Лінгвістичне наповнення концепту "колір" ("colour") в українській та англійській культурах

- come (get) out of the red у значенні виплутатися з боргів; покрити дефіцит; почати давати прибуток;

- go to the red у значенні приносити дефіцит, стати збитковим; показувати дефіцит;

- put in the red зі значенням привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим [Кунин А.В., 1997: 624].

2) Словосполучення, граматично неподільні, невмотивовані з погляду сучасних синтаксичних зв'язків, але з лексичної точки зору розчленовані, хоча і не цілком вільні, допускають підстановку і вживання будь-яких слів тільки на місці одного члена даних словосполучень. Так, наприклад, словосполучення з числівниками, у яких форма родового відмінка від порядкового слова не може бути визначена з погляду сучасних значень родового відмінка:

- аs red as a beet, що має значення червоний, багряний, червоний як рак або фразеологізм аs red as cherry - кров з молоком, рум'яний.

3) Словосполучення, неподільні за своїм лексичним значенням, але подільні граматично, які цілком відповідають синтаксичним моделям сучасної мови:

- red herring - відволікаючий маневр.

4) Словосполучення для сучасної мовної системи однаково цільні і неподільні як із синтаксичної, так і з лексико-семантичної точок зору:

- рaint the town red - відірватися на повну.

В свою чергу В. Виноградов виділяє три групи фразеологічних одиниць. Зупинимося на цій класифікації.

1) Лексичні фразеологізми. Такі фразеологізми семантично співвідносяться зі словами, понятійно аналогічними їм. Подібні фразеологізми функціонують у мові в якості готових лексичних одиниць. Семантична неподільність цих фразеологізмів проявляється у тому, що за кожною такою одиницею закріплюється цілісне значення:

- red carpet, roll out the red carpet, що означає повагу до людини - розстелити червоний килим;

- red letter day - щасливий день;

- red rag to a bull - червоний колір для бика, тобто той, що дратує, злить [Виноградов В. С., 2001: 180].

2) Предикативні фразеологізми. Це, як правило, закінченні речення, які закріпилися в мові у вигляді стійких словосполучень:

- пot worth a red cent - і ломаного гроша не коштує;

- сatch someone red-handed - спіймати на гарячому [Виноградов В. С., 2001: 181].

3) Компаративні фразеологізми, які закріпилися у мові як стійкі порівняння:

- as red as a beet у значенні червоний, багряний; червоний як рак;

- as red as cherry зі значенням рум'яний; кров з молоком;

- as red as fire зі значенням почервонілий [Кунин А.В., 1997: 624].

У своїй праці А. Прохоров дає таке визначення фразеологізму: «Фразеологічні одиниці або фразеологізми - це виконуючу функцію окремого слова словосполучення, значення яких не можна вивести зі значень його компонентів» [Прохоров А.Н., 1993: 1432].

РОЗДІЛ 2. Передача міжкультурних особливостей концепту „red”

засобами української мови

2.1. Прагматичний аспект перекладу концепту „red”

Фразеологізми на позначення кольору можуть справляти певне враження (позитивне, негативне чи нейтральне) та викликати певні емоції. Характер впливу визначається трьома основними факторами:

- зміст висловлювання;

- сприйняття повідомлення залежить від характеру знаків, що складають висловлювання;

- прагматичний вплив висловлювання залежить від рецептора, що його сприймає [Гарбовский Н.К., 2004: 394].

Слід підкреслити, що співвідношення між прагматикою оригіналу та перекладу фразеологізмів з концептом „red” може бути різною, а прагматична адекватність перекладу необов'язково полягає у збереженні прагматики вихідного тексту. Німецький перекладознавець А. Нойберт запропонував відрізняти чотири типи прагматичних відносин при перекладі від найвищої можливості перекласти в прагматичному розумінні до неможливості відтворити прагматику оригіналу в перекладі. Така градація установлюється в залежності від характеру тексту оригіналу. Найповніше передається прагматична направленість оригіналу, що має однаковий прагматичний інтерес і для читачів перекладу.

Перший вид прагматичної адаптації має за мету забезпечити адекватне розуміння повідомлення рецепторами перекладу, орієнтуючись на "усередненого" рецептора.

Другий вид має за мету досягти правильного сприйняття змісту оригіналу, донести до рецептора емоційний вплив вихідного тексту.

Третій вид прагматичної адаптації - перекладач орієнтується не на рецептора, а на конкретного рецептора і на конкретну ситуацію спілкування.

