Атомна енергетика та її вплив на довкілля

А що ж Україна?

За сумарною потужністю своїх реакторів Україна посідає 8-е місце у світі і 5-е -- в Європі. На всіх українських АЕС діють легководні реактори серії ВВЕР (водо-водний енергетичний реактор). На Хмельницькій та Рівненській АЕС добудовуються два енергоблоки ВВЕР-1000.

Участь України у міжнародному проекті «реактора природної безпеки» та будівництво в ній цього реактора зумовили б такі позитивні наслідки:

· Запровадження передового безпечного методу виробництва електроенергії, яким можна було б замінити діючі сьогодні екологічно шкідливі теплові (насамперед вугільні) електростанції.

· Незалежність від постачальників збагаченого урану. Перше закладення палива в реактор БРЕСТ вимагає уран-плутонієвої композиції, якої у нас нема, але це одноразова залежність -- на відміну від постійної залежності щодо палива для теплових реакторів.

· Значне послаблення проблеми РАВ. По-перше, вже сама організація роботи реактора БРЕСТ дає менше РАВ (до того ж підготовлених до утилізації з дотриманням принципу радіаційно-еквівалентного поховання), а по-друге, БРЕСТ здатний допалювати РАВ, отримані на теплових реакторах.

· Виникнення додаткових робочих місць, зокрема для висококваліфікованих українських фахівців (інженер має займатися своєю справою, а не торгувати на базарі).

Беручи участь у проекті реактора природної безпеки, треба зважати на суспільно-політичні реалії життя Росії: загальновідомі події в Чечні, протистояння центру і регіонів, хиткі економіка і політика тощо. Ці та/або інші обставини можуть у будь-який момент спричинити внутрішньополітичну дестабілізацію Росії і як наслідок -- невиконання нею своїх зобов'язань, зокрема і по міжнародних програмах. На випадок подібного розвитку ситуації Україна повинна подбати про запобіжні заходи, основними з яких, гадається, мають бути:

· Участь українських фахівців у проекті на всіх його етапах розробки та реалізації, одержання українською стороною усієї технічної документації одночасно з Мінатомом Росії.

· Будівництво дослідного блоку в Україні паралельно з будівництвом блоку на Білоярській станції. У нас блок можна розмістити поблизу Чорнобильської станції, що сполучить його в єдиний комплекс із підприємством переробки РАВ (яке там зараз будується) і надасть змогу значно пом'якшити проблему працевлаштування атомників Славутича.

В атомній галузі Росії працює багато фахівців українського походження. Частина з них потрапила туди ще за радянські часи, частина - зовсім недавно[10]. Деякі з них хотіли б повернутись в Україну, але тут їх поки що ніхто не чекає, їхня кваліфікація не знаходить застосування. У випадку сильної дестабілізації становища в Росії бажання повернутись буде тільки зростати, але через несприятливий стан в Україні вони змушені будуть їхати у США, Францію чи ще кудись. Тому Кабінет міністрів України повинен мати підготовлений план прийому переселенців з Росії -- фахівців високотехнологічних сфер (ракетно-космічної, комп'ютерної, авіаційної і, звичайно ж, ядерної), їхньої адаптації та розгортання за їхньою участю науково-технічного виробництва у нашій країні.

Практична частина

Розрахунок збитків від забруднення поверхневих вод виробничими стоками всіх енергоблоків РАЕС при нормальних умовах експлуатації

Розрахунок збитків від скиду продувочних та господарсько-побутових вод комплексу РАЕС

Радіаційне забруднення території населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей

У зв'язку з необхідністю проведення контролю за станом рівнів радіонуклідного забруднення, Науково-дослідним інститутом медико-екологічних проблем МОЗ України здійснено радіологічне обстеження даних областей. Було досліджено ґрунти, молоко корів, картоплю на вміст у них радіонуклідів цезію, а також різні дози внутрішнього та зовнішнього опромінення від радіонуклідів цезію, стронцію населення 151 населеного пункту деяких районів.

У Глибоцькому та Вижницькому районах досліджено відповідно три та чотири населених пунктів ( рис 4.5, 4.6). За радіологічними показниками дані райони є безпечними для проживання та ведення сільськогосподарської діяльності і не потребують якихось додаткових заходів для зниження радіаційного впливу .

