Лексичні особливості перекладу французьких науково-технічних текстів

Французький термін йthanol широкого вжитку набув на початку ХХ ст., має французьке походження. Його український відповідник - етанол є запозиченим терміном із французької мови.

Термін pйtrole, який увійшов у французьку лексику ще у XIII ст., походить від латинського слова petroleum (мінеральне масло). Українською мовою може перекладатися як нафта - від грецького слова nafda - чи гас.

Батарея - український технічний термін, походить від латинського слова battuere, потрапив в українську мову приблизно на початку XIX ст. через французький термін batterie, який почав вживатись у Франції у своєму «технічному» значенні саме у цей час [36; 48].

Отже, науково-технічна термінологія як система є самостійним лексичним утворенням кожної мови. Ця система є важливим рушійним інструментом для науки: учені і фахівці у своєму колі за допомогою мови, оперуючи спеціальними науково-технічними поняттями, описують свої наукові розробки, відкриття, дослідження які, таким чином, згодом стають доступними більш широкому загалу людей, але в уже дещо спрощеній лексичній формі.

Якщо ж говорити про науково-технічну літературу у перекладацькому аспекті, то, можливо, для перекладача найцікавішим тут є стадія, коли науково-технічна термінологічна система, якою учені у обмеженому колі фахівців користувались у своїй науковій роботі, переплітається із загальновживаною лексикою, тобто стає близькою до науково-популярного стилю, для того, щоб бути легше сприйнятою людьми, не надто обізнаними із специфічною термінологічною лексикою у певній області наукових знань. У такому випадку, коли відбувається цей синтез науково-технічної лексики із загальновживаною, для перекладача процес перекладу стає, у деякій мірі, більш різноманітним та цікавим, адже матеріал, який він перекладає, стає не таким сухим, яким він зазвичай є у чистому науковому вигляді, хоч, разом з тим, і не є таким «вільним» та експресивним, як художній стиль мови.

Системну організацію термінології забезпечують дериваційні засоби. Тож, перейдемо тепер до розгляду будови терміна [1, c.34-35].

1.4 Засоби науково-технічного термінотворення

При творенні термінів пріоритетним є структурно-когнітивний аспект - тут насамперед відштовхуються від поняття. Дві характеристики терміна - структурно-когнітивна (зв'язок з іншими поняттями певної галузі наукового знання) і лінгвопрагматична (забезпечення фахового спілкування) у науковій сфері виявляються по-різному в теоретичній і практичній ділянках технічної науки.

Акт термінологічного словотвору залежить від класифікації понять, у ряді яких перебуватиме утворений термін, причому терміни одного класифікаційного ряду в ідеалі повинні бути утворені за однією словотвірною моделлю. Терміни, утворені за допомогою різних дериваційних засобів, входять до певної терміносистеми, яка відзначається строгою логіко-семантичною організацією. Причому рівнева ієрархія поняттєвої структури термінології відображає логіко-поняттєву картину галузі, науки. Певна терміносистема, відображаючи взаємозв'язки між поняттями, не лише репрезентує, а й певною мірою моделює наукове знання і самі ж поняття [26, c.41, 45].

Будь-який текст у процесі комунікації виступає в єдності змістового і прагматичного планів, становлячи сукупність мотивів, цілей, завдань, які реалізуються за допомогою різноманітних мовних засобів. Належне використання термінів можливе лише за умови їхньої дериваційної досконалості. Причому специфіка науково-технічної сфери висуває до термінодеривації особливі вимоги. Це пов'язано з яскраво вираженою амбівалентністю науково-технічного терміна: з одного боку, він парадигматично пов'язаний із поняттєвою системою фундаментальних наук (а тому має своє місце у цій системі), а з другого - більшість науково-технічних термінів призначена забезпечувати оптимальне професійне спілкування у виробничій сфері (а тому відповідає вимогам практичного застосування - бути семантично прозорим, доцільно вмотивованим, унормованим тощо).

Дериваційні засоби науково-технічної термінології дають можливість усебічно поповнювати склад наукової терміносистеми. Сучасний стан науково-технічної термінології свідчить про її постійний розвиток, пов'язаний із загальним розвитком національної мови [22, c.85, 91].

