх випадках ВН несуть велике образне навантаження. Замість них теоретично могли б бути використані і прозивні слова; але ВН дозволяють дати більш ємну характеристику, оскільки здатні указувати на об'єкт в нерозчленованій цілісності його ознак.

А. Лінкольн славився своєю чесністю, непідкупністю, умінням переконувати, і на всі ці ознаки, не перераховуючи їх, і вказує автор, використовуючи ВН [12,c.104].

«Неоцінима прагматична зручність власних імен якраз в тому і полягає, що вони дають можливість публічно говорити про кого-небудь, не домовляючись заздалегідь, які саме властивості повинні забезпечити ідентичність референта», -- писав Дж. Сирль.

Вживання одиничного ВН -- це могутній стилістичний прийом, що дозволяє створити комплексний і цілісний образ.

Що всі читають англомовну літературу добре знають, наскільки важливе значення для розуміння тексту мають одиничні ВН, такі, що належать відомим в своїх країнах політичним діячам, бізнесменам, артистам, режисерам кіно і телебачення, письменникам, журналістам, персонажам популярних фільмів і книг, національного фольклору, а також назви міст, районів, деяких вулиць (напр. Wall Street, Broadway, Madison Avenue і так далі) і окремих будівель (напр., Empire State Building), а також фірм, установ, організацій і тому подібне.

На жаль, більшість англо-російських словників залишають за бортом навіть самі широковідомі з них, тоді як необхідність включення одиничних ВН в словники підтверджується перекладацькою практикою.

Що ж до множинних ВН, то вони можуть також виступати як повнозначні слова, якщо за ними закріплені мовною практикою стійкі асоціативні значення (напр., John Doe -- рядовий, «середньостатистичний» американець; Jane, Judy -- будь-яка дівчина, «подруга»; Bobby -- поліцейський; Paddy -- ірландець і так далі).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6