Компоненти концепту "кохання" в англійській мов 
рислів'я та приказки в переважній більшості створюються самим народом і відбивають найрізноманітніші сторони людського життя. Виникнення прислів'їв, за думкою дослідників, бере початок з часів первіснообщинного ладу. Воно пов'язане з трудовою діяльністю людей. Прислів'я та приказки мали утилітарно-практичне значення, носили повчальний характер. В майбутньому тематика прислів'їв значно розширилась. Проте, їх повчальний зміст зберігся та незабаром став однією з їх відмінних жанрових ознак.Лінгвісти стверджують, що поряд з фольклорними прислів'ями та приказками широко вживаються образні вирази, створені письменниками та окремими громадськими діячами. Згодом вони стають так званими "крилатими виразами" й починають уживатися як звичайні прислів'я та приказки. Встановити авторство окремих паремій можливо. Наприклад, в англійській мові багато прислів'їв та приказок було популяризовано або створено В. Шекспіром, Дж. Байроном, Дж. Мільтоном та іншими відомими письменниками та поетами. Прикладом можуть служити шекспірівські вислови. Багато з них зберегли свою початкову форму, наприклад:Brevity is the soul of wit. - Стислість - сестра таланту.Інші є адаптацією його висловлювань, наприклад:He jests at scars that never felt a wound. - Над шрамами сміється той, що болю рани ще не знає.Cowards die many times before their deaths. - Боягузи вмирають багато разів.Інше важливе джерело англійських та німецьких прислів'їв - це прислів'я та приказки, запозичені з інших мов (латинської, грецької, французької, іспанської мов тощо).Велика група паремій сформувались під впливом латинської мови і приписується Юлію Цезарю. Наприклад:The wish is father to the thought. (англ.) - Der Wunsch ist der Vater der Absicht. (нім.) - Бажання є батьком думки.Не gives twice who gives quickly. (англ.) - Віддає двічі той, хто віддає швидко.Має авторство і крилатий вислів, що став широко вживаним, який приписують давньогрецькому поету Херилу:Constant drop ping wears away a stone. (англ.) - Steter Tropfen hцhlt den Stein. (нім.) - Краплина по краплині і камінь точить.Уривок з поеми Херила, що дійшов до наших часів: „Краплина води точить камінь наполегливістю”. У Овідія в „Посланнях з Понта”: "Gutta cavat lapidem" ("Краплина точить камінь"). Пізніше ця ж фраза зустрічається у висловах авторів 15 століття, таких як вчений Міхаіл Апостолій, церковних письменників Григорія Богослова та Іоанна Дамаскіна.Вираз "Добрими намірами пекло вибрукувано" приписується англійському письменнику Джонсону. Його біограф розповідає, що у 1775 році Джонсон сказав:Hell is paved with good intentions].Вальтер Скотт у романі "Ламермурська наречена" приписує цей вираз одному з англійських богословів. Дійсно, Джордж Герберт, що помер у 1632 році, в книзі "Jacula prudentium " говорить:Hell is full of good meaning and wishing. - Пекло переповнене добрими намірами та бажаннями.Прислів'я використовував у своїх творах і Чарльз Діккенс. Він писав: "Чи чув ти коли-небудь слова англійського провісника? - сказав Давенсвуд. - Пекло вибрукувано добрими намірами - добрі наміри частіше руйнують, ніж створюють."Байки Езопа також відносяться до цього ряду прикладів:One swallow doesn't make а summer. (англ.) - Eine Schwalbe macht noch keinen Sommer. (нім.) - Одна ластівка весни не робить.Пізніше це прислів'я використовують Аристотель, І.А. Крилов, Чарльз Діккенс.Щодо прислів'їв, запозичених з французької мови, прекрасним прикладом може виступати прислів'я:The appetite comes with eating. (англ.) - Der Appetit kommt mit dem Essen. (нім.) - Апетит приходить під час їди.Його автором був французький єпископ Жером де Анже, хоча своє широке вживання воно отримало після того, як Франсуа Рабле використав його у романі "Гаргантюа і Пантагрюель".Безумовно, існує багато запозичень з Біблії. Наприклад, висловлюванняA soft answer turns away wrath. - М'яка відповідь відвертає гнів.Деякі приказки беруть своє коріння з теологічної доктрини сімнадцятого століття:The end justifies the means. (англ.) - Das Ziel rechtfertigt die Mittel. (нім.) - Мета виправдовує засоби.