1.4.1 Синтетичні засоби термінотворення

Префіксальні утворення у науково-технічній термінології представлені обмеженою кількістю морфем. Префікси надають термінодериватам певних семантичних відтінків. Так, українські терміни із префіксом:

над- називають поняття, які вказують на надмірність вияву певної ознаки:

надбудова, надприбуток, надгалактика;

під- мають відтінок значення "частина чогось" або називають прилади чи пристрої:

підалгебра, підвісок, підвода;

проти- вказують на протилежність того, що позначає твірне слово:

протитечія, протиотрута, протигаз;

без- мають семантичне значення відсутності тієї ознаки, на яку вказує твірна основа:

безбережжя, безбритвальна піч, безватний струм;

У французькій термінологічній лексиці застосовується свій набір префіксів. Досить часто, для утворення нових термінів у французькій мові застосовуються такі префікси як:

para-, який виражає ідею захисту і означає проти, від чогось:

paravent, parafoudre, parabol;

contre-, який виражає ідею опозиції протидії, протиставлення

contrepoids, contrepиterie, contretype;

re-, який означає повторення чогось, ще раз

ressources renouvelables, recharge, rйacteur;

de-, який має досить багато різних значеннєвих відтінків, таких, наприклад, як розбирати щось, приступати до роботи над чимось; позначає розподіл, відмежовування від чогось : dйchiffreur, dйfrichement, dйchets, dйcimale, dйclenche.

Окремо варто також відмітити вживання префікса біо- в українській мові та bio- у французькій. У текстах на тему альтернативних видів енергії слова із таким префіксом зустрічаються дуже часто:

biocarburant, biocombustible, biomasse, bioclimat, biodegradation, bioйnergie

Українською мовою французькі терміни із префіксом bio- ми перекладаємо за допомогою українських термінів-еквівалентів, які, зазвичай, також вживаються із префіксом біо-:

біопаливо (біопальне), біомаса, біоклімат, біорозкладання (біоліз), біоенергія

У науково-технічній термінології суфікси використовують при творенні термінів на позначення процесів, станів, властивостей:

У. Електрифікація, , вітряк, випаровування, місткість.

Ф. Codage, siglaison, mouture, indexation [27; 53]

Набір дериваційних засобів загальнолітературної мови можна розмежувати за сферами вживання на дві групи:

- у першу з них входять афікси (префікси і суфікси), активно застосовувані як у сфері загальнолітературного, так і спеціального термінологічного словотвору:

У. Без-, поза-, між-, під-, проти-, роз-, понад-; -ння, -к-, -ість, -изна, -ник, -ш (нульовий суфікс) і деякі інші: безодня, міжвладдя, противага, понадзвукова швидкість;, буріння, видимість, напівпровідник

Ф. Сontre-, dys-, homo-, sus-; -asse, -oir, -erie, -(s)sion, -ature, -is, -ence, -isme: Contre-poison, dysfonctionnement, homogreffe, suspension ; vinasse, fumoir, teinturerie, rйcession, ossature, mouchetis, latence, dirigisme.

У другій групі представлені в основному такі афікси:

У. а-, анти-, інтер-, суб-, супер-, ультра-; -аж, -ізм, -ія, -ізація, -фікація тощо: антиоксидант, субординація, ультрафіолет; бандаж, примітивізм, вібрація, механізація .

Ф. Aйro-, anti-, auto-, bi-, hypo-, ultra-; -xion, -ien, -escence, -eur, -aille, -tion : aйrotrain, antimatiиre, autorail, birйacteur, hypotension, ultraviolet; connexion, informaticien, coalescence, pelleteur, ferraille, йlйctrification.

Термінотворення другої групи утворюють переважно термінологічну лексику і за походженням є інтернаціональним.

Серед науково-технічних термінів є чимало абревіатур:

У. ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), АЦП (Анамлого-цифровимй перетворювач), ГЕС (гідроелектростанція);

Ф. LGV (lignes а grande vitesse), RFF (rйseau ferrй de France), Go (giga octet), EPR (rйacteur prйassurй europйen) [23; 49].

Особливу групу складних термінів становлять лексеми з інтернаціональними компонентами радіо-, теле-, авто-, фото-, мікро-, стерео-, електр-о, термо-, гідро-, моно; - граф, -скоп, -графія, -скопія, -лог, -логія:

У. Радіовипромінювання, автогенератор, мікроампер, електробур, гідроакустика; томограф, телескоп, електрографія, дактилоскопія.

Ф. Tйlйchargement, phototype, stйrйoagnosie, thermocopie, monochromie; bathyscaphe, pйriscope, йlectroscopie, traductologie.

Поряд із вербальними в сучасній термінології використовуються символічні засоби - цифри, позначки, графічні символи математичної, фізичної, хімічної та інших термінологій (х-подібні з'єднання, V-подібний манометр, а-частка, р-мезон, Ш-мезон, µ-мезон, г-фотон, б-, в-розпад, N-серія, IBM-сумісний, web-сторінка, pH-метр, p-електрон, р-зв'язки, ГЦК-гратка).

Для термінотворення властиве частотне вживання власних назв як твірної основи: ом, кулон, ампер, вольт, герц, рентген, генрі, джоуль, астраханіт, байкаліт, глінкіт, ломоносовіт.

