Проблеми запобігання криз на підприємствах

де Х1 - відношення оборотних активів до суми всіх активів підприємства;

Х2 - відношення резервів нерозподіленого прибутку до суми всіх активів підприємства;

Х3 - рівень прибутковості активів (відношення валового прибутку/збитку до суми всіх активів підприємства);Х4 - коефіцієнт співвідношення власного і позикового капіталу;

Х5 - оборотність активів (відношення чистої виручки від реалізації до суми всіх активів підприємства).

Z2002= 1,2*0,507 + 1,4*0,073 + 3,3*0,324 + 0,6*2,023 + 1,0*0,447 = 0,608 +0,102 + 1,069 +1,214 +0,447=3,44

Z2003= 1,2*0,512 + 1,4*0,106 + 3,3*0,257 + 0,6*2,071 + 1,0*0,587 = 0,614 +0,148 + 0,848 +1,243 +0,587=3,44

Z2004= 1,2*0,503 + 1,4*0,157 + 3,3*0,260 + 0,6*2,121 + 1,0*0,625 = 0,604 +0,220 + 0,858 +1,273 +0,625=3,58

Z2005= 1,2*0,486 + 1,4*0,177 + 3,3*0,204 + 0,6*2,114 + 1,0*0,563 = 0,583 +0,248 + 0,673 +1,268 +0,563=3,34

Так як по всіх роках Z-показник Альтмана >3,00, то вірогідність банкрутства дуже низька.

Модель Спрінгейта

де А - відношення оборотних активів до загальної вартості активів;

В - відношення прибутку до сплати податків до загальної вартості активів;

С - відношення прибутку до сплати податків до короткострокових зобов'язань;

D - відношення чистого доходу від реалізації до загальної вартості активів.

Z2002=1,03*0,507+3,07*0,14+0,66*0,461+0,4*0,447=0,522+0,43+0,304+0,179=1,435

Z2003 = 1,03*0,512+3,07*0,087+0,66*0,293+0,4*0,587 = 0,527+0,267+0,193+0,235 = 1,222

Z2004=1,03*0,503+3,07*0,091+0,66*0,308+0,4*0,625=0,518+0,279+0,203+0,25=1,25

Z2005 = 1,03*0,486+3,07*0,037+0,66*0,122+0,4*0,563 = 0,501+0,114+0,081+0,225 = 0,921

В даному випадку по моделі Спрінгейта Z не <0.862, тобто підприємство не є потенційним банкротом.

Модель Лису ().

де х1 - відношення оборотних активів до суми активів;

х2 - відношення прибутку від операційної діяльності до суми активів;

х3 - відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;

х4 - відношення власного капіталу до позикового капіталу.

ZЛ 2002 = 0,063*0,507 +0,092*0,09 +0,057*0,073 +0,001*2,023 = 0,032+0,008+0,004+ 0,002 =0,046

ZЛ 2003=0,063*0,512+0,092*0,082 +0,057*0,106 +0,001*2,071 = 0,032+0,008+0,006+ 0,002 =0,048

ZЛ 2004=0,063*0,503+0,092*0,078 +0,057*0,157 +0,001*2,121 = 0,032+0,007+0,009+ 0,002 =0,05

ZЛ 2005=0,063*0,486+0,092*0,041 +0,057*0,177 +0,001*2,114 = 0,031+0,004+0,01+ 0,002 =0,047

Показник підприємства > 0,037, тож воно не є банкрутом.

Модель Таффлера ()

ZT 2002= 0,03*0,296 + 0,13*1,533 + 0,18*0,303 + 0,16*0,447 = 0,009 + 0,199 + 0,055 + 0,072 = 0,335

ZT 2003= 0,03*0,274 + 0,13*1,572 + 0,18*0,298 + 0,16*0,587 = 0,008 + 0,204 + 0,054 + 0,094 = 0,36

ZT 2004= 0,03*0,262 + 0,13*1,570 + 0,18*0,297 + 0,16*0,625 = 0,008 + 0,204 + 0,054 + 0,1 = 0,366

ZT 2005= 0,03*0,138 + 0,13*1,513 + 0,18*0,300 + 0,16*0,563 = 0,004 + 0,197 + 0,054 + 0,090 = 0,345

Так як по всіх роках показник ZT>0,3, то підприємство має хороші довгострокові перспективи.

