Методика оцінки кредитоспроможності позичальників

Проведений аналіз є доказом того, що умови праці у фінансово-економічному відділі відповідають нормальним та санітарно-гігієнічним вимогам. Це відображено у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Умови праці

Комфортні умови праці на виробництві є важливими умовами високопродуктивної праці й профілактиці захворювань. Якщо не дотримуватися гігієнічних норм мікроклімату, знижується працездатність людини, зростає ризик появлення травм і захворювань, в тому числі й професійних.

Норми виробничого мікроклімату встановлюються ДОСТом 121.005-88.

Норми температури, відносної вологості й швидкості руху повітря встановлені для робітничої зони. Нормується температура, відносна вологість та швидкість руху повітря у вигляді оптимальних і відносних величин. Оптимальними вважаються такі співвідношення мікроклімату, які забезпечують збереження нормального стану організму, створюють відчуття комфорту і підвищують працездатність. Дозволені мікрокліматичні умови - це сполучення параметрів мікроклімату, які можуть викликати зміни стану організму, які не виходять за межи фізіологічних пристосованих здібностей. При цьому не виникає порушення стану здоров'я, але можливо відчуття дискомфорту, погіршення самовідчуття та зниження працездатності.

Гігієнічні вимоги до виробничого освітлення обумовлені психологічними властивостями сприйняття і впливу світла. По-перше, спектральний склад повинен наближуватися до сонячного. По-друге, рівень освітлення повинен бути достатнім й відповідати гігієнічним вимогам, котрі враховують точність та інші умови здорової праці. По-третє, необхідним є рівень рівномірного освітлення у приміщенні.

Виробничий пил може викликати захворювання дихальних шляхів, шкіри й слизистих оболонок. Крім того, виділення пилу має інші непомітні сторони: прискорює знос обладнання, погіршує загально-санітарний стан виробничого середовища, а саме зменшує рівень освітлення через забруднення вікон й освітлення обладнання.

Для зменшення впливу небезпечних факторів на умови праці робітників в офісі відділення „Міське” НРУ ПриватБанку вживаються наступні заходи:

для зменшення запилення повітря двічі на день проводиться вологе прибирання працівниками загального відділу.

для зменшення впливу зовнішнього шуму на вікно встановлені метало-пластікові вікна, які поглинають його.

регулювання параметрів мікроклімату приміщення здійснюється за допомогою спеціально вбудованої системи, яка забезпечує необхідні рівні температури, вологості та швидкості повітря, також регулювання мікроклімату відбувається за допомогою кондиціонерів.

необхідний рівень освітленості забезпечується штучним та природним освітленням. В приміщенні встановлені світильники з люмінесцентними лампами. А великі за розміром вікна забезпечують необхідний рівень світлового потоку.

санітарно-гігієнічні фактори контролюються і регулюються Загальним відділом: забезпечують нормальні гігієнічні умови та нормальний стан виробничого приміщення.

психофізичні фактори забезпечуються відповідним режимом праці, а саме: тривалість робочого дня складає 8 годин з обов'язковою перервою для перерви на обід, що відповідає встановленим нормам.

естетичне оформлення робочих місць має важливий вплив на працівників відділення „Міське” це пов'язано перш за все зі специфікою роботи: на робочому місці завжди повинен бути порядок і комфорт для забезпечення необхідного рівня продуктивності праці.

4.2. Розробка заходів по забезпеченню сприятливих умов праці при роботі з персональним комп'ютером

Улаштування робочого місця. Сьогодні фахівці в області ергономіки вже зрозуміли, що неможливо знайти ідеального положення, в якому можливо перебувати і працювати впродовж усього робочого дня. Для більшості людей комфортабельним робочим місцем повинно бути таке, яке можливо пристосувати не менш ніж по двох позиціях, при цьому положення крісла, монітору повинні кожен раз відповідати роботі, що виконується, та звичкам. Багато людей вважають, що для парці на комп'ютері більш всього підходить вертикальне і трішки нахилене положення. Можливо, щоб крісло було трошки нахилене вперед.