Четвертий вид - вирішення "екстраперекладацької надзадачі". Вирішує якусь персональну задачу не пов'язану із точним відтворенням оригіналу.

Прагматичне значення - це відношення між знаком та людиною, суб'єктивне ставлення людей до одиниць мови, а через мову - до предметів та понять.

Прагматичне значення включає всі питання, пов'язані з різними ступенями розуміння тих чи інших мовних одиниць у мовленні або їх трактуванням залежно від мовного чи немовного досвіду людей, які беруть участь у процесі комунікації [Рецкер Я.И., 1974: 54].

Таким чином, прагматика - це вивчення, перш за все, екстралінгвістичних факторів мовлення:

- предмета;

- ситуації;

- учасників мовлення.

При визначенні прагматичного аспекту концепту „red” слід зазначити, що значення фразеологізмів не завжди збігаються в мові оригіналу та в мові перекладу. Так, наприклад в англійській мові лексема „red” частіше має негативну конотацію: сatch someone red-handed - спіймати когось на гарячому. Або такі фразеологічні звороти, як go to the red - приносити дефіцит, стати збитковим; показувати дефіцит, put in the red - привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим [Гарбовский Н.К., 2004: 394].

Отже, при передачі прагматичного значення концепту „red” важливо врахувати яке значення він має в мові оригіналу.

2.2. Передача експресивності фразеологічних одиниць концепту „red”

2.2.1. Лексичні фразеологізми

Фразеологічні сполучення, які співвідносяться зі словами, мають специфічні особливості. Треба відмітити ті, які мають значення для перекладацької проблематики. За В. Виноградовим фразеологічні одиниці характеризуються семантичною цілісністю, кожна одиниця має своє конкретне значення. Саме воно реалізується в мові. Такі фразеологічні звороти утворені від вільних словосполучень та співпадають з ними структурно [Виноградов В. С., 2001: 181].

Внутрішня форма фразеологізму - це лексико-семантичний зміст вільного словосполучення, на основі метафоричності якого виник фразеологізм, це той початковий образ, який дав йому змогу поступово набути значення стійкої фразеологічної одиниці. Звичайно, в сучасній мові ступінь вмотивованості цього значення різний. Важливо зазначити те, що у свідомості носія мови повинно закріпитися значення фразеологічного сполучення так, як закріплюються в свідомості значення самих слів. Це зумовлено тим, що внутрішня форма частіше може лише підказати, а не дати точне визначення фразеологізму.

Перехоимо до зіставного аналізу фразеологічних зворотів:

1) У мові прекладу є фразеологізм, який повністю співпадає з фразеологізмом мови оригіналу, тобто має теж саме значення, стилістичне забарвлення та туж саму внутрішню форму. Такі пари є повними еквівалентами. Вони мають високий ступінь адекватності лексико-граматичного складу, значення, образності та експресивно-стилістичного забарвлення. Але слід зазначити, що повна еквівалентність не абсолютна і такі фразеологізми можуть мати певну національну специфіку.

2) У мові перекладу є еквівалентна фразеологічна одиниця з таким же, що й в оригіналі або схожим значенням, однаковим стилістичним забарвленням та однаковою внутрішньою формою. Такі пари відносяться до неповних еквівалентів, тобто вони являть собою перекладацькі відповідники [Виноградов В. С., 2001: 183].

3) У мові перекладу є стилістично еквівалентне фразеологічне сполучення з таким же або близьким значенням як і в мові оригіналу, такі пари називаються частковими еквівалентами:

- пot worth a red cent, на позначення речей, які нічого не варті. В українській мові має такий частковий еквівалент: і ломаного гроша не коштує.

4) У мові перекладу є відповідне за стилістичним забарвленням та значенням слово:

- іn the red - має значення боргу, бути в боргу, бути збитковим;

- сome (get) out of the red - виплутатися з боргів; покрити дефіцит; почати давати прибуток;

- рut in the red - привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим.

Отже, якщо внутрішня форма фразеологізму не обігрується у мові, якщо немає натяку на образ, що лежить в його основі, немає двоплановості, то перекладач не повинен зберігати цей внутрішній образ, важливо лише передати змістову, емоційну та цільову інформацію фразеологізму оригіналу. Тому в перекладі фразеологічній одиниці може відповідати фразеологізм або слово, яке має еквівалентний обсяг інформації [Виноградов В. С., 2001: 184].