Для даного підприємства діагностику банкрутства можна проводити по кожній моделі Z-показника.

Для більш наглядного виду показників за 4 роки побудую графік зміни Z-показника по кожній моделі за 4 роки.

2. Прогнозування фінансового стану є одним з головних завдань підприємства. Цей процес здійснюється за наступними показниками.

Аналіз і оцінка структури балансу підприємства проводяться на основі двох показників: коефіцієнта поточної ліквідності (К1) і коефіцієнта забезпеченості власними засобами (К2).

Ці коефіцієнти розраховуються за даними квартальних і річних балансів підприємства (форма №1).

Коефіцієнт поточної ліквідності (К1) характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення термінових зобов'язань.

К12002=983594,4/587736=1,674

К12003=1040946/606170,4=1,717

К12004=1114540,8/657951,6=1,694

К12005=1121175,6/693597,6=1,617

В даному випадку коефіцієнт поточної ліквідності має значення менше 2, тобто має негативне значення.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами К2 характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для забезпечення фінансової стійкості підприємства.

К22002=(1298359,2+53876,4)-956420,4)/983594,4=0,402

К22003=(1372408,8+56209,2)-993948)/1040946=0,418

К22004=(1506754,8+52152)-1102358,4)/1114540,8=0,410

К22005=(1567412,4+47445,6)-1186845,6)/1121175,6=0,382

В даному випадку забезпеченість власними засобами має значення більше 0,1, тобто є позитивним.

Значення розрахованих показників структури балансу характеризують поточний фінансовий стан підприємства. З метою визначення можливості поліпшення фінансового стану в майбутньому на наступному етапі аналізу виконується прогноз реальної можливості втрати платоспроможності підприємства (при задовільній структурі балансу) або прогноз реальної здатності відновлення платоспроможності (при незадовільній структурі балансу).

Основним показником, що характеризує наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність протягом певного періоду (6 місяців), є коефіцієнт відновлення платоспроможності (К3). Цей коефіцієнт розраховується у тому випадку, коли хоч би один з фактичних коефіцієнтів К1ф або К2ф (або той і інший) мають значення менше за критичне (К1ф < 2, а К2ф < 0,1).

Коефіцієнт відновлення платоспроможності К3 визначається як відношення розрахункового коефіцієнта поточної ліквідності до його встановленого (нормативному) значення:

де К1ф - фактичне значення (в кінці звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності (К1);

К1н - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початку звітного періоду;

К1норм - нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, К1норм дорівнює 2,0;

6 - період відновлення платоспроможності в місяцях;

Т - звітний період в місяцях.

Розрахуємо показник К3 за період 2-3 квартал 2005 року.

К3=(1,6+(6/6)(1,6-0,8))/2=1,04

Так як по показниках К1 маємо майже рівні данні по чотирьох роках, розраховувати показник К3 по кожному року не має сенсу.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності, що приймає значення більше 1, розрахований на період, рівний 6 місяцям, свідчить про наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність.

Основним показником, що характеризує наявність у підприємства реальної можливості втратити платоспроможність протягом певного періоду (3 місяців), є коефіцієнт втрати платоспроможності (К4). Цей коефіцієнт розраховується у тому випадку, коли обидва фактичних коефіцієнтів К1ф і К2ф мають значення менше критичного або рівне критичному (для К1ф = 2, для К2ф = 0,1).

Коефіцієнт втрати платоспроможності К4 визначається як відношення розрахункового коефіцієнта поточної ліквідності до його встановленого (нормативному) значення:

де К1ф - фактичне значення (в кінці звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності (К1);

К1н - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початку звітного періоду;

К1норм - нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, К1норм дорівнює 2,0;

3 - період втрати платоспроможності господарюючого суб'єкта в місяцях;

Т - звітний період в місяцях.

Розрахуємо показник К4 за період 3 кварталу 2005 року.

К4= ((1,6+(3/3)*(1,6-1,2))/2=0,52

Так як по показниках К1 маємо майже рівні данні по чотирьох роках, розраховувати показник К4 по кожному року не має сенсу.

Коефіцієнт втрати платоспроможності, що приймає значення менше 1, розрахований на період, рівний 3 місяцям, свідчить про те, що у підприємства найближчим часом є можливість втратити платоспроможність.

У випадку якщо К1< 2, К2 >0,1, а К3 > 1 (тобто структура балансу незадовільна, проте є реальна можливість у підприємства відновити свою платоспроможність у встановлені терміни) ухвалюється рішення про відкладення визнання структури балансу незадовільної, а підприємство - неплатоспроможним на строк до 6 місяців.

При цьому підприємство потребує постійного контролю (моніторингу) за його фінансовим станом, проведенні поточних (оперативних) заходів щодо поліпшення його діяльності.

Загальну оцінку здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому періоді дозволяє одержати прогнозований в динаміці коефіцієнт можливої нейтралізації поточної загрози банкрутства, який розраховується за формулою:

де КНуб - коефіцієнт можливої нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому періоді;

ЧДП - очікувана сума чистого грошового потоку;

ФО - середня сума фінансових зобов'язань.

Остаточне визначення (ідентифікація) масштабів кризового фінансового стану підприємства повинно включати аналітичні і прогнозні результати фундаментальної діагностики банкрутства і визначати можливі напрями відновлення його фінансової рівноваги.

Так як у підприємства імовірність банкрутства низька, але можлива (згідно експрес-діагностики), у нього може бути легка фінансова криза. Спосіб реагування - нормалізація поточної фінансової діяльності.

3. Заходи з антикризового фінансового управління підприємством.

Для відновлення платоспроможності підприємства необхідними заходами щодо антикризового фінансового управління (фінансовому оздоровленню) є заходи, пов'язані з повним використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації.

Оперативний механізм фінансової стабілізації являє собою систему заходів, спрямовану, з одного боку, на зменшення розміру поточних зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов'язань підприємства в короткостроковому періоді, а з іншого боку, - на збільшення суми грошових активів, що забезпечують термінове погашення цих зобов'язань. Принцип "відсікання зайвого", що лежить в основі цього механізму, визначає необхідність скорочення розмірів як поточних потреб, так і окремих видів активів (з метою їхньої термінової конверсії в грошову форму).

Вибір відповідного напрямку оперативного механізму фінансової стабілізації диктується характером реальної неплатоспроможності підприємства, індикатором якої служить коефіцієнт чистої поточної платоспроможності. На відміну від раніше розглянутого традиційного коефіцієнта поточної платоспроможності підприємства, він вимагає додаткового коригування як складу оборотних активів, так і складу короткострокових фінансових зобов'язань.

Зі складу оборотних активів виключається наступна неліквідна (у короткостроковому періоді) частина:

- безнадійна дебіторська заборгованість;

- неліквідні запаси товарно-матеріальних цінностей;

Зі складу короткострокових фінансових зобов'язань виключається наступна внутрішня їхня частина, що може бути перенесена на період завершення фінансової стабілізації:

- розрахунки по нарахованих дивідендах і відсоткам, що підлягають виплаті;

- розрахунки з дочірніми господарюючими суб'єктами (філіями).

З урахуванням внесення цих коректив коефіцієнт чистої поточної платоспроможності визначається за формулою:

де КЧПП - коефіцієнт чистої поточної платоспроможності підприємства в умовах його кризового розвитку;

ОА - сума всіх оборотних активів підприємства;

ОАн - сума неліквідних (у короткостроковому періоді) оборотних активів підприємства;

КФО - сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства;