Фразеологізми як відображення національного характеру
p align="center">2.2 Лексико-семантичні особливості утворення та класифікації фразеологізмів з компонентами-соматизмамиЛюдина з давніх-давен стикалася з вимірюваннями. Так, добре відомо, що на позначення одиниць виміру вживаються деякі найменування частин тіла,.лексичних одиниць зумовлено необхідністю найменувань різних мір ще задовго до введення метричної системи [11, 8]. О. Відебантт зазначає: “Про дитячі дні людства ще сьогодні свідчать стопа і лікоть, а також ширина і довжина фаланги пальця, ширина долоні, п'ядь, сажень, крок та інші міри стародавніх... Первісна людина мала від самого початку цілком природне і безпосередньо дане їй мірило - саму себе” [18, 956]. Ще в античні часи за основу метрологічних систем було взято пропорції людського тіла, а саме: повний розмах рук дорівнював висоті людини, повний крок - половині цієї висоти, лікоть - чверті зросту, ступня - 1/6; відстань між кінчиками великого і малого пальців руки у найбільшому їх віддаленні один від одного - 1/9, ширина руки приймалася за третину довжини ступні, а середня ширина пальця - 1/12 ступні; голова - 1/6 або 1/7 всього зросту, тощо [8, 6-7]. Але оскільки у кожної людини свої параметри і числовий вираз цих пропорцій різний, тому можна стверджувати, що такі міри мають значення приблизної кількості. Як було встановлено, приблизні міри відстані і ваги виражають неозначену кількість або міру і належать до вторинної номінації [1, 166]. Під вторинною номінацією розуміють зазвичай використання вже існуючих у мові номінативних засобів у новій для них функції найменування [9, 129]. Лексеми на позначення приблизних мір і одиниць виміру розглядаються як результат метонімічного переносу, заснованого на суміжності ознак того, що вже позначено у попередньому значенні слова і нового означуваного [9, 190]. Результати морфологічної класифікації СПК відображені у табл. 1. За основу в цій роботі було взято морфологічну класифікацію, запропоновану В.Д. Каліущенком [16: 15]. Таблиця 1 Структурна класифікація соматизмів на позначення одиниць виміру і мір зі значенням |
| Мови | | | | | | № | Структурні типи СПК | німецька | | українська | | | 1 | СПК-Іменники | Кількість (%) | Приклади | Кількість (%) | Приклади | | 1.1 | Кореневі | 25 (25 %) | Elle `лікоть' | 30 (59 %) | п'ядь | | 1.2 | Похідні | - | - | 7 (14 %) | півнігтя | | 1.3 | Складні | 30 (29 %) | Fingerdicke `товщина в палець' | - | - | | 2 | СПК-Прикметники | | | | | | 2.1 | Кореневі | - | - | - | - | | 2.2 | Похідні | - | - | 5 (10 %) | дюймовий | | 2.3 | Складні | 47 (46 %) | klaftertief `глибиною в сажень' | 5 (10 %) | тридюймовий | | 3 | Словосполучення (прикметник + іменник) | - | - | 4 (7 %) | людський зріст | | | Усього | 102 (100 %) | | 51 (100 %) | | | |
Як свідчить таблиця 1, серед соматизмів, що виражені іменниками у німецькій мові, домінують складні, а кореневі посідають друге місце. Щодо соматизмів-прикметників, то всі вони є складними. В українській мові більшість соматизмів-іменників є кореневими, на відміну від німецької, і лише незначна кількість лексем є похідними. Соматизми- прикметники презентовані однаковою кількістю як похідних, так і складних лексем. У німецькій мові похідних прикметників зафіксовано не було. У досліджуваних мовах відсутні кореневі соматизми-прикметники. Проте лише в українській мові на позначення СПК вживаються словосполучення типу повний зріст, людський зріст, повний рот, витягнута рука, напр.: (1) укр. Буря, до речі, саме тієї миті набрала таких обертів, що всі просторові координати було втрачено - тільки білий хаос навколо і біла порожнеча за витягнутою рукою [23, 238]. (2) укр. А той не зупинявся, тиснув дужче, гнав у високий, вище людського зросту, ситняг [26, 799]. Таким чином, складні СПК у німецькій мові, виражені прикметниками і іменниками, репрезентують різні кількісні характеристики. Як відомо, складні слова є структурною особливістю німецької лексики [14, 130], [ 15 ,45]. Завдяки своєму останньому компонентові вони виражають різні параметри і вживаються на позначення одиниць виміру [17, 134; 19, 267-268] Таблиця 2 Складні прикметники типу “соматизм + параметричний прикметник” на позначення приблизного виміру в німецькій мові |