2.2.2. Відтворення предикативних стійких словосполучень

Прислів'я - це закріплені у мові стійкі образні судження, які мають повчальний зміст, виражають певну мораль та часто мають звуко-ритмічну організацію. В. Виноградов виділяє п'ять можливих типів перекладу прислів'їв:

1) Повним відповідником (еквівалентом), коли в мові перекладу є прислів'я, яке рівнозначне за змістом, функцією та стилістичними характеристиками прислів'я в мові оригіналу. Метафора, закріплена в прислів'ї, повина спиратися на ідентичні образи.

Повні еквіваленти часто зустрічаються у так званих інтернаціональних прислів'ях та крилатих виразах, які беруть свій початок від міфічних або біблійних джерел [Виноградов В. С., 2001: 185].

2) Частковий відповідник - прислів'я мови перекладу еквівалентне прислів'ю мови оригіналу за змістом, функцією та стилістичним забарвленням, але відрізняється своїм образним значенням:

- red herring - перекладаеться як відоволікаючий маневр. Має такі аналоги в українській мові як замилити очі, задурити голову;

- рaint the town red - англійській мові використовується на позначення гарного проводження часу, веселої пргулянки. В українській мові зустрічається такий аналог: відірватися на повну.

3) При передачі прислів'їв нерідко використовується прийом калькування. Прислів'я відтворюється майже дослівно, але контекст підказує реципієнту, що він має справу з стійким зворотом:

- red rag to a bull - червоний колір для бика, тобто той, що дратує, злить [Виноградов В. С., 2001: 186].

4) Так званий «псевдодослівний» відповідник, коли перекладач вважає за потрібне вжити прислів'я мови оригіналу, або у випадку відсутності в мові перекладу повного або часткового еквіваленту. В цьому випадку перекладач «винаходить» прислів'я та відтворює без модифікацій або з незначними змінами образний зміст прислів'я оригіналу. Таким чином він зберігає його зміст [Виноградов В. С., 2001: 188].

5) Останній спосіб відтворення фразеологічної одиниці - це описовий переклад. Тобто переказ фразеологізму, який зумовлений відсутністю в мові перекладу необхідних відповідників та неможливістю калькування:

- Beware of reds under the beds -- Пильнуйте! Комуністи всюди [Виноградов В. С., 2001: 190].

2.2.3. Компаративні фразеологізми

Особливе місце в перекладознавстві слід відвести компаративним фразеологізмам. Вони являють собою своєрідні стійкі порівняння. Вони, як правило побудовані за такою схемою: «назва якості або дії + сполучник + метафоричний інтенсифікатор названої я кості чи дії. Першу позицію в данній схемі найчастіше займають прикметники або дієслова, які співвідносяться з конкретним об'єктом думки, котрий характеризується двічі. По-перше, називається притаманна їм якість, або здійснювана ними дія чи стан. Причому прикметники або дієслова вживаються в своїх звичних значеннях. По-друге, притаманна їм характеристика посилюється своєрідним метафоричним інтенсифікатором, який або збільшує ступінь названої якості або вказує на посилення інтенсивності дії. Саме тому, фразеологічність такого звороту міститься в стійкості порівняння: певні якості та дії можуть посилюватися за допомогою певних метафор. При перекладі частіше за все підбирають відповідний фразеологізм або калькують зворот мови оригіналу. Передача таких фразеологічних одиниць фразеологічними еквівалентами у мові перекладу частіше за все призведе до втрати націоналюної специфіки звороту, але змістова, стилістична та функціональна адекватність зберігається. З іншого боку калькуваня може призвести до послаблення націоналюного колориту фразеологізму, тому що калька - це вільне словосполучення, а не фразеологізм [Виноградов В. С., 2001: 191].

За словником В. Даля можна навести такі приклади:

- as red as a beet у значенні червоний, багряний; червоний як рак [Кунин А.В., 1997: 624].

- as red as cherry зі значенням рум'яний; кров з молоком [Кунин А.В., 1997: 624].

- as red as fire зі значенням почервонілий [Кунин А.В., 1997: 624].

ВИСНОВКИ

Мета роботи досягнута, було проаналізовано лінгвістичне наповнення концепту «колір» в англійській та українській культурах. Досить велика площа перетину колірної лесики української та англійської мов зумовлена універсальністю колірної характеристики як такої. Дивергентність найчастіше простежуюється на рівні емоційно-експресивних, асоціативних та символічних конотацій українських та англійських фразеологізмах на позначення кольору.