У будь-якому випадку з часом обидва джерела, і народне і літературне, опинились злитими воєдино.2.2 Смислові компоненти концепту "кохання" в англійській пареміологіїАналіз англійських паремій показав, що в англійській пареміології представлені такі смислові компоненти концепту "кохання":- акціональність (love will find a way, love conquers all);- довготривалість (true love never dies);- невловимість (follow love and it will flee thee; flee love and it will follow thee);- позитивний статус закоханого (аll the world loves a lover);- неконтрольованість, невмотивованість почуття (love is blind; the heart has its reasons);- взаємопов'язаність кохання та шлюбу (Love and marriage go together like a horse and carriage);- наявність перешкод у коханні (The course of true love never did run smooth).У деяких випадках паремії - прецедентні висловлювання стають основою для гумористичного переосмислення: All the world loves a lover, unless he's sitting in front of you in the theater. All the world loves a lover, except when you're waiting to use the phone (Funny Quotes). Предметом іронії є прототипова поведінка закоханого у публічних місцях, коли він порушує загальноприйняті правила поведінки та заважає оточуючим. У гумористичному висловлюванні Love is blind but marriage is an eye-opener використовується паремія (love is blind), де предметом іронії стає не саме кохання, а його еволюція у шлюбних стосунках.Багатоаспектність концепту "кохання" відображається в англійській мові великою кількістю кліше, концептуальним референтом яких є різні за природою почуття: no love like first love ? true love never dies, opposites attract ?birds of a feather flock together, out of sight, out of mind ? absence makes heart grow fonder. Це призводить до диференціації між REAL/TRUE LOVE та INFATUATION, кожен із яких має власні характеристики та ціннісний статус у суспільстві. Що саме називається real/true love має історичну перспективу. Так, в одному із творів ХІІ ст. почуття ревнощів стверджується одним із важливих компонентів справжнього кохання: He who is not jealous can not love (A. Capelannus). У ХХ ст.сприйняття ревнощів є протилежним: Jealousy is not a sign of true love. One of the greatest mistakes people can make is to believe that the more violent the jealousy, the stronger the love (BNC). Ознаками REAL/TRUE LOVE є довготривалість, поступовість виникнення, процесуальність, акціональність (to love) та гармонійність. INFATUATION містить такі ознаки, як недовготривалість, раптовість виникнення, інтенсивна напруженість, результативність, статичність (to be in love). Отже, такі мовленнєві кліше-пареміологізми як true love will never die, absence makes heart grow fonder фіксують наївні уявлення про REAL LOVE, водночас, такі висловлювання, як out of sight, out of mind, no love like first love у конденсованому вигляді подають деякі з ключових ознак INFATUATION.2.3 Метафорична репрезентація концепту "кохання"Метафора - один із основних засобів пізнання об'єктів дійсності, що виконує когнітивну, номінативну, художню та смислоутворюючу функції. Особливо важливою функцією метафори визнається її здатність давати доступ до розуміння абстрактних сфер людського досвіду (G. Lakoff, R. Tsur, Allbrighton, О.Д. Шмелев, Л.І. Бєлєхова).Образний компонент концепту "кохання" у сучасній англійській мові об'єктивується низкою ключових когнітивних метафор, які є основою для типових метафоричних висловлювань.Концептуальний референт "кохання" в англійській наївно-мовній картині світу представлений образами, аналіз яких дозволяє виділити основні концептуальні метафори відповідного почуття у сучасній англійській мові. Всього було виділено 36 концептуальних метафор, які поділяються на три основні групи: онтологічні, структурні (пов'язані з видами людської діяльності, фізіологічними станами людини, живими істотами, природними явищами) та просторові:3 Рис.2.1 Концептуальні метафори Група онтологічних метафор включає в себе метафори кохання як вмістища, субстанції, предмета та єдності (LOVE IS UNITY, LOVE IS SUBSTANCE, LOVE IS AN OBJECT, LOVE IS A CONTAINER). Так, наприклад, ключова метафора LOVE IS UNITY лежить в основі таких метафоричних висловлювань, як We were made for each other. We are one. She is my better half. Theirs is a perfect match. Метафора кохання як єдності є основою для таких сталих словосполучень, як: split-up, break-up, що позначають „розщеплення” цілого на дві частини. Прикметник fragmentary у