№ п/п | Характеристики | Кіль- кість (%) | Приклади СПК | | 1 | Висота | 11 (23 %) | kniehoch `по коліна' | | 2 | Довжина | 11 (23 %) | armlang `завдовжки з руку' | | 3 | Величина | 8 (17 %) | handgro? `завбільшки з руку' | | 4 | Товщина | 7 (15 %) | faustdick `завтовшки з кулак' | | 5 | Глибина | 5 (10 %) | klaftertief `глибиною в сажень' | | 6 | Ширина | 5 (10 %) | daumenbreit `завширшки з великий палець' | | 7 | ЗГ | 1 (2 %) | vierzollig `чотирьохдюймовий' | | | усього | 48 (100 %) | | | |
Таким чином, складні прикметники з останнім компонентом на позначення висоти (- hoch) і довжини (-lang) є найбільш чисельними. Характеристики "величина" (-gro?), "товщина" (-dick), "глибина" (-tief) і "ширина" (-breit) представлені дещо меншою кількістю одиниць. Лише одна лексема становить залишкову групу, оскільки її останній компонент не виражає зазначених вище характеристик. В українській мові такі прикметники репрезентовані словосполученнями за моделлю "прислівник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм", напр.: нім. faustgro? відповідає укр. `завбільшки з кулак'. Таблиця 3 Складні іменники типу “соматизм + параметричний іменник” на позначення приблизного виміру в німецькій мові |
№ п/п | Характеристики | Кіль- кість (%) | Приклади СПК | | 1 | Висота | 8 (28%) | Augenhohe `рівень очей' | | 2 | Ширина | 5 (17%) | Handbreite `ширина в долоню' | | 3 | Довжина | 4 (14%) | Armlange `довжина руки' | | 4 | Величина | 3 (10%) | Korpergro?e `людський зріст' | | 5 | Об'єм | 3 (10%) | Handvoll `жменя' | | 6 | Відстань | 3 (10%) | Spannweite `відстань між кінчиками великого пальця і мізинця' | | 7 | Товщина | 1 (4 %) | Fingerdicke `товщина в палець' | | 8 | ЗГ | 2 (7%) | Schlusselbein `ключиця' | | | усього | 29 (100 %) | | | |
Як випливає з таблиці 3, перше місце серед характеристик посідають складні іменники з останнім компонентом на позначення висоти (-hohe), друге - на позначення ширини (-breite), третє - на позначення довжини (-lange). Такі параметри, як "величина" (-gro?e), "об'єм" (- voll) і "відстань" (-weite) представлені у квантитативному плані більш однорідно, по три лексеми у кожній. На останньому місці - складні іменники на позначення товщини (-dicke), що представлені лише однією лексемою. Слід також зазначити, що залишкова група містить дві лексеми, останній компонент яких не виражає ніяких параметрів. В українській мові такі іменники репрезентовані здебільшого словосполученнями за моделлю "іменник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм", напр.: нім. Fingerbreite відповідає укр. `ширина в палець'. Найбільш частотними в якості складової частини композитів у німецькій мові вживаються соматизми `Finger' `палець', `Hand' `рука', `Daumen' `великий палець руки', `Knie' `коліно', а в українській - `сажень' і `дюйм'. Залежно від параметрів виміру СПК виділяються наступні групи (табл. 4). Таблиця 4 Семантична класифікація СПК за параметрами виміру |
№ п/п | Групи | нім. мова | Укр.мова | | | 1 | Одиниці виміру висоти | 36 (35 %) | 16 (34 %) | нім. schulterhoch `по плечі', укр. по коліна | | 2 | Одиниці виміру довжини | 21 (20 %) | 20 (43 %) | нім. Elle `лікоть', укр. сажень | | 3 | Одиниці виміру величини | 13 (13 %) | 1 (2 %) | нім. handgro? `завбільшки з долоню', укр. завбільшки з кулак | | 4 | Одиниці виміру ширини | 10 (10 %) | 3 (6 %) | нім. fingerbreit `завширшки з палець', укр. завширшки у долоню | | 5 | Одиниці виміру товщини | 9 (9 %) | 2 (4 %) | нім. armdick `товщиною в руку', укр. завтовшки в обхват | | 6 | Одиниці виміру глибини | 5 (5 %) | - | нім. klaftertief `глибиною в сажень | | 7 | Приблизна кількість | 5 (5 %) | 4 (9 %) | нім. Prise `пучка', укр. жменя | | 8 | Одиниці виміру відстані | 3 (3 %) | 1 (2 %) | нім. Spannweite `відстань між кінчиками великого пальця і мізинця', укр. ступінь | | | усьго | 102 (100 %) | 47 (100 %) | | | |
