Фінансове право 
Держіннофонд відповідно до покладених на нього завдань:
1) організує розроблення інноваційних пропозицій та проектів
і бере участь у формуванні інноваційних програм;
2) забезпечує проведення державної науково-технічної
експертизи та фінансово-економічного аналізу інноваційних
пропозицій та проектів;
3) організує надання гарантій для виконання фінансових
зобов'язань виконавців інноваційних проектів шляхом укладення
договорів страхування фінансових ризиків, застави, поруки тощо;
4) здійснює фінансування інноваційних проектів через
регіональні відділення, підприємства, інноваційні структури та
центри, що належать до сфери його управління, шляхом
інвестиційного вкладу, надання позики, лізингу виконавцям
інноваційних проектів та організації з ними сумісної діяльності;
5) здійснює використання коштів Фонду за їх цільовим
призначенням;
6) сприяє в установленому порядку передачі технологій, а
також залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій до реалізації
інноваційних проектів;
7) організує роботу з надання підприємствам, установам і
організаціям експертних, консультаційних та інжинірингових послуг
у сфері інноваційної діяльності;
8) організує діяльність регіональних відділень, а також
підприємств, інноваційних структур та центрів, що належать до
сфери його управління;
9) створює інформаційну систему та відповідні банки даних у
сфері інноваційної діяльності і здійснює інформаційне забезпечення
суб'єктів інноваційної діяльності;
10) виконує в межах своїх повноважень функції з управління
майном, що перебуває у загальнодержавній власності та закріплене
за Фондом, регіональними відділеннями, підприємствами,
інноваційними структурами та центрами, що належать до сфери його
управління, в частині створення, реорганізації та ліквідації
регіональних відділень, підприємств, інноваційних структур та
центрів, затвердження їх положень (статутів), здійснення контролю
за їх додержанням та прийняття рішень у зв'язку з порушенням цих
положень (статутів), укладає та розриває контракти з керівниками
зазначених регіональних відділень, підприємств, інноваційних
структур та центрів, здійснює контроль за ефективним використанням
і збереженням закріпленого за ними державного майна, виконанням
умов контрактів;
11) готує пропозиції щодо формування державної політики у
сфері інноваційної діяльності, а також розробляє та затверджує в
установленому порядку нормативно-методичні матеріали з питань
інноваційної діяльності;
12) взаємодіє у сфері інноваційної діяльності з центральними
і місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної
Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також
галузевими інноваційними фондами;
13) бере в установленому порядку участь у міжнародному
співробітництві у сфері інноваційної діяльності і взаємодіє з
відповідними іноземними та міжнародними організаціями;
14) вживає заходів до створення та розвитку інфраструктури
підтримки інноваційної діяльності;
15) організує навчання, підвищення кваліфікації та
перепідготовку спеціалістів у сфері інноваційної діяльності.
Розділ 4. Законодавче регулювання державних видатків та видатків місцевого самоврядування.
Питання 7. Джерела фінансування дефіциту бюджету.
Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим, внутрішні та зовнішні
запозичення органів місцевого самоврядування, а також вільний залишок бюджетних коштів із дотриманням умов, визначених Бюджетним Кодексом.
Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, визначених законом про Державний бюджет України. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.
Міністр фінансів України з урахуванням вимог Бюджетного кодексу з метою економії коштів та ефективності ї використання має право вибрати кредитора, вид позики і валюту запозичення.
Витрати на погашення зобов'язань із боргу здійснюються відповідно до кредитних угод, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов'язання та боргові зобов'язання Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, незалежно від обсягу коштів, передбачених на цю мету в законі про Державний бюджет України або рішенні про місцевий бюджет.
Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу перевищать обсяг коштів, передбачений в законі про Державний бюджет України на таку мету, Міністр фінансів України невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий термін пропозиції про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Емісійні кошти Національного банку України не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України.
Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень у межах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України, належить державі в особі Міністра фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.
Виключно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради мають право здійснювати внутрішні запозичення (за винятком випадків, передбачених статтею 73 Бюджетного Кодексу). Зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад вісімсот тисяч мешканців за офіційними даними державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення запозичень.
Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам виключно у межах повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.
Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб'єктів.
Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантій встановлюється на кожний бюджетний період відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.
Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 відсотків фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України.
У разі перевищення граничної величини, визначеної Бюджетним кодексом, Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення цієї величини у відповідність з положеннями Бюджетного Кодексу.
Розділ 5. Основи банківського законодавства.
Питання 7. Правила ведення касових операцій.
Згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні N 72 від 19.02.2001, касові операції - це операції підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівкових коштів при проведенні розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.
Порядок оформлення касових операцій такий:
1. Касові операції оформляються касовими ордерами,
видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами
за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими
документами, які згідно із законодавством України підтверджували б
факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання
(повернення) готівкових коштів. ( Пункт 3.1 глави 3 в редакції
Постанови Національного банку № 277 ( z0944-05 ) від 10.08.2005 )
2. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ),
оформляються згідно з вимогами цього Закону.
3. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими
касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою,
уповноваженою керівником підприємства.
Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими
касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього
підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового
касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника
підприємства, який на це уповноважений керівником.
Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх
функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і
монет Національного банку України.
4. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими
ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки
мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник
підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових
ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки
тощо.
Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах,
заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства,
то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.
Підприємства, що займаються закупівлею товарів
сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не
врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу
готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за
відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси,
обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що
засвідчуються підписом здавальника.
5. У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому
числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або
видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ,
що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він
виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері
або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням
одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами),
використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного
кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки
кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи
документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі
документа.
Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові
касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з
каси не підтверджена підписом одержувача.
Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі
підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що
виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою
відомістю.
Якщо підприємство (підприємець) надає держателям платіжних
карток послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала
(імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала
(сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер
на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється
відповідний запис у касовій книзі.
6. Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній
у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.
Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у
встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому
числі й особи, що не має змоги у зв'язку з хворобою або з інших
поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера
після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер
зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено
одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю
перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис "За
довіреністю". Видача готівки за довіреністю проводиться відповідно
до вимог, передбачених у пункті 3.5 цієї глави. Довіреність
залишається в касира і додається до видаткового касового ордера
або видаткової відомості.
7. Приймання одержаної з банку готівки в касу та видача
готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними
касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням
такої касової операції в касовій книзі.
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є
відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення
готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та
відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про
здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної
відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена
підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.
8. Виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром
підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного
одержувача чи за видатковими відомостями.
На титульній сторінці видаткової відомості робиться
дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і
головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із
зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами,
копійок - цифрами).
У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні
установи, на загальну суму готівки, виданої для виплат, пов'язаних
з оплатою праці, складається один видатковий касовий ордер, дата і
номер якого проставляються на кожній видатковій відомості.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