функції означення іменника relationship має негативну конотацію: In her life, all was frail - emotions fleeting, relationships fragmentary (E. Taylor). Група структурних метафор складається з чотирьох підгруп. Перша підгрупа включає в себе метафори, пов'язані з різними видами людської діяльністі: війною, руйнацією, ідолопоклонінням, спілкуванням та обробкою землі (LOVE IS WAR, LOVE IS DESTRUCTION, LOVE IS IDOLATRY, LOVE IS COMMUNICATION, LOVE IS CULTIVATION). Виділені антропоморфні метафори відповідають тезі когнітивної лінгвістики про антропоцентричність значення, свідчать про те, що абстрактні категорії осмислюються у термінах конкретної діяльності людини. Так, уявлення про кохання як руйнацію є основою таких метафоричних висловлювань, як He's very naughty and breaks everyone's heart. He can be struck by an infatuation for women he has never met. She was destroying herself with unrequited love. Her love had to torment her. Метафоричний сценарій цієї метафори має такий вигляд: кохання - це щось/ жива істота, яка шкодить суб'єктові (обом закоханим) або частині його тіла; об'єкт наносить пошкодження суб'єктові; суб'єкт нівечить себе сам за допомогою кохання. Друга підгрупа об'єднує концептуальні метафори, пов'язані фізіологічними станами людини: голодом, спрагою, хворобою - божевіллям та сліпотою (LOVE IS HUNGER, LOVE IS THIRST, LOVE IS MADNESS, LOVE IS BLINDNESS), наприклад: He's love-starved. He hungered for love. Passionate love is a quenchless thirst. The first sigh of love is the last of wisdom. Всі ці метафори об'єднані загальною метафоричною схемою PHYSIOLOGICAL EFFECT (OF EMOTION) IS EMOTION (А.Shemelev). Третя підгрупа структурних метафор включає в себе метафоричні уподіблення кохання природним явищам: вогню, воді, світлу, повітрю та вітру, а також таким фізичним явищам, як електрика та магнетизм (LOVE IS FIRE, LOVE IS WATER, LOVE IS LIGHT, LOVE IS WIND, LOVE IS ELECTRICITY, LOVE IS MAGNETISM): Their love has evaporated. Love is the air we breathe. I could feel the electricity between us. Співставлення цих результатів із даними інших мов засвідчує універсальність архетипів вогню, води та повітря як бази для створення метафоричних перенесень. В окрему підгрупу було виділено концептуальні метафори, пов'язані із живими істотами: людиною, твариною, рослиною (LOVE IS A HUMAN BEING, LOVE IS AN ANIMAL, LOVE IS A PLANT): True love does not speak aloud. Their love nest has been discovered. Love is the flower of life, and blossoms unexpectedly and without law. Просторові метафори складаються з метафор, що концептуалізують кохання як рух по вертикалі, рух по горизонталі, рух вбік та просторово - темпоральну метафору початку руху (LOVE IS A HORIZONTAL MOVEMENT, LOVE IS A VERTICAL MOVEMENT, LOVE IS A MOVEMENT SIDEWAYS, LOVE IS THE STARTING POINT OF THE MOVEMENT). Метафора кохання як руху по вертикалі не має чітко визначеної спрямованості та не підтверджує гіпотезу Дж. Лакоффа про інгерентну позитивну оцінку напрямку “наверх”, і негативну напрямку “вниз”. З одного боку, лексеми на позначення почуття піднесеності, характерної для закоханих, етимологічно походять від дієслів із конкретним значенням руху, а саме, „нести, підносити”: elate (XV ст., від лат. elat - основа дієприкметника минулого часу дієслова effere у значенні “to carry up," від дієслова ferre у значенні “to carry”); vehemence (XV ст., від лат. vehemеns у значенні „ardent”; споріднене з дієсловом vehere у значенні „to carry up”) (OED). З іншого боку, ідіоматичний вираз to fall in love вказує на напрямок „вниз”. Основною просторовою метафорою кохання як руху по горизонталі є метафора LOVE IS A JOURNEY, що підкреслює такі смислові компоненти концепту "кохання", як континуальність: Love is an unending road. don't know where it started never know when it ends (Reyes), а також спрямованість на процес, а не результат: Love is a journey not a destination (Thomas). Інколи при вербальній реалізації концептуальної метафори "кохання" - ПОДОРОЖ використовується образ паломництва, мандрівки, що акцентує увагу на аспекті незапланованості подорожі, а також має релігійний підтекст: Real love is a pilgrimage. It happens when there is no strategy, but it is very rare because most people are strategists (Brookner). Проаналізовані концептуальні