Основною проблемою при прекладі фразеологічних одиниць цільовою мовою виявляється  необхідність передати значення візуальних денотативних сем, які слугують основою для активізації асоціацій, та конотативного макрокомпонента, котрий вміщає багатоаспектну етнокультурну інформацію.

Метод, що його перекладач використовує, відтворюючи фразеологізми на позначення кольору, залежить від ступеня прозорості  другого смислового пласта, рівня експлікації  синтагмем, а також подібності значень колірних лексем мови оригіналу та мови перекладу. Покомпонентний переклад зі збереженням колірної ознаки створює подібний за смислом і стилістичними якостями фразеологізм, але цей метод не забезпечує адекватності відтворення, якщо фразеологічна одиниця мови перекладу не містить конвергентних конотативних сем, особливо значущих для створення образу оригіналу, або якщо експресивний ефект зумовлено переважно формально-звуковим аспектом образу. Тому фразеологізми з компонентом кольору при перекладі часто зазнають змін на граматичному, структурному й лексичному рівнях першого смислового пласта.

 Вилучення колірної лексеми при перекладі супроводжується зміною чи втратою комплексу візуальних асоціацій. Неколірні відповідники на денотативному чи конотативному рівнях не спричиняються до значних стилістичних втрат при перекладі.   Відтворюючи семантику фразеологічної одиниці з колірним компонентом у цільовому тексті, перекладачі використовують повні або часткові фразеологічні еквіваленти, вдаються до методу фразеологічного калькування та описового відтворення. Колірний компонент зберігається, якщо у мові-сприймачі існує фразеологічний еквівалент, повний або частковий з компонентом кольору (інколи дивергентним) у першому смисловому пласті, а також при покомпонентному відтворенні (смисл і конотації фразеологічної одиниці відтворено адекватно завдяки прозорості значення актуалізованої внутрішньої форми).

Отже, дослідження охопило основні аспекти перекладу колірних лексем, що функціонують у мовленні як предметно-логічні означення, та компоненти фразеологізмів.

ДОДАТОК Приклади перекладу фразеологічних одиниць

концепту „red”

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. - К.: Вища школа, 1983.- 137 с.

2. Аскольдов С.А. Концепт и слово //Русская словесность. От теории к структуре текста. Антология. - 1980.- С. 10-15.

3. Бабушкин А.П. «Возможные миры» в семантическом просторанстве языка.- М.: Высшая школа, 1992.- 320 с.

4. Белявская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах (когнитивные основания формирования и функционирования семантической структуры слова).- М., 1992.- 345 с.

5. Берестнев Г.И. О "новой реальности" языкознания // Филологические науки. -Калининград . - 1997. - № 4.- С. 10-15

6. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. -М., 2001.- 156 с.

7. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). -- М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, -- 224 с.

8. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Винник В.О. та ін. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. - К.: Наукова думка, 1993. - 325 с.

9. Гарбовский Н.К. Теория перевода М.: Изд-во Мос. Унивеситета, 2004.-543с.

10. Гумбольдт В. Язык и философия культуры.- М., 1985. - 125 с.

11. Жаркынбекова Ш.К. Моделирование концепта как метод выявления этнокультурной специфики //Материалы IX Конгресса МАПРЯЛ. -Братислава, 1992.- 25 с.

12. Краткий словарь когнитивных терминов /Под ред. Кубряковой Е. -М., 1996.- 156 с.

13. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Известия РАН. -Серия литературы и языка. -Т.52. -1983.- № 1.- С. 12-16

14. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. М.: 1974.-345с.

15. Мостепаненко Е.М. Свет в природе как источник художественного творчества // Художественное творчество.- 1986.-№ 3.- С.4-9

16. Сергеева Е.В. Интерпретация термина «концепт» в современной лингвистике.- М., 1998.- 165 с.

17. Слышкин Г.Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты в сознании и дискурсе. -М., 2000.- 256 с.

18. Упорова С.О. О методологии анализа цвета в художественном тексте// Художественное творчество.- 1986 .-№ 4.- С.7-19

19. Фрумкина Р.М. Концепт, категория, прототип // Лингвистическая и экстралингвистическая семантика.- 1992.- № 4.- С. 2-7

20. Hornby A.S. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English.-

Oxford, 1982. -V. 2.- 453 р.

Інтернет джерела:

21. http://www.franko.lviv.ua/faculty/intrel/tpp/lecture_16.htm

22. http://library.tup.km.ua/inf_res/bibliogr/dor/publik_2005.htm

Страницы: 1, 2