Морфемна і слововірна структура слова

Тема для розмови. «Душею» мови є не лише лексика, хоча в ній зафіксована мовна картина світу, а перш за все граматика. Так стверджують мовознавці. Про що йдеться? Що означає мовна мода, мовний смак? А як словотворчі засоби впливають на мовну моду? Обговоріть ці питання в класі.

Завдання додому

За поданим епіграфом напишіть твір-міркування, використовуючи інформацію про вчених Івана Ковалика, Катерини Городенської, Ніни Клименко (на вибір), Льва Полюгу які досліджують проблеми словотвору. У тексті використайте слова різних повнозначних частин мови, в яких наявні як похідні, так і непохідні основи. У похідних словах виділіть граматичну і твірну основи.

68. Національно-специфічне вживання зменшено-пестливих форм. Особливості вживання осново- і словоскладання, абревіатур, їх правильна вимова. Усунення помилок, пов'язаних із порушенням норм українського словотвору

Українці для виявлення емоцій, почуттів (чи закипить у серці гнів, чи охопить журба, чи ніжність розм'якшить серце) мають мову, що злеліяна не на прісному ґрунті граматики, а на полі битви у всьому розпалі, на вільних козацьких бенкетах і у свавільному побуті гайдамаки, мову, що злеліяна сумливими промовами до вітчизни бездомного блукальця на чужині, піснями любові...

Амвросій Метлинський.

Комунікативна розминка. Ще з дитинства вам відома казка про Телесика. Пригадуєте, в ній розповідається про народження хлопчика з деревинки. Багато є причин на те, чому люди поклонялися деревам. І однією з таких причин, за уявленнями наших предків, були родючі властивості дерев. Міфи, казки про походження людей з дерев відомі у світі. Пригадайте, які з казок ви читали?

А в українському фольклорі поряд з легендами про Адама, випліпленого з глини, знаходимо і перекази про першу людину з дерева. Таке ж походження мав Івасик з казки про Телесика.

Яку пісеньку співала мама (баба), пригадуєте? «Люлi, люлi, Телесику, заварили кулешику, з ручками, з нiжками, будемо тебе годувати». Зверніть увагу на підкреслені слова. Що вони, на вашу думку, означають? Про який кулешик ідеться, чому з ручками, з ніжками? Можливо, це згадується про бабину кашу? Як ці рядки співвідносяться з рядками іншої колискової пісні:

Щоб зростало маленятко,

Наше любе пташенятко,

Наша квітонька маленька,

Наша зіронька ясненька.

Колисочка хить-хить,

Панасик спить-спить,

Колисочка хитнулася,

Панасику чихнулося.

Здоров'ячко у сердечко,

Рісточки - у кісточки,

А в ніженьки - подушка,

А в роточок - говорушка.

Поміркуйте про це в класі

У жодній мові немає такої великої кількості емоційно-забарвлених дериватів, як в українській: матінка, матіночка, матусенька, дідуньо, дідусь, бабуньцьо, бабусенько, стежечка, худібка, садочок, віночок, писаночка, гарненько, перстенець, ягідочка, волики, коники, городчик, гостоньки, перепеличка, воріженьки). У цих словах знайшли відображення і ставлення до людини, і обожнювання природи. Риса, властива українській мові, - це поєднання зменшено-пестливих суфіксів з дієслівними основами: спатоньки, їстоньки та ін.

? В яких стилях зустрічаються такі слова? Які національні особливості поданих слів? Чи притаманні вони науковому, публіцистичному, офіційно діловому стилям? На підтвердження наведіть уривки з текстів

Виконайте морфемний і словотворчий аналізи підкреслених слів.

мишка-шкряботушка, жаба-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, ведмідь-набрід, кабан-іклан;

деревинка, колисочка, синок, золотий човник, срібне веселечко, двійнятка, матінка, бережок, рибка, голосок, гусятко, гусочка, крильце, сорочечка, казочка, в'язочка;

горобчик, чижик, овечки, щука-риба, перепілонька, райські пташки, волики, ластівочка;

огірочки, барвінець, пшеничка, васильчик, рутонька.