метафори вербально виражаються за допомогою лексичних та образних засобів, що втілюють переважно лише одну прототипову концептуальну схему, акцентують на одному з аспектів цього почуття (стихійність, неконтрольованість, плинність, креативність, акціональність та ін.) та характеризуються простотою синтаксичної будови, обіймаючи словосполучення або просте речення. Від вибору лексичних та образних засобів залежить тип почуття, який подається метафорично. Так, від якості предмету або явища області джерела (source domain) залежить якість почуття, що передається метафорою. Однак у мовленні про кохання почуття передається зазвичай за допомогою декількох концептуальних метафор, що слугують основою для конкретного висловлювання: Love is a smoke made with the fume of sighs, // Being purged, a fire sparkling in lovers' eyes, // Being vexed, a sea nourished with lovers' tears. // What is it else? A madness most discreet, // A choking gall and a preserving sweet (Shakespeare). Аналіз метафоричних висловлювань доводить, що повсякденне мовлення про кохання та його художні інтерпретації засновуються на тих самих концептуальних схемах метафоричних перенесень, що, водночас, не виключає можливості створення нових, художніх образів, заснованих на інших асоціативних зв'язках. Аналіз метафоризації почуття кохання в англійській мові виявляє лінгво-когнітивний механізм діяльності людської свідомості, одним із принципів якої є заснування стійких, культурно-обумовлених або універсальних зв'язків між абстрактними та конкретними феноменами світу. Виявлення цих зв'язків уможливлює реконструювання концептуального референту "кохання" у буденній свідомості носіїв англійської мови. Виявлені асоціативні відносини можуть мати як архетиповий, так і етно-специфічний характер. Розділ 3. Вербалізації концепту "кохання"У спілкуванні закоханих поєднуються елементи як особистісного, так соціально-детермінованого дискурсів. З одного боку, комунікація між закоханими визначається як personalized communication/ idiomatic communication (R. A.Bell, N.L. Buerkel-Rothfuss, K. E.Gore), якому притаманне використання лексичних одиниць або висловлювань, що мають символічне значення лише для двох закоханих (relationship-specific messages, personal idioms). Використання цих лексичних одиниць або висловлювань кимось іншим може розглядатися як порушення приватності (invasion of privacy), оскільки вони втілюють тенденцію мовців до створення емоційної близькості, „втаємниченості”. З іншого боку, мовлення закоханих має характеристики соціальної детермінованості, а також характеризується наявністю ритуальних компонентів у спілкуванні закоханих. Ці елементи найяскравіше простежуються у комунікативній ситуації „освідчення у коханні”, яка є культурним текстом, що включає в себе елементи різних кодів: акціонального, предметного, вербального, персонального та темпорального.Основними загальними рисами дискурсу кохання є його підвищена емоційність, ритуальність, реалізація парольної функції мовлення (вживання мовних одиниць символічного значення, які відомі лише закоханим) та кооперативно-спрямованої стратегії ввічливості, більша порівняно з іншими комунікативними ситуаціями тенденція до граничної відвертості про себе (self-disclosure), наявність особливого культурно-детермінованого невербального коду.Дискурсивні особливості мовлення закоханих залежать від психологічного портрету кожного із учасників такого спілкування. Теоретичною базою при виділенні в дискурсі кохання типових особистостей-учасників спілкування закоханих стало поняття „мовної особистості”, яке активно розробляється сучасною лінгвістикою (Ю.М. Караулов, В.І. Карасик, С. Г.Воркачев, Ф.С. Бацевич). У роботі виділено такі типи мовних особистостей, як: романтичний закоханий (romantic lover), суб'єкт кохання-гри (ludus lover), прагматичний закоханий (pragmatic lover), маніакальний закоханий (maniac lover), та суб'єкт кохання-агапе (agapic lover). Така типізація дозволяє описати характерні ситуації спілкування, в яких проявляються ці особистості, виділити основні жанри комунікативної взаємодії, проаналізувати стильові регістри та емоційну тональність спілкування, яке детермінується саме цим типом мовної особистості у дискурсі кохання.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
|