У Чортківському районі результати досліджень вказують на те, що дана територія не зазнала значного радіаційного забруднення. В деяких населених пунктах невисокий вміст радіонуклідів цезію у пробах молока, картоплі та рівень внутрішнього опромінення жителів, але зафіксована підвищена щільність забруднення ґрунту радіоцезієм..

З метою профілактики потрібно проводити заходи по недопущенню або зменшенню надходження радіонуклідів цезію в організм. Особливу увагу слід приділити мінімізації радіоцезію в основних продуктах харчування населення і виконанню вимог техніки радіаційної безпеки при проведенні робіт на забруднених радіонуклідами територіях.

Висновок

Природа, в якій нам, молодим, доведеться жити, забруднюєть, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з нас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Наше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу:

· Велика енергетика потребує поступової відмови від теплових електростанцій і переходу на екологічно чистіші (зокрема ядерні) методи отримання енергії.

· Орієнтація ядерної енергетики тільки на теплові реактори не вирішує багатьох проблем, як-от: залежності від постачальників збагаченого урану, переробки і збереження відходів, обмеженості світових запасів 235U.

· Уявляються необхідними участь України в міжнародному проекті Мінатома Росії «реактор природної безпеки» та запровадження в Україні передових ядерних технологій, насамперед швидких реакторів.

· Беручи участь у вищезгаданому проекті, Україна повинна мати програму превентивних заходів на випадок невиконання Росією своїх міжнародних зобов'язань під час її можливої внутрішньополітичної дестабілізації.

Головне базове навантаження в енергосистемі несуть АЕС, які згідно з регламентом повинні працювати в базовому режимі. При зниженні частоти до 49 Гц АЕС частково розвантажуються і тим самим значно збільшують дефіцит е/е. У разі аварійної зупинки атомного енергоблоку може виникнути не прогнозований лавиноподібний процес спрацювання систем автоматичного поділу ен. системи на незбалансовані частини, тобто "розвал" енергосистеми.

Сьогодні в роботі на АЕС України 13 діючих енергоблоків. На 11-ти з них встановлено реактори серії ВВЕР - 1000, проектний термін експлуатації яких складає 30 років. Значна частина тепломеханічного та електротехнічного обладнання вже вимагає заміни внаслідок закінчення терміну їх експлуатації.

Екологічний стан об'єктів атомної енергетики постійно контролюється. Величини скидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище, атомних станцій України є безпечними для здоров'я людини та навколишньої природи.

Стан радіаційного захисту на АЕС характеризується рівнем опромінення персоналу. Середні індивідуальні дози опромінення персоналу АЕС України не перевищують гранично - допустимих рівнів і мають загальну тенденцію до зниження.

Список використаної літератури

1. Географія України: Матеріали для практичних і семінарських занять // За ред. проф. Я. Жупанського і доцента І. Пушкара. - Тернопіль: “Астон”. - 1997. - С. 371-383.

2. Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебное пособие. - М.: Изд. УРАО. - 1997. - С. 3-7, 75- 95, 146- 155.

3. Злобін Ю. А. Основи екології. - К.: Вид. “Лібра”. - ТОВ. - 1998. - С. 7-239.

4. Основи економічної теорії // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна, Л. О. Каніщенко та ін. - К.: ВЦ “Академія”. - 1997. - С. 445-452.

5. Новиков Ю. В. Экология, окружающая среда и человек: Учебное пособие для вузов. - М.: Агентство “ФАИР”, 1998, С. 3 -295.

6. Ізраїль Ю.А. Екологія і контроль стану природного середовища.

7. Косовець О.О. Сучасний стан моніторингу природних вод в національній Гідрометслужбі України.

8. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод України за якістю вод.

9. Білявський Г.О. Природа і екологія України. Екологічний посібник для старших класів шкіл, ліцеїв і гімназій України.

10. Анненков Б.Н. Основи сільськогосподарської радіології.

11. Білявський Г.О. Основи екологічних знань.

Додатки

Викиди інертних газів (ІРГ), довгоживучих радіонуклідів (ДЖН) та 131І з вентиляційних труб атомних станцій України у 1999 та 2000 рр.

Страницы: 1, 2, 3, 4