 |
|
|||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Меню |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ПЛАН: 1. Вступ 2. Видатки бюджету на економічну діяльність держави: а) форми фінансування видатків бюджету на економічну діяльність; б) фінансування капіталовкладень; в) операційні витрати; г) кредити і дотації. 3. Видатки бюджету на науку: а) джерело фінансування наукових досліджень; б) способи бюджетного фінансування науки. 4. Висновки ВСТУП Видатки бюджетів за своєю економічною сутністю є інструментом розподілу і перерозподілу централізованого грошового фонду держави та його використання за цільовим призначенням для забезпечення суспільного добробуту. Зміст і характер бюджетних витрат полягає у забезпеченні потреб діяльності держави. Призначення бюджетних видатків полягає у задоволенні найважливіших потреб суспільства у розвитку економіки і соціальної сфери, державного управління, оборони, забезпечення громадського порядку, безпеки держави тощо. Видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Видатки бюджетів можуть мати кількісну і якісну характеристики. Якісна характеристика дає змогу встановити економічну природу у суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, кількісна - їх величину. Активна роль держави в економічному житті суспільства, здійсненні соціальних перетворень зумовлюють різноманітність конкретних видів бюджетних видатків. Видатки на економічну діяльність держави: на сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство; паливно-енергетичний комплекс; іншу промисловість та будівництво; транспорт; зв'язок, телекомунікації та інформатику; інші галузі економіки; дослідження і розробки в галузях економіки. 1. Видатки бюджету на економічну діяльність На перехідному етапі економіки України важливою є роль бю-джетного фінансування. Бюджетні видатки мають спрямовуватися насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідного рин-кового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей еко-номіки, розвиток наукомістких технологій, підтримання в належно-му стані екології. Основні напрями розвитку економіки визначаються Кабінетом Міністрів України, установами Академії наук України із залучен-ням інших зарубіжних і вітчизняних фахівців та науково-дослід-них установ. На найближчу перспективу пріоритетними галузями народного господарства є енергетика, суднобудування, літакобудування, кос-мічна галузь, металургія, сільське господарство. Саме вони в комп-лексі з інфраструктурою визначають економічний поступ України, забезпечують значні валютні надходження, зовнішньоекономічний імідж України. Оскільки на зовнішньому ринку діє жорстка кон-куренція, на перехідному етапі держава має підтримувати експортні галузі. Видатки бюджету на економічну діяльність здійснюються через такі форми фінансування: – капіталовкладення; – операційні витрати; – кредити і дотації. Фінансування капіталовкладень може здійснюватись за дво-ма напрямами: а) у відомчому розрізі; б) у розрізі інвестиційних проектів. Галузевий (відомчий) підхід полягає в тому, що загальна сума виділених бюджетом капіталовкладень направляється міністерст-вам і відомствам, які, в свою чергу, розподіляють цю суму між підприємствами та організаціями. Цей підхід є основним в Украї-ні, хоча має недолік -- розпорошення коштів. Фінансування інвестиційних проектів, навпаки, дозволяє кон-центрувати ресурси на реалізації основних завдань. Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визна-чається двома чинниками: - можливостями бюджету; - наявністю необхідних та ефективних проектів. Виділення з бюджету фінансування на капіталовкладення на даний час не має жодної нормативної бази (наприклад, відповід-но до Закону України «Про освіту» щорічно на її фінансування повинно виділятись 10 % національного доходу і хоча, як прави-ло, цього розміру не додержуються, але база для планування іс-нує). Тобто планування капіталовкладень йде від досягнутого рі-вня, а не від потреб. Вартість інвестиційних проектів визначається в їх коштори-сах. Виділення бюджетних асигнувань на капіталовкладення при фінансуванні інвестиційних проектів здійснюється на конкурсній основі таким чином: 1. На підставі визначених критеріїв (термін окупності, рента-бельність, мінімальність ризиків та економічна ефективність і со-ціальна значимість проекту) здійснюється конкурсний відбір проектів. 