В українській мові широко використовуються суфікси емоційної оцінки -ок- (дуб-ок), -ищ- (руч-ищ-е), -ечок- (верш-ечок), -еньк- (дрібн-еньк-ий), -ус-(мат-ус-я), -ичк- (сестр-ичк-а) та ін. У певному контексті пестливі суфікси можуть надавати словоформі відтінків здрібнілості, іронічного звучання, актуалізують семантичний відтінок зневаги або сарказму, інтимізують виклад. Згрубіло-збільшувальні суфікси вживаються переважно для підкреслення сили, міцності, великого розміру чи фамільярної прихильності.

Наукова й офіційно-ділова мова, як правило, уникає вживання слів із зменшувальними суфіксами, бо вони вносять небажаний у даному разі відтінок пестливості. До того ж такі слова, потрапляючи в текст наукового стилю, позбавляються будь-яких емоційно-експресивних відтінків.

? Якого відтінку надають словам суфікси, уживані в поданих реченнях? Знайдіть слова, що вжиті в переносному значенні, назвіть вид перенесення

1. Ходи, ляшеньку, добре тебе почастую, - мовив Гаркуша, добуваючи шаблю з піхов (О. Стороженко). 2.Не буде нам з того добра через сусідоньки (з народної пісні). 3.Та де там воно рано? Вони надолужать то вмиваннячком, то взуваннячком... (І.Карпенко-Карий). 4.А я за упокой гумористичної душеньки отакенну свічечку поставлю (О.Ковінька). 5. Отаку невісточку придбай! Сидить собі, як панночка, замислилась, а ти роби та ще й мовчки (І.Карпенко-Карий). 6. Як став місяць серед неба. Ревнула гармата; Прокинулись ляшки-панки -* Нікуди втікати (Т.Шевченко). 7. Якби піти на вовчиська Чи на кабаняку. Щоб набратися самому Страху-переляку (П. Глазовий). 8. Накрутив Данило номер. Взявши трубку в руку, І гукнув: "Здоров, друзяко (П. Глазовий). 9. До нього [Данила] бігла вона [Мирослава], бігли маки на її платтячку, бігли, перетрушуючи ті маки, її ноженята, біг вітрець у її косах, що мали повів степу і смуток матіоли (М.Стельмах). 10. Вони й не догадуються, Хведю, який толковий ти, сміливець і хитрунець! І де тільки навчився? ((М.Стельмах). 11. Гарний у тебе землячок, тільки бог йому смерті не дає, - нарешті заговорив Северин (М.Стельмах). 12. А хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається. І зелено, і червони, і голубо, і біло, й синьо, й рожево коло тої хатки (Марко Вовчок). 13. Ой ти дівчинонько, моя вір'яночко, у тебе личенько - рум'яне яблунько. А твої вустонька, а твої губоньки - звелись пелюстоньки з вогнем докупоньки (І.Драч). 14. Що первий голосочок - батенько кличе, А другий голосочок - матінка кличе, А третій голосочок - братичок кличе, Да батенько кличе в терему мести, А матінка кличе кужелю прясти, А братичок кличе коня напувати...(з весільної пісні). 15. Язичок - це конусоподібний виступ м'якого піднебіння; виріст біля основи листка деяких рослин; внутрішні жувальця в комах; рухома пластівка в механізмах (зі словника).

? Які з наведених речень є уривками українських народних піснях? Прочитайте уривок з книги Світлани Єрмоленко «Нариси з української словесності». Думку авторки підтвердіть записаними з уст рідних таких пісень

Українська народна пісня - це справжня скарбниця емоційно забарвленої лексики. Здається, жодне слово не входить у пісенний рядок, якщо його значення не відтінюється суфіксом, додатковою лексико-семантичною конотацією, що виникає через незвичну сполучуваність чи зіставлення понять у тексті. Слова, справді, вибираються, тому вони й вибо'рні, як співається в народній пісні.

Багатогранний світ людських почуттів. Конкретні картини буденних занять, емоційні характеристики відображаються в словнику народної пісні.

Іменниковий словотвір у народній пісні найбільш активний і різноманітний порівняно з іншими частинами мови.

? Прочитайте вірші. Визначте основну думку авторів. До якої проблеми привертають увагу поетеси? Про що застерігають? Що споріднює гілочку і людину

З'ясуйте стилістичні функції емоційно-забарвлених суфіксів у словах. Прокоментуйте різновиди речень, ужиті в текстах.

Напишіть замітку в газету «Чому гілочці боляче?»