У науково-технічних текстах вживаються складені терміни, утворені від сурядного словосполучення та на основі підрядного словосполучення:

У. Ампервольтометр, скловата, планшайба, електромеханіка, звукопоглинання;

Ф. Mиtre-kilogramme, kilowattheure, airbus, machine-transfert, outil-couteau.

Складні слова і словосполучення мають одночасно спільні і диференційні ознаки. Їх об'єднує семантична єдність, наприклад: азотодобування < добувати азот, формовиливання < виливати форму, дискоформування < формувати диски, чавунозаливання < заливати чавун, колономонтування < монтувати колони [8, c.32; 48].

Технічні терміни-композити виявляють різні форми деривації і служать повнішому виявленню значення дії, процесу, результату дії, ніби доповнюючи, а не дублюючи одне одного. При цьому композитні терміни функціонують на лексичному рівні як замінники дієслова, що корелюють зі словосполученнями, а не з окремими дієсловами: автомобілебудування (будувати автомобілі), листоштампування (штампувати листи), газопоглинання (поглинати гази), металоплавлення (плавити метал).

Таким чином, сукупність засобів термінотворення відображає сучасні тенденції розвитку мови. Наукові терміни є складниками і активними учасниками інформаційного процесу нового типу, здійснюваного на основі спілкування людини з комп'ютером. Найпродуктивнішим типом терміно-творення є суфіксація із залученням загальномовних суфіксів, які мають традиційну семантику і суфіксів, які мають спеціалізоване технічне чи наукове значення. Специфіку сучасної науково-технічної термінології зумовлює наявність у її системі термінів-композитів [2, c.51, 67].

1.4.2 Аналітичні засоби термінотворення

Значного поширення у системі науково-технічної термінології набула аналітична деривація. Багатокомпонентні терміни мають виразні систематизувальні властивості, ними легше передати ієрархічні відношення.

У науково-технічній термінології є й багатокомпонентні термінологічні сполуки. За кількістю членів вони можуть бути дво-, три-, чотири- і багаточленними: магнітна головка, інтегрована прикладна система, оператор умовного переходу, електронна аналогова обчислювальна машина, автоматизована система управління технологічними процесами

Термінологічні словосполучення мають семантичну цілісність, але ступінь її залежить від характеру компонентів і семантичних відношень між ними. Термінологічні словосполучення часто є такими термінами-визначеннями, у яких внутрішня форма містить стисле наукове визначення. Такі словосполучення мають пряме співвідношення з глибоко пізнаними об'єктами навколишньої дійсності, у них яскраво виражені номінативна і когнітивна функції. Кожен із подальших компонентів конкретизує, увиразнює значення терміна. Це пояснюється способом пізнання: для того, щоб пізнати ще не пізнане, людина прагне зіставити його з відомим.

Процес диференціації понять технічної та природничої термінолексики є об'єктивною передумовою використання багатослівних термінів, що дає можливість якнайтонше і якнайточніше передати значення кожного терміна, тому що кожна одиниця складеного терміна виражає певні видові ознаки. Продуктивність багатокомпонентних термінів виражається в тому, що вони повністю покривають поняттєве коло досліджуваної термінологічної системи і разом із нагромадженням ознак можуть збільшувати склад компонентів [12, c.42, 93-95].

Отже, багатокомпонентні терміни поділяються на:

1) терміни-словосполучення серед них розрізняють:

а) вільні словосполучення (атомна електростанція, космічна швидкість, радіолокаційні установки і т.д.), де кожний з компонентів - термін, що може вступати в двосторонній зв'язок;

б) зв'язані словосполучення, де ізольовано взяті компоненти можуть/не можуть бути термінами, а в поєднанні вони утворюють термін-словосполучення: мертва вода, важка вода, радіоактивний йод, мислячий робот і т.д.);

2) багатокомпонентні терміни (такі терміни можуть бути три-, чотири- і більше компонентними і представлені вони в значно меньшій кількості: відкритий розпад радіоактивних елементів, рівняння руху машин, діставати дози опромінювання.

Незалежно від того яким є термін - багатокомпонентним сполученням чи виступає в якості терміна-словосполучення чи терміна-слова, таке явище як омонімія поширюється на кожен з них. Так, наприклад, термін facteur, що являється терміном-словом, в економіці має значення фактор; коефіцієнт - в медицині, в математиці - множник. Термін-словосполучення onde courte (f) в одній і тій самій галузі (радіотехніці) має різні значення: “коротка хвиля”, а також “короткохвильовий передавач”. А от, наприклад, термін circuit d'absorption (m) має різні значення не в межах однієї, а в межах різних галузей: у фізиці - “коефіцієнт поглинання”, а в фізіології - “швидкість засвоєння речовини”.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7