2. Проводиться тендер (конкурс) серед виконавців того чи ін-шого проекту. В основі механізму виділення коштів на капіталовкладення лежать потреби у забезпеченні певних темпів економічного зрос-тання (приріст ВВП). Операційні витрати, які являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають: - фінансування геолого-розвідувальних робіт; - фінансування лісового і водного господарства; - землевпорядкувальні роботи; - заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями; - утримання насіннєвих станцій і племінних господарств. Фінансування геолого-розвідувальних робіт проводиться за рахунок двох джерел: бюджету та коштів підприємств. З бю-джету фінансуються роботи з пошуку нових родовищ корисних копалин, за рахунок підприємств видобувної промисловості -- роботи в межах існуючих родовищ. Фінансування бюджетом геолого-розвідувальних робіт забез-печується спеціальним компенсаційним доходом -- відрахуван-нями на геолого-розвідувальні роботи, які вносять до бюджету підприємства видобувної промисловості. Обсяги фінансування і суми надходжень відрахувань між собою врівноважені, але не збалансовані. Щороку існують незначні відхилення між цими по-казниками. Залишок відрахувань використовується у поточному році на фінансування інших видатків. Якщо їх недостатньо, то ці видатки перекриваються іншими доходами бюджету. Вартість геолого-розвідувальних робіт визначається на підставі спеціаль-них кошторисів, які розраховуються, виходячи з обсягів цих ро-біт та існуючих розцінок. Утримання лісового і водного господарства віднесене на ви-датки бюджету в зв'язку з тим, що на даний час ці ресурси_-- за-гальнонародна власність. У бюджеті існують цільові доходи, пов'язані з фінансуванням вказаних витрат, -- лісовий дохід і плата за використання прісних водних ресурсів. Проте, на відмі-ну від геолого-розвідувальних робіт, доходи і видатки за цими напрямами не врівноважені -- видатки набагато вищі. Землевпорядкувальні роботи включають заходи з підвищення і відновлення родючості ґрунтів (наприклад, протиерозійні захо-ди, тобто боротьба з вітряною і водною ерозією ґрунтів). Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин та хворобами тварин. Протиепідемічні заходи у цілому фінансуються з бюджету в тих випадках, коли вони охоплюють певний регіон, а поточні ви-трати -- безпосередньо тим чи іншим господарством. Виділення коштів бюджету здійснюється на підставі кошторису. У такому самому порядку, тобто на кошторисній основі, фінансуються на-сіннєві станції і племінні господарства, які забезпечують потреби відповідного регіону. Бюджетні кредити надаються підприємствам держав-ного сектора на тимчасові потреби в разі фінансових ускла-днень. Вони можуть бути безпроцентні або з невисокою про-центною ставкою. Державна дотація являє собою виділення з бюджету ко-штів на покриття збитків суб'єктів господарювання в тому разі, коли збитковість визначається певною фінансовою по-літикою держави в сфері ціноутворення (як правило, обме-ження рівня цін). Може надаватись у сумі, що повністю відшкодовує збитки чи покриває їх частково, що визначається станом бюджету. Обсяг дотації встановлюється як різниця між витратами і доходами під-приємств. Виділення коштів може проводитись на підставі пла-нових чи фактичних розрахунків. 2. Видатки бюджету на науку Роль науки в XXI ст. значно підвищується. Провідні держави світу виділяють із державного бюджету на її розвиток дедалі більші кошти. Крім того, чималі капіталовкладення у наукові дослідження роблять компанії та фірми. На жаль, Україна нині вимушена витра-чати досить значні кошти на соціальний захист населення, поточні соціальні програми, тому на наукову діяльність залишається зовсім мало. Низький рівень заробітної плати науковців порівняно з їхніми колегами за кордоном спричиняє "відплив умів" з тимчасовим чи постійним характером. Фінансування науки в Україні з Державного бюджету здійснюєть-ся за трьома рівнями. Розглянемо заклади економічного напряму діяльності. І. Заклади Академії наук України.