Основні способи словотвору в сучасній українській мов

До вашої уваги!

Пояснення цих та інших слів ви можете знайти також і у книзі «А українською кажуть так…» (Одеса, 2008). Автори - В. Островський, Г. Островська. Подаємо уривок з книги:

Ще одна типова неправильність у сучасному слововжитку - безкоштовний. Пишуть: "Виділено кілька безкоштовних путівок для літнього відпочинку дітей". Або: "В їдальні № 10 організовано безкоштовні обіди для пенсіонерів".

Щоб зрозуміти неправильність, розгляньмо антитезу "коштовна річ - безкоштовна річ". "Коштовна річ" - це (кожному зрозуміло) річ, яка має свою ціну. "Безкоштовна річ" - це (знов таки кожному зрозуміло) річ, яка жодної ціни не має.

Тепер спитаймо себе: дітям виділено путівки, які жодної ціни не мають? Неправда. Путівки ціну мають, але батьки, що посилають дітей на літній відпочинок, за них не платять. Отже, путівки безплатні. Так їх і треба називати.

У реченні знайдіть улюблений префікс автора. Яке його значення? Якого відтінку він надає словам?

Ректор - це найкращий лектор, найкращий науковець, найкращий організатор, найбойовитіший захисник їхніх інтересів і ... найгірший диктатор. Усе це, поєднане в одній людині, уможливлює педагогічний авторитет (І.Зязюн).

Найбільш продуктивним при творенні неологізмів-прикметників лінгвісти вважають префіксально-суфіксальний спосіб словотвору . Регулярно використовуються такі морфеми: анти- ... -н-, -ов-, -івськ-;, без- ... -н-; між- ... -н-, -івськ-; перед- ... -н-; під- ... -н-; поза- ... -н- (-ичн-); пост- ... -ськ-, -ницьк-, -ов-.

Утворіть слова на основі таких пар.

Поміркуйте над наведеними словами. У їх складі є префікси. Чи можна вважати, що ці слова утворилися префіксальним способом?

Викуп, викрут, виплеск, вимір, з'їзд, відклик, відкол, відкуп, від'їзд, відплив, засланець, засідання, начитаність, нашивка.

При безсуфіксальному способі шляхом усічення частини твірної основи від прикметників, дієприкметників, дієслів утворюються тільки іменники (блакитний > блакить, зарослий > зарослі; ходити > хід, вибирати > вибори). Це відбувається як без фонетичних змін (бігати > біг, насипати > насип), так і з фонетичними змінами, які полягають здебільшого в чергуванні голосних або приголосних (вивозити > вивіз, зав'язати > зав'язь). Допоміжним засобом безсуфіксного творення іменників може виступати також перенесення наголосу: закликбти > збклик.

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. Які метафоричні і метонімічні образи створює письменник? З якою метою?

Чи є у вірші слова, утворені безсуфіксним способом? Яке їх смислове і стилістичне навантаження?

Поясніть уживання тире в реченнях.

...Я тут родивсь. І просто жив. І горе знав. І щастя пив. І в сизу паморозь ожин За перший полудень ступив.

І так же просто, слід у слід, За предком звіривши ходу, Як мій безсмертний, чесний рід, Свої натруджені складу.

Скажу лиш: де б ти не ходив, Та - хай засвідчує перо! - Що не знайти дивніше з див, Як Україна і Дніпро (Б. Олійник).

Визначте, яким шляхом утворилися подані похідні слова.

Збоку, листуватися, добудитися, звітуватися, знизу, любуватися, вгорі, вдуматися, золотавитися; осмілитися, усамітнитися, спереду колоситися, загулятися, скупитися, спізнитися, по-нашому, женихатися, родичатися, солідаризуватися, виспатися, приземлитися, розпогодитися.