За даними таблиці 4, найбільш продуктивною серед СПК за параметрами виміру у німецькій мові є група “Одиниці виміру висоти”, на другому місці - “Одиниці довжини”. Такі СПК, як “Одиниці виміру товщини”, “Одиниці виміру глибини” і “Приблизна кількість” представлені значно меншою кількістю одиниць. СПК “Одиниці виміру відстані” містить лише три лексеми і посідає останнє місце. В українській мові, навпаки, перше місце серед СПК за параметрами виміру посідає група “Одиниці довжини”, а друге - “Одиниці виміру висоти”. Звертає на себе увагу той факт, що в німецькій мові СПК “Одиниці виміру ширини” і “Одиниці виміру товщини” містять значно більший відсоток, ніж в українській мові. Відсутність групи “Одиниці виміру глибини” є особливістю української мови. Аналіз фактичного матеріалу показав, що у досліджуваних мовах CПК `Handvoll' `жменя', `Prise' `пучка', `Zoll' `дюйм', `п'ядь', `півнігтя' у переносному значенні вживаються на позначення невизначеної кількості “мало”, напр.: (3) нім. Nella hatte immer den Eindruck eines ungeheuer intelligenten, ungeheuer traurigen und sich immer mehr aufblahenden Luftballons, der platzen wurde, und nichts wurde ubrigbleiben als eine Handvoll konzentrierter, ubelriechender Trauer [27, 28]. - `Неллі він завжди здавався надзвичайно ерудованою, надзвичайно сумною повітряною кулею, що все більше надимається, ось-ось має тріснути, і тоді від неї нічого не залишиться, крім жмені сконцентрованої, смердючої нудьги' [24, 24]. (4) укр. Над Ждановою головою був вирваний стріпок, і парубок бачив у дірці шмат неба й жменю зірок, ясних та чистих, які, однак, злякано тремтіли [26, 759]. СПК вживаються у досліджуваних мовах у словосполученнях, у яких назви частин тіла позначають такі характеристики, як висота, глибина і т.д. [17, 127], тобто мають алативну спрямованість [6, 33]. Вони вказують на напрямок виміру як згори донизу, так і навпаки, що стає зрозумілим лише із контексту, напр.: (5) нім. Wir wichen den tieferen Prielen aus, umrundeten unberechenbare Tumpel, konnten es dennoch nicht vermeiden, da? wir von Zeit zu Zeit in ein Schlickloch gerieten und einsackten bis zum Knie [27, 377]. - `Глибокі протоки і підозрілі озерця ми обминали, та все одно час від часу попадали в ковбані й загрузали по коліна' [24, 207]. (6) укр. Щойно там він налетів на вапняковий гребінь посеред русла, де його вільне плавання ногами вперед було остаточно зупинено: Цумбрунненові ноги по коліна застрягли в підводних розколинах, а верхня половина тіла опинилася над хвилями, намертво перекинута впоперек гребеня [23, 219]. Цю ж саму функцію виконують і складні прикметники з останніми компонентами на позначення висоти (-hoch) і довжини (-lang), напр.: (7) нім. Ihre Beine steckten in kniehohen Wollstrumpfen, an ihrem Handgelenk schlenkerte eine versilberte Kette, die Addi ihr aus heiterem Himmel von Rotterdam geschickt hatte, wohin er mit der Truppenbetreuung gekommen war [28, 279]. - `На ногах у неї були вовняні панчохи до колін, а на руці подзвонював посріблений ланцюжок, що його ні сіло ні впало надіслав Адді з Роттердама, куди він попав з бригадою військових артистів' [24, 154]. Висновки Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки: · Соматична лексика носить антропоморфний характер і з давніх-давен вживалася на позначення одиниць виміру і мір зі значенням приблизної кількості. · Кількість СПК у німецькій мові суттєво переважає кількість СПК в українській. Іменники відповідної семантики у німецькій мові представлені з точки зору словотвірної структури