Дочці

Зірвалась гілочка й дереву болить.

Чого б йому боліть? Нехай зсихає...

Зі стовбура ледь ниточка стримить -

Життєві соки гілочці зганяє...

Весна цвіла, співала ніжним цвітом,

А на порозі вже стояло літо.

Ось так за юністю чатує пильно старість...

І в'януть люди швидше, аніж квіти (Н. Фесенко).

Така мала, цікава і зелена,

Так радісно всміхається до мене -

її уперше, юну і свавільну,

Від подруг, мами і коріння вільну,

Запрошено у вогнесяйне місто.

Тут буде бал!

І свічі, і намисто!..

...Ялиночко, ялинко, ялинятко,

Моє зеленороге оленятко,

Куди летиш?

Куди тебе несе?

Це ж просто маска, маскарад - і все!

Бо завтра, і не глянувши у вічі,

Із тебе знімуть новорічні свічі,

Обтрусять діловито мертві голки

І викинуть, покривджену і голу,

Немов на жар утрат і каяття -

На вулицю,

На холод,

На сміття!..

(О.Матушек).

? Прокоментуйте вислів мовознавця Василя Сімовича

«Здрібнілих та песливих форм уживає наш народ дуже радо і при кожній нагоді. Не тільки в розмові з дітьми, не тільки тоді, коли хочемо викликати до себе співчуття, … не тільки тоді, як виявляємо свій смуток чи радощі, не тільки балакає зі собою песливими словами пара закоханих, не тільки стрічають ся вони в віршах, у вязаній мові - але й так, у звичайній бесіді, при всяких нагодах, і то без огляду на те, який зміст розмови» (В.Сімович «Граматика української мови для самонавчання в допомогу шкільній науці / Друге видання з одмінами і додатками. - Київ-Ляйпціг, 1921).

Продуктивним засобом "обрядового" й фольклорного словотвору вважається словоскладання. Наприклад: дівич-вечір, хліб-сіль; чар-зілля, рута-м'ята.

? Яку обрядову семантику виконують подані складні слова? Складіть казку «Мої мрії», використавши десять слів з поданих нижче

приворот-зілля, ромен-зілля, корінь-зілля, чар-зілля, рута-м'ята, калина-малина, вишенька-черешенька, розрив-трава, хрест-трава, переліт-трава, перекотиполе, жито-пшениця, трава-мурава, яр-хміль, сон-трава, люби-мене, іван-чай, нечуй-вітер, біс-дерево, бождерево, первоцвіт, зимоцвіт, пізньоцвіт, нечіпай-зілля, рай-дерево, рай-цвіт.

Складні слова не є ознакою якогось певного стилю. Однак найбільше їх смислові і стилістичні функції розкриваються в художньому і розмовному стилях. Образно вжиті, складні іменники і прикметники збагачують семантику тексту, сприяють створенню колоритного, неповторного образу.

? Прочитайте текст. Визначіть його стильову приналежність, основну думку автора. Чи читали ви цей твір? Що вам відомо про автора? На основі літертурних матеріалів підготуйте коротке повідомлення про Василя Барку

Випишіть складні слова, вжиті в цьому тексті. Яким способом вони утворені? З яким значенням уживаються в тексті? Які з них є індивідуально-авторські? За тлумачним словником перевірте значення підкреслених слів. Випишіть слова із суфіксами -ість, -нн(я), з'ясуйте правомірність їх уживання в цьому стилі.

Що там бачиш? -- питає Микола.-- Поки нема нікого, піди до сільради, в вікно заглянь: як -- тато?

Більший має право посилати, і Андрійко слухається. Звик! Шанував брата: той боронив, завжди добрий і справедливий, з тихою і світлою думністю в худорлявому вигляді.

Посланець вернувся, бо з сіней сільради виступили два сизомундирні міліціонери і покурюють. Потягнули з перехрестка до сільради -- місцеві партійці.

Микола на них вимовив:

-- Хліботруси!

-- А ми ні: ми хліботруди,-- сказав Андрій.

-- В основному вірно; але хліботруди не ми з тобою, а старші. Ми хлібокуси.

Андрій мовчки згодився; потім повідомив:

-- Я знаю, хто всякі другі.

-- Що знаєш?

-- Є хлібопроси, і всякі.

-- Добре! -- сказав Микола.-- Твій горщик здібний варити. А ще?

-- Ну, є... хлібоноси і хлібовози.

-- Ще -- хто?

-- Ще, зараз подумаю, є хліботорги, і хлібокупи, хлібокради. Це все.

-- Гаразд. А хто -- ті, що хліб дають хлібопросам? Андрій думав і вагався, і не міг сказати; видно, знайшов слово, яке не задовольняло -- плечима знизав від невирішення.

-- Звуться: хлібодани! -- назвав Микола,-- Їх мало; витіснили їх сильніші. Скажи, хто ті, що хліб беруть?

-- Хлібобери, чи ні...

Микола поправив:

-- Вони хлібохапи.

Засвоївши новий термін, Андрій показав на збір коло сільради, куди прикотили дрожки.

-- Пам'ятай,-- попереджує Микола,-- щоб замок держав на губі! Десь проквакаєшся з назвами, тата замучать по арештах: через нас. Зрозумів?

— Я мовчатиму (В.Барка Жовтий князь).

Василь Костянтинович Очерет (Барка - псевдонім) (1909-2003) - письменник, представник української діаспори у Сполучених Штатах Америки, автор роману «Жовтий князь».

Помітне місце в художньому, особливо поетичному мовленні посідають індивідуально-авторські новотвори. Пошуки сучасних поетів у галузі індивідуального словотвору впливають на розвиток образної системи поезії, збагачують поетичний лексикон.

Найпоширеніші в поетичних текстах складні іменники і прикметники чистодзвони, живосік (І.Драч), диволет (Л.Костенко), веселощокий (М.Стельмах). Стилізовані під фольклор складні іменники і прикметники утворюють порівняння та художні епітети, що подають образну характеристику предметів і явищ природи, образів і психологічних портретів. Наприклад: роси-сльози (М.Рильський), вітри-руки (Остап Вишня), літа-коні, верби-наречені, ноша-скеля, промені-ножі (А.Малишко), міднолиций, веселощокий (М.Стельмах), розумноокий (М.Стельмах), лукаво-тонкоброва (А.Малишко).

Поєднання у складовному слові антонімічних елементів акцентує увагу на обох частинах, синтезуючи їх у цілісний образ. На цьому принципі базуються оксюморон: тривожно-радісний погляд, задумливо-прояснене обличчя, болісно-солодке чекання (М.Стельмах).

? Прочитайте речення. Поміркуйте, яких семантико-стилістичних відтінків надають складні слова

1. Лиш дальні залпи вогнепаду Ще шарпали і злили горизонт (М.Бажан). 2. А снігодощ над вовком пролітає...(М.ВІнграновський). 3. Його лице відкрилося у синь. Туди, де розтікалася бездонна Самотність стопечальної мадонни, В якої щойно вмер єдиний син (В.Коротич). 4. Мій світ не той, щоб в мрійновтому гратись… (В.Бровченко). 5. Ярим барвоспадом в наших жилах кров тече князівська… (Яр Славутич). 6. Це щастя в пропадайроках було… (І.Драч). 7. Ярим барвоспадом в наших жилах кров тече князівська…(Яр Славутич). 8. Вітру синьо-голубий огин… (М. Вінграновський). 8. Приснився я собі самому У дебрі голосно-німій (М. Рильський).

У поетичній мові естетизуються, набувають нової семантики, часто переростають в образи-символи номінації птахів. Народна поетична традиція відбита у слововживанні сизокрилий голуб (голубка), що використовується як ласкаве, ніжне звертання. Наприклад: “Ой, напій коня, каре оченя! Сизокриле голуб'ятко, до побачення” (А. Малишко). Традиційними також є порівняння думок, мрій з птахами - улюблений троп багатьох майстрів поетичного слова. Наприклад: “На зелені гори, на блакитні хвилі, ой, летіте, мрії - птиці срібнокрилі” (В. Сосюра).

? Випишіть з народних пісень речення, де наявні образи-символи номінації птахів. Придумайте до них авторські епітети-складні слова. При потребі скористайтеся «Словником епітетів української мови»

? Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Що нового ви дізналися з тексту? Чи відомий вам такий стилістичний спосіб, як гра слів. Чи зустрічали ви таке явище в газетах, біг-бордах? Яка мета створення таких абервіатур

Страницы: 1, 2, 3, 4