При постфіксації (постфіксальному способі словотворення) формантом є постфікс (-ся, -сь, -будь, -небудь, -то), що приєднується до цілого слова. Постфікси, змінюючи лексичне значення похідного слова, не змінюють його частиномовну належність, наприклад: знати (дієсл.) > знати-ся (дієсл.); де (присл.) > де-сь (присл.), де-небудь (присл.). Цей спосіб функціонує у сфері дієслова, рідше - займенника, прислівника.

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. Правопис яких слів викликає у вас здивування? Чому автор вживає такі слова? Що вам відомо про автора цього тексту?

Поміркуйте, як утворилися підкреслені слова? Яке їх смислове навантаження?

Державність української мови покликала до життя цілу низку лексикографічних праць. Укладання лексикографічних словників - це словотворчість: попередні політичні режими робили все, щоб українська мова не мала практичного вжитку в техніці, медицині, діловому світі, фінансах, природничих науках. Ця політика призвела до того, що українську наукову та спеціальну термінологію належно і якісно не розроблено. А це значить, що сучасні автори термінологічних праць мусять великою мірою вдаватися до словотворчости.

Якщо деяку термінологію можна запозичити з «допогромних» (до 1933 р. і «донезалежницького» (до 1991 р.) видань, то тисячі термінів, що виникли за кілька останніх років потребують свого втілення в українську мовну плоть.

Лексикографічні праці - словники - містять тисячі слів. І в такому «натовпі» серед «новоспечених» термінів трапляються і словесні шедеври. І словесні покручі.

Наше завдання - знайти шляхи й засоби, щоб покручів було якнайменше, а шедеврів якнайбільше (С.Караванський. Пошук - це творчість). С. Караванський

Це важливо

З кінця 80-х років ХХ ст. в Інтернеті (сайт - http:// www.m-w.com/thesaurus.htm) функціонує електронний варіант найбільш повного тлумачного словника англійської мови Merriam-Websters collegiate dictionary, який оновлюють щодня. Цей словник подає найповнішу інформацію про нові слова. Електронна словникова стаття включає: реєстрове слово із транскрипцією, що передає вимову й наголошування, та поділом на морфеми; частиномовну характеристику; етимологічну довідку про слово; дату фіксації (для найновіших день, місяць, рік); систему значень із мінімальною текстовою ілюстрацією до кожного з них. Окрім того, подано синоніми та антоніми до слова в кожному із значень, що сприяє повному їх тлумаченню.

Словоскладання - це поєднання кількох слів в одному складному слові. Утворюються на основі словосполучень прикладкового типу і виражають одне поняття. Наприклад: салон-перукарня, далеко-далеко, лікар-онколог, фільм-опера.

У межах цього способу словотвору на сьогодні помітно активізувалися іншомовні елементи кореневого походження: авіа-, арт-, біо-, гео-, енерго-, кіно-, макро-, міні-, парто-, психо-, теле-, термо-, транс-, -крат, -кратія, -фобія, -фоб. Серед них є такі, що набули статусу пре- або постпозитивної частини складних слів протягом останніх років: веб-, відео-, еко-, євро-, нарко-, -шоу, -мен. Власне українські основи: багато-, взаємо-, державо-, україно- беруть участь у творенні нових композитів із нижчою частотністю. У новотворах-прикметниках складання найчастіше супроводжується суфіксацією.

Розподіліть абревіатури за словотвірними типами. Чи чи можна перевірити ці слова за морфемним словником? Яке призначення морфемного словника? Підготуйте повідомлення про одне із слів з морфемного словника.

Вуз, ВАК, дот, рагс, АПН України, США, начдив, ООН, завуч, універмаг, агітпункт, стінгазета, зарплата, райвно, військкомат, ХДУ.

У словнику Полюга Л.М. Словник українських морфем подано понад 45 000 слів з різних галузей знань, поділених на морфеми.

Описано майже всі відомі в українській мові префіксальні, суфіксальні та кореневі морфеми, наведено приклади слів, утворених нерегулярним способом, чергувань голосних і приголосних, компоненти складних слів.