кореневими і складними іменниками та складними прикметниками (див. табл. 1). В українській мові соматизми-іменники є кореневими і похідними, на відміну від німецької. Соматизми-прикметники презентовані як складними, так і похідними лексемами. Слід також зазначити, що кореневих соматизмів-прикметників у досліджуваних мовах зафіксовано не було. Лише в українській мові на позначення СПК вживаються словосполучення (прикметник + іменник) типу повний зріст, людський зріст, повний рот, витягнута рука. · Складні слова є структурною особливістю німецької лексики і їхній останній компонент репрезентує різні характеристики. У кількісному плані складні прикметники переважають над складними іменниками. Характерно, що характеристики “величина”, “висота”, “довжина”, “ширина” і “товщина” виражені як складними іменниками, так і складними прикметниками. Проте такі характеристики, як “відстань” і “об'єм” представлені тільки складними іменниками, а “глибина” - тільки складними прикметниками (див. п. 4, а також табл. 2, 3). В українській мові такі прикметники репрезентовані словосполученнями за моделлю "прислівник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм", а іменники репрезентовані здебільшого словосполученнями за моделлю "іменник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм" (див. п. 4). · За даними семантичної класифікації за параметрами виміру було виділено 8 груп ЛПК: 1) одиниці виміру висоти; 2) одиниці довжини; 3) одиниці виміру величини; 4) одиниці виміру ширини; 5) одиниці виміру товщини; 6) одиниці виміру глибини; 7) приблизна кількість; 8) одиниці виміру відстані. Відсутність групи “Одиниці виміру глибини” є особливістю української мови (п. 5 табл. 4). · У досліджуваних мовах CПК `Handvoll' `жменя', `Prise' `пучка', `Zoll' `дюйм', `п'ядь', `півнігтя' у переносному значенні використовується на позначення невизначеної кількості “мало” (п. 6). · Соматична лексика на позначення одиниць виміру і мір зі значенням приблизної кількості використовується у досліджуваних мовах у словосполученнях, у яких назви частин тіла позначають такі характеристики, як висота, глибина і т.д., і які корелюють зі складними прикметниками з останніми компонентами на позначення висоти (-hoch) і довжини (-lang) (п.7). БІБЛІОГРАФІЯ 1. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. - Л., 1993. - 245с. 2. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка: Учебное пособие для студентов. - М., 1998. - 351с. 3. Аркадьев П.М. Семиотическая концептуализация тела и его частей. I. Признак “Форма” / П.М. Аркадьев, Г.Е. Крейдлин, А.Б. Летучий // Вопросы языкознания. - 2008. - № 6. - С. 78-97. 4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М., 1999. - 418с. 5. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. - М., 1990. - 390с. 6. Ашукин Н.С., Ашукина М.Г. Крылатые слова. - М., 2000. - 290с. 7. Балли Ш. Английсукая стилистика / пер. с англ. К.А.Долинина. - М., 1961. - 407с 8. Белявская Е.Г. Семантика слова. - М., 2004. - 391с. 9. Бондаренко С.М. Беседы о грамотности. - М., 1997. - 490с. 10. Булаховский Л.А. Курс русского литературного языка. - К., 2001. - 671с. 11. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. - Л., 1998. - 491с. 12. Замойська І. Структура словотвірних парадигм іменників на позначення внутрішніх органів людини / І. Замойська // Вісник Львівського університету. - 2004. - Ч. 1, Вип. 34. - С. 153-158. - (Серія "Філологічна"). 13. Каракевич Р.О. Національно-культурна маркованість фразеологічних одиниць на позначення виміру та ваги в німецькій та українській мовних картинах світу / О.Р. Каракевич // Вісник Донецького університету. - 2008. - Вип. 1. - С. 42-47. - (Серія Б "Гуманітарні науки"). 14. Козырев Л.И. Становление и развитие фразеологизмов с компонентами рука, нога: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” / Л.И. Козырев. - Минск, 1991. - 19 с. 15. Koшкарьова Л.