( код 6540000). Це наукові установи, які виконують державні фундаментальні дослідження. До них відносять: Інститут економічного прогнозу-вання, Інститут економіки, Інститут економіки промисловості, На-ціональний інститут економічних програм, Науково-дослідний інсти-тут моделювання та інформатизації та ін. II. Відомчі заклади. При Президентові України, Верховній Раді України, міністерствах і відомствах функціонують наукові установи, які виконують наукові дослідження, що є актуальними для конкретного напряму діяльності. До них належать: Національний інститут стратегічних досліджень (код 0301080), Академія управління (при Президенті України), Науково-дослідний економічний інститут (Міністерство економіки, код 1200000), Українська акаде-мія банківської справи (НБУ) та ряд інших. III. Заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки. У цих закладах поряд із навчанням студентів виконуються за-мовлення з окремих загальнодержавних проблем з відповідним фінансуванням із Державного бюджету. Фінансування науково-дослідних установ з бюджету здійснюєть-ся через головних розпорядників бюджетних коштів. Крім того, пе-редбачено стимулювання установ, підприємств, які залучають для досліджень власні кошти. Однак, зважаючи на не досить розвинутий економічний стан суб'єктів господарювання, вплив цих важелів є недостатнім для виконання вагомих досліджень. Джерело фінансування наукових досліджень залежить від їх характеру. Розрізняють два напрями наукових досліджень: - фундаментальні; - прикладні. Фундаментальними дослідженнями є пошукові теоретичні напрями науки. Визначити наперед результативність та ефектив-ність таких досліджень дуже складно, тому неможливо встанови-ти їх вартісну оцінку. У зв'язку з великим ризиком використання інвестованих коштів ці дослідження фінансуються за допомогою бюджету або спеціальних фондів. Прикладні дослідження пов'язані з визначенням форм і мето-дів впровадження в практику результатів фундаментальних до-сліджень, які завершились певними винаходами. Оскільки в да-ному випадку можливе прогнозування ефективності таких робіт, встановлення їх вартісної оцінки, то фінансування може здійсню-ватись за рахунок коштів замовника. В Україні існує певна спеціалізація наукових закладів. Акаде-мічні науково-дослідні заклади, підпорядковані Національній академії наук, займаються насамперед фундаментальними дослі-дженнями, тому їх діяльність фінансується з Державного бю-джету. Так, в Державному бюджеті на 2005 рік під кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 6540000 «Національна академія наук України» заплановано видатків на фундаментальні дослідження наукових установ НАНУ під кодом 6541040 в сумі 551,3 млн. грн.. У частині прикладних досліджень фінансування здійсню-ється головним чином за рахунок замовника. Другу групу складають відомчі заклади, основний профіль яких - прикладні дослідження, спрямовані на розвиток даної га-лузі. Фінансування здійснюється за рахунок централізованих ко-штів міністерств і відомств або за кошти замовників. Якщо відомчі заклади ведуть фундаментальну тематику, то в цій частині вони отримують кошти з бюджету. Наприклад, в Держбюджеті на 2006 рік під кодом 2300000 «Міністерство охорони здоров'я України» заплановано видатків на фундаментальні дослідження у сфері профілактичної та клінічної медицини під кодом 2301020 в сумі 3,3 млн. грн.., А під кодом 2600000 «Міністерство промислової політики України» заплановано видатків на прикладні розробки з проблем розвитку основних галузей обробної промисловості під кодом 2601020 в сумі 2,3 млн. грн. Аналогічні видатки сплановані і для інших відомств, наприклад, для Міносвіти та науки під кодом 2200000. Бюджетне фінансування науки здійснюється двома способами: - фінансування наукових закладів; - фінансування наукової тематики. Фінансування наукових закладів ґрунтується на складанні їх кошторису. Обсяг фінансування насамперед визначається штат-ним розписом. Сума витрат на зарплату розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати, яка скла-лась у даному закладі. Ставка зарплати залежить від посади (ла-борант, інженер, науковий співробітник) і наукового ступеня (кандидат, доктор наук) та вченого звання (старший науковий співробітник). Штатний розпис наукового закладу затверджує йо-го керівник. Другу основну статтю витрат складають витрати на проведення наукових досліджень - придбання та обслуговуван-ня спеціальної техніки, обладнання, матеріалів для проведення досліджень, що визначається профілем наукового закладу. У разі фінансування наукової тематики розробляються кошто-риси на кожну тему. Визначену суму асигнувань отримує той на-уковий заклад, який розроблятиме цю тему. Завдання № 1 Страницы: 1, 2
| |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
| © 2010 Все права защищены. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