Новотворами останніх років можна вважати такі слова, як євробанк, євробанкноти, євровалюта, євровізи, єврозона, євроімідж, євроінтеграція, євроклас, євроколія, єврократи, єврокубок, європарламент, європоцентризм, європростір, євросоюз, євротунель, євроуніверситет, євроодяг, єврокухня, євродискотека. У цю тематичну групу природно вписується неологізм євро як назва грошової одиниці.

Однак в окремих утвореннях не відчувається логіки. Про які слова в цьому випадку йдеться?

Тенденція до економії засобів мовного вираження - значний стимул до появи таких слів, як подані нижче. В яких функціональних стилях української мови вони вживаються? Що означають?

страхагент; політтехнолог, турагент, арт-дилер, автодилер; офіс-менеджер, креатив-менеджер, топ-менеджер, бренд-менеджер.

Складіть із цими словами речення, увівши також і такі сполуки: наше майбутнє, майбутній рік, учений, учений чоловік, прибулі з інших країн, сходив вздовж і впоперек, кінець місяця, кінець села, приїхав на вихідні, сидяча робота, цілий світ, певна мелодія, прибіг стрілою, народу - сила.

Знайдіть у реченні слова, утворені морфолого-синтаксичним способом. Поясніть його різновиди.

Морфолого-синтаксичний спосіб має кілька різновидів:

1) субстантивація - явище переходу слів з різних частин мови в іменники: майбутнє, чайна, бобові, вихідні;

2) ад'єктивація - перехід у прикметники: учений, освічена людина, сидяча робота;

3) прономіналізація - вживання в ролі займенників: цілий світ (у зн. весь), певна мелодія (у зн. якась);

4) адвербіалізація - перехід у прислівники: часом, стрілою, йти не поспішаючи;

5) нумералізація - перехід у числівники: тисяча, сила;

6) інтер'єктивація - перехід у вигуки: Боже, горенько, Матінко моя та інші різновиди.

“Цей спосіб називається морфолого-синтаксичним тому, що в процесі його реалізації новоутворене слово набуває нових морфологічних категорій і як таке виконує нові синтаксичні функції у реченні” (Іван Ковалик).

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. За що болить душа в автора? Яка ваша думка стосовно українського радіомовлення? Які радіопередачі ви найчастіше слухаєте? Які радіопередачі присвячуються питанням мовної культури? Що цікавого ви для себе почули в таких передачах?

Знайдіть слова, утворені неморфологічними способами словотвору? Яке їх смислове навантаження? Яким способом утворилося підкреслені слова?

Виконайте морфемний і словотвірний аналіз виділених слів.

Громадське мовлення має відповідати інтересам всієї, у нашому випадку - української, громади. Ми працюємо в Європейській мовній спілці і бачимо, скільки здійснюється різноманітних заходів щодо обміну програмами, європейськими цінностями. І цей програмний продукт, передусім, має саме національно-ідентичні особливості. Це наше майбутнє.

Змістовне наповнення українського ефіру - одна з дуже серйозних загроз для нашого соціуму. Що я маю на увазі, говорячи про змістовне наповнення? Насамперед - духовність, за духовністю - ідеологія, за ідеологією - світогляд, за світоглядом - патріотизм, за патріотизмом - розуміння інтересів своєї держави. Хто б тут не жив - українці, татари чи росіяни, - але всі ми маємо любити цю землю, цей край, його історію. Це зрозумілі речі, які не вимагають жодних дискусій.

Не можу тут не назвати бодай кілька наших знакових передач: «Відверто і вголос!», «Тиждень», циклові програми під загальною назвою «Радіородина», історико-драматичний радіосеріал "Пам'ятаймо!", радіожурнал "Слово", передачі "Золоті ворота", "Українські скрижалі", "Сторінки класики" тощо. Українське радіо здійснює найрізноманітніші акції - мистецькі, просвітницькі. Серед них - Загальноукраїнський радіодиктант національної єдності, спрямований саме на молодь. У ньому щороку беруть участь тисячі слухачів. Радіодиктант відбувся вже ввосьме, і ми сподіваємося, що рано чи пізно він по-справжньому об'єднає українську націю довкола того, що робить націю нацією, - довкола державної мови. Сподіваємося, що наш радіодиктант писатимуть усі державні діячі на чолі з президентом України і прем'єр-міністром, як це щороку відбувається в тій же Польщі (В. Набруско «Національний інформаційний простір: виклики і перспективи»).

Увага! Не можна плутати словотворчий аналіз з морфемним. При словотворчому аналізі не може бути елементів морфемного і навпаки. Ці два види аналізу переслідують різну мету, тому їх треба чітко розмежовувати.

Спосіб словотвору встановлюється на основі визначення того, як утворене похідне слово. Напр.: якщо слово утворене за допомогою словотвірного суфікса зелений > зеленіти, то спосіб творення дієслова зеленіти визначається як суфіксальний; якщо слово утворене поєднанням двох основ за допомогою інтерфікса (природничий і географічний > природничо-географічний), то визначається спосіб творення основоскладання з інтерфіксацією.

Лексико-семантичним способом утворюються переважно іменники, серед них: терміни: лопатка; найменування нових предметів, понять: супутник; власні назви (закладів, установ, періодичних видань, дитсадків, цукерок тощо): “Киянка” (назва швейної фабрики), “Дзвін” (журнал).

Поміркуйте, яким способом утворилися прізвища.

Панібудьласка, Нетудивітер, Затуливітер, Вернигора, Нагнибіда, Перебийніс, Убийвовк, Нетудихата, Держиморда.

Знайдіть слово, утворене лексико-синтаксичним способом.

Безмежний, вищезазначений, птахоферма, китолов, восьмиструнний.

Лексико-синтаксичний спосіб, або зрощення, - це спосіб творення нових слів шляхом зрощення двох або більшої кількості слів одного словосполучення: добра ніч > добраніч, не чуй вітер > Нечуйвітер (прізвище).

До речі, слово спасибі походить від давніх слів спаси і бог. Слово "добрий" походить від індоєвропейського слова "dhabh" - "форма, посуд, рiч, знаряддя, iнструмент". З цього семантичного комплексу кореня доб-, розширеного суфіксами -р(о), випливає значення спільнослов'янського іменника "добро" - "майно", "щастя" і прикметника "добрий" - "заможний, знатний, родовитий". Тобто маємо цілковите злиття афіксальної морфеми з кореневою. Мова йде про опрощення.

Учені-мовознавці констатують, що у процесі історичного розвитку мови морфологічна будова слова могла змінюватися, чим зумовлені такі явища, як опрощення, перерозклад, ускладнення. Основними причинами називають зникнення з мови споріднених непохідних слів, фонетичні зміни у структурі слова, зміни у семантиці слів непохідних і похідних.

Опрощення (спрощення) - це зміна у морфемній структурі слова, внаслідок якої у процесі розвитку мови похідна основа, що мала у своєму складі афікси, перетворюється на непохідну, кореневу. Наприклад: жир - жи+р, дар - да+р, подушка (від по- + душ (<дух “дути”) + -к-а, отже, подушка буквально - “надута”), завтра (від за- + утра +а).

Перерозклад - це така зміна в морфемній структурі слова, внаслідок якої звуковий елемент однієї морфеми переходить до сусідньої морфеми і у складі похідного слова змінюються межі між твірною основою і словотворчим афіксом: праслов. рука-мъ, рука-ми, рука-хъ (у сучасній мові звук а став усвідомлюватись як закінчення); не-доварений і недо-варений, з-невіра і зне-віра.

Первісна основа годувальн-ик була прикметникового походження, межі афікса помінялися, коли основа стала дієслівною годува-льник.

Суфікси - ільник, -ність, -енець, -івець, -лець сформувалися внаслідок перерозкладу: попільник, готовність, біженець, жилець; між префіксом і основою: При перерозкладі основа залишається подільною, але ускладнюються афікси.

Страницы: 1, 2, 3, 4