С. Засоби вираження напрямку дії вверх у німецькій мові у зіставленні з українською та російською мовами : дис. … канд. філол. наук : 10.02.17 / Кошкарьова Лариса Сергіївна. - Донецьк, 2000. - 230 с. 16. Материнська О.В. Типологія найменувань частин тіла : Монографія / Материнська О.В. - Донецьк : ДонНУ, 2009. - 295 с. - (Серія " Типологічні, зіставні, діахронічні дослідження" ; т. 5). 17. Молчанова Л.А. Народная метрология (к истории народных мер длины) / Л. А. Молчанова. - Минск : Наука и техника, 1973. - 81 с. 18. Телия В. Н. Вторичная номинация и ее виды / В.Н. Телия // Языковая номинация. Виды наименований. - М. : Наука, 1977. - С. 129-221. 19. Федуленкова Т.М. Проблема общего и специфического в соматической фразеологии некоторых германских языков (на материале английского, немецкого и шведского языков) : автореф. дис. … на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 20. “Германские языки”, спец. 10.02.20 “Сравнительно-историческое и типологическое языкознание” / Т.М. Федуленкова. - М., 1984. - 16 с. 21. Швачко С.А. Языковые средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках / С. А. Швачко. - К. : Вища школа, 1981. - 144 с. 22. Brown С. Lexikal typologie from an antropological point of view / C. Brown // Sprachtypologie und sprachliche Universalien. - Berlin ; New-York : de Gruyter, 2001. - S. 1178-1190. 23. Dornseiff F. Bezeichnungswandel unseres Wortschatzes / Franz Dornseiff. - Lahr - Schwarzwald : Moritz Schauernburg Verlag, 1966. - 226 S. 24. Erben J. Einfuhrung in die deutsche Wortbildungslehre / Johannes Erben. - [3., neubearb. Aufl.]. - Berlin : Erich Schmidt Verlag, 1993. - 182 S. 25. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / W. Fleischer, I. Barz. - [2., durchges. und erg. Aufl.]. - Tubingen : Max Niemeyer Verlag, 1995. - 382 S. 26. Kaliuscenko V.D. Typologie denominaler Verben / V. D. Kaliuscenko. - Tubingen : Max Niemeyer Verlag, 2000. - 253 S. - (Folge "Linguistische Arbeiten"; bd. 419). 27. Pumpel-Madel M. Deutsche Wortbildung: Typen und Tendenzen in der Gegenwartssprache. Adjektivkomposita und Partizipialbildungen: (Komposita und kompositionsahnliche Strukturen. - 2). Hauptteil 5 / M. Pumpel-Madel, E. Gassner-Koch, H. Wellmann. - Berlin ; New York : de Gruyter, 1992. - 340 S. 28. Viedebantt O. Altes und altestes Weg- und Langenma? / O. Viedebantt // Zeitschrift fur Ethnologie. - Berlin : Behrend & Co, 1913. - Jg. 45. - S. 956-969. 29. Wellmann H. Deutsche Wortbildung: Typen und Tendenzen in der Gegenwartssprache. Das Substantiv. Hauptteil 2 / Hans Wellmann. - Dusseldorf : Padagogischer Verlag Schwann, 1975. - 500 S. 30. Wierzbicka A. Semantics Primes and Universals / Anna Wierzbicka. - Oxford ; New York : Oxford University Press, 1996. -512 p. СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ 31. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. - К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. - 1425 с. 32. Duden Deutsches Universalworterbuch / Hrsg. von der Dudenredaktion. - [5., uberarb. Aufl.]. - Mannheim ; Leipzig ; Wien ; Zurich : Dudenverlag, 2003. - 1892 S. СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 33. Андрухович Ю. Дванадцять обручів : [роман] / Юрій Андрухович [2-ге вид., випр. та доповн.]. - К. : Критика, 2004. - 333 с. 34. Бель Г. Дім без господаря : [роман] / Генріх Бель ; [пер. з нім. Є. Попович]. - К. : Рад. письм., 1968. - 262 с. 35. Ленц З. Урок німецької : [роман] / Зігфрід Ленц ; [пер. з нім. О. Логвиненко]. - К. : Рад. письм., 1976. - 406 с. 36. Мушкетик Ю.М. Яса : [роман] / Юрій Михайлович Мушкетик. - К. : Дніпро, 1990. - 831 с. 37. Boll H. Haus ohne Huter : [Roman] / Heinrich Boll. - [12. Aufl.]. - Munchen : Deutscher Taschenbuch Verlag, 1999. - 316 S. 38. Lenz S. Deutschstunde : [Roman] / Siegfried Lenz. - Hamburg : Hoffmann und Campe, 1997. - Bd. 6. - 729 S.
Страницы: 1, 2
|