Дисплей. Положення тіла звичайно відповідає направленню зору. Дисплей, розташований дуже низько чи під неправильним кутом, являється основною причиною сутулості. Відстань від дисплею до очей може змінюватись в залежності від характеру роботи, що виконується: 40 - 70 см. При роботі з текстом відстань від екрана до очей повинна не набагато перевищувати відстань між книгою і очима і становити 40 - 45 см. Рекомендується встановлювати на екран монітору спеціальні скляні поляризаційні фільтри із заземленням. Необхідно уникати того, щоб термінал був обернений екраном в бік вікна, оскільки інтенсивне освітлення поля зору може затопити струмами світла очі і розмити зображення на сітчатці. Якщо приходиться сидіти коло вікна, треба розташувати монітор під прямим кутом до нього, при цьому екран дисплею повинен бути перпендикулярним віконному склу - цим виключають бліці на екрані.

Крісло. Форма стінки крісла повинна повторювати форму спини працюючого. Крісло необхідно встановити на такій висоті, щоб не відчувався тиск на хребет (крісло розташовано дуже низько) або на стегна (крісло розташовано дуже високо). Спеціалісти по ергономіці вважали, що кут між стегнами і хребтом повинен бути 900, однак недавно проведені експерименти показали, що більшість людей віддають перевагу сидіти тільки відхилившись назад .

Клавіатура. Руки повинні розташовуватись так, щоб вони знаходились на відстані 8 - 12 см від тіла. Крісло та клавіатуру необхідно поставити так, щоб не треба було далеко тягтись. При зміні положення тіла (наприклад, з вертикального в нахильне) обов'язково треба переміняти положення клавіатури і дисплея. Може з'явитись корисною підставка клавіатури, що регулюється, дякуючи якій можливо без всякої напруги працювати із маніпулятором “миша”. Також можливо розташувати клавіатуру на коліна.

Робочій стіл. Зручна висота стола особливо важлива в тому випадку, коли на йому розташована клавіатура. Якщо у клавіатури відсутня підставка, а висоту стола не можна змінити (або він дуже високий), то треба більше підняти крісло, а під ноги класти підставну лавку або щось інше. Якщо стіл дуже маленький, необхідно підкласти щось під його ніжки.

Оригіналотримач. Якщо при праці часто дивитись на документи, треба встановити підставку з оригіналом документу в одній площині і на одному рівні з екраном. Якщо треба частіше дивитись на оригінал, ніж на екран, необхідно повернути крісло та екран таким чином, щоб оригінал розташовувався прямо перед очима, а комп'ютер трохи збоку.

Користувач. Кожну годину необхідно робити перерву в роботі. Весь час треба рухатись - рух стимулює кровообіг.

Багато часу, проведеного перед дисплеєм ПК, викликає головні болі та болі в очах, може викликати дерматит. Вже після двох годин у оператора ПК збільшуються симптоми: головна біль, головна біль у м'язах спини, шиї, біль в хребці, загальна втома.

Вчені визначили синдром стресу оператора ЕОМ - головна біль, біль в очах, алергія, астма, придавленість, роздратованість, депресія.

Існує два види випромінювання:

- електростатичне - виникає в результаті опромінення екрана струмом заряджених часток. Це призводить до накопичення пилу на електростатичних заряджених електронах, яка летить на користувача під час праці монітора. Це може викликати роздратування шкіри, змарніти контактні лінзи.

- електромагнітне - створюється електромагнітними котушками відхиляючими системи дисплея, знаходяться біля цокольної частини електро-випромінювальної трубки.

Для усунення впливу перерахованих чинників необхідно прийняти таки організаційні заходи:

- обмежити час роботи з ЕОМ впродовж дня;

- ввести регулярні перерви кожну годину по 10 - 15 хвилин;

- при праці на ЕОМ знаходитись від дисплею на відстані не менш 700 - 900 мм;

- необхідно прибирати приміщення два рази в день (вранці та в обід), щоб врятуватись від пилу;

Необхідно також дотримуватись наступних технічних вимог:

- використовувати захисний екран та складові, які мають антібликовий ефект, поліпшують контрастність, знімають заряд статистичного електрики і захищають від шкідливого ультрафіолетового впливу (аналогічні екрани із оргскла, сітчасті екрани менш надійні);

- придбати монітори з високим дозволенням і антибликовим покриттям;

- при покупці нового монітору необхідно впевнитись в його збіганні за специфікацією, розробленою Шведською Національною Радою по Вимірам і Тестуванню MPR ІІ. Монітори, які відповідають цій специфікації, мають логотип LR (Low Radiation) і відрізняються низьким рівнем електромагнітного випромінювання;

- перевіряти збіг програми Energy Star, яка обмежує потребу не більш 30 Вт у режимі холостого ходу, не припускає використання токсичних матеріалів потребує 100% утилізації після закінчення строку служби.

Також, необхідно використовувати різні аксесуари і прилади, які полегшують працю - це утримувачі паперу, підставки під ноги, подушки під поперек.

Постійний прогрес в області виробництва оргтехніки висуває все більші вимоги і до ЕОМ. Так на зміну вищезгаданої специфікації MPR ІІ швидко прийде стандарт ТСО - 92, розроблений Шведською Конфедерацією Професійних службовців і Національною Радою Індустріального і Технічного Розвитку Швеції (NUTEK). В цьому стандарті зосереджені жорсткі вимоги насамперед таких показників, як поглинання енергії та електромагнітне випромінювання.

Ведучі виробники моніторів пропонують продукцію, що відповідає самим високим стандартам.

4.3. Розрахунок системи штучного освітлення

Сприятливі умови праці досягаються при правильно обраному освітленні. Для розрахунку освітлювальної установки при рівномірному розміщені освітлювачів загального освітлення та горизонтальній робочій поверхні основним є так званий метод коефіцієнту використання освітлювальної установки.

Зробимо розрахунок штучного освітлення приміщення кредитного відділу. Завдання розрахунку є визначення потужності електричної освітленості приладу, яка вимагається для створення в приміщенні заданого освітлення.

При проектуванні освітлювального приладу розв'язують слідуючи задачі:

вибирають тип джерела світла;

визначають систему освітлення;

розподіляють світильники і визначають їх кількість;

визначають норму освітлення.

Розрахунок ведеться для загального рівномірного коефіцієнта використання освітлення.

Основним методом розрахунку є метод світлового потоку. Світловий потік групи ламп освітлювачів (Фп) розраховується за формулою:

Фп = Ен х S x Z x Kj / N x n,

Ен - нормова освітленість (Лк);

S - площа освітлюваного приміщення (м2);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1.1 ….1.2);

Kj - коефіцієнт запасу, який залежить від виду тех. Процесу, типу застосованих джерел світла (Kj = 1.2….1.8);

N - кількість світильників у приміщенні;

n - коефіцієнт використання світлового потоку.

Норма освітлення для кабінетів типу аналізує мого Ен = 300Лк

Площа приміщення S = а х в = 5 х 9 = 45 ,

де, а - ширина, в - довжина.

Коефіцієнт Z та Kj приймаємо як 1.1 і 1.2.

Для освітлення будемо використовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ у світильниках ЛДОР, розташованих в двох рядах (Vp = 2)

Коефіцієнт відбиття стін і струму - індекс приміщення і:

І = А х В/Нр х (А + В),

де, А і В - ширина та довжина у плані, (м),

Нр - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, (м): НР = 2м (при висоті приміщення 3м).

І = 5 х 9/2 х (5 + 9) = 1,7

При індексі і - 1,7 із таблиці (СН і П ІІ - 4 - 79 Природне та штучне освітлення, Норми проектування) знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку:

з - 0,83.

Розрахуємо світловий потік (Фп) у кожному ряду:

Фн = 300 х 45 х 1.1 х 1.2/2 х 0,83 = 12313, 25 Лм

Якщо кожний світильник обладнати двома лампами ( n = 2) потужністю 40 Вт та світловим потоком Фп = 3000 Лм, то необхідна кількість світильників у ряду:

N = Фп / Фп х n = 12313,25 / 3000 х 2 = 2,03 = 2

Ми бачимо, що для приміщення бухгалтерії потрібно 4 світильника. Ця кількість світильників відповідає нормативу.

Розділ 5. Охорона навколишнього середовища.

Забруднення атмосфери та гідросфери шкідливими речовинами створює велику загрозу здоров'я людей не тільки сьогоднішнього, але й майбутніх поколінь, завдає значні матеріальні збитки, порушує екологічну рівновагу, негативно впливає на зміну природних умов як окремих регіонів, так і планети в цілому.

Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як глибока еколого-економічна криза, що зумовлена закономірностями функціонування адміністративно-командної економіки колишнього СРСР. Довгі роки нарощування продуктивних сил здійснювалося практично без врахування екологічних наслідків. Допущені серйозні помилки в організації комплексного використання природних ресурсів, недостатня увага приділялася управління охороною природи та контролю якості природного навколишнього середовища.

Значне погіршення стану навколишнього середовища викликане аварією на Чорнобильскій АЕС, роботою потужних енергетичних, паливнодобувних, нафтохімічних, металургійних та інших підприємств, а також автотранспорт.

Одним із найдійовіших інструментів економічного механізму охорони довкілля є збір за забруднення навоклишнього природного середовища. Його правове регулювання здійснюється Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища”, Постановою Кабінета Міністрів України № 303 від 01.03.99 і № 1261 від 11.08.2000, Інструкцією про порядок нарахування і сплати збору за забруднення.

Згідно вищевказаної Постанови, збір за забруднення навколишнього середовища справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів.

У Законі акцентувалась увага на економічних методах вирішення екологічних проблем, а саме:

1) встановлення лімітів на використання природних ресурсів та викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів, встановлення обмежень на інші види шкідливого впливу;

2) встановлення нормативів плати та розмірів платежів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища;

3) надання підприємствам податкових і кредитних пільг при провадженні ними мало відхідних енерго і ресурсозберігаючих технологій та використання нетрадиціних видів енергії;

4) визначення джерел коштів та фінансування природоохоронних заходів;

5) відшкодування у встановленому порядку збитків, завданих порушенням норм законодавства про охорону навколишнього середовища.

Відділення „Міське” МРУ ПриватБанк має на балансі два автомобілі, тобто має пересувні джерела забруднення. Інших джерел забруднення, крім автомобілів (тобто пересувних джерел забруднення), немає.

Сума збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, обчислюється платниками самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично викоирстаного пального та його виду (табл.5.1.) і визначених за місцем реєстрації платників корегуючих коефіцієнтів (табл.5.2,5.3.)

Вищеназваним положенням встановлені нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (табл.5.1.)

Табл.5.1.

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

Табл.5.2.

Коефіцієнт,який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Табл.5.3.

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту

5.2. Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища.

Порядок обчислення збору:

1. Збір за викиди стаціонарними джереалми забруднення (ЗВс) розраховується виходячи із обсягів викидів у межах ліміту (Млі) і обсягів понадлімітних викидів (Мпі) забруднюючих речовин в тоннах, нормативів збору (Ні), коефіцієнтів, що характеризують чисельність жителів населеного пункту (Кн) та його народногосподарське значення (Кз):

ЗВс = У(Млі·Ні·Кн·Кз+ Мпі·Ні·Кн·Кз·5)

2. Збір за викиди пересувними джерелами забруднення (ЗВп) враховує кількість викоирстаного пального в тоннах (Мі) і норматив збору:

ЗВп = У(Мі·Ні·Кн·Кз)

3. Збір за скиди обчислюється з врахуванням басейнового (моря і річки) коефіцієнту (Кб):

ЗВс = У(Млі·Ні·Кб+ Мпі·Ні·Кб·5)

4. Збір за розміщення відходів враховує розміщення звалища відносно до міської межи (Кр) та характер обладнання звалища (Кх):

ЗР = У(Млі·Ні·Кт·Кх+ Мпі·Ні·Кт·Кх·5).

Базвоий податковий (звітний) період збору за забруднення наколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.

Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному квараталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) квраталу, за місцем податкової реєстрації.

Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.

Збір сплачується платником протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.

Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів в межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - не включається до валових витрат платників збору.

За понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі.

Розрахунок здійснюємо за 2006 рік.

Відділення „Міське” МРУ ПриватБанку розташоване в м.Миколаєві. Це місто відноситься до багатофункціональних центрів та центрів з перевагою промислових і транспортних функцій, чисельність населення складає більше 500 тис. чоловік, тому для розрахунку збору будуть використані такі значення коефіцієнтів: залежно від народногосподарського значення населеного пункту - 1,25, залежно від чисельності жителів населеного пункут - 1,55.

Дані розрахунку збору представлені в таблиці 5.2.1.

Табл.5.2.1.

Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища за 2006 р.

ЗВеб = У(Мі · Ні · Кн · Кз) = 9,0 * 6,0 * 1,55 * 1,25 = 104,63 (грн.)

ЗВдп = У(Мі · Ні · Кн · Кз) = 7,2 * 4,5 * 1,55 * 1,25 = 62,78 (грн.)

Таким чином, відділення „Міське” маючи пересувні джерела забруднення (чотири автомобілі), сплачує за викиди в атмосферу 167,41 грн. на рік

ВИСНОВОК

В результаті проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:

На перших етапах становлення банківської системи для аналізу кредитоспроможності позичальників використовувався вельми обмежений набір інструментів, що було пов'язане з відсутністю досвіду такої роботи, недостатніми обчислювальними потужностями були у розпорядженні банків, недоліком необхідної інформації про позичальника. На сучасному етапі існують можливості для вирішення такого роду проблем, що сприяє успішній реалізації кредитної політики комерційного банку.

Для вирішення ключової задачі кредитної політики - поліпшення оцінки кредитоспроможності позичальника необхідно:

Використовувати розширений набір фінансових коефіцієнтів, оскільки застосування обмеженої їх кількості знижує якість аналізу, що проводиться;

Аналізувати динаміку зміни фінансового положення позичальника впродовж декількох звітних періодів, а не по останньому балансу;

Використовувати для аналізу кредитоспроможності, на додаток до аналізу на основі фінансових коефіцієнтів, аналіз грошового потоку клієнта;

Окрім традиційного аналізу фінансового положення позичальника необхідно аналізувати моральні якості клієнта і його здатність заробити гроші для погашення кредиту, оскільки від цього, як показує досвід, в значній мірі залежить своєчасність і повнота повернення позикових засобів;

Необхідно ретельно вивчати кредитну історію клієнта, для з'ясування попереднього досвіду його спілкування з іншими банками і фінансовими установами;

Для узагальнення і систематизації відомостей про позичальника, а також наочнішого їх уявлення, пропонується оформляти результати вивчення його кредитоспроможності у вигляді кредитної оцінки, включаючи в цей документ всі відомості необхідні кредитному комітету для ухвалення рішення про видачу кредиту.

З метою якнайповнішого збору інформації про позичальника і його репутацію банк використовує вивчення його фінансових звітів і документів, виїзди співробітників на місця для особистого інтерв'ю з клієнтом, запити в банки, підприємства, страхові компанії і інші установи про досвід їх спілкування з даним клієнтом, використовування можливостей міжбанківських структур (як приклад можна привести міжбанківську службу безпеки, яка займається збором, обробкою і наданням інформації про позичальників).

Вивчення кредитоспроможності клієнта є одним з найважливіших методів зниження кредитного ризику і успішної реалізації кредитної політики, оскільки дозволяє уникнути необґрунтованого ризику ще на етапі розгляду заявки на надання кредиту. Іншими методами зниження кредитного ризику є: диверсифікація кредитного портфеля, обмеження розміру кредиту видаваного одному позичальнику, страхування кредиту, залучення достатнього забезпечення.

Перші два методи дозволяють обмежити втрати банку від неповернення позикових засобів клієнтом. Страхування і залучення достатнього забезпечення дозволяють повернути позичені засоби і компенсувати збитки банку по відсотках за кредит шляхом страхового відшкодування від страхової компанії або реалізації забезпечення. Проте в умовах заплутаної і ускладненої процедури реалізації забезпечення переважнішим виглядає страхування кредитів в надійній страховій компанії, оскільки в цій ситуації проблемами застави, його наявності, збереження, реалізації у разі непогашення кредиту займається страхова компанія, а не банк, що, у свою чергу, економить засоби банку і робочий час співробітників кредитних підрозділів і служб безпеки.

Пропоновані рекомендації можуть бути використані фахівцями кредитних відділів і служб безпеки в роботі по підготовці матеріалів для ухвалення рішення про видачу кредиту, допоможуть своєчасно виявити проблемні кредити, не допустити збитки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність“ № 878-12 від 20 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 25.

2. Закон України “Про заставу“ № 2654-XII від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України 1992, № 48.

3. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу“ № 636-12 від 27 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 26.

4. Закон України “Про інформацію“ № 2657 від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України 1992, № 48.

5. Закон України “Про власність“ № 697-12 від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України 1991, № 16.

6. Закон України “Про підприємства в Україні“ № 888-12 від 27 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України 1991, № 24.

7. Положення Національного банку України “Про кредитування“, затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р.

8. Положення «Про порядок формування і використовування резерву для відшкодування можливих збитків по кредитних операціях банків» затверджене ухвалою Правління НБУ від 06.07.2000 №279.

9. Рекомендації з приводу оцінки комерційними банками кредитоспроможності і фінансової стабільності позичальника. Національний банк України. № 23011/79 від 02.06.94 р.

10. Аналіз діяльності комерційного банку. Посібник./ За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця та проф. А.М.Герасимовича.- Житомир: ПП "Рута",2001.

11. Банковское дело/под ред. Лаврушина О.И. - М.:Прогресс,1992

12. Батракова Л.Д. Економічний аналіз діяльності комерційного банку.Москва, «Логос», 1998.

13. Веселовській А. “Вдосконалення нагляду за діяльністю комерційних банків”: Вісник НБУ, лютий 1997 р.

14. Єпіфанов А.,Міщенко В. Проблеми кредитування та оцінки кредитоспроможності клієнтів банку//Банківська справа №5, 1997рік

15. Ильина Л.М.Показатели кредитоспособности предприятия и практика их применения//Деньги и кредит. - 1990. - №5

16. Ковальчук Т.Т., Коваль М.М. Ліквідність комерційного банку. Київ : Знання, 1996

17. Колесников В.И., Проливецкая Л.П., Александрова Н.Т. Банковское дело. Москва: Финансы и статистика, 1995

18. Кочетов В.М. Основи аналізу діяльності банку.- К.: КНЕУ, 2003.

19. Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый анализ. - М.: "Приор", 1996 г.

20. Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н.Коммерческие банки и их операции.Москва: Банки и биржи, «ЮНИТИ», 1995

21. Масленченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке. Книга 2: Технологический уклад кредитования. 1996 г.

22. Мороз А. Основы банковского дела. Киев: УФШБ, 1994г

23. Мороз А.Н. Коммерческие банки: активные операции. Киев: УФШБ, 1996г

24. Мороз А.Н. Коммерческие банки: финансовая устойчивость коммерческого банка.Киев: УФШБ, 1996г

25. Пантелеєв В., Халява С.Фінансова стійкість комерційного банку: проблеми регулювання//Банківська справа №1, 1996р

26. Парасій-Вергуненко І.Л. Аналіз банківської діяльності.- К.: КНЕУ, 2003

27. Попович В.М., Степаненко А.И. Управление кредитными рисками заемщика, кредитора, страховщика. Учебно-практическое пособие по курсу "Экономическая безопасность предпринимательства". Научно-издательский центр "Правовые источники". 1996 г.

28. Раєвський К. Особливості регулювання та аналіз діяльності комерційних банків// Банківська справа №2, 1997р

29. Сугоняко О. Роль комерційних банків у встановленні національної економіки //Закон і Бізнес №24, 1996р

30. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: Управление и операции. - М.: ИПЦ "Вазар-Ферро", 1994.

31. Шевченко Р.И. Кредитование и контроль: Учеб. Пособие.- К.: КНЕУ, 2002.

32. Шульга Н.П.Оцінка кредитоспроможності клієнта: Рекомендації банкіру при видачі кредиту. - К.: КІБ"Україна",1995

33. www.bank.gov.ua

34. www.rada.gov.ua

35. www.bankportal.com.ua

36. www.americanbank.com

37. www.bussines.com.ua

38. www.